Ухвала суду № 136934460, 28.05.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3741/26

Провадження № 1-кс/461/3310/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2026 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

слідчої судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання старшої слідчої відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого зі прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42026140000000019 від 03.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Мацошин Жовківського району Львівської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, який не є адвокатом, депутатом, нотаріусом -

В С Т А Н О В И В :

Слідча звернулася до суду зі вказаним клопотанням, у якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з його подальшим утриманням у Львівській установі виконання покарань № 19, терміном на 60 діб, із можливістю внесення застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень, та, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 2 місяці.

В обґрунтування клопотання зазначає, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026140000000019 від 03.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 02 квітня 2026 року, перебуваючи на території Львівської області, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 (із наступними змінами та продовженнями), Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, за попередньою змовою групою осіб зі ОСОБА_7 та іншими невстановленими на цей час досудовим розслідуванням особами, усвідомлюючи реальну можливість незаконного збагачення внаслідок задоволення попиту на незаконний перетин кордону України громадянами України чоловічої статі віком від 23 до 60 років, які не мають права на безперешкодний виїзд за межі країни в умовах дії правового режиму воєнного стану, розробив злочинний план, спрямований на організацію незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_8 , згідно з яким ОСОБА_4 та ОСОБА_7 мали отримати від ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 15 000,00 доларів США за організацію його незаконного переправлення через державний кордон України шляхом надання засобів, а саме завідомо недостовірних медичних документів, які б надали йому статус особи з інвалідністю ІІІ групи, що забезпечило б можливість безперешкодно перетнути державний кордон України, за наступних обставин.

Так, у лютому 2026 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_8 , який є військовозобов`язаним громадянином України, з метою працевлаштування за межами України у період збройної агресії російської федерації проти України, виник намір виїхати до країн Європейського Союзу, знайшовши для цього законні підстави, попри обмеження та заборони на перетинання державного кордону України, встановлені правовим режимом воєнного стану й оголошеною загальною мобілізацією.

У подальшому ОСОБА_8 , шукаючи осіб, котрі зможуть надати йому інформацію про підстави і умови законного здійснення перетину державного кордону України, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи контактні дані ОСОБА_4 , зокрема номер мобільного телефону НОМЕР_2 .

Надалі, 02 квітня 2026 року, ОСОБА_8 , використовуючи мобільний месенджер «Telegram», здійснив телефонний дзвінок на вищевказаний номер телефону ОСОБА_4 , а також 07 квітня 2026 року зустрівся з ним особисто поблизу магазину «Сільпо» за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 358А, під час яких ОСОБА_4 , усвідомлюючи відсутність у ОСОБА_8 законних підстав для перетинання державного кордону України в умовах правового режиму воєнного стану, підтвердив можливість його переправлення через державний кордон України та повідомив, що існує два варіанти такого перетину, а саме: через встановлені пункти пропуску шляхом виготовлення завідомо неправдивих офіційних документів, висловивши у разі згоди протиправну вимогу надати йому грошові кошти в сумі 15 000,00 доларів США, або поза встановленими пунктами пропуску, минаючи прикордонний контроль, за умови передачі йому грошових коштів у сумі 10 000,00 доларів США.

У подальшому, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, часу, місця та способу, але не пізніше 16 квітня 2026 року, ОСОБА_4 , з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, з метою незаконного збагачення, залучив до вказаної протиправної діяльності ОСОБА_7 .

Реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, 16 квітня 2026 року ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини, 62, повідомив ОСОБА_8 , що отримання ним статусу особи з інвалідністю ІІІ групи надасть право безперешкодно перетнути державний кордон України, та висловив протиправну вимогу у разі згоди надати грошові кошти в сумі 15 000,00 доларів США.

У подальшому, 17 квітня 2026 року ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , висунув протиправну вимогу надати грошові кошти у сумі 40 000,00 гривень для забезпечення лікування та оформлення медичних довідок в одному з комунальних закладів охорони здоров`я Львівської області.

Надалі, 30 квітня 2026 року, ОСОБА_8 , використовуючи мобільний месенджер «WhatsApp», зв`язався з ОСОБА_4 , під час розмови з яким вони домовились про зустріч, що мала відбутися 01 травня 2026 року о 11 год 30 хв на парковці поблизу магазину «Сільпо» за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини, 62, при цьому ОСОБА_4 надав ОСОБА_8 вказівки не вживати їжу перед зустріччю з метою подальшої здачі аналізів, а також взяти зі собою копію паспорта громадянина України, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків для оформлення фіктивного стаціонарного лікування та раніше обумовлені грошові кошти у сумі 40 000 гривень.

01 травня 2026 року о 11 год 30 хв ОСОБА_8 прибув за вказаною адресою, де зустрівся з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , після чого вони спільно на автомобілі марки «AUDI Q5» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 вирушили до КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи» за адресою: Львівська область, м. Винники, вул. Івасюка, 31. Під час вказаної поїздки ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , висунув ОСОБА_8 вимогу передати грошові кошти у сумі 40 000,00 гривень ОСОБА_7 за виготовлення завідомо недостовірних медичних документів, які б надали йому статус особи з інвалідністю ІІІ групи, що забезпечило б можливість безперешкодно перетнути державний кордон України, після чого ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , передав ОСОБА_7 заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у розмірі 40 000,00 гривень для їх подальшої передачі невстановленим на цей час посадовим особам вказаного медичного закладу.

У подальшому, цього ж дня, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 , повідомив ОСОБА_8 про необхідність надання додатково грошових коштів у розмірі 11 000,00 гривень для його подальшого стаціонарного оформлення у медичному закладі, а також про необхідність прибуття 07 травня 2026 року о 09 год 00 хв для здачі медичних аналізів та подальшого медичного лікування як стаціонарного хворого.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 забезпечили подальше виконання свого злочинного плану, відповідно до якого ОСОБА_8 , діючи згідно з попередніми домовленостями, 07 травня 2026 року о 09 год 05 хв прибув до магазину «Сільпо» за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини, 62, де зустрівся з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , після чого останні на автомобілі марки «AUDI Q5» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 попрямували до КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи» за адресою: Львівська область, м. Винники, вул. Івасюка, 31.

Надалі, цього ж дня ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: Львівська область, м. Винники, вул. Івасюка, 31, передав ОСОБА_7 заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 11 000,00 гривень для їх подальшої передачі невстановленим на цей час посадовим особам вказаного медичного закладу, після чого ОСОБА_7 попрямував до приміщення КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи» і, повернувшись за деякий час, повідомив, що ОСОБА_8 уже проходить стаціонарне лікування у відділенні урології вказаного медичного закладу.

У подальшому, 19 травня 2026 року, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб зі ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини, 62, висловив протиправну вимогу надати йому половину від раніше обумовленої суми грошових коштів, а саме 7 500,00 доларів США із загальної суми 15 000,00 доларів США, за виготовлення завідомо недостовірних медичних документів, які б надали ОСОБА_8 статус особи з інвалідністю ІІІ групи, що забезпечило б можливість безперешкодно перетнути державний кордон України, при цьому надіславши ОСОБА_8 через мобільний месенджер «Viber» фотокопії документів, а саме «Медична картка стаціонарного хворого №10622» та «41. Скарги пацієнта, анамнез хвороби, анамнез життя», у яких було вказано попередній медичний діагноз «N20.0 Камені нирки» та «N23.0 Ниркова коліка».

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб зі ОСОБА_4 , 26 травня 2026 року близько 13 год 25 хв, перебуваючи на парковці магазину «Сільпо» за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини, 62, отримав від ОСОБА_8 половину від раніше обумовленої суми грошових коштів, а саме 7 500,00 доларів США зі загальної суми 15 000,00 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 26 травня 2026 року становило 331 835,25 гривень, за організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України шляхом надання засобів, а саме завідомо недостовірних медичних документів, які б надали йому в подальшому статус особи з інвалідністю ІІІ групи, що забезпечило б можливість у подальшому безперешкодно перетнути державний кордон України, однак одразу після отримання грошових коштів протиправна діяльність ОСОБА_7 та ОСОБА_4 була припинена шляхом затримання працівниками правоохоронних органів, а вказані грошові кошти вилучено.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприянні вчиненню таких дій порадами, вказівками та наданням засобів, за попередньому змовою групою осіб, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

27.05.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Мацошин, Жовківського району, Львівської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприянні вчиненню таких дій порадами, вказівками та наданням засобів, за попередньому змовою групою осіб, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України КК України, за яке кримінальним законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

На теперішній час, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , необхідно обрати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на ризики, що дали підстави для звернення до суду із даним клопотанням.

