Ухвала суду № 136936837, 28.05.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4821/23

Провадження № 2-п/461/56/26

УХВАЛА

28.05.2026 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Чорнія Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення у цивільній справі №461/4821/23 за позовом

Акціонерного товариства «Ідея Банк»,

в особі представника Гавриленко Яни Яковлівни

(79008, м. Львів, вул. Валова,11, ЄДРПОУ: 19390819),

до

ОСОБА_2

( АДРЕСА_1 ;

РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про стягнення боргу за кредитним договором,

встановив:

I. Фактичні обставини справи, суть питання, яке вирішується судом

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою у якій просить поновити строк для звернення із заявою про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення від 25.07.2023 ухваленого за результатами розгляду цивільної справи №461/4821/23 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Гавриленко Яни Яковлівни, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також переглянути та скасувати заочне рішення суду.

Мотивуючи подану заяву, представник зазначає, що в судові засідання призначені по справі відповідач не з`явився по незалежним від неї причинам, тому що не знала про час та місце їх проведення. Відповідач дізналась про розгляд справи з автоматизованої системи виконавчих проваджень АСВП № 74641294, після того як їй було заблоковано платіжні картки. Про призначення справи до розгляду відповідачу не було повідомлено, тому скористатись правом на захист своїх прав та інтересів шляхом подачі відзиву на позовну заяву не було можливості. Вказує, що відповідач не отримувала жодних матеріалів по справі. Таким чином, відповідач була позбавлена можливості знати про час і місце розгляду справи, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти, оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами

Окрім того вказує, що відповідач брала кошти на лікування та більшу частину часу перебувала на стаціонарному лікуванні, а тому не мала змоги отримувати поштову кореспонденцію за місцем реєстрації.

Зазначає, що відповідач не заперечує, що укладала із позивачем кредитного договору та страхування №Е09.00302.009085962, але відповідач сплачувала платежі за кредитом та не згодна з нарахуванням відсотків і залишком за тілом кредиту, а тому вважає за необхідне надати відзив на позовну заяву та докази для спростування нарахованої позивачем заборгованості в судовому засіданні. Так, представник зазначає, що Законом №2120-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану передбачено, що на час дії воєнного стану та в тридцяти денний строк після дня його припинення або скасування споживач не буде нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов`язань за споживчим кредитом: споживач звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання споживачем зобов`язань за таким договором; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, які нараховані після 24 лютого 2022 року сплата яких передбачена договором про споживчий кредит підлягають списанню; у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит.

Також, зазначає, що відповідно до ст. 617 Податкового Кодексу України, сторона договору звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії обставин непереборної сили форс-мажору. На даний час відповідач не може вчасно та в повному обсязі сплачувати відсотки та інші платежі передбачені умовами Договору. У зв`язку з об`єктивними обставинами вона опинилася у скрутному фінансовому становищі, яке спричинило негативний вплив на здатність забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання своїх зобов`язань за споживчим кредитам відповідно до раніше обумовленого Договору.

Відтак, представник відповідача просить поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення, заяву задовольнити. скасувати заочне рішення та передати справу за належною підсудністю.

Представник позивача подала до суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, відповідно до якої вважає її безпідставною та просить відмовити у її задоволенні, а також провести слухання справи за відсутності представника позивача.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у відповідності до ст.128 ЦПК України, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного документа до електронного кабінету відповідного учасника справи.

Згідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, зважаючи на наведені обставини, а також положення процесуального закону, підстав для відкладення розгляду заяви або обставин які унеможливлюють його проведення не встановлено.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

II. Мотиви та висновки суду, а також положення закону,

яким керувався суд, постановляючи ухвалу

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників процесу, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити за таких підстав.

За приписами ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Положеннями ст. 288 ЦПК України, визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи встановлено наступне.

25.07.2023 за результатами розгляду цивільної справи № 461/4821/23 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, було ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог. Так, відповідно до резолютивної частини даного рішення, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 158203 грн 43 коп., а також витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2684 гривень 00 копійку.

Як вбачається з матеріалів справи, під час судового провадження було призначено кілька судових засідань, а саме на 10.07.2023 о 11 год. 00 хв. та 25.07.2023 о 11 год. 00 хв.

Відповідно до положень частини 6, 7, 8, 11 статті 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з інформаційною довідкою з Єдиного державного демографічного реєстру № 116853 від 16.06.2023, яка знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , тобто зазначена довідка містить дані про місце реєстрації відповідача.

Відповідно до ч. 10 ст. 130 ЦПК України, якщо місце перебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що позовна заява та долучені до неї документи, процесуальні рішення та судові повідомлення - повістки разом із розписками рекомендованими листами з повідомленнями про вручення скеровувались на адресу відповідача, яка зазначена у заяві про перегляд заочного рішення - АДРЕСА_2 , рекомендованою кореспонденцією. Разом з тим, як встановлено судом на відмітках працівників пошти, відсутні відмітки про відсутність такої адреси. З наведених матеріалів вбачається, що позовну заява з додатками були повернуті адресу суду із довідкою поштового відділення з позначкою про повернення у зв`язку «за закінченням терміну зберігання», відміток про невірну адресу, чи невірний поштовий індекс не вказано.

