Ухвала суду № 136940752, 29.05.2026, Романівський районний суд Житомирської області

Україна

Романівський районний суд Житомирської області

290/301/26

У Х В А Л А

29 травня 2026 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Грінчук-Степанюк З.А., представника позивачів ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , розглянувши заяву ОСОБА_3 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_2 про виділ часток в натурі із земельних ділянок, що перебувають у спільній частковій власності та припинення права спільної часткової власності, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю «АР Любар», селянське (фермерське) господарство «Шанс»,-

В С Т А Н О В И В :

У травня 2026 року до суду від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про забезпечення доказів. В якій він просить зобов`язати Чуднівське відділення поліції Житомирської області направити у с. Вільху Житомирського району Житомирської області відповідного працівника з метою забезпечити докази шляхом: допиту, в присутності старости Вільшанського старостинського округу ОСОБА_19 , близьких родичів ОСОБА_17 1949 року народження, та ОСОБА_14 відносно того, де знаходились або знаходяться ОСОБА_17 та ОСОБА_14 з 2022 року і по даний час; скласти акт встановлення факту непроживання (відсутності) за місцем реєстрації ОСОБА_17 за адресою АДРЕСА_1 та ОСОБА_14 за адресою АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав заяву про забезпечення доказів з підстав зазначених в ній.

ОСОБА_2 не заперечив щодо задоволення заяви про забезпечення доказів.

Представник позивачів заперечив з приводу задоволення поданої заяви, вважаючи її безпідставною.

Вирішуючи вищевказану заяву, суд виходить з наступного.

Згідно статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, докази мають відповідати критеріям належності (стаття 77 ЦПК України), допустимості (стаття 78 ЦПК України), достовірності (стаття 79 ЦПК України) та достатності (стаття 80 ЦПК України).

Згідно частин 1, 2 статті 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відповідно до статті 118 ЦПК України, заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення.

Аналізуючи наведені положення, суд зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №9901/608/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року по справі № 9901/845/18 зазначено, що забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але, насамперед, спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.

Відповідно до статті 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення доказів, заходи забезпечення, про які просить ОСОБА_3 , не пов`язані з предметом спору, а заявлені вимоги не є предметом доказування.

Так, предметом розгляду даної справи є виділення в натурі земельних ділянок, а не встановлення факту проживання за місцем реєстрації осіб, як зазначив ОСОБА_3 в поданій заяві, що треба зобов`язати Чуднівське відділення поліції Житомирської області направити у с. Вільху Житомирського району Житомирської області відповідного працівника з метою забезпечити докази шляхом: допиту, в присутності старости Вільшанського старостинського округу ОСОБА_19 , близьких родичів ОСОБА_17 1949 року народження, та ОСОБА_14 відносно того, де знаходились або знаходяться ОСОБА_17 та ОСОБА_14 з 2022 року і по даний час; скласти акт встановлення факту непроживання (відсутності) за місцем реєстрації ОСОБА_17 за адресою АДРЕСА_1 та ОСОБА_14 за адресою АДРЕСА_2 .

До того ж, процесуальним порядком та механізмом забезпечення доказів передбачено, що суд (суддя) розглядаючи заяву про забезпечення доказів, має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність, тощо). В свою чергу, в поданій заяві про забезпечення доказів заявник не надав доказів можливих ризиків чи загроз того, що засоби доказування можуть бути втрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим.

Враховуючи викладене, виходячи зі змісту поданої заяви про забезпечення доказів та доводів, наведених заявником в її обґрунтування, в межах заявлених позовних вимог суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення доказів слід відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 13, 116,118, 260, 261 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення доказів.

Ухвалу може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її постановлення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Суддя М.М. Кірічук