Рішення № 136934181, 28.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/285/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

31.12.2025 засобами поштового зв`язку позивач за первісним позовом ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-235778902 від 24.10.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.10.2023 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-235778902, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 49 974,50 грн строком на 72 місяці, починаючи з 24.10.2023, зі встановленням фіксованої процентної ставки у розмірі 41,90 % річних. Датою сплати щомісячного ануїтетного платежу визначено 24 число кожного календарного місяця.

Факт надання кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку, що свідчить про фактичне користування кредитом відповідачем.

07.03.2024 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до вказаного договору, відповідно до якої строк кредитування збільшено на 6 місяців та встановлено загальний строк кредитування 78 місяців, тобто з 24.10.2023 по 24.04.2030. Станом на 07.03.2024 фактична заборгованість становила 49 515,17 грн, з яких 2 586,20 грн заборгованість, строк виконання якої настав.

20.02.2024 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-67-F, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув права вимоги до боржників, визначених у реєстрі боржників, у тому числі й до ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 60 279,27 грн, яка складається із 51 952,64 грн заборгованості за кредитом та 8 326,63 грн заборгованості за процентами, а також судові витрати у справі.

04.02.2026 представником відповідача за первісним позовом подано до суду відзив, у якому зазначено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення кредитного договору та фактичної видачі кредитних коштів, а наданий розрахунок заборгованості не є первинним бухгалтерським документом та не підтверджує наявність боргу. Також вказано, що позикодавець не входить до довірчого списку кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, у зв`язку з чим положення статті 207 ЦК України та статей 6, 11 Закону України «Про електронну комерцію» не підлягають застосуванню. Крім того, відсутні докази повідомлення відповідача про факт укладення договору та набрання ним чинності, не надано доказів належної генерації одноразового ідентифікатора, акцепту оферти та ідентифікації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відповідач також зазначає про відсутність доказів фактичного перерахування кредитних коштів, оскільки надані документи не підтверджують здійснення господарської операції, а розрахунок заборгованості є одностороннім арифметичним підрахунком, який не може вважатися належним доказом існування зобов`язання . Окремо вказано, що позивачем не доведено факту сплати новим кредитором коштів первісному кредитору за договором відступлення права вимоги, що виключає можливість встановлення переходу права вимоги у встановленому законом порядку .

Крім цього, відповідач посилається на відсутність власноручного підпису позичальника та відсутність заяви про використання аналога власноручного підпису або електронного підпису, а також на відсутність доказів того, що саме відповідач вчиняв дії щодо укладення договору, що, у сукупності з відсутністю доказів вручення примірника договору споживчого кредиту, виключає можливість визнання договору укладеним в електронній формі .

Посилаючись на положення статей 12, 13 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідач зазначає, що у разі укладення договору поза офісними приміщеннями або на відстані продавець зобов`язаний надати споживачеві документ, який підтверджує укладення договору та містить усі істотні умови, а ненадання такого документа виключає виникнення обов`язків у споживача. Водночас, позивачем не доведено факту надання відповідачу такого документа та належного інформування про умови кредитування.

Також у відзиві зазначено, що відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення оферти та її акцепту, однак позивачем не надано доказів отримання відповіді про прийняття пропозиції у встановленому законом порядку, а також доказів підписання договору належним електронним підписом .

Окрім цього, відповідач наголошує, що позивачем не доведено передачу первісним кредитором документів новому кредитору відповідно до статті 517 ЦК України, а також відсутні докази належного оформлення та індивідуалізації предмета договору відступлення права вимоги, що ставить під сумнів сам факт переходу права вимоги .

В частині судових витрат зазначено, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є необґрунтованими та завищеними, оскільки їх розмір не підтверджено належними доказами, а також не відповідає критеріям розумності та співмірності .

З урахуванням викладеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

04.02.2026 представником ОСОБА_1 подано до суду зустрічний позов, в якому просить суд: визнати недійсним з моменту укладення договір про відступлення прав вимоги №114/2-56-F від 20.02.2024 в частині, що стосуються ОСОБА_1 .