Окрім цього, згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Так, в матеріалах справи наявне відповідне оголошення про виклик до суду відповідача.

Таким чином, наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення та про повернення з довідкою поштового відділення з позначкою «за закінченням терміну зберігання» та розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України вважаються належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Крім того, такі дії сторони можуть свідчити про ознаки умисного неотримання судової повістки (повідомлення).

Відсутність даних про повернення рекомендованої кореспонденції внаслідок невірно вказаної адреси спростовує доводи представника відповідача про неналежне повідомлення сторони про розгляд справи.

Також, як вбачається із заяви про перегляд заочного рішення, відповідач підтверджує, що проживає за вищевказаною адресою, оскільки такою адресою у заяві про перегляд заочного рішення вказує саме АДРЕСА_3 .

Окрім цього, виклики відповідача до суду було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (через веб - сайт Галицького районного суду м. Львова).

Таким чином, відповідач повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи належним чином, у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України. Отже, суд відхиляє доводи заявника, що на момент ухвалення рішення суду остання не повідомлялась про розгляд справи та їй не було відомо про розгляд справи, оскільки заявник не отримувала позовної заяви з додатками, з огляду на наявність у матеріалах справи доказів протилежного. При цьому, суд враховує, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що остання більшу частину часу перебувала на стаціонарному лікуванні, тому не мала змоги отримувати поштову кореспонденцію за місцем реєстрації, адже з наданих виписок із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого перебувала на стаціонарному лікуванні у період грудня 2021 року та з 30.10.2025 по 31.10.2025, та ці дати не корелюються з часом перебуванням справи в провадженні суду та здійснення відповідних судових викликів.

Разом з тим, відмітка у відправленні судового рішення від 25.07.2023, є позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про можливість та наявність підстав для поновлення ОСОБА_2 процесуального строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 25 липня 2023 року у цивільній справі №461/4821/23.

Також, як наведено вище, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку одночасного встановлення судом двох наведених вище обставин.

Згідно положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 77, 78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ч. 1-4 ст.12, ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, необхідним у цій категорії справ (заяви про перегляд заочного рішення), є також доведення та належне обґрунтування відповідачем перед судом наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, які, вочевидь, не були подані суду та про які суду не було відомо. Однак, дана обставина не була доведена відповідачем, оскільки усі твердження заявника щодо обґрунтованості заявлених вимог фактично зводяться до незгоди з розміром заборгованості, незарахуванням суми сплаченої за обслуговування кредиту в основний борг та необхідності надання суду додаткових пояснень.

Суд не знаходить підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення з огляду на твердження представника відповідача про незгоду з нарахуванням відсотків та залишком тілом кредиту, адже контррозрахунків та/або банківських виписок про сплату відповідних сум останнім не надано.

Посилання відповідача про законодавчі норми про звільнення під час дії воєнного стану від слати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів та такі підлягають списанню, суд вважає безпідставним, оскільки з довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором E09.00302.009085962 від 02.12.2021 станом на 18.05.2023, вбачається, що банком не нараховано пені та інших штрафних санкцій, що враховано судом при винесенні рішення у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про торгово-промислову палату України» торгово-промислова палата України (надалі ТПП України) засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб. Уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення.

Відповідно до п. 6.1 Регламенту підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14 Закону України «Про торгово-промислову палату в Україні», а також визначених, зокрема договором, контрактом, угодою.

Тобто, засвідчення форс-мажорних обставин відбувається не в цілому для фізичної чи юридичної особи, а за конкретним її зобов`язанням за конкретним договором. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів ТПП України може прийняти рішення про засвідчення форс-мажору або про відмову в цьому.

Отже, за нормами чинного законодавства підтвердження форс-мажору здійснюється шляхом подання відповідної заяви до Торгово-промислової палати України та отримання сертифікату.

Посилаючись на форс-мажорні обставини, представник заявника не вказує на які саме форс-мажорні обставини наявні у відповідача та чим так підтверджуються.

Відтак, зазначені доводи наведені у заяві про перегляд заочного рішення не можуть слугувати законною підставою для її задоволення.

Отже, відповідачем при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд послідовно враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування заочного рішення, а відтак заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 260, 287, 288 ЦПК України,

постановив:

Поновити ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , процесуальний строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 25 липня 2023 року у цивільній справі №461/4821/23 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Гавриленко Яни Яковлівни, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.

Заяву ОСОБА_1 , який дій в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 25 липня 2023 року у цивільній справі №461/4821/23 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Гавриленко Яни Яковлівни, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором ? залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 28 травня 2026 року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький