Ухвала суду № 136935803, 28.05.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/2593/26

Провадження № 1-кп/488/238/26

У Х В А Л А

28.05.2026 року року місто Миколаїв, вулиця Доктора Самойловича, 29-А

Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді суддівОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю секретаря:ОСОБА_4 прокурора:ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)обвинуваченої: захисника обвинуваченої: обвинуваченого: захисника обвинуваченого: представників потерпілого:ОСОБА_6 ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції) ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції)

при проведенні підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Миколаєва, громадянка України, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 28, частиною 5 статті 361, частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 190 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Миколаєва, громадянин України, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

-17.09.2025 року вироком Інгульського районного суду міста Миколаєва за частиною 1 статті 114-1, частиною 2 статті 194 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 28, частиною 5 статті 361, частиною 5 статті 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Дана справа підсудна Корабельному районному суду міста Миколаєва, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України не встановлено, обвинувальний акт складений відповідно до вимог чинного законодавства.

Прокурор заявив про можливість призначення провадження до судового розгляду.

Обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник адвокат ОСОБА_7 заперечили проти призначення провадження до судового розгляду, оскільки подали до суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору та про направлення кримінального провадження до Миколаївського апеляційного суду для визначення підсудності.

Інші учасники провадження заявили про можливість призначення провадження до судового розгляду.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає, що кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У ході підготовчого судового засідання прокурором заявлене клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , яке мотивоване тим, що ризики, передбачені пунктами 1,2,3,4,5 частини 1 статті 177 КПК України, не змінились та продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник заперечили проти задоволення клопотання, заперечуючи існування ризиків та можливість продовження обов`язків при непродовжені запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Представники потерпілого підтримали клопотання прокурора.

Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

07.04.2026 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а також відповідно до частин 5, 6 статті 194 КПК України, покладено обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатись з населеного пункту, в якому вона проживає (Миколаївська область), без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

З вказаної ухвали від 07.04.2026 року вбачається, що строк її дії визначено до 06.06.2026 року включно, відтак строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту та строк покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язків закінчується 06.06.2026 року.

Відповідно до частини 6 статті 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців

У той же час відповідно до частини 5 статті 194 КПК України, у випадку застосування судом запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, суд зобов`язує обвинуваченого виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Отже, процесуальні обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України покладаються на обвинуваченого в межах строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, та не можуть існувати самостійно поза межами вказаного запобіжного заходу.

Разом з тим, прокурором не подано до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 .

Враховуючи викладене, колегія суду приходить до висновку про відсутність підстав для продовження строку дії покладених на ОСОБА_8 процесуальних обов`язків.

Окрім того, у ході судового засідання прокурором заявлене клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 , яке мотивоване тим, що ризики, передбачені пунктами 1,2,3,4,5 частини 1 статті 177 КПК України, не змінились та продовжують існувати.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 заперечував щодо задоволення вказаного клопотання та просив скасувати ОСОБА_6 обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу прокурора або суду, повідомляти прокурора або суд про зміну місця проживання та місця роботи, з огляду на те, що вказані обмеження є надмірними та такими, що не відповідають принципам розумності, необхідності, не відповідають практиці ЄСПЛ, не підтверджені жодними фактичними даними, а усі доводи прокурора мають характер припущень та не підтверджуються належними доказами. Захисник просив залишити відносно ОСОБА_6 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду, здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, утримуватись від спілкування з іншими обвинуваченими, свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні.

Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала позицію свого захисника.

Представники потерпілого підтримали клопотання прокурора.

Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

07.04.2026 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_6 змінено запобіжний захід з запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, а також відповідно до частин 5, 6 статті 194 КПК України, покладено обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатись з населеного пункту, в якому вона проживає (Миколаївська область), без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, невчинення іншого кримінального правопорушення, а підставами застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити вказані дії.

Про наявність таких ризиків свідчать наступні обставини.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться в тому числі до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, тобто тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою може спонукати її ухилитися від суду. На переконання суду, суворість передбаченого законом покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаного ризику та не може проігнорована. Крім того, обвинувачена офіційно не працевлаштована, не має стабільного легального джерела прибутку, єдиним джерелом доходу були кошти, отримані внаслідок незаконної діяльності, що свідчить про відсутність у обвинуваченої стійких соціальних зв`язків і чинників, які б утримували останню від спроб переховування.

Щодо ризику знищення, спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, то обвинувачена може створювати штучні докази та підбурювати осіб, які не були свідками кримінальних правопорушень до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих нею у подальшому захисних версій.

Підставою вважати, що обвинувачена ОСОБА_6 може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню є те, що обвинувачена може попередити іншого співучасника, надавши йому відповідні настанови та поради щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості у кримінальних правопорушеннях, створювати штучні докази, перешкоджаючи кримінальному провадженню. Окрім того, на даний час органом досудового вживаються заходи, направлені на встановлення інших учасників злочинної організації осіб, у зв`язку із чим ОСОБА_6 може допомагати невстановленим особам, які причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, перешкоджати встановленню їх обставин.

Щодо ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків, то обвинувачена може вжити заходів до незаконного здійснення тиску на потерпілих та свідків з метою зміни ними показів на її користь.

Підставою вважати, що обвинувачена може вчиняти інші кримінальні правопорушення, є те, що обвинувачена протягом тривалого часу вчиняла інкриміновані їй кримінальні правопорушення, єдиним доходом були грошові кошти, отриманні внаслідок її шахрайських дій, а тому без належного контролю вона може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, пов`язані із незаконним заволодінням грошових коштів банківських установ.

Враховуючи, що під час застосування до обвинуваченої запобіжного заходу, так і під час продовження строку його дії, ризики не зменшились та не відпали, на даний час виправдовують застосування запобіжного заходу, а також необхідність продовження застосування, покладених на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора, при цьому обовязки, покладені на обвинувачену коригуються судом з урахуванням зміни стадії кримінального процесу, виключаючи з переліку обов`язки, що існували у обвинуваченої перед прокурором.

Окрім того, у ході підготовчого судового засідання захисником обвинуваченої ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_7 заявлено клопотання про повернення обвинувального акта у вказаному кримінальному провадженні прокурору для усунення недоліків та належного оформлення, посилаючись на те, що обвинувальний акт подано з порушенням вимог КПК України, а саме реєстр матеріалів досудового розслідування, який є обов`язковим додатком до обвинувального акту, непрошитий, не пронумерований належним чином та не підписаний прокурором, що позбавляє сторону захисту можливості перевірити повноту, цілісність та незмінність такого реєстру. Окрім того, захисник зазначив, що томи обвинувального акта оформлені таким чином, що їх фактично можливо розкрити, замінити, вилучити або додати окремі аркуші без очевидного порушення цілісності. Печатка та проклейка не забезпечують належного захисту документів від зміни змісту. За таких умов у сторони захисту виникає обґрунтований сумнів, що до суду було передано саме той обвинувальний акт і саме ті матеріали, які були вручені підозрюваній та захиснику. Окрім того, на скріпленні томів підпис проставлений слідчим, а не прокурором, тоді як саме прокурор затверджує обвинувальний акт як фінальний процесуальний документ сторони обвинувачення. Така обставина викликає сумнів щодо належного прокурорського підтвердження остаточного змісту документа, який направлено до суду. Окрім того, розписка про отримання обвинувального акта містить письмові зауваження сторони захисту, у ній прямо вказано, що процедура вручення обвинувального акту була порушена, прокурор був лише формально присутній, а фактичне вручення здійснював слідчий, що суперечить змісту статті 293 КПК України, яка покладає процесуальний обов`язок саме на прокурора. Окрім того, розписка не усуває сумнів щодо того, що стороні захисту було вручена саме остаточна редакція обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, які в подальшому були направлені до суду. Наявність зауважень сторони захисту на самій розписці підтверджує, що порушення були заявлені одразу під час вручення, а не вигадані постфактум. Отже, вказані недоліки не є суто технічними, а стосуються належності обвинувального акта, його цілісності, підтвердження факту вручення саме остаточного комплекту документів, а також дотримання права на захист.

Прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта, посилаючись на його необґрунтованість, зазначив, що вказаний обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України.

Обвинучена ОСОБА_6 підтримала клопотання захисника.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_9 залишили вирішення клопотання на розсуд суду.

Представники потерпілого ОСОБА_10 , ОСОБА_11 заперечували проти повернення обвинувального акту прокурору.

Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Вказаною нормою закону визначено вичерпний перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, а саме невідповідність обвинувального акту вимогам закону.

Відповідно до частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Порядок складання обвинувального акту, відомості, які має містити обвинувальний акт та документи, які додаються до обвинувального акту передбачено статтею 291 КПК України. Інших вимог, яким має відповідати обвинувальний акт, КПК України не передбачено.

Відповідно до частини 1 статті 291КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором.