При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що:

- наявні докази, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 , у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку;

- у разі визнання винуватим, ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна;

- вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяють застосування до нього запобіжного заходу у виді позбавлення волі.

Оцінюючи особу підозрюваного та обставини вчинення тяжкого кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, орган досудового розслідування приходить до переконання в тому, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно зі ст. 183 КПК України заборон щодо застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність застосувати щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, на думку органу досудового розслідування, не в силі.

При визначені суми застави відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить слідчу суддю врахувати, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно та з корисливих мотивів.

У цьому кримінальному провадженні наявність виключності випадку обумовлена тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 набуло значного суспільного резонансу, оскільки відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно та з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, внаслідок незаконних дій ОСОБА_4 отримано від ОСОБА_8 грошові кошти у загальній сумі 7500 доларів США та 51000 гривень, що станом на 25.07.2024 на момент вчинення вказаного кримінального правопорушення, а саме за курсом НБУ еквівалентно - 331 800 гривень, у загальному 382 800 гривень.

А також наявність виключності випадку обумовлена матеріальним станом ОСОБА_4 (перебуванням власності земельна ділянка площею (га): 0.1 (кадастровий номер: 4622785800:04:000:0457) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1639177346227). Тим більше, вчинення злочинів в умовах воєнного стану, які підривають авторитет та довіру до працівників правоохоронних органів, що сприяє формуванню негативної суспільної думки щодо діяльності цих структур, а також може призвести до стрімкого зростання рівня недовіри до таких.

За таких обставин, на думку органу досудового розслідування, розмір застави ОСОБА_4 , з урахуванням виключності випадку, необхідно встановити у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень. Саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі державного кордону України.

З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначення розміру застави не менше 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень, оскільки заявлені ризики існують, а більш м`які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.

У зв`язку з наведеним, просить клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання за вищевказаними підставами та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечили проти клопотання, вважають підозру ОСОБА_4 в інкримінованому йому правопорушенні необґрунтованою. Також вважають, що прокурор та слідчий не довели наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просять відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Окрім цього, просили слідчу суддю врахувати майновий стан підозрюваного, те, що розмір застави, визначений у клопотанні, є завідомо непомірним для підозрюваного. Однак, якщо слідчий суддя дійде висновку про те, що запобіжний захід все ж таки треба застосувати, сторона захисту вважає, що застава у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб здатна в повній мірі забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків. Оскільки застава не є каральним інструментом, а надмірний розмір, зважаючи на дохід підозрюваного, може перетворити її на безальтернативне ув`язнення. Також зазначили, що на утриманні підозрюваного перебуває батько, який є інвалідом ІІ групи, та який проживає за межами міста Львова, а тому обов`язок не відлучатися із м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду, унеможливить виконання підозрюваним свого обов`язку щодо догляду за батьком.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи учасників провадження, слідча суддя приходить до такого висновку.

Слідча суддя встановила, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42026140000000019 від 03.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

26.05.2026 о 15:08 год. ОСОБА_4 затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

27.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Мотиви і оцінка слідчої судді щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Щодо обґрунтованості підозри

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на цьому етапі кримінального провадження доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Слідча суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, вказаних у клопотанні, слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є його причетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, повністю доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показами свідка ОСОБА_8 ; протоколами обшуку від 26.05.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 26.05.2026; протоколами НСРД; протоколами огляду, ідентифікації та вручення грошових купюр від 01.05.2026, 07.05.2026, 26.05.2026; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв`язку.

Сторона обвинувачення дотримала вимогу розумної підозри, оскільки наявні на теперішній час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 зі вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Водночас, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності у діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Щодо наявності ризиків та їх обґрунтованість

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З огляду наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, оцінюючи особу підозрюваного, слідча суддя приходить до переконання про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

1) неможливість запобігання у межах кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та/або суду.

Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на термін від 7 до 9 років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі. Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого до втечі. Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Слід констатувати, що у зв?язку з безпрецедентною військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-1X У подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, та триває дотепер. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, у ОСОБА_9 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об?єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати поведінку підозрюваного. Поряд з тим, підозрюваний здійснював дії щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння вчиненню таких дій порадами, вказівками та наданням засобів, за попередньому змовою групою осіб, вчиненому з корисливих мотивів.

2) неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 може здійснювати незаконний вплив на свідків ( ОСОБА_8 , та інших свідків) з метою зміни ними показань. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.

3) неможливість запобігання у межах кримінального провадження ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення. Оскільки підозрюваний вчинив тяжкий злочин з корисливих мотивів, незаконно отримуючи за це кошти, не будучи при цьому працевлаштованим та не маючи офіційних доходів, що, у свою чергу дає підстави вважати, що підозрюваний може знову вчинити новий злочин.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Таким чином, у судовому засіданні знайшло своє підтвердження наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу

Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу, відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав прокурор у клопотанні.

Підозрюваний, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, відноситься до осіб, до яких можливо бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідча суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини вчинення злочину та його наслідки, суспільну небезпеку, особу підозрюваного, а також те, що докази та обставини, на які посилається слідча у клопотанні, дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, для запобігання яких слідча суддя вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

У зв`язку з наведеним, клопотання слідчої є обґрунтованим, прокурор у судовому засіданні довів, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ЦПК України, та наявність яких встановлена у судовому засіданні.

Таким чином, слідча суддя дійшла до висновку про задоволення клопотання сторони обвинувачення у частині застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо розміру застави

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави, слідча суддя виходить з того, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у розмірі від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У клопотанні орган досудового розслідування прийшов до висновку, що розмір застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього, є 150 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 499200,00 грн.

За вказаних обставин, на думку органу досудового розслідування, такий розмір застави, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів у цьому кримінальному провадженні, та є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобігання ризикам та не порушує права підозрюваного.

Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

Водночас, обвинувачений, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).

Виходячи зі встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.

Слідча суддя переконана, що застава застосовується не з метою забезпечити відшкодування шкоди, а, зокрема, задля належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Визначаючи розмір застави, слідча суддя приймає до уваги доводи захисника про те, що вказаний у клопотанні розмір застави є необґрунтованим та непомірним для підозрюваного. Враховуючи тяжкість злочину, його суспільну небезпечність та наслідки, особу підозрюваного, наявність на його утриманні батька - інваліда ІІ групи, майновий стан підозрюваного, зокрема те, що підозрюваний не має офіційного доходу, обставини вчинення злочину, слідча суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66'560,00 грн.

Цей розмір застави слідча суддя вважає достатнім та таким, що забезпечить виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Водночас, слідча суддя під час розгляду цього клопотання враховує наявність на утриманні підозрюваного батька - інваліда ІІ групи, який проживає за межами міста Львова, у с. Мацошин Жовківського району Львівської області.

Враховуючи наведене, слідча суддя вважає за можливе розширити межі пересування підозрюваному ОСОБА_4 за межі Львова у межах території Львівської області для здійснення ним догляду за батьком - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За наведених вище обставин, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

При цьому, слідча суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177,178, 182, 183 КПК України, слідча суддя -

УХВАЛИЛА:

1. Клопотання - задовольнити частково.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19», строком на 60 діб, тобто до 24 липня 2026 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі 80 (вісімдесять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266'240,00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп.

3. У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком на 2 місяці, тобто до 28 липня 2026 року включно, обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними (у частині обставин, за фактом яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026140000000019 від 03.02.2026) та свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

4. У задоволенні решти клопотання - відмовити.

5. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42026140000000019 від 03.02.2026.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений та оголошений 29.05.2026 о 09:00 год.

Слідча суддя ОСОБА_10