Рішення № 136941991, 28.05.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/6902/24

Провадження № 2-о/175/122/24

РІШЕННЯ

Іменем України

"28" травня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

присяжних Бєлянцевої Г.І., Паленко Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Яшиної М.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Ващенко О.В.,

особир, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною ОСОБА_2 ,

представника особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною адвоката Руди О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати недієздатною його сестру ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою з інвалідністю першої групи по психічному захворюванню з дитинства. Вказує, що він здійснює догляд та опікується за своєю сестрою ОСОБА_2 , оскільки остання внаслідок захворювання, перебуває у безпорадному стані, не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, вона потребує постійного стороннього догляду та нагляду, тобто опіки. У зв?язку з чим, просить призначити себе ОСОБА_1 її опікуном.

В судовому засіданні заявник та його представник, заяву підтримали, просили її задовольнити в повному обсязі, заявник вказував, що в нього та ОСОБА_2 є інші родичі, а саме молодша сестра, яка перебуває в Польщі, проте підтверджень її перебуванння за кордоном він не має. Додатково заявник зазначив, що працює, проживає з дружиною, працює 5 днів на тиждень з 10-00 год до 20-00 год, дружина працює також, з 06-00 год. до 16-00 год., раніше сестру доглядала матір (опіку не оформлювала), але вона померла у 2023 р. Необхідність призначення його опікуном обгрунтовує в тому числі можливістю відстрочки від військової служби та відсутністю інших осіб, яки би доглядали за сестрою.

Представник особи, щодо якої розглядається заява про визнання її недієздатною - адвокат Руда О.О. в судовому засіданні підтримала заяву, просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Органу опіки та піклування Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області в судове засідання не з?явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяв не подавав.

Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з?явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяв не подавав.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом ч. 1 ст. 295 ЦПК України заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу.

Згідно ч. 3 ст. 296 ЦПК України заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.02.1981 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №291. Батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18.04.1985 року, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис №854. Батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , зареєстрованого Управлінням реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис №605.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , зареєстрованого Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис №306.

За вказаних обставин, суд вважає, що в порядку ч. 3 ст. 296 ЦПК України заявник, вправі звернутися до суду із заявою про визнання недієздатною своєї сестри ОСОБА_2 , яка проживає в м. Краматорську, Донецької області.

Відповідно до висновку експерта №28-ц за результатами судово-психіатричної експертизи від 03.02.2026 року, ОСОБА_2 виявляє хронічний стійкий психічний розлад у формі важкої розумової відсталості. За своїм психічним станом в даний час не може розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).

Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

У постанові Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 636/398/19 (провадження № 61-5685св20) зазначено, що за положеннями частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов`язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною другою статті 39 ЦК України передбачено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України. Відповідно до статті 239 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.

Стаття 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначає презумпцію психічного здоров`я. Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 110 ЦПК України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вказаних обставин, суд вважає, що у справі достатньо доказів, які у своїй сукупності дають підстави для визнання ОСОБА_2 недієздатною.

Водночас, суд наголошує, що відповідно до частин 6, 7 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

Вирішуючи питання щодо встановлення над недієздатної ОСОБА_2 опіки та призначення опікуна суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою-третьою статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Статтею 55 ЦК України передбачено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ст. 60 ЦК України).

Опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ст. 62 ЦК України).

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Частиною першою статті 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України, обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має як найкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

З подання виконавчого комітету Краматорської міської ради вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне призначити над недієздатною ОСОБА_2 її опікуном ОСОБА_1 .

Однак, на думку суду, вищевказане подання не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості, оскільки жодних мотивів доцільності призначення саме ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 подання не містить, зокрема не містить жодного обгрунтування: чому саме його необхідно призначити опікуном, а не іншу особу; чи є у ОСОБА_2 інші близькі родичі, які могли би виконувати обов`язки опікуна та чому вони не можуть виконувати відповідні обов`язки. Фактично вказане подання органу опіки та піклування ґрунтується на виявленій ініціативі заявника про призначення його опікуном, не містить обґрунтування відповідності призначення його опікуном інтересам недієздатного.

Тоді як, під час розгляду справи заявник повідомив, що він з ОСОБА_2 мають молодшу сестру.

Слід зазначити, що при вирішенні аналогічних категорій справ суд призначає опікуна на поданням органу опіки та піклування. Проте, суд може не погодитись із даним поданням у випадку якщо подання не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд при вирішенні тотожної справи у своїй постанові від 08 січня 2024 року, справа № 753/1905/22, провадження № 61-8758св23.

Подібні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

За змістом ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

За змістом статті 63 ЦК України опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою. Опікун призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів.

Беручи до уваги зміст поняття "опікун" та обов`язки, які має опікун по відношенню до свого підопічного, суд вважає, що подання органу опіки та піклування є необґрунтованим та не відповідає вимогам закону.

У своїй судові практиці Верховний Суд зазначає, що у випадку ставлення перед судом питання щодо призначення над недієздатною особою опікуна, який може бути призваний за мобілізацією до лав збройних сил, суд має перевірити факт чи наявні інші особи, які можуть бути опікунами хворого.

У постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належно мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

З матеріалів справи вбачається, що причини неможливості виконання іншими родичами ОСОБА_2 функцій її опікуна, в тому числі їх сестри, про яку зазначав заявник у судовому засіданні, яка перебуває в Республіці Польща, проте доказів цього суду не надано, у поданні Виконавчого комітету Краматорської міської ради від 13 червня 2026 року не наведено.

Слід зазначити, що опіка встановлюється в інтересах хворої особи, а не опікуна.

За вказаних обставин, відсутні законні підстави для призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 , а тому із урахуванням дії в Україні воєнного стану та можливості уникнення опікуна мобілізації до військової служби, суд вважає недоцільним призначити над ОСОБА_2 її опікуном ОСОБА_1 .

До встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування (стаття 65 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 545/1691/16-ц (провадження № 61-4475св18) Верховним Судом сформульовано висновок про те, що законодавством не передбачено обов`язку суду визнання особи недієздатною і призначення опікуна в єдиному судовому процесі.

Таким чином, над недієздатною ОСОБА_2 слід встановити опіку та до вирішення питання про призначення опікуна в порядку, визначеному законодавством, покласти обов`язки опікуна на орган опіки та піклування за місцем її проживання, тобто на орган опіки та піклування Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області.

На підставі ст.ст. 39, 41, 58, 60, 65 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 295-300 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , недієздатною.

До вирішення питання про призначення опікуна в порядку, визначеному законодавством, покласти обов`язки опікуна над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на орган опіки та піклування Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною становить два роки з дня набрання рішенням законної сили.

В частині призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовити.

Роз`яснити заявнику, що клопотання про продовження строку дії рішення подається в порядку, передбаченому ч. 7 ст. 300 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий О. М. Білоусова

Присяжні Бєлянцева Г.І.

Паленко Т.В.