Ухвала суду № 136939832, 29.05.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1007/26

Провадження №: 6/343/37/26

У Х В А Л А

про визнання судового наказу таким,

що не підлягає виконанню

29 травня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Тураша В. А.,

секретаря Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області заяву представника заявника - стягувача ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» Разуменко Олени Ігорівни про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, суд -

В С Т А Н О В И В:

В Долинський районний суд Івано-Франківської області 19.05.2026 поступила заява представника ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» Разуменко О.І. про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

Заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ по справі № 343/1007/26, виданий Долинським районним судом Івано-Франківської області 07 травня 2026 року.

Заявлені вимоги мотивує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (надалі - Товариство) звернулося до Долинського районного суду Івано-Франківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 (надалі - Боржник) у розмірі 18 552,68 грн за період з 01.09.2023 по 31.03.2026 та судового збору в розмірі 332,80 грн.

07 травня 2026 року Долинським районним судом Івано-Франківської області вищевказану заяву було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 18552,68 грн за спожитий природній газ за період з 01.09.2023 по 31.03.2026 та судовий збір у розмірі 332,80 грн.

Після винесення судом рішення, Товариству стало відомо, що домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було відчуже боржником у 2021 році.

Згідно з даними обставинами заборгованість за спожитий природний газ за період з 01.09.2023 по 31.03.2026 виникла під час перебування об`єкта газифікації за адресою: АДРЕСА_1 , у володінні нового власника (а.с.22).

Представник заявника - стягувача ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» Разуменко О.І. (довіреність від 02.02.2026 а.с.23) в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце слухання справи була повідомлена у встановленому Законом порядку, про що свідчить довідка про доставку електронного документу (а.с.29).

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений судом, про що свідчить супровідний лист про відправлення рекомендованого повідомлення про розгляд заяви (а.с.27).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 432 ЦПК України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши здобуті і перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

За змістом ч.1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Ст.160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

За положеннями ст. 160 ЦПК України та ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", судовий наказ є особливою формою судового рішення та одночасно виконавчим документом.

У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №2-4671/11 сформульовано правовий висновок, що підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання й інші, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 16.01.2018 у справі № 755/15479/14-ц.

Відповідно до ч.1 ст.432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Ч. 2 ст. 432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, Долинський районний суд Івано-Франківської області у справі № 343/1007/26, провадження №2-н/343/61/26, 07 травня 2026 року видав судовий наказ, яким стягнув з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» ЄДРПОУ 40121452, вул.Шолуденка,1, м.Київ, 04116, розрахунковий рахунок із спеціальним режимом використання: НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478 - 18552 (вісімнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 68 копійок заборгованості за спожитий природний газ, за адресою: АДРЕСА_1 , за період з вересня 2023 року до березня 2026 року, а також 332 (триста тридцять дві) гривні 80 коп. сплаченого судового збору (а.с.16).

Зі змісту поданої заяви представника заявника - стягувача ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» слідує, що домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було відчуже боржником у 2021 році.

Згідно з даними обставинами заборгованість за спожитий природний газ за період з 01.09.2023 по 31.03.2026 виникла під час перебування об`єкта газифікації за адресою: АДРЕСА_1 , у володінні нового власника (а.с.22).

Як на підставу для визнання таким, що не підлягає виконанню, судового наказу, виданого Долинським районним судом Івано-Франківської області 07 травня 2026 рокуу справі № 343/1007/26, заявник посилається на те, що заборгованість за спожитий природний газ за період з 01.09.2023 по 31.03.2026 виникла під час перебування об`єкта газифікації за адресою: АДРЕСА_1 , у володінні нового власника, оскільки таке було відчужено у 2021 році.

Таким чином, судом встановлено, що підставою для визнання виконавчого документа (судового наказу) таким, що не підлягає виконанню, є відсутність обов`язку у боржника ОСОБА_1 зі сплати відповідних платежів за спожитий природний газ щодо об`єкта газифікації за адресою: АДРЕСА_1 , за виданим виконавчим документом, оскільки така заборгованість виникла після відчуження даного нерухомого майна до іншої особи.

Разом з тим, як встановлено з даних відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.28).

Відтак, оскільки судовий наказ, виданий Долинським районним судом Івано-Франківської області 07 травня 2026 рокуу справі № 343/1007/26, щодо стягнення заборгованості за спожитий природний газ щодо об`єкта газифікації після відчуження нерухомого майна іншій особі, боржник ОСОБА_1 не був власником та споживачем природного газу у відповідний період, а тому обов`язок зі сплати заборгованості у нього відсутній, що дає підстави для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

При розгляді та прийняті процесуального рішення по даній заяві на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню (повністю або частково). Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням всіх обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що є всі законні підстави для визнання судового наказу, виданого Долинським районним судом Івано-Франківської області 07 травня 2026 рокуу справі № 343/1007/26, провадження №2-н/343/61/26, таким, що не підлягає виконанню, а тому заява підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 598,609 ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 258-261, 273, 354, 355, 431, 432 ЦПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника заявника - стягувача ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» Разуменко Олени Ігорівни про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню - задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, судовий наказ, виданий Долинським районним судом Івано-Франківської області 07 травня 2026 рокуу справі № 343/1007/26, провадження №2-н/343/61/26, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» ЄДРПОУ 40121452, вул.Шолуденка,1, м.Київ, 04116, розрахунковий рахунок із спеціальним режимом використання: НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478 - 18552 (вісімнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 68 копійок заборгованості за спожитий природний газ, за адресою: АДРЕСА_1 , за період з вересня 2023 року до березня 2026 року та стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» ЄДРПОУ 40121452, вул. Шолуденка,1, м.Київ, 04116, розрахунковий рахунок НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк» МФО 320478 332 (триста тридцять дві) гривні 80 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: