Ухвала суду № 136940007, 29.05.2026, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

29.05.2026 394/836/23

2/394/92/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про самовідвід судді

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Краснопольської Л. П.

за участю секретаря судового засідання Довгої С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Представник звернувся до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ вказану заяву розподілено судді Краснопольській Л.П. Справу було призначено до розгляду по суті.

В даній справі в якості представника відповідача було залучено ОСОБА_2 .

Разом з тим, слід зазначити, що в проваджені суду перебувала цивільна справа №394/474/26 про встановлення факту родинних відносин за заявою представника заявника ОСОБА_2 , проте 05.05.2026 року представник заявника ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про відвід головуючого судді Краснопольської Л.П. в заначеній вище справі з тих підстав, що суддя і представник є кумами (суддя хрестила сина адвоката), і зазначена обставина дійсно може викликати сумнів в неупередженності при вирішенні даної справи. Ухвалою судді від 07.05.2026 року заявлений представником відвід із вказаних вище підстав було задоволено. Підстави для самовідводу в даному випадку є аналогічними.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до наступних висновків:

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Згідно пункту 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно частин 1, 2, 3, 8 та 9 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Відвід судді це усунення судді як учасника судового процесу від участі у справі за заявою сторони, прокурора (або за власною ініціативою) за наявності передбачених процесуальним законом обставин, що викликають сумнів у його неупередженості (безсторонності)». Відповідно до ст.36 ЦПК України суддя підлягає відводу в наступних випадках: якщо він є членом сім`ї або близьким родичом сторони чи інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи; якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Вищевказаний перелік підстав не є вичерпним. Це пояснюється тим, що існують різноманітні життєві ситуації, які неможливо передбачити та спрогнозувати, саме тому закон не може містити вичерпного переліку.

Підстави відводу судді можуть мати як об`єктивний (п.2,4ч.1ст.36 ЦПК України), так і суб`єктивний (п.1,3ч.1ст.36 ЦПК України) характер, а заінтересованість у справі може мати юридичний і побутовий характер. Юридична заінтересованість полягає в тому, що в разі, якщо від результатів вирішення спору у судді виникнуть, зміняться або припиняться права чи обов`язки, а побутова, або ж як її ще називають фактична заінтересованість, це в разі, якщо рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими (наприклад, залежність від однієї зі сторін). Оскільки п.5ч.1ст.36 (інші обставини) кожний учасник судового процесу може тлумачити по-своєму і на свою користь, це може викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

В проаналізованих вище підставах відводу судді можна помітити відсутність поняття як «хрещені батьки і похресники», але специфіка українського менталітету робить такі поняття як «побратимство» і «кумівство» іноді набагато значущими для пересічного українця, ніж поняття «близький родич», адже за радянських часів через «кумівство» деякі судові справи (і не лише судові) вирішувалися усупереч принципам судочинства через знайомства, що в народі звалося «кумівство», і підривало авторитет органів судової влади і держави в цілому. Крім того, в нашій державі таке явище як «кумівство» (або «непотизм») в політиці, та й загалом, в державі, вважається причиною надмірної корупції, яка наразі викорінюється в органах державної влади, адже це явище певною мірою ослаблює механізми контролю та запобіганню корупції через формування особистісних стосунків, а, в контексті впливу на систему судочинства в Україні не сприяє об`єктивізму судових рішень. Однак, оскільки законодавчо кумівство не узаконене в якості підстави для відводу судді через відсутність реєстрації таких відносин, це спричиняє труднощі для визначення наявності чи відсутності підстав для відводу. Таким чином, дійсно, кумівство (особисті дружні стосунки, хрещення дітей) зазвичай не є автоматичною підставою для відводу судді в Україні, оскільки куми не входять до виключного переліку близьких родичів, визначених процесуальними кодексами, відвід можливий, наприклад, лише за умови, якщо ці стосунки викликають обґрунтований сумнів в неупередженості це якщо кумівство супроводжується фінансовою чи іншою заінтересованістю в результаті справи, - тому може бути підставою для відводу, оскільки такі обставини викликають сумнів в об`єктивності.

Згідно судової практики заяви про відвід через "кумівство" зазвичай не задовольняються, якщо відсутні докази упередженості, оскільки дана підстава відсутня у переліку статей процесуальних законів, зокрема, ст.36 ЦПК України.

Однак, згідно ст.10ч.4 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. За міжнародними стандартами суддя підлягає відводу, якщо він має/може мати пряму чи побічну заінтересованість в результаті розгляду справи. Пряму заінтересованість слід розцінювати як безпосереднє отримання суддею вигоди, яку він може отримати в результаті постановлення конкретного рішення у справі, тобто, наслідки якого можуть стосуватись саме його, а побічна це обставини, за яких результат справи опосередковано впливає на майнові, особисті чи професійні інтереси судді чи пов`язаних з ним осіб (родичів, друзів), та базується на прихованій неупередженості, що може поставити під сумнів об`єктивність.

