Ухвала суду № 136937952, 26.05.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/21113/24

Провадження №: 1-кп/755/204/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ "26" травня 2026 р.

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисників:

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 ,

обвинувачених: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 ОСОБА_16

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовження строку дії обов`язків за запобіжним заходом у виді особистого забов`язання та клопотання прокурора про зменшення розміру застави у межах кримінального провадження №12022100000000953 від 15.12.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307КК України,

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , оскільки раніше визначеною ухвалою суду строк закінчується 01 червня 2026 року.

Та про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання ОСОБА_16 .

Також у судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про зменшення розміру застави, визначеної щодо обвинуваченого ОСОБА_12 .

Клопотання мотивовано тим, що обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке обвинуваченим може бути призначене у разі визнання їх винуватими позбавлення волі на строк до 12 років. Метою продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам обвинувачених переховуватись від суду незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених, у цьому ж кримінальному провадженні, а також можливість продовжити вчиняти кримінальні правопорушення. Дані ризики не зменшились та актуальні на даний час.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання обвинуваченій ОСОБА_16 , вказавши на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Клопотання про зменшення розміру застави мотивоване тим, що визначений на даний час розмір застави є надмірним, однак продовжує забезпечувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила їх задовольнити.

Обвинувачені та їх захисники висловили свою позицію щодо заявлених клопотання.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи клопотання прокурора та заперечення сторони захисту, приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. за наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження, застосування запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За приписами статті 177 КПК України підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також інші обставини зазначені в законі.

При розгляді питання про доцільність продовження тримання обвинувачених під вартою судом враховано, що ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких, вчинених у складі організованої групи, за які передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі, їх вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці їх постійного проживання, у тому числі наявність або відсутність у обвинувачених родини, малолітніх дітей на утриманні, постійного місця роботи, їх майновий стан, репутацію обвинувачених, відсутність або наявність судимостей Беручи до уваги доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованих обвинуваченим правопорушень, на даний час існують ризики, які були встановлені під час обрання відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, можливість переховування від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінального правопорушення, продовжують існувати.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Крім того, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Ризиком у контексті кримінального процесу є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, захисниками у судовому засіданні не наведено жодних нових обставин, які би виникли та не розглядалися судом під час попередньої ухвали про застосування та продовження запобіжного заходу.

Переконливих доказів на підтвердження обставин, які б вказували на зменшення або зникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які приймались до уваги при обранні та продовженні дії обраного запобіжного заходу суду на даний час відсутні. Зважаючи на сукупність наявних у справі доказів та враховуючи доводи всіх учасників процесу не вбачається достатньо підстав вважати тримання обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , під вартою таким, що порушує їх право, передбачене ст. 5 Європейської конвенції з прав людини, оскільки саме такий запобіжний захід є обґрунтованим і достатнім для досягнення мети кримінального провадження.

Таким чином, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянню, яке інкримінується обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для зміни обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, більш м`який запобіжний захід на домашній арешт.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , оскільки на даний час не відпали ризики, з якими закон пов`язує можливість застосування або продовження такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою, а в матеріалах кримінального провадження наявні обставини, які виправдовують подальше тримання обвинувачених в умовах ізоляції від суспільства.

Крім того, відповідно до п. 5 ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

З урахуванням, вищенаведеного, а також того, що ОСОБА_16 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відноситься які відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких та передбачає покарання на строк до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, обвинувачена ОСОБА_16 має на утриманні не повнолітню доньку, раніше не судима. Також суд бере до уваги вік та стан здоров`я обвинуваченої ОСОБА_16 та за наведених обставин, суд дійшов висновку, що запобіганню будь-яких ризиків, пов`язаних із знищенням або спотворенням речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення інших кримінальних правопорушень, можливе при застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на 2 місяці, оскільки такий запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим ризикам та забезпечити виконання ОСОБА_16 покладених процесуальних обов`язків, а суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та продовження строку дії покладених на обвинувачену обов`язків.

Також судом розглянуто заявлене прокурором клопотання про зменшення розміру застави, визначеної щодо обвинуваченого ОСОБА_12 .

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану особи, даних про її особу, а також ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і не може бути завідомо непомірним для обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд має право змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Судом встановлено, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , на даний час продовжують існувати, однак їх ступінь є таким, що дає можливість зменшити раніше визначений розмір застави без втрати мети застосування запобіжного заходу.

При цьому суд враховує характер та тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, стадію судового розгляду, дані про особу обвинуваченого, його процесуальну поведінку протягом розгляду кримінального провадження, а також необхідність забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

На переконання суду, зменшення розміру застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про зменшення розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_12 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 194, 196, 331, 369-372, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Продовжити застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України строком на 60 діб, тобто до 24 липня 2026 року включно.

Продовжити застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України строком на 60 діб, тобто до 24 липня 2026 року включно.

Продовжити застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України строком на 60 діб, тобто до 24 липня 2026 року включно.

Продовжити застосований відносно обвинуваченої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, строком на 60 днів - до 24 липня 2026 року включно.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_16 , наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи;

Роз`яснити обвинуваченій , що в разі не виконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Клопотання прокурора про зменшення розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_12 задовольнити.

Зменшити розмір застави, визначеної ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України зі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за кожною вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава може бути звернута в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: