Рішення № 136937832, 28.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4776/26

Провадження №: 2/752/8222/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28.05.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І.А.

при секретарі судового засідання - Сінчук І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу «ТЕМП-15» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком,

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року Житлово-будівельний кооператив «ТЕМП-15» (далі - ЖБК «ТЕМП-15») звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість зі сплати внеснів на утримання багатоквартирним будинком з 01 лютого 2023 року по 31 січня 2026 року у розмірі 12 000 грн 30 коп., інфляційне нарахування у розмірі 2 656 грн 13 коп., 3% річних у розмірі 679 грн 08 коп., а всього - 15 335 грн 51 коп., а також судовий збір в розмірі 3 328 грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн 00 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ЖБК «ТЕМП-15» забезпечує експлуатацію та утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та його території на підставі договорів, укладених безпосередньо з виконавцями робіт та надавачами послуг.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , в якій проживає разом із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а тому у них виникає обов`язок щомісяця сплачувати свою частку затверджених Загальними зборами ЖБК «ТЕМП-15» внесків на утримання будинку та його прибудинкової території, тобто у розмірі 7 грн 00 коп. з 13 січня 2023 року, та у розмірі 8 грн 50 коп. з 20 січня 2025 року.

Проте, відповідачі свого обов`язку зі сплати внесків не виконують внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01 лютого 2023 року по 31 січня 2026 року, яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 02 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

20 березня 2026 року через систему «Електронний суд» відповідач ОСОБА_1 направила до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечувала та пояснила, що вона є власницею квартири АДРЕСА_2 та відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» є співвласником спільного сумісного майна багатоквартирного будинку. Натомість, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є неналежними відповідачами, оскільки не є співвласниками квартири АДРЕСА_2 .

Зазначає, що житлово-будівельному кооперативу слід відмовити в задоволенні позову так як відповідачі жодним чином не порушували його прав та свобод в частині здійснення права власності ЖБК «ТЕМП-15» в багатоквартирному будинку, оскільки останній не являється суб`єктом правовідносин з управління багатоквартирним будинком, не є співвласником спільного сумісного майна багатоквартирного будинку та не визначений управителем нерухомого майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Рішення зборів уповноважених членів кооперативу «ТЕМП-15» в частині розпорядження, утримання спільного майна багатоквартирного будинку вважає недійсними та нікчемними.

Житлово-будівельний кооператив не має документів який свідчив би про домовленості із співвласниками, в тому числі і з відповідачем в частині визначення умов з надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Вказує, що позивач жодного разу не надав інформації щодо виконаних робіт і послуг, які є обов`язковими та пов`язані з виконанням договору з управління. Вважає, що послуги з управління багатоквартирним будинком взагалі не надавались.

Крім того, укладені позивачем договори не створюють для мешканців обов`язку їх сплачувати, оскільки власники не делегували ЖБК право виступати від їхнього імені, а тому, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

27 березня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача - ОСОБА_5 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій останній не погоджується із запереченнями відповідача ОСОБА_1 , викладеними у відзиві на позовну заяву, та вважає, що викладені у ньому доводи не спростовують правомірності позовних вимог.

Зазначає, що твердження відповідача щодо неналежності відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є хибними, оскільки останні, як особи, які зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_3 разом із власником - ОСОБА_1 , у відповідності до частини третьої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» несуть солідарний обов`язок по сплаті нею внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Щодо тверджень відповідача про неправомірність управління позивачем багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , звертає увагу, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку в будинку АДРЕСА_1 не було створено, іншого управителя не було обрано, усі дії з управління багатоквартирним будинком здійснюються ЖБК «ТЕМП-15», який за змістом свого Статуту має право від свого імені укладати договори, в тому числі пов`язані з будівництвом, експлуатацією та ремонтом житлового будинку та надвірних будівель, утримання прибудинкової території, нести обов`язки відповідно до чинного законодавства та Статуту. Зазначає, що позивач здійснює управління будинком безпосередньо на підставі закону, шляхом самозабезпечення, а не як управитель - суб`єкт підприємницької діяльності. У такому разі, положення, які регулюють діяльність управителя, зокрема, про обов`язковість договору, не мають застосовуватись до ЖБК.