Так, ВС у складі колегії суддів КАС у справі №990/110/22 (провадження №П/990/110/22), зазначив, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.... сам факт наявності кума серед сторін не веде до автоматичного відводу, якщо суддя залишається неупередженим, для задоволення відводу необхідно довести, що кумівство впливає на об`єктивність судді у конкретній справі. Простого факту знайомства недостатньо... кожен випадок має бути підтверджений доказами сумніву в неупередженості, а не лише ґрунтуватися на факті близьких стосунків.

А ЄСПЛ у справі «Цулукідзе та Русулашвілі проти Грузії» одноголосно постановив, що було порушення ст.6 §1 (право на справедливий суд) Конвенції через недостатні гарантії неупередженості судді Верховного суду Л.М., який був членом колегії з трьох суддів, що відхилила позови заявників, а помічник цього судді - дочкою адвоката сторони-відповідача. Водночас не було необґрунтованим припущення заявників, що помічник судді надаватиме судді адміністративну та/або юридичну підтримку у підготовці їхніх справ до розгляду, тому, ... виникла ситуація, що спричинила можливий конфлікт інтересів, який мав бути належним чином розглянутий Верховним судом. ЕСПЛ відзначив при цьому, що в грузинському законодавстві немає процедури, яка регулювала би відвід помічників судді на відміну від інших судових посадових осіб. Єдиний засіб правового захисту, який був доступний заявникам у вищевказаній справі ЄСПЛ, це вимога відводу судді Л.М. Проте судові колегії, що розглядали вимоги заявників про відвід судді Л.М., просто дійшли висновку, не досліджуючи природу та обсяг участі помічника судді в провадженнях і пов`язаний з цим можливий конфлікт інтересів, що факт її "впливу" на судовий процес, і зокрема на суддю Л.М., не був доведений. Суд зазначив, що з точки зору об`єктивного тесту неупередженості питання не полягало у "впливі", як це сформулював Верховний суд, а в тому, чи є щось, що може викликати сумніви щодо неупередженості суду з погляду зовнішнього спостерігача, і це має особливе значення, оскільки йдеться про Верховний суд, який мав остаточно вирішити спір і поставити крапку у цій справі та мав розглянути, чи могли бути виправдані побоювання заявників. Він міг проаналізувати роль і функції юридичного помічника, а також застосувати внутрішні процедури, що встановлюють відповідні професійні та етичні стандарти. Поверхове дослідження заяв не змогло розвіяти сумнівів заявників. Суд нагадав, що концепція справедливого судового розгляду, закладена у ст.6 Конвенції, та передбачає, серед іншого, неупередженість судового процесу в цілому для сприяння довірі громадськості до судової системи. При цьому ЕСПЛ, зазвичай, застосовує два тести для перевірки неупередженості згідно зі ст.6 §1 Конвенції спочатку суб`єктивний тест для оцінки того, чи виявив суддя особисту упередженість або упередження у певній справі, а потім об`єктивний для визначення, чи сам трибунал (його склад) надавав достатні гарантії для усунення будь-яких законних сумнівів щодо його безсторонності, у більшості випадків зосереджується на об`єктивному тесті, який переважно стосується ієрархічних або інших зв`язків між суддею та іншими особами, залученими до процесу. У кожному випадку вирішується, чи можуть свідчити стосунки між цими особами про відсутність неупередженості з боку суду.

Таким чином, незважаючи на те, що відсутні докази безпосередньої упередженості та необ`єктивності головуючого судді Краснопольської Л.П. щодо розгляду даної справи та її зацікавленості в її розгляді, оскільки вона є незалежною та неупередженою як професійний суддя, тобто не вбачається, що головуючий суддя Краснопольська Л.П. прямо чи опосередковано заінтересована в результаті розгляду справи, разом з тим, відповідно до вимог чинного законодавства, підлягає задоволеню заява про її відведення від розгляду цієї справи на підставі ст.36 ч.1 п.5 ЦПК України, за наявності інших підстав, які можуть викликати сумнів в її неупередженості або об`єктивності, оскільки у даному випадку, викладені у заяві про відвід обставини можуть викликати сумніви в сторонніх осіб щодо неупередженості та необ`єктивності головуючого судді через те, що вбачається наявність можливого конфлікту інтересів.

Право сторін на справедливий суд закріплене в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про самовідвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Враховуючи наведені обставини та підстави заявленого самовідводу, задля уникнення будь-яких непорозумінь при вирішенні даного спору, заради виключення можливості стверджувати про сумнів щодо об`єктивності та упередженості, при цьому, зважаючи на те, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, з метою запобігання можливих безпідставних звинувачень у необ`єктивному розгляді справи, усунення в подальшому можливих сумнівів щодо неупередженості судді, з метою зняття напруженості у стосунках сторін з приводу зацікавленості судді у розгляді справи, головуючий суддя в даній справі має бути відведений, а матеріали справи слід передати до канцелярії суду для автоматичного перерозподілу справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40, 260, 353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Відвести суддю Краснопольську Людмилу Петрівну від розгляду цивільної справи за позовною заявою ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі ст.36 ч.1 п.5 ЦПК України.

Матеріали цивільної справи № 394/836/23 передати до канцелярії Новоархангельського районного суду для здійснення автоматизованого авторозподілу іншому судді у відповідності до ст. 33 ЦПК України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: