Єдиний державний реєстр судових рішень
1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/11354/25 1-кс/335/1963/2026
26 травня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , представника власника майна адвоката ОСОБА_6 , розглянувши, у відкритому судовому засіданні у залі суду, клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025080000000237 від 04.11.2025, -
ВСТАНОВИВ:
22.05.2026 слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна, зазначивши наступне
У провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025080000000237 від 04.11.2025, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ст. 336 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, діючи з метою одержання неправомірної вигоди, організували протиправну схему сприяння громадянам ухиленню від призову на військову службу під час мобілізації, шляхом фіктивного працевлаштування осіб чоловічої статі призовного віку на посади педагогічного складу до підпорядкованих закладів освіти на території м. Запоріжжя, що призвело до безпідставного нарахування та розтрати бюджетних коштів. Подальшим проведення досудового розслідування виявлені обставини, що свідчать про причетність до вказаної діяльності службових осіб територіальних відділів освіти м. Запоріжжя та директорів підзвітних їм навчальних закладів, які зловживаючи службовим становищем, оформили на роботу осіб, які фактично трудові обов`язки не виконували, що створило штучні умови для отримання останніми відстрочки від призову та спричинило розтрату бюджетних коштів у вигляді незаконно виплаченої заробітної плати.
У ході проведення обшуку 12.05.2026, на підставі ухвали слідчого судді від 11.05.2026, за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: мобільний телефон Iphone 15 Pro в корпусі білого кольору з імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 ; ?карта обстеження та медичного огляду на ім?я ОСОБА_8 від 29.04.2024; направлення ОСОБА_8 щодо встановлення придатності до військової служби; довідка 410 на ім?я ОСОБА_8 ; ?тимчасове посвідчення військовозобов?язаного № НОМЕР_3 від 02.05.2025 на ім?я ОСОБА_8 ; відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ?документи щодо призначення ОСОБА_8 на посаду керівника гуртка ЗГ "Запорізька Січ" (витяг з наказу № 26/к/тр від 18.04.2024, наказ № 26/к/то від 18.04.2024, довідка № 122 від 24.04.2024, довідка № 126 від 29.04.2024, повідомлення про призначення працівника на роботу від 22.04.2024, довідки щодо відстрочки ОСОБА_8 на 4 арк.); ?ноутбук MacBook M2 Pro в корпусі сірого кольору D5660PVHDY; грошові кошти: 100$ - в сумі 9300 доларів США /93 шт/; 50$ - в сумі 300 доларів США /6 шт./; 20$ - в сумі 60 доларів США /3шт/; 5$ - в сумі 10 доларів США /2шт/; 50€ - в сумі 750 євро /15шт/; 100€ - в сумі 500 євро /5шт/.
З метою збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання, слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні клопотання підтримали, просили його задовольнити. Зазначили, що у ході огляду вилученого у ОСОБА_8 мобільного телефону «IPhone 15 Pro» та ноутбука «MacBook M2 Pro» виявлено відомості, які свідчать про причетність останнього до протиправної діяльності директора Запорізької гімназії «Запорізька Січ» ОСОБА_9 , пов`язаної з фіктивним працевлаштуванням до очолюваного нею навчального закладу осіб чоловічої статі з метою сприяння ухиленню останніх від призову на військову службу під час мобілізації. Під час проведення огляду мобільного телефону та ноутбуку виявлено листування, електронні документи та іншу інформацію, що має значення для досудового розслідування та може свідчити про обставини вчинення кримінального правопорушення, коло причетних осіб, характер взаємозв`язків між ними, а також механізм реалізації протиправної схеми. Оскільки під час проведення огляду мобільного телефону та ноутбуку неможливо забезпечити відновлення видалених файлів та інформації, яка могла бути видалена користувачем, а також отримати доступ до всієї інформації, що міститься на пристрої, у тому числі до прихованих, системних, змінених файлів, журналів дій користувача, даних месенджерів, резервних копій та іншої цифрової інформації, повне дослідження вказаного мобільного телефону та ноутбуку в межах проведеного огляду є неможливим. Отримання зазначених відомостей можливе виключно шляхом проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення, відповідних технічних методів дослідження та спеціальних знань у сфері комп`ютерної техніки, яку призначено 16.05.2026 проведення доручено експертам Запорізького НДЕКЦ МВС України. Також, під час проведення обшуку виявлено та вилучено документи щодо проходження ОСОБА_8 військового обліку та оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а саме: карту обстеження та медичного огляду від 29.04.2024, направлення щодо встановлення придатності до військової служби, довідку №410, тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 від 02.05.2025, відповідь ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також документи щодо призначення ОСОБА_8 на посаду керівника гуртка ЗГ «Запорізька Січ» та надання йому відстрочки від призову. Вказані документи містять відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме щодо працевлаштування ОСОБА_8 до Запорізької гімназії «Запорізька Січ», проходження ним військово-лікарської комісії, оформлення документів військового обліку та отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку із займаною посадою. Крім того, вилучені документи можуть підтверджувати фіктивний характер трудових відносин ОСОБА_8 із зазначеним навчальним закладом, обставини його призначення на посаду, нарахування та виплати заробітної плати, а також використання працевлаштування як підстави для оформлення відстрочки та ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Крім того, під час проведення обшуку за вищевказаною адресою виявлено та вилучено грошові кошти, походження яких перевіряється в межах даного кримінального провадження. Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється, зокрема, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, санкція якої передбачає можливість застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна. Наразі, не встановлено банківський рахунок, на який здійснювалась виплата заробітної плати ОСОБА_8 під час його працевлаштування до Запорізької гімназії «Запорізька Січ». Разом із тим, з урахуванням встановлених обставин кримінального провадження, наявні обґрунтовані підстави вважати, що грошові кошти, отримані внаслідок фіктивного працевлаштування, могли обготівковуватись ОСОБА_8 особисто та в подальшому зберігатися за місцем його проживання.
Щодо належності грошових коштів ОСОБА_5 , прокурор зазначив, що жодних доказів на підтвердження їх належності вказаній особі, у ході судового розгляду клопотання, не надано.
Представник власника майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що слідчим встановлений законодавством строк подання вказаного клопотання пропущений, після повернення вказаного клопотання слідчим суддею, слідчий повністю змінив кваліфікацію злочину у цьому кримінальному провадження, доповнивши іншими статтями Кримінального кодексу України, що не передбачено вимогами чинного законодавства після повернення клопотання для усунення недоліків. Також, зазначив, що підстава для накладення арешту, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, у даному випадку, не може бути застосовано, оскільки ОСОБА_8 не має статусу підозрюваної особи у цьому кримінальному провадженні, та слідчим не доведено, що останній має будь яке відношення до вчинення вказаних злочинів. Крім того, зазначив, що вилучені грошові кошти не належать ОСОБА_8 , а належать ОСОБА_5 , яка передала їх на зберігання, про що ОСОБА_8 повідомляв слідчого, який проводив обшук та вилучав вказані кошти. При цьому, вважає, що грошові кошти не мають жодного доказового значення для досудового розслідування вказаного кримінального провадження та не можуть бути речовими доказами. Також, зазначив, що ОСОБА_8 добровільно надав телефон та ноутбук, вказав паролі для проведення огляду, що не перешкоджало слідчому здійснити огляд та повернути вказані речі. Вилучені оригінали документів щодо проходження медичного огляду та отримання відстрочки, які вилучені слідчим, взагалі не мають жодного відношення до кримінального провадження, та їх відсутність позбавляє ОСОБА_8 підтвердити, у разі необхідності, обставини щодо наявності відстрочки. Вважає, що слідчим та прокурором не доведено наявність підстав для накладення арешту, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у судовому засіданні пояснила, що грошові кошти у розмірі 9670 доларів США та 1280 Євро належать їй (зібрані заощадження), які вона передала на зберігання ОСОБА_10 десь в кінці 2025 року, оскільки її квартира у який вона проживала була зруйнована (пошкоджена) внаслідок обстрілу 25.11.2025, а ОСОБА_11 нею опікується, так як її син є військовослужбовцем та проходить військову службу в ЗСУ.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області, знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000237 від 04.11.2025, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ст. 336 КК України.
12.05.2026 у ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: мобільний телефон Iphone 15 Pro в корпусі білого кольору з імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 ; ?карта обстеження та медичного огляду на ім?я ОСОБА_8 від 29.04.2024; направлення ОСОБА_8 щодо встановлення придатності до військової служби; довідка 410 на ім?я ОСОБА_8 ; ?тимчасове посвідчення військовозобов?язаного № НОМЕР_3 від 02.05.2025 на ім?я ОСОБА_8 ; відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ?документи щодо призначення ОСОБА_8 на посаду керівника гуртка ЗГ "Запорізька Січ" (витяг з наказу № 26/к/тр від 18.04.2024, наказ № 26/к/то від 18.04.2024, довідка № 122 від 24.04.2024, довідка № 126 від 29.04.2024, повідомлення про призначення працівника на роботу від 22.04.2024, довідки щодо відстрочки ОСОБА_8 на 4 арк.); ?ноутбук MacBook M2 Pro в корпусі сірого кольору D5660PVHDY; грошові кошти: 100$ - в сумі 9300 доларів США /93 шт/; 50$ - в сумі 300 доларів США /6 шт./; 20$ - в сумі 60 доларів США /3шт/; 5$ - в сумі 10 доларів США /2шт/; 50€ - в сумі 750 євро /15шт/; 100€ - в сумі 500 євро /5шт/. (загальна сума: 9 670 доларів США та 1280 Євро).
13.05.2026 слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 винесено постанову про визнання вилучених під час проведення обшуку предметів та речей, речовими доказами.
14.05.2026 слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні скеровано клопотання до слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя про арешт вилученого в ході обшуку майна, яке за результатом судового розгляду, повернуто для усунення недоліків, строк встановлено до 10:00 год. 22 травня 2026 року, про що постановлено ухвалу від 19.05.2026.
16.05.2026 слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області винесено постанову про призначення судової комп`ютерно технічної експертизи вилучених у ході обшуку вказаного мобільного телефону та ноутбуку, які 18.05.2026 направлено до Запорізького НДЕКЦ МВС України.
22.06.2026 до суду надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про накладення арешту, після усунення недоліків.
Отже, з огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що строки подачі вказаного клопотання про арешт майна не є пропущеними, а тому доводи заперечень адвоката ОСОБА_6 з цього приводу відхиляються.
Разом з тим, доводи слідчого та прокурора щодо підстави накладення арешту, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки у випадку конфіскації майна як виду покарання, арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. (ч.5 ст.170 КПК України).
Як встановлено, у ході судового розгляду вказаного клопотання, у вказаному кримінальному провадженні жодній особі, у тому числі ОСОБА_8 , повідомлення про підозру не пред`явлено, зокрема, за кваліфікацією ознак злочину, за яке передбачено покарання з конфіскацією майна.
Отже, такі доводи органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає не доведеними, необґрунтованими та не бере їх до уваги, оскільки у даному випадку така підстава для накладення арешту не може бути застосована.
Водночас, твердження ОСОБА_5 щодо належності їй вилучених грошових коштів, на які слідчий просить накласти арешт, суд не приймає до уваги, оскільки вважає їх недоведеними належним чином.
При цьому, суд враховує те, що слідчим та прокурором не доведено належним чином, що вилучені грошові кошти у вказаному розмірі набуті ОСОБА_8 або іншими особами, які могли передати їх останньому, кримінально протиправним шляхом внаслідок дій та обставин, за якими проводиться досудове розслідування вказаного кримінального провадження, як і не доведено, що вказані грошові кошти можуть бути доказом або містити на собі сліди чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в контексті обставин, які розслідуються органом досудового розслідування.