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що право вимоги передається станом на день укладення кредитного договору у той же час, виходячи з версії відповідача за зустрічним позовом, 20.02.2024 року було укладено договір відступлення права вимоги, а 07.03.2024 року між банком та позичальником укладалась додаткова угода до кредитного договору; договір про відступлення прав вимоги укладався щодо передачі права вимоги 23 633 286,32 грн. за ціною 4 324 891,34 грн, що суперечить вимогам закону, оскільки відступлення права вимоги може здійснюватись тільки за номіналом, натомість відступлення права вимоги за ціною нижче номіналу можливе тільки шляхом укладення договору факторингу, що в даному випадку не має місце; реципієнт за договором про відступлення прав вимоги повинен мати ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, у той же час, у ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» така ліцензія анульована 22.12.2022 за даними Національного банку України (посилання: https://kis.bank.gov.ua/search-fu).

ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» відзив на зустрічну позовну заяву не надало.

Заяви, (клопотання) учасників справи

13.01.2026 від представника відповідача до суду надійшла заява про надання доступу до електронних документів у справі.

19.01.2026 від представника відповідача до суду надійшла заява про продовження строку для подання відзиву, мотивована тим, що відповідач (позивач) ОСОБА_1 копію ухвали та позовної заяви з додатками не отримував, натомість представник відповідача отримав таку ухвалу 16.01.2026.

04.02.2026 від представника відповідача до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи.

10.03.2026 від представника ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи.

27.03.2026 представником позивача ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» подано додаткові пояснення, в яких зазначено про безпідставність доводів відзиву та підтверджено факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів і наявність заборгованості . Позивач також вказує, що договір укладено в електронній формі належним чином, а банківська виписка є належним доказом руху коштів . Крім того, наголошує на належному переході права вимоги та просить відхилити доводи відповідача як необґрунтовані

02.04.2026 від представника ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» надійшла до суду заява про розгляд справи у відсутності представника позивача за первісним позовом.

17.05.2026 представник Борзила І.І. подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому розгляді.

Інші процесуальні дії у справі

06.01.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області справу передано для розгляду судді Голяні О.В.

Ухвалою суду від 07.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 20.01.2026 продовжено відповідачу ОСОБА_1 строк для подачі відзиву на позов до 04.02.2024 включно.

Ухвалою суду від 09.02.2026 прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», об`єднано вимоги за зустрічним позовом з первісним позовом в одне провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження замість спрощеного.

Ухвалою суду від 02.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Пояснення сторін, надані в судовому засіданні.

Сторони, їх представники в судове засідання повторно не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому суд в порядку ч.3 ст. 223 розглядає справу за наявними матеріалами.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

24.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до банку із заявою на отримання кредиту за програмою «Кредит готівкою» №014-RO-82-235778902, у якій просив надати кредит у розмірі 49 974,50 грн строком на 72 місяці.

Зазначена заява, а також додаток до заяви про акцепт Публічної пропозиції/угоди № СМDPI-2246343 від 01.07.2022, заява-договір про відкриття поточного рахунку і надання кредиту від 24.10.2023, паспорт споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 24.10.2023 о 02:06 год за допомогою одноразового ідентифікатора «407783», що підтверджується позначкою часу акредитованого центру сертифікації ключів.

Відповідно до умов укладеного договору банк відкрив клієнту поточний рахунок у гривнях та надав кредит у розмірі 49 974,50 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Істотні умови договору погоджені сторонами у пункті 3 заяви-договору, зокрема кредит надано для власних особистих потреб, не пов`язаних із здійсненням підприємницької чи незалежної професійної діяльності, у сумі 49 000,00 грн, а також для оплати страхового платежу у розмірі 974,50 грн на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя», страховим посередником якого виступає банк.

Строк кредитування становить 72 місяці, з 24.10.2023 до дати останнього щомісячного ануїтетного платежу відповідно до графіка. Процентна ставка є фіксованою та становить 41,90 % річних, із можливістю зміни на умовах, передбачених договором. Датою сплати щомісячного платежу визначено 24 число кожного календарного місяця. Банк має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції у випадках невиконання клієнтом умов заяви договору, інших договорів, що забезпечують виконання кредиту.

Відповідно до графіка платежів та розрахунку сукупної вартості кредиту реальна річна процентна ставка становить 41,90 %, а загальна вартість кредиту 49 974,50 грн.

Крім того, 24.10.2023 о 02:06 год ОСОБА_1 підписав заяву №014-RO-82-235778902 про приєднання до договору добровільного страхування життя РБ1704-г від 03.03.2023.

Відповідно до змісту зазначеної заяви ОСОБА_1 акцептував пропозицію ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя» щодо укладення договору страхування для клієнтів фізичних осіб, які отримують у АТ «Райффайзен Банк» споживчий кредит за програмою «Кредит готівкою», та висловив повну і безумовну згоду з умовами такого договору. Зазначена заява є акцептом пропозиції страховика, підтверджує досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору страхування та свідчить про його укладення. Строк дії договору страхування встановлено з 24.10.2023 по 24.10.2029, що відповідає строку дії укладеного між сторонами кредитного договору.

