Ухвала суду № 136943071, 21.05.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4716/25

провадження № 1-кс/405/1600/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 м. Кропивницький

слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому, клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Морквина Компаніївського району Кіровоградської області, українці, громадянці України, офіційно не працевлаштованій, не заміжній, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимій, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025120000000440 від 23.07.2025 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2, 4 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , звернувся з даним клопотанням до слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького, відповідно до якого просив застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, з підстав вказаних в клопотанні.

Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, згідно з яким клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник просив застосувати до підозрюваної більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт в певний час доби, оскільки підозрювана має двох малолітніх дітей.

Підозрювана підтримала позицію захисника.

Заслухавши сторін та дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025120000000440 від 23.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, відповідно до якого не пізніше 14 год. 11 хв. 25.09.2025, жителька м. Новомиргород Новоукраїнського району Кіровоградської області ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не займаючись і не бажаючи займатись суспільно-корисною працею, спонукана корисливим мотивом та метою незаконного збагачення за рахунок чужої власності, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, обрала предметом протиправних посягань грошові кошти, належні близьким родичам військовослужбовців ЗСУ, які вважаються зниклими безвісти під час виконання бойових завдань, шляхом обману.

Ставши на шлях реалізації своїх злочинних намірів, не пізніше 15 год. 00 хв. 24.12.2026, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено ОСОБА_7 , усвідомлюючи неможливість їх втілення одноособово, розробивши загальний план злочинної діяльності, залучила до здійснення злочинного задуму у якості співучасниці свою знайому, мешканку с. Івано-Благодатне Кропивницького району Кіровоградської області ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши її та свою чіткі ролі в досягненні очікуваного результату злочинної діяльності.

Поінформувавши ОСОБА_4 , щодо своїх злочинних намірів, ОСОБА_7 запропонувала їй спільну участь у їх реалізації шляхом вчинення заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство). Спонукана корисливим мотивом, усвідомлюючи неправомірність пропозиції ОСОБА_7 , ОСОБА_4 надала першій свою згоду на вищевказану пропозицію, вступивши тим самим з нею у злочинну змову на спільну реалізацію протиправних намірів.

Так з метою втілення свого злочинного наміру, ОСОБА_7 , діючи повторно, діючи спільно та за попередньою змовою зі ОСОБА_4 , відповідно до заздалегідь обумовленого плану злочинної діяльності групи, обрала мешканку Миколаївської області ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , як особу майном якої можна заволодіти шляхом обману, використовуючи як привід отриману із джерел вільного доступу (відкриті веб-ресурси в глобальній мережі Інтернет) інформацію про те, що чоловік останньої, ОСОБА_9 будучи військовослужбовцем ЗСУ, зник безвісті під час виконання бойового завдання в 2025 році.

Так, 24.12.2025 о 15 год. 00 хв., ОСОБА_7 , на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому зі ОСОБА_4 плані злочинної діяльності, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів шляхом обману (шахрайство), за допомогою стільникового зв`язку зв`язалась із власного спеціально придбаного з цією метою абонентського номеру стільникового зв`язку НОМЕР_1 із ОСОБА_8 , яка користувалась абонентським номером стільникового зв`язку НОМЕР_2 , та повідомивши останній її особисті дані та відомості щодо її чоловіка, представилась працівником «інформаційного відділу фінансової військової частини головного управління», таким чином, шляхом обману, створивши у ОСОБА_8 помилкове враження про свою справжню особу та мету своєї діяльності.

У ході розмови ОСОБА_7 повідомила неправдиву інформацію про можливість отримати додаткову державну грошову винагороду за безвісно зниклого родича, та користуючись складним емоційним станом ОСОБА_8 та не даючи часу для обмірковування ситуації, для отримання грошових коштів та подолання ліміту для їх переказу, наполегливо запропонувала перерахувати наявні на банківському (картковому) рахунку ОСОБА_8 грошові кошти на, так званий, «резервний рахунок», контрольований ОСОБА_7 , на що потерпіла, будучи введеною в оману, погодилась.

Будучи ошуканою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , перебуваючи у складному життєвому та матеріальному становищі для отримання винагороди, на її пропозицію потерпіла погодилась та безготівково переказала зі свого банківського (карткового) рахунку № НОМЕР_3 , який відкрито в АТ «Державний ощадний банк України» 24.12.2025 о 15.38 у сумі 25 788 грн., о 15:43 у сумі 14 998 грн. на банківський (картковий) рахунок, вказаний ОСОБА_7 № НОМЕР_4 , який відкрито в АТ «УКРСИББАНК» на ім`я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У подальшому 26.12.2025, ОСОБА_4 , на виконання власної ролі у заздалегідь обумовленому плані злочинної діяльності групи осіб, будучи поінформованою ОСОБА_7 , про надходження грошових коштів на належний їй вищевказаний банківський (картковий) рахунок, з метою реалізації своєї частини плану спільної із ОСОБА_7 злочинної діяльності, здійснила банківськоу операцію «Погашення заборгованості» на загальну суму 80700 грн., таким чином розпорядившись в тому числі і частиною грошових коштів, належних ОСОБА_8 .

Заволодівши вказаними грошовими коштами, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 розподілили їх між собою відповідно до попередньої домовленості та розпорядилися ними на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 40 786 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Крім цього в ході досудового розслідування встановлено, що 05.01.2026 ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи повторно, діючи за попередньою змовою, маючи заздалегідь розподілені ролі кожної у досягненні результату злочинної діяльності, продовжили реалізацію свого плану злочинної діяльності, направленого на здійснення незаконного заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів шляхом обману (шахрайство).

З метою втілення свого злочинного наміру, ОСОБА_7 , діючи спільно та за попередньою змовою зі ОСОБА_4 , відповідно до заздалегідь обумовленого плану злочинної діяльності групи, обрала ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 , як особу майном якої можна заволодіти шляхом обману, використовуючи як привід отриману із джерел вільного доступу (відкриті веб-ресурси в глобальній мережі Інтернет) інформацію про те, що чоловік останньої, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи військовослужбовцем ЗСУ, зник безвісті під час виконання бойового завдання в 2025 році.

Так, 05.01.2026 у період часу з 15 год. 30 хв. до 16 год. 00 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому зі ОСОБА_4 плані злочинної діяльності, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів шляхом обману (шахрайство), за допомогою стільникового зв`язку зв`язалась із власного спеціально придбаного з цією метою абонентського номеру стільникового зв`язку НОМЕР_5 із ОСОБА_11 , яка користувалась абонентським номером стільникового зв`язку НОМЕР_6 , та, повідомивши останній особисті дані та відомості щодо її чоловіка, ОСОБА_12 , представилась «працівником бухгалтерії 154 ОМБр», де той проходив службу, таким чином, шляхом обману, створивши у ОСОБА_11 помилкове враження про свою справжню особу та мету своєї діяльності.

У ході спілкування ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_11 , неправдиву (вигадану нею) інформацію про те, що нібито на депонованому банківському рахунку її чоловіка «зависли» грошові кошти в розмірі 290000 гривень, які необхідно направити на інший банківський рахунок ОСОБА_12 , який в свою чергу ОСОБА_11 необхідно «активувати» шляхом здійснення на нього переказу грошових коштів, на що остання, будучи таким чином введеною в оману, погодилась.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану, заздалегідь обумовленого зі ОСОБА_4 , на виконання власної ролі в ньому, ОСОБА_10 назвала ОСОБА_11 номер банківської картки, нібито належної її чоловіку для здійснення переказу, а саме: № НОМЕР_7 , повідомивши, що грошові кошти, які вона перерахує на цей рахунок у подальшому будуть їй повернені.

Будучи ошуканою ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , перебуваючи у скрутному життєвому та матеріальному становищі, маючи на меті отримання своїм зниклим безвісті чоловіком грошових коштів, що йому були призначені, погодилась виконати умови, озвучені першою та особисто, 05.01.2026 о 16 год. 29 хв. за допомогою особистого електронного кабінету користувача АТ «Райффайзен Банк» шляхом здійснення банківської операції щодо безготівкового переказу власних грошових коштів у розмірі 29175 грн. зі свого банківського (карткового) рахунку № НОМЕР_8 , який відкрито в АТ «Райффайзен Банк» на банківський (картковий) рахунок, наданий їй ОСОБА_7 , а саме № НОМЕР_7 , який відкрито в АБ «Укргазбанк» на ім`я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В цей же час, ОСОБА_4 , на виконання власної ролі у заздалегідь обумовленому плані злочинної діяльності групи осіб, будучи поінформованою ОСОБА_7 , про надходження грошових коштів на належний їй вищевказаний банківський (картковий) рахунок, з метою реалізації своєї частини плану спільної із ОСОБА_7 злочинної діяльності, маючи у своєму безпосередньому користуванні банківський (картковий) рахунок, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_9 , за допомогою особистого електронного кабінету користувача ПАТ АБ «Південний» о 16 год. 40 хв. 05.01.2026 здійснила переказ частини незаконно отриманих від ОСОБА_11 грошових коштів в сумі 29000 грн. із власного банківського (карткового) рахунку № НОМЕР_7 , відкритого в АБ «Укргазбанк», на інший власний банківський (картковий) рахунок № НОМЕР_9 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», таким чином розпорядившись ними.

У подальшому, того ж дня 05.01.2026, ОСОБА_4 особисто вирушила до банкомату АТ КБ «ПриватБанк» CLKG7043, що розташований за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новомиргород, вул. Миколи Зерова, 17/79, де о 19 год. 36 хв. здійснила банківську операцію із обготівкування (зняття готівки) частини грошових коштів належних ОСОБА_11 на загальну суму 13500 грн. із власної банківської картки № НОМЕР_9 .

Заволодівши вказаними грошовими коштами, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 розподілили їх між собою відповідно до попередньої домовленості та розпорядилися ними на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 29175 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Крім цього в ході досудового розслідування встановлено, що 24.01.2026 ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи повторно, діючи за попередньою змовою, маючи заздалегідь розподілені ролі кожної у досягненні результату злочинної діяльності, продовжили реалізацію свого плану злочинної діяльності, направленого на здійснення незаконного заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів шляхом обману (шахрайство).

З метою втілення свого злочинного наміру, ОСОБА_7 , діючи спільно та за попередньою змовою зі ОСОБА_4 , відповідно до заздалегідь обумовленого плану злочинної діяльності групи, обрала ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6 , як особу, майном якої можна заволодіти шляхом обману, використовуючи як привід отриману із джерел вільного доступу (відкриті веб-ресурси в глобальній мережі Інтернет) інформацію про те, що син останнього, ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_7 , будучи військовослужбовцем ЗСУ, зник безвісті під час виконання бойового завдання в 2025 році.

Так, 24.01.2026 близько 17 год. 30 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому зі ОСОБА_4 плані злочинної діяльності, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів шляхом обману (шахрайство), за допомогою стільникового зв`язку зв`язалась із власного спеціально придбаного з цією метою абонентського номеру стільникового зв`язку НОМЕР_5 із ОСОБА_13 , який користувався абонентським номером стільникового зв`язку НОМЕР_10 , та повідомивши останньому особисті дані та відомості щодо його сина, ОСОБА_14 , представилась «головним бухгалтером військової частини НОМЕР_11 », де той проходив службу, таким чином, шляхом обману, створивши у ОСОБА_13 помилкове враження про свою справжню особу та мету своєї діяльності.