У п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 171 КПК України зазначено, що у клопотанні слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Накладення арешту на майно становить втручання у право особи мирно володіти своїм майном, передбачене ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому при його застосуванні суд повинен оцінювати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому втручання у права та свободи осіб завжди повинно бути мінімально необхідним для досягнення мети цього втручання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. При цьому обмеження права власності повинно бути розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, в частині клопотання про накладення арешту на грошові кошти (9670 доларів США та 1280 Євро), слід відмовити, оскільки слідчим та прокурором не доведено необхідність такого арешту.
Щодо вимог про накладення арешту на: карту обстеження та медичного огляду на ім?я ОСОБА_8 від 29.04.2024; направлення ОСОБА_8 щодо встановлення придатності до військової служби; довідку 410 на ім?я ОСОБА_8 ; ?тимчасове посвідчення військовозобов?язаного № НОМЕР_3 від 02.05.2025 на ім?я ОСОБА_8 ; відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_1 ; довідки щодо відстрочки ОСОБА_8 на 4 арк., то вони не підлягають задоволенню, оскільки слідчим та прокурором не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, у разі не накладення арешту. Вказані документи не відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
А відтак, у цій частині клопотання слідчого про арешт вищевказаних документів, слід відмовити.
Також, задоволенню не підлягають і вимоги про накладення арешту на: документи щодо призначення ОСОБА_8 на посаду керівника гуртка ЗГ "Запорізька Січ" (витяг з наказу № 26/к/тр від 18.04.2024, наказ № 26/к/то від 18.04.2024, довідка № 122 від 24.04.2024, довідка № 126 від 29.04.2024, повідомлення про призначення працівника на роботу від 22.04.2024), виходячи з наступного.
Відповідно до ч.7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Із вказаного слідує, що під час проведення обшуку, окрім предметів, які вилучені законом з обігу, слідчий і прокурор мають право вилучати речі та документи - які входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, а також мають право вилучати речі та документи - які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку. При цьому статус «тимчасово вилучене майно» мають лише ті речі та документи, що вилучені під час обшуку слідчим або прокурором, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.
Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Так, в межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 11.05.2026 було надано дозвіл на проведення обшуку за вищевказаною адресою, з метою виявлення, у тому числі, наказів про призначення на посади та довідок про працевлаштування.
Отже, даний перелік вилученого майна відповідає переліку майна зазначеного в ухвалі слідчого судді від 11.05.2026 про надання дозволу на проведення обшуку.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що вилучені вищевказані документи, входять до переліку майна щодо якого було надано ухвалою слідчого судді від 11.05.2026 дозвіл на відшукання і вилучення, вони не мають статусу «тимчасово вилученого майна», не потребують накладення арешту, а тому відсутні підстави для накладення арешту.
Щодо накладення арешту, в частині майна, а саме на: мобільний телефон Iphone 15 Pro в корпусі білого кольору з імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 ; ноутбук MacBook M2 Pro в корусі сірого кольору D5660PVHDY, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та необхідність накладення арешту, в цій частині, виходячи з наступного.
Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (з метою забезпечення речових доказів), на який посилається слідчий у своєму клопотанні, як на підставу для арешту майна, передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та необхідність накладення арешту на вилучені, у ході проведення обшуку, а саме: мобільний телефон Iphone 15 Pro в корпусі білого кольору з імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 та ноутбук MacBook M2 Pro в корусі сірого кольору D5660PVHDY, оскільки вони відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
Таким чином, клопотання слідчого про арешт майна, слід задовольнити частково.
Доводи представника власника майна про непричетність вилучених речей (мобільний телефон Iphone 15 Pro та ноутбук MacBook M2 Pro) до кримінального провадження мають бути перевірені під час досудового розслідування в розумні строки.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна (ч. 3 ст. 173 КПК України).
Керуючись ст. ст. 167, 168, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт на:
мобільний телефон Iphone 15 Pro в корпусі білого кольору з імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 ;
?ноутбук MacBook M2 Pro в корусі сірого кольору D5660PVHDY, які вилучені 12.05.2026 у ході проведення обшуку адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині клопотання про арешт майна відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено (складено) 28.05.2026.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Судове рішення № 136936753, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 26.05.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 335/11354/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: