Ухвала суду № 136942055, 28.05.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 219/5561/18

1-кп/212/310/26

У Х В А Л А

28 травня 2026 року Покровський районний суд міста Кривого Рогу

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кривому Розі, розглянувши кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018050000000059 від 12.04.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Покровського районного суду міста Кривого Рогу перебуває вищезазначений обвинувальний акт.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування зазначає, що обвинувачений неодноразово, без поважних причин, з 2018 року не з`являється на виклики до суду, встановити місце знаходження та території України не вдалося можливим, ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області, встановлено, що ОСОБА_5 перерахувався на території російської федерації, що вказує на ризик переховування від суду, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України. Вказані обставини разом із тяжкістю можливого покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.110 КК України, є достатніми підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, особі обвинуваченого та позбавить його можливості і далі перешкоджати інтересам правосуддя.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав. Також, у зв`язку з оголошенням обвинуваченого у розшук, просив зупинити провадження у справі до його розшуку.

Захисник ОСОБА_4 заперечувала щодо клопотання, зазначила, що спочатку необхідно оголосити ОСОБА_5 у розшук.

Обвинувачений в судове засідання не з`явився. При цьому судом вживалися заходи щодо виклику обвинуваченого до суду.

Суд, вислухавши думку прокурора, захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до такого висновку.

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу (ч. 3 ст. 315 КПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою - агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255 - 3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114 - 2, 258-258 - 6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 - 1 Кримінального кодексу України.

Згідно з обвинувальним актом, затвердженим прокурором 31.05.2018 року, ОСОБА_5 раніше не судимий, обвинувачується у тяжкому злочині, передбаченого ч. 2 ст.110 КК України, є всі підстави вважати що останній знаходиться на території держави, визнаної ВРУ державою-агресором.

Тобто, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України відносно ОСОБА_5 передбачено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою згідно.

При цьому, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності обвинуваченого в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України, судом не досліджується можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки тримання під вартою - єдиний запобіжний захід, який можливо застосувати в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України за відсутності обвинуваченого.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що вони є обґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що у зв`язку з неявками обвинуваченого за викликами суду, ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10.10.2018 у задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження відмовлено, обвинуваченого ОСОБА_5 оголошено у розшук, а судове провадження зупинено до розшуку останнього. Також під час досудового розслідування та подальшого судового розгляду ухвалами суду, зокрема ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22.03.2021, стосовно ОСОБА_5 надавався дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою. Разом з цим, дана ухвала не виконана та втратила чинність.

Проведеними в межах оперативно-розшукової справи N? 2/343 заходами місцезнаходження ОСОБА_5 не встановлено, з 2014 року по теперішній час на підконтрольній території України державний кордон не перетинав, до державних органів влади та установ не звертався, на обліку як внутрішньо переміщена особа не перебуває, в державному реєстрі актових записів громадян запис про смерть ОСОБА_5 відсутній, останній перебуває за межами території України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 ухиляється від суду та переховується від правосуддя за межами України, тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що прокурор довів в судовому засіданні те, що тримання обвинуваченого під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Заперечення захисника щодо неможливості розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу до оголошення обвинуваченого у розшук, суд до уваги не приймає, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.

Так, відповідно до положень ст. ст. 177, 183, 193 КПК України, суд має право розглянути клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності обвинуваченого у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених законом, зокрема якщо особа переховується від суду та оголошена у міжнародний розшук або наявні достатні дані про її перебування на тимчасово окупованій території України чи на території держави-агресора.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_5 тривалий час, починаючи з 2018 року, не з`являється до суду без поважних причин, його місцезнаходження на території України не встановлено, а ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області встановлено факт його перебування на території російської федерації.

За таких обставин суд приходить до висновку, що наявні достатні дані, які свідчать про свідоме ухилення обвинуваченого від суду, а тому необхідність попереднього вирішення питання про оголошення його у розшук не перешкоджає розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу та зупинення судового провадження.

Таким чином, обвинуваченому ОСОБА_5 за його відсутності можливо обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України. У такому разі після затримання ОСОБА_5 і не пізніш, як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, суд за участю обвинуваченої розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.

Відповідно до ст. 335 КПК України кримінальне провадження підлягає зупиненню до розшуку обвинуваченого.

Керуючись ст. 176, 177, 183, 193, 194, 196, 197, 315, 335, 369, 372, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше ніж через 48 годин з часу її доставки до місця розгляду кримінального провадження, суд розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 КК України - зупинити до розшуку обвинуваченого.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії ухвали.

Суддя ОСОБА_6