Рішення № 136943411, 28.05.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3380/26

н/п 2/953/2678/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Кіндера В.А., за участі секретаря судового засідання Сергієнко К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором за Кредитним договором № 23472 від 18.11.2024, що складається з 30800,00 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом; 13000,00 грн. штраф за порушення умов Кредитного договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.11.2024 року з відповідачем укладено кредитний договір на суму 7000,00 грн строком на 730 днів зі сплатою відсотків та інших платежів, які відповідач не сплачує, та у нього виникла заборгованість за нарахованими відсотками за період з 18.11.2024 по 01.02.2026 в розмірі 30800,00 грн, а також штрафні санкції 13000,00 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.03.2026 прийнято цю позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд якої постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Зі змісту позовної заяви вбачається, що у разі неявки в судове засідання відповідача, представник позивача не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, до суд подав заяву в якій просив не стягувати з нього проценти за користування кредитом у зв`язку з перебуванням на військовій службі, просив судовий розгляд здійснювати у його відсутність.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини.

18.11.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Процент» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір № 23472, за умовами якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 7000,00 грн(п.1.1) строком на 730 днів(п.1.3), а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Процентна ставка за користування Кредитом становить - 1.0% від суми Кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365.00%) користування Кредитом (п.1.2).

Кредитний договір укладений сторонами дистанційно, відповідач підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором «635440», що відповідає вимогам розділу 6 договору, зокрема п. 6.5 Договору, відповідно якого сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості електронного підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис з одноразовим ідентифікатором у випадках визначених чинним законодавством або електронний підпис.

Згідно п. 1.6 Договору - Товариство переказує суми Кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить Позичальникові.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Фінансова компанія «Процент» перерахувало кредитні кошти на зазначений відповідачем у кредитному договорі картковий рахунок, про що свідчить довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек», а також випискою по картковому рахунку відповідача, наданою АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду, з якої вбачається, що 18.11.2024 на платіжну картку № НОМЕР_2 , яка алежить ОСОБА_1 , було зарахування коштів у сумі 7000,00 грн.

Згідно із відомостями розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість відповідача по кредитному договору від 18.11.2024 року № 23472 становить 50800,00 грн та складалась з основного боргу по тілу кредиту у розмірі 7000,00 грн, боргу по відсоткам у розмірі 30800,00 грн за період з 18.11.2024 по 01.02.2026, боргу штрафним санкціям у розмірі 13000,00 грн.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зважаючи на те, що всупереч умовам спірного договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а тому вимога щодо стягнення заборгованості за сумою нарахованих відсотків у розмірі 30800,00 грн, за період з 18.11.2024 по 01.02.2026 підлягає задоволенню.

Позивачем не заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7000,00 грн., а тому з урахуванням принципу диспозитивності, суд не вирішує питання про її стягнення з відповідача.

Суд зауважує, що зважаючи на вимоги статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували поданий позивачем розрахунок заборгованості за вищевказаним договором.

Що стосується стягнення заборгованості за штрафними санкціями в сумі 13000,00 грн., суд вважає, що вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі закон).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (див. постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки неустойка за кредитним договором нарахована з 2024 року, то ОСОБА_1 звільняється від обов`язку її сплати на користь ТОВ «Фінансова компанія «Процент».

Викладення Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» пункту 6 розділу ІV Закону №1734-VIII у новій редакції не змінює визначене ЦК України правове регулювання звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором у період воєнного стану.

Щодо розподілу судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Рішенням суду стягнуто на корить позивача 30800 грн, що становить 70,31 % від ціни позову, а тому з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1871.93грн (2662,40 грн х 70,31 %).

Окрім того, позивачем заявлялась у позовній заяві вимога про відшкодування понесених ним судових витрат, які складаються в тому числі із витрат понесених на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави(ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Частиною 4 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні цього питання суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором для не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. Судовий розгляд справи здійснений без участі представника позивача, що не потребувало витрат часу адвоката для участі у судових засіданнях.

Отже, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, щодо зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача до 4000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором № 23472 від 18 листопада 2024 року у сумі 30800,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процен» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1871,39 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 28 травня 2026 року.

Сторони та учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (ЄДРПОУ 41466388, м. Київ, б-р. Вацлава Гавела, б.4)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ).

Суддя Кіндер В.А.