07.03.2024 між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №014-RO-82-235778902 від 24.10.2023, якою змінено умови кредитування, зокрема збільшено строк кредиту до 78 місяців із кінцевою датою погашення 24.04.2030, врегульовано прострочену заборгованість за процентами шляхом збільшення суми кредиту (капіталізація), а також змінено розмір щомісячних платежів. Станом на дату укладення угоди фактична заборгованість за кредитом становила 49 515,17 грн, а заборгованість, строк сплати якої настав, 2 586,20 грн. Крім того, сторони погодили тимчасове зменшення розміру щомісячного ануїтетного платежу на період з 07.03.2024 по 23.06.2024 з подальшим визначенням розміру платежів відповідно до оновленого графіка.

Додаткова угода та графік погашення кредиту підписані ОСОБА_1 в електронній формі із використанням електронного підпису, що підтверджується позначкою часу АЦСК від 07.03.2024.

Згідно з випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 24.10.2023 по 25.07.2024 встановлено, що 24.10.2023 на рахунок відповідача зараховано кредитні кошти у розмірі 49 974,50 грн, у подальшому здійснювалось часткове погашення кредиту, а 07.03.2024 проведено реструктуризацію заборгованості відповідно до додаткової угоди №1; станом на 25.07.2024 заборгованість становить 60 279,27 грн.

За розрахунками позивача станом на 25.07.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 60 279,27 грн., в тому числі: 51 952,64 грн сума заборгованості за кредитом; 8 326,63 грн сума заборгованості за процентами.

Договором відступлення права вимоги №114/2-67-F від 20.02.2024 передбачено, що первісний кредитор передає новому кредитору права вимоги до боржників за кредитними договорами (п. 2.1, 2.2 договору).

Відповідно до визначень, наведених у розділі 1 договору, «Права Вимоги» включають право грошової вимоги щодо погашення заборгованості за кредитом, процентами, комісіями, штрафними санкціями та іншими платежами, визначеними кредитними договорами (розд. 1 договору визначення терміну «Права Вимоги»).

Пунктом 2.4 договору встановлено, що внаслідок відступлення новий кредитор замінює первісного кредитора у кредитних договорах та набуває прав грошових вимог до боржників у повному обсязі відповідно до умов таких договорів.

Згідно з п. 2.7 договору, відступлення прав вимоги здійснюється без згоди боржників.

Пунктом 2.3.3 договору передбачено, що дата підписання реєстру боржників є датою переходу прав вимоги до нового кредитора.

Крім того, з п. 1 договору (визначення «Права Вимоги») та п. 2.4 вбачається, що предметом відступлення є права вимоги за кредитними договорами в цілому, а не лише окрема заборгованість на певну дату, оскільки до нового кредитора переходять усі права за відповідними зобов`язаннями, визначеними кредитними договорами.

На виконання договору відступлення права вимоги №114/2-67-F від 20.02.2024 АТ «Райффайзен Банк» листом від 16.07.2024 повідомило ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» про сформований портфель заборгованості, який включає 857 кредитів із загальним розміром заборгованості 23 633 286,32 грн. Загальна вартість портфеля визначена у розмірі 4 324 891,34 грн, із запланованою датою відступлення 18.07.2024, при цьому новому кредитору запропоновано здійснити оплату вартості портфеля до 17.07.2024.

На підтвердження виконання умов договору відступлення права вимоги №114/2-67-F від 20.02.2024 ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» здійснило оплату на користь АТ «Райффайзен Банк», що підтверджується платіжними інструкціями №1707 від 18.07.2024 на суму 2 324 891,34 грн та №1734 від 24.07.2024 на суму 2 000 000,00 грн.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №114/2-67-F від 20.02.2024, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги за рядом кредитних договорів, у т.ч. і за кредитним договором №014-RO-82-235778902 від 24.10.2023, укладеним між ОСОБА_1 та AT «Райффайзен Банк Аваль».

З метою досудового врегулювання спору ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» 30.09.2025 направило ОСОБА_1 досудову вимогу, у якій повідомило про відступлення права вимоги та запропонувало сплатити заборгованість у розмірі 60 279,27 грн у строк до 30.10.2025. Факт направлення вимоги підтверджується списком згрупованих поштових відправлень №20731