Пунктом 3 частини 4 статті 291 КПК України передбачено, що до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу).

У статтях 109, 291 КПК України викладено вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта та його додатків. Повернення обвинувального акта прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог. Отже, суд може повернути прокурору обвинувальний акт виключно з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України, для чого є необхідність встановлення невідповідності такого акту положенням цієї статті. При цьому повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Даний обвинувальний акт складено 19.05.2026 року прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, а саме згідно з положеннями статті 291 КПК України. В обвинувальному акті відображено всі необхідні відомості, які він має містити, зокрема викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статтю закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення.

Підстави для повернення обвинувального акту, на які посилається захисник не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України, судом не встановлено допущення прокурором порушень вимог кримінального процесуального закону під час подання до суду обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, які відповідають вимогам статті 291 КПК України за своє формою та змістом .

Зі змісту поданого клопотання вбачається, що як на підставу для повернення обвинувального акта прокурору захисник вказує на невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам статті 109 КПК України.

Додатки до обвинувального акта, визначені частиною 4 статті 291 КПК України, зокрема, реєстр матеріалів досудового розслідування, лише долучаються до обвинувального акта, тобто не є його частиною чи складовою.

Разом із тим, реєстр матеріалів досудового розслідування не може бути предметом судового контролю під час судового засідання, оскільки КПК України не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для прийняття судом рішення про повернення обвинувального акта прокурору.

Посилання захисника щодо того, що на скріпленні томів підпис проставлений слідчим, а не прокурором, порушено процедуру вручення обвинувального акта та розписки про отримання, неналежне оформлення томів, що може призвести до того, що їх фактично можливо розкрити, замінити, вилучити або додати окремі аркуші, є необґрунтованими, оскільки вказані підстави не належать до переліку підстав для повернення обвинувального акта прокурору та не свідчать про істотне порушення прав сторони захисту.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт відповідає вимогам, зазначеним у статті 291 КПК України, а тому клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору задоволенню не підлягає.

Окрім того, захисником обвинуваченої ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_7 заявлено клопотання про направлення матеріалів вказаного кримінального провадження до Миколаївського апеляційного суду для вирішення питання про визначення територіальної підсудності відповідно до статей 32,34 КПК України, посилаючись на те, що у наданому обвинувальному акті значна частина фактичних обставин сформульована із зазначенням «у невстановленому досудовим розслідуванням місці», «у невстановлений досудовим розслідуванням час», що є неконкретизованим місцем вчиненням кримінальних правопорушень, що є базовим для визначення підсудності.

Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала клопотання захисника.

Прокурор заперечив про вказаного клопотання.

Представники потерпілих заперечили проти вказаного клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_9 залишили вирішення клопотання на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 32 КПК України кримінальне провадження здійснюється у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Якщо вчинено декілька кримінальних правопорушень, провадження здійснює суд за місцем вчинення останнього за часом кримінального правопорушення.

Відтак, з матеріалів обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_6 інкримінується вчинення декількох кримінальних правопорушень, останнє за часом кримінальне правопорушення, щодо якої стороною обвинувачення вказується місце його вчинення, є епізод від 17.01.2025 року в місті Миколаєві по вулиці Торговій, тобто за адресою, що відноситься до Корабельного району міста Миколаєва та відповідно підпадає під юрисдикцію Корабельного районного суду міста Миколаєва.

За такого, суд приходить до висновку про відмову захиснику обвинуваченої ОСОБА_6 адвокату ОСОБА_7 у задоволенні вказаного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 31, 32, 177, 178, 314 316, 291, 369-372, 350, 369-372 КПК України,

УХВАЛИВ:

Судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 28, частиною 5 статті 361, частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 190 КК України, ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 28, частиною 5 статті 361, частиною 5 статті 190 КК України, призначити на 10:00 годину 08.06.2026 року.

Судовий розгляд здійснювати судом колегіально у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання викликати прокурора, обвинувачених, їх захисників, представників потерпілого.

Відмовити захиснику обвинуваченої ОСОБА_6 адвокату ОСОБА_7 у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Відмовити захиснику обвинуваченої ОСОБА_6 адвокату ОСОБА_7 у задоволенні клопотання про направлення матеріалів вказаного кримінального провадження до Миколаївського апеляційного суду для вирішення питання про визначення територіальної підсудності відповідно до статей 32, 34 КПК України.

Відмовити прокурору у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 .

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії покладених на неї обов`язків до 27.07.2026, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну - утримуватись від спілкування з іншими обвинуваченими, свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3