01 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» відповідач ОСОБА_1 направила до суду заперечення (на відповідь на відзив), у яких зазначила, що довідка ЖБК «ТЕМП-15» від 02 лютого 2026 року про те, що станом на 01 лютого 2026 року позивач має певні договори з безпосередніми виконавцями робіт та надавачами послуг з управління багатоквартирним будинком не є достовірним доказом, на підставі якого можна встановити які дійсно послуги були надані відповідачу по справі за спірний період, чи були у позивача повноваження для укладення договорів від імені відповідача та імені співвласників та за їхній рахунок.

Зазначає, що співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не приймали рішень з визначення управителем багатоквартирного будинку саме ЖБК «ТЕМП-15», від імені співвласників не укладався договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком саме ЖБК «ТЕМП-15». Протоколи рішень зборів співвласників багатоквартирного будинку у формі, визначеній законом, з голосування площі в матеріалах справи відсутні.

ЖБК «ТЕМП-15» у спірний період не виконував робіт та не надавав послуг з технічного обслуговування ліфтів, технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем, гарячого та холодного водопостачання, водовідведення, технічного обслуговування електромереж (послуг), технічного обслуговування пожежної сигналізації. Крім того, до кошторису з січня 2023 року та 2025 років включені витрати на заробітну плату електрику та сантехніку ЖБК «ТЕМП-15», який не може надавати ці послуги шляхом найму електрика та сантехніка.

10 квітня 2026 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_4 до ЖКБ «ТЕМП-15» про порушення прав і свобод людини, втручання в особисте життя, неправомірне використання персональних конфіденційних даних, неправомірну вимогу стягнення заборгованості зі сплати внесків з управління багатоквартирним будинком за відсутності зобов`язань позивача за первісним позовом перед ЖБК «ТЕМП-15» на підставі реалізації в квартирі, що не належить ЖБК «ТЕМП-15», примушення до дій, вчинення яких не є обов`язком через відсутність матеріальних правовідносин.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 04 травня 2026 року зустрічний позов ОСОБА_4 до ЖБК «ТЕМП-15» про порушення прав і свобод людини, втручання в особисте життя, неправомірне використання персональних конфіденційних даних, неправомірну вимогу стягнення заборгованості зі сплати внесків з управління багатоквартирним будинком за відсутності зобов`язань позивача за первісним позовом перед Житлово-будівельним кооперативом «ТЕМП-15» на підставі реалізації в квартирі, що не належить ЖБК «ТЕМП-15», примушення до дій, вчинення яких не є обов`язком через відсутність матеріальних правовідносин, поданого в межах розгляду цивільної справи за позовом ЖБК «ТЕМП-15» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком, повернуто особі, яка його подала.

15 травня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про визнання доказів недопустимими, неналежними і недостовірними, в якому відповідач просить суд: визнати неналежним та не допустимим доказом у справі №752/4776/26: Довідку ЖБК «ТЕМП-15» №02-02/26-2 від 02 лютого 2026 року, Кошторис з січня 2023 року та Кошторис на 2025 рік, Розрахунок заборгованості по внесках на управління багатоквартирним будинком складений ЖБК «ТЕМП-15» по квартирі АДРЕСА_3 , Протокол загальних зборів уповноважених членів кооперативу від 13 січня 2023 року, Протокол загальних зборів уповноважених представників від 20 січня 2025 року, Довідку №02.02.26-1 від 02 лютого 2026 року про власника та зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_2 , Статут ЖБК «ТЕМП-15», та виключити зазначені докази з числа доказів у справі.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся судом про розгляд справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання, яка отримана ним 24 березня 2026 року.

Відповідач ОСОБА_3 повідомлявся судом про розгляд справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання, однак поштове відправлення повернулись з відмітками «Повернення. Адресат відсутній за вказаною адресою».

Відзиву на позовну заяву відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду не направили.

Клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

Судом установлено, що ЖБК «ТЕМП-15» забезпечує утримання і експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та утримує його прибудинкову територію на підставі відповідних договорів із безпосередніми виконавцями робіт та надавачами послуг, що підтверджується Довідкою ЖБК «ТЕМП-15» №02-02/26-2 від 02 лютого 2026 року.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , яка фактично проживає в цій квартирі разом із відповідачами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою ЖБК «ТЕМП-15» про власника та зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_2 №02.02/26-1 від 02 лютого 2026 року.

Судом також установлено, що відповідно до інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи №№146627599, 146627532, 146627470, 146627396 від 04 березня 2026 року відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 .

Отже, відповідно до Законів України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII, «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року №1087- IV, «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року №417-VIII, Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року, Житлового кодексу України, Правил утримання жилих клинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року №76, Статуту ЖБК «ТЕМП-15», у відповідача виникає обов`язок своєчасно сплачувати внески на утримання будинку та його прибудинкової території.

Частиною першою статті 2 Закону № 1087-IV встановлено, що кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відповідно до абзацу 10 преамбули до Правил №76 житлово-будівельний кооператив юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі об`єднання їх майнових пайових внесків для участі в будівництві або реконструкції житлового будинку (будинків) і наступної його (їх) експлуатації.

Згідно з абзацом 20 преамбули до Правил №76 утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них прибудинкової території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 4.3 Статуту у відповідності з головною метою діяльності, кооператив здійснює, зокрема, експлуатацію та ремонт житлового будинку, утримання прибудинкової території, у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Таким чином, ЖБК «ТЕМП-15» як неприбуткова організація, частково шляхом самозабезпечення та частково шляхом залучення відповідних виконавців робіт та надавачів послуг, утримує та здійснює експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , і його прибудинкової території за рахунок коштів співвласників, напряму розраховуючись цими коштами із безпосередніми виконавцями робіт по ремонту і експлуатації будинку, утриманню прибудинкової території.

Відповідно до частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Так, правомочність володіння, з-поміж іншого, покладає на власника тягар утримання майна, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №417-VІІІ, співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Статтею 151 ЖК України встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію, а виходячи з частиною другою статті 282 ЦК України та Правил № 76 власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень у будинку, технічного обладнання, сегментів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону №417-VІІІ кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Аналізуючи вищевикладені норми матеріального права, слід дійти до висновку, що співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані за власні кошти утримувати будинок та прибудинкову територію шляхом сплати відповідних обов`язкових внесків і платежів.

Частинами першою, другою статті 15 Закону №1087-ІV визначено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв.

Відповідно до пункту 12.2 Статуту до компетенції Загальних зборів Кооперативу належить, зокрема: визначення розмірів та порядку внесення внесків; визначення видів, розмірів фондів кооперативу, порядок їх формування та використання; визначення основних напрямків діяльності кооперативу, затвердження його кошториси, плану та бюджету; прийняття рішення про порядок експлуатації житлового будинку; тощо.

Відповідно до частини одинадцятої статті 10 Закону №417-VІІІ рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.

Частиною другою статті 12 Закону №1087-ІV встановлено, що основними обов`язками члена кооперативу є виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Пунктами 7.5. та 7.6. Статуту визначено, що внески на проведення капітального ремонту. внески на експлуатацію житлового будинку і утримання території та інші - це грошові внески членів кооперативу, що вносяться і використовуються для задоволення економічних, соціальних чи інших потреб членів кооперативу.

Розмір, строки, порядок внесення та інші умови внесення членами кооперативу внесків на проведення капітального ремонту житлового будинку, внески на експлуатацію житлового будинку і утримання території та інші визначаються загальними зборами або зборами уповноважених кооперативу.

Отже, відповідачі, як й інші співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , зобов`язані щомісяця сплачувати свою частку затверджених Загальними зборами ЖБК «ТЕМП-15» внесків на утримання будинку і прибудинкової території.

Рішенням Загальних зборів уповноважених представників ЖБК «ТЕМП-15» оформленим протоколом №6 від 13.01.2023 року прийнято рішення про встановлення тарифу на послугу «Управління багатоквартирним будинком» у розмірі 7,00 грн. кв.м. приміщення.

Рішенням Загальних зборів ЖБК «ТЕМП-15», оформленим протоколом №7 від 20 січня 2025 року прийнято рішення про встановлення тарифу на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 8,50 грн. за кв.м. приміщення.

Як зазначає позивач, попри це, відповідачі не виконують покладених на них Законом №1087-IV, №417-VIII, ЖК України, ЦК України, Статутом, рішеннями органів управління ЖБК «ТЕМП-15» зобов`язання перед позивачем зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкових територій.

Також, відповідачі не сплачують позивачу свою частку обов`язкових внесків на управління багатоквартирним будинком (утримання будинку та прибудинкової), унаслідок чого за період з 01 лютого 2023 року по 30 січня 2026 року у відповідачів утворилась заборгованість перед ЖБК «ТЕМП-15» у розмірі 12 000 грн 30 коп.

Відповідач ОСОБА_1 не погоджується із сумою заборгованості нарахованою позивачем та зазначила, що Статут ЖБК «ТЕМП-15» не являється правовим документом для співвласників багатоквартирного будинку, оскільки права і обов`язки співвласників визначені спеціальними Законами України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» та «Про житлово-комунальні послуги».

Відтак, відповідач вважає, що ЖБК «ТЕМП-15» не може здійснювати утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, а прийняття позивачем рішення щодо утримання майна власників, яке знаходиться у спільній сумісній власності, є незаконним та нікчемним і являється таким, що обмежує її можливість мати цивільні права та обов`язки.

Проте, такі доводи відповідача суперечить нормам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про кооперацію» №1087-ІV від 10 липня 2003 року (далі - Закон № 1087-ІV) кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Тривалий час кооперативи були найбільш поширеною формою організації співвласників багатоквартирного будинку задля забезпечення утримання та експлуатації такого будинку та його прибудинкової території.

Преамбулою Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» №417-VІІІ від 14 травня 2015 року (далі - Закон №417-VIII) визначено, що він визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону №417-VІІІ співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

У частині першій статті 7 Закону №417-VІІІ з-поміж обов`язків співвласників передбачені, зокрема, наступні: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №417-VІІІ управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Аналіз вищезазначених положень свідчить про те, що законодавством України не заборонена діяльність кооперативів щодо утримання та забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку, і така діяльність має здійснюватися усіма співвласниками багатоквартирного будинку, а не тільки членами кооперативу.

На підтвердження цієї позиції свідчить, зокрема, те, що законопроект №2954-ХІ «Про внесення зміни до пункту 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яким передбачена «примусова» реорганізація житлово-будівельних кооперативів в об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, почне свою дію після припинення або скасування воєнного стану.

До початку дії такої заборони, житлово-будівельні кооперативи є організаціями, які можуть забезпечувати утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, а відтак не лише мають право, а зобов`язані встановлювати розмір внеску на утримання такого багатоквартирного будинку та його прибудинкової території задля виконання кооперативом обов`язків, покладених за нього законодавчими актами та документами локального характеру.

Відповідач як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог посилається на відсутність договірних правовідносин між сторонами справи та зазначає, що в такому разі посилання на положення статей 11, 509, 526, 625 ЦК України є протиправним.

Така позиція є хибною, оскільки статтею 509 (поняття зобов`язання та підстави його виникнення), 526 (загальні умови виконання зобов`язання) та 625 (відповідальність за порушення грошового зобов`язання) ЦК України регулюють правовідносини, які склалися не тільки у договірних зобов`язаннях, а й тих, що виникли на підставі законодавчого акту або статутного документа.

Правовідносини між позивачем та відповідачем дійсно не регулюються договором, оскільки є такими, що виникли на підставі Закону №417-VІІІ та Статуту ЖБК «ТЕМП-15».

Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 11 березня 2020 року у справі №910/12583/19 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім Комфорт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрреставрація» про стягнення 54 277, 43 грн. встановлено, що праву об`єднання в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів кореспондує обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду, зокрема, щодо того, що обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Рішення по цій справі є релевантним до даної справи, тому що, як буде встановлено вище, наразі (до припинення або скасування дії воєнного стану) кооператив може забезпечувати експлуатацію та утримання будинку та прибудинкової території на рівні з об`єднаннями співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідач у своєму відзиві зазначила також те, що позивачем не додано до позовної заяви рішення співвласників про визначення позивача управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , про надання ЖБК «ТЕМП-15» права на укладення договорів з виконавцями комунальних послуг від імені та за рахунок співвласника багатоквартирного будинку, а тому свою мотивацію позовної заяви не підтвердив належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Такі доводи відповідача спростовується тим, що згідно з пунктом 3.2. Статуту ЖБК «ТЕМП-15» Кооператив має право від свого імені укладати договори, у тому числі пов`язані з будівництвом, експлуатацією та ремонтом житлового будинку і надвірних будівель, утримання прибудинкових територій, а також інші договори відповідно до цілей його діяльності, нести обов`язки відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту, бути позивачем та відповідачем у суді загальної юрисдикції, у господарському, адміністративному та третейських судах.

Крім того, ЖБК «ТЕМП-15» є єдиною організацією, яка забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , жодне об`єднання співвласників багатоквартирного будинку або іншого кооперативу в будинку не створено, договору з управителем не укладено.

Відтак, позиція відповідача є необґрунтованою.

Одним із головних аргументів відповідача є те, що вона не є членом кооперативу, а тому не несе жодних зобов`язань за його статутом та рішеннями загальних зборів.

Такі доводи відповідача також є необґрунтованими, адже відповідно до частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов`язує, а згідно зі статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 151 ЖК України визначені обов`язки власника по забезпеченню схоронності житлового будинку (квартири): громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Обов`язок відповідача сплачувати внески на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території передбачений, зокрема, пунктом 5 статті 13 Закону №417-VІІІ, відповідно до якого: «Співвласники багатоквартирних будинків, утримання яких до дня набрання чинності цим Законом здійснювали житлово-будівельні (житлові) кооперативи, продовжують відшкодовувати витрати на утримання відповідних будинків і споруд та прибудинкових територій таким кооперативам до моменту створення в багатоквартирному будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (у тому числі шляхом реорганізації кооперативу) або прийняття співвласниками рішення про форму управління багатоквартирним будинком».

Виходячи із буквального та цільового способів тлумачення цією норми можемо зробити наступний висновок: якщо станом на набрання чинності Законом №417-VІІІ утримання та експлуатацію багатоквартирного забезпечував житлово-будівельний кооператив, то співвласники (саме співвласники, а не члени цього кооперативу) зобов`язані брати участь в утримання такого будинку та його прибудинкової території шляхом сплати кооперативу відповідних внесків та платежів до створення в такому будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку або до прийняття співвласниками рішення про форму управління багатоквартирним будинком.

Отже, відповідачі зобов`язані сплачувати на рахунок ЖБК «ТЕМП-15» внески на експлуатацію багатоквартирного будинку та утримання прибудинкової території не як член цього Кооперативу, а як співвласники багатоквартирного будинку - власники квартири АДРЕСА_2 .

Так само не заслуговують уваги аргументи відповідача з приводу того, що ЖБК «ТЕМП-15» не виражає волі усіх співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , а тому його рішення не має обов`язкового характеру для співвласників, які не є членами кооперативу та не брали участь у голосуванні.

Така позиція відповідача свідчить про її намір ухилитися від сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки відсутні докази того, що їй чинять перешкоди у реалізації прав, передбачених Законами №1087-ІV, №417-VІІІ, Статутом ЖБК «ТЕМП- 15», а саме: право стати членом кооперативу, право брати участь у загальних зборах та в голосуванні за ті чи інші питання діяльності кооперативу, право створити ініціативну групу задля скликання зборів усіх співвласників з метою визначення іншою форми утримання та експлуатації будинку тощо.

Відповідач вказує, що позивачем не додані до позовної заяви жодні докази, що ЖБК «ТЕМП-15» забезпечував утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, ставить під сумнів довідки позивача №02-02/26-2 від 02 лютого 2026 року та №02.02/26-1 від 02 лютого 2026 року, посилається на відсутність договору доручення на укладення договорів із виконавцями робіт та надавачами послуг.

Такі твердження відповідача є необґрунтованими та, як й інші аргументи, оскільки не підтверджуються жодними доказами.

Як було встановлено вище, позивач на підставі свого Статуту уповноважений укладати договори з обслуговуючими організаціями щодо забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Тому, цивільно-правова відповідальність за невиконання зобов`язання за оплату робіт (послуг) покладається теж не на співвласників окремо (зокрема - відповідача), а на ЖБК «ТЕМП-15» як організації, яка забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку та прибудинкової території та задля цього збирати відповідні внески зі співвласників будинку.

Отже судом достовірно встановлено, що відповідачами не виконані свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг.

Відповідно до частин першої, другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином шино до умов договору, якщо немає договору, відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно вимог статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи відповідача ОСОБА_1 про визнання наданих стороною позивача доказів недопустимими, неналежними і недостовірними суд відхиляє за необґрунтованістю.

У зв`язку з чим, судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору, при цьому інші доводи сторін, викладені в їх заявах по суті, не впливають на вищевказані висновки суду.

З урахуванням викладеного, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком та утримання прибудинкової території з 01 лютого 2023 року по 31 січня 2026 року у розмірі 12 000 грн 30 коп., інфляційне нарахування у розмірі 2 656 грн 13 коп. та 3% річних в сумі 679 грн 08 коп., а всього - 15 335 грн 51 коп.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому, з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ЖБК «ТЕМП-15» підлягають стягненню 3 328 грн 00 коп. у відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за пред`явлення позову, в рівних частинах, по 832 грн 00 коп. з кожного.

Крім того, представник ЖБК «ТЕМП-15» просив суд стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На обґрунтування заявленого розміру витрат на правничу допомогу представником позивача надано копію договору №16-01/26-1/МК про надання професійної правничої допомоги від 16 січня 2026 року, укладеного між адвокатом Коваленко Миколою Васильовичем» та ЖБК «ТЕМП-15», із відповідним додатком №1 від 16 січня 2026 року, копію акту (Звіту) №1 наданих послуг від 02 лютого 2026 року за договором №16-01/26-1/МК про надання професійної правничої допомоги від 16 січня 2026 року, копію платіжної інструкції №1249 від 04 лютого 2026 року на суму 5 000 грн 00 коп.

Отже, представником позивача надано належні та допустимі докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість, понесених у суді.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 будь-яких заперечень щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу не заявляли.

За відсутності клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у суду відсутні правові підстави для зменшення належно підтвердженого розміру таких витрат з власної ініціативи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 2 грудня 2020 року у справі № 676/5537/19).

Враховуючи задоволення позову, понесені ЖБК «ТЕМП-15» витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн 00 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів, в рівних частинах по 1 250 грн 00 коп з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 638, 642 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 89, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 274, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Житлово-будівельного кооперативу «ТЕМП-15» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Житлово-будівельного кооперативу «ТЕМП-15» заборгованість зі сплати внеснів на утримання багатоквартирним будинком з 01 лютого 2023 року по 31 січня 2026 року у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн 30 коп., інфляційне нарахування у розмірі 2 656 (дві тисячі шістсот п`ятдесят шість) грн 13 ко.п, 3% річних у розмірі 679 (шістсот сімдесят дев`ять) грн 08 коп., а всього - 15 335 (п`ятнадцять тисяч триста тридцять п`ять) грн 51 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Житлово-будівельного кооперативу «ТЕМП-15» витрати на професійну правничу допомогу в рівних частинах по 1 250 (одна тисяча двісті п`ятдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Житлово-будівельного кооперативу «ТЕМП-15» судовий збір в рівних частинах по 832 (вісімсот тридцять дві) грн 00 коп. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Житлово-будівельний кооператив «ТЕМП-15», ЄДРПОУ 23377368, адреса: вул. Деміївська, буд. 47, Голосіївський р-н, м. Київ, 03040.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 .

Повне рішення суду виготовлено 28 травня 2026 року.

Суддя І.А. Кирильчук