У ході розмови ОСОБА_7 уточнила у ОСОБА_13 інформацію з приводу того, чи отримує він грошове забезпечення у розмірі 50% посадового окладу свого сина ОСОБА_14 , під час перебування того у статусі зниклого безвісті під час виконання бойового завдання, а також те, чи відомо йому що решта 50% вказаної суми відкладаються на відповідний банківський рахунок сина до встановлення його місцезнаходження. Отримавши ствердну відповідь, ОСОБА_10 , повідомила ОСОБА_13 неправдиву (вигадану нею) інформацію про те, що у зв`язку із «закриттям фінансового 2025 року» для належного здійснення бухгалтерського обліку, тимчасово відсутня можливість утримання військовою частиною даних коштів на своєму рахунку, тому виникла необхідність в їх переказі на інший рахунок, запропонувавши ОСОБА_13 використати його власний банківський рахунок як такий, що на нього в подальшому надходитимуть грошові кошти його сина ОСОБА_14 , на що ОСОБА_13 будучи таким чином введеним в оману, погодився.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану, заздалегідь обумовленого зі ОСОБА_4 , на виконання власної ролі в ньому, ОСОБА_10 повідомила ОСОБА_13 про необхідність «активації віртуальної картки ОСОБА_14 », для чого ОСОБА_13 потрібно переказати на неї грошові кошти в розмірі 54525 грн., які в подальшому будуть йому повернені разом із грошовими коштами його сина.

Будучи ошуканим ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , перебуваючи у скрутному життєвому та матеріальному становищі, маючи на меті збереження грошових коштів свого сина ОСОБА_13 , погодився виконати умови, озвучені першою та особисто, шляхом здійснення 24.01.2026 о 17:41 за допомогою особистого електронного кабінету користувача АТ «Райффайзен Банк» безготівкового переказу зі свого банківського (карткового) рахунку № НОМЕР_12 , який відкрито в АТ «Райффайзен Банк», грошових коштів у розмірі 54525 грн. на банківський (картковий) рахунок, наданий йому ОСОБА_7 , № НОМЕР_13 , який відкрито в ПАТ АБ «Південний» на ім`я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В цей же час, ОСОБА_4 , на виконання власної ролі у заздалегідь обумовленому плані злочинної діяльності групи осіб, будучи поінформованою ОСОБА_7 , про надходження грошових коштів на належний їй вищевказаний банківський (картковий) рахунок, з реалізації своєї частини плану спільної із ОСОБА_7 злочинної діяльності, маючи у своєму безпосередньому користуванні банківські (карткові) рахунки, відкриті в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_14 та № НОМЕР_9 , трьома транзакціями, за допомогою особистого електронного кабінету користувача ПАТ АБ «Південний» о 17 год. 38 хв., 17 год. 49 хв. та 17 год. 50 хв. 24.01.2026, здійснила переказ незаконно отриманих від ОСОБА_13 грошових коштів загальною сумою 54000 грн. із власного банківського (карткового) рахунку № НОМЕР_13 , відкритого в ПАТ АБ «Південний», на вищевказані два власні банківські (карткові) рахунки, відкриті в АТ КБ «ПриватБанк», таким чином розпорядившись ними.

У подальшому, того ж дня 24.01.2026, ОСОБА_4 особисто вирушила до банкомату АТ КБ «ПриватБанк» CLKG7043, що розташований за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новомиргород, вул. Миколи Зерова, 17/79, де о 19 год. 22 хв., здійснила банківську операцію із обготівкування (зняття готівки) частини грошових коштів належних ОСОБА_13 на загальну суму 20000 грн.

Заволодівши вказаними грошовими коштами, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 розподілили їх між собою відповідно до попередньої домовленості та розпорядилися ними на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_13 матеріальної шкоди на загальну суму 54525 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Крім цього в ході досудового розслідування встановлено, що 26.01.2026 ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи повторно, діючи за попередньою змовою, маючи заздалегідь розподілені ролі кожної у досягненні результату злочинної діяльності, продовжили реалізацію свого плану злочинної діяльності, направленого на здійснення незаконного заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів шляхом обману (шахрайство).

З метою втілення свого злочинного наміру ОСОБА_7 , діючи спільно та за попередньою змовою зі ОСОБА_4 , відповідно до заздалегідь обумовленого плану злочинної діяльності групи, обрала ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_8 , як особу, майном якої можна заволодіти шляхом обману, використовуючи як привід отриману із джерел вільного доступу (відкриті веб-ресурси в глобальній мережі Інтернет) інформацію про те, що чоловік останньої, ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_9 , будучи військовослужбовцем ЗСУ, зник безвісті під час виконання бойового завдання в 2025 році.

Так, 24.01.2026 о 13 год. 56 хв., ОСОБА_7 , на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому зі ОСОБА_4 плані злочинної діяльності, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів шляхом обману (шахрайство), за допомогою стільникового зв`язку зв`язалась із власного спеціально придбаного з цією метою абонентського номеру стільникового зв`язку НОМЕР_5 із ОСОБА_15 , яка користувалась абонентським номером стільникового зв`язку НОМЕР_15 , та повідомила останній що володіє інформацією стосовно її чоловіка, ОСОБА_16 , назвавши його особисті дані та інші відомості щодо нього, таким чином, шляхом обману, створивши у ОСОБА_15 помилкове враження про свою справжню особу та мету своєї діяльності.

У ході спілкування ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_15 , неправдиву (вигадану нею) інформацію про те, що для її чоловіка надійшли грошові кошти, для зарахування яких ОСОБА_15 має здійснити переказ грошових коштів на іншу його банківську картку, на що ОСОБА_15 , будучи таким чином введеною в оману, погодилась.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану, заздалегідь обумовленого зі ОСОБА_4 , на виконання власної ролі в ньому, ОСОБА_10 назвала ОСОБА_15 номер банківської картки, нібито належної її чоловіку для здійснення переказу, а саме: № НОМЕР_13 , повідомивши, що грошові кошти, які вона перерахує на цей рахунок у подальшому будуть їй повернені.

Будучи ошуканою ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , перебуваючи у скрутному життєвому та матеріальному становищі, маючи на меті отримання на рахунок зниклого безвісті чоловіка грошових коштів, що йому були призначені, погодилась виконати умови, озвучені першою та особисто, шляхом здійснення двох банківських операцій щодо безготівкового переказу грошових коштів, а саме: 26.01.2026 о 14 год. 17 хв. за допомогою особистого електронного кабінету користувача АТ КБ «ПриватБанк» зі свого банківського (карткового) рахунку № НОМЕР_16 , який відкрито в АТ КБ «ПриватБанк», у розмірі 28525 грн. та о 14 год. 18 хв. за допомогою особистого електронного кабінету користувача АТ «Державний ощадний банк України» зі свого банківського (карткового) рахунку № НОМЕР_17 , який відкрито в АТ «Державний ощадний банк України», у розмірі 23121 грн. на банківський (картковий) рахунок, наданий їй ОСОБА_7 , № НОМЕР_13 , який відкрито в ПАТ АБ «Південний» на ім`я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В цей же час, ОСОБА_4 , на виконання власної ролі у заздалегідь обумовленому плані злочинної діяльності групи осіб, будучи поінформованою ОСОБА_7 , про надходження грошових коштів на належний їй вищевказаний банківський (картковий) рахунок, з реалізації своєї частини плану спільної із ОСОБА_7 злочинної діяльності, маючи у своєму безпосередньому користуванні банківський (картковий) рахунок, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_9 , за допомогою особистого електронного кабінету користувача ПАТ АБ «Південний» о 14 год. 18 хв., 26.01.2026, здійснила переказ першої частини незаконно отриманих від ОСОБА_15 грошових коштів в сумі 28000 грн. із власного банківського (карткового) рахунку № НОМЕР_13 , відкритого в ПАТ АБ «Південний», на інший власний банківський (картковий) рахунок № НОМЕР_9 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», таким чином розпорядившись ними.

У подальшому, того ж дня 26.01.2026, ОСОБА_4 особисто вирушила до банкомату АТ КБ «ПриватБанк» CAKG9267, що розташований за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новомиргород, вул. Поповкіна, буд. 35, де о 15 год. 19 хв. здійснила банківську операцію із обготівкування (зняття готівки) першої частини грошових коштів належних ОСОБА_15 на загальну суму 20000 грн. із власної банківської картки № НОМЕР_9 .

Після цього, 26.01.2026 ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію своєї частини плану спільної із ОСОБА_7 злочинної діяльності, за допомогою особистого електронного кабінету користувача ПАТ АБ «Південний» о 16 год. 07 хв., здійснила переказ другої частини незаконно отриманих від ОСОБА_15 грошових коштів, а саме 23500 грн. із власного банківського (карткового) рахунку № НОМЕР_13 , відкритого в ПАТ АБ «Південний», на інший власний банківський рахунок НОМЕР_18 (банківська карта № НОМЕР_9 ), відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», таким чином розпорядившись ними.

У подальшому, того ж дня 26.01.2026, ОСОБА_4 особисто вирушила до банкомату АТ КБ «ПриватБанк» CLKG8898, що розташований за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новомиргород, вул. Соборності, буд. 103, де у період часу з 17 год. 05 хв. по 17 год. 08 хв. здійснила дві операції із обготівкування (зняття готівки) другої частини грошових коштів належних ОСОБА_15 на загальну суму 10500 грн. із власного банківського (карткового) рахунку НОМЕР_18

Заволодівши вказаними грошовими коштами, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 розподілили їх між собою відповідно до попередньої домовленості та розпорядилися ними на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_15 матеріальної шкоди на загальну суму 51646 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Отже, слідчий суддя встановив достатність доказів для підозри ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинених за попередньою змовою групою осіб, вчинених повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри:

чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Термін «обґрунтована підозра», згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова могла вчинити правопорушення.

Слідчий суддя встановив, що обґрунтованість підозри у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню доказами, а саме:

- заявами потерпілих;

- протоколами за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій, де зафіксовано факти розмов з потерпілими під час та після вчинення шахрайських дій, а також підозрюваних та причетних осіб між собою;

- матеріалами проведення тимчасових доступів до речей і документів щодо банківських (карткових) рахунків, які використовувала ОСОБА_4 для вчинення шахрайств;

допитами підозрюваних та свідків.

Таким чином, відповідно до матеріалів кримінального провадження та норм КПК України, які згідно до п. 5 ст. 9 КПК України, застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є достатні об`єктивні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 ..

Щодо ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

слідчим суддею, беручи до уваги наявність вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, міри покарання, а також особи підозрюваної, було встановлено наявність такого ризику:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України зважаючи на міру можливого покарання за вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень, у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, наявна висока вірогідність спроб підозрюваної ОСОБА_4 ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Так, маючи при цьому всі можливості та засоби, за відсутності стійких соціальних зв`язків, зокрема у вигляді офіційного (легального) постійного місця роботи, підозрювана може ухилитись від явки до слідчого, прокурора або суду.

Інші ризики слідчим суддею не встановлені.

Відповідно до ч. та 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема є запобіжні заходи.

У відповідності до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КК України, повинен врахувати тякож тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваної (її характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваної під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваної під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Метою і підставами застосування до ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

Беручи до уваги обставини кримінального провадження, у якому ОСОБА_4 є підозрюваною, слідчим суддею відмічається, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж домашній арешт не може запобігти зазначеним ризикам.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При цьому відзначається, що клопотання сторони захисту в частині застосування до підозрюваної такого запобіжного заходу як домашній арешт в певний час доби задоволенню не підлягає, з урахуванням характеризуючих даних підозрюваної, обставин кримінального провадження та необхідності виконання процесуальних обов`язків.

З урахуванням встановлених обставин, позиції прокурора, який під час розгляду клопотання просив застосувати до підозрюваної цілодобовий домашній арешт, позицій підозрюваної та її захисника, які частково заперечували щодо задоволення клопотання, просили застосувати інший, більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт в певний час доби, оскільки підозрювана має двох малолітніх дітей, враховуючи наявний ризик, характеризуючі дані на підозрювану, а також те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення, слідчим суддею вбачається наявність об`єктивної необхідності в застосуванні до підозрюваної запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Керуючись ст. ст, 176 181, 194, 195, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за місцем проживання, а саме АДРЕСА_2 .

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні, за винятком їх участі в процесуальних діях;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Контроль за виконанням підозрюваною покладених на неї обов`язків покласти на старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 .

Строк дії ухвали, запобіжного заходу та покладених на підозрювану обов`язків визначити до 21.07.2026 року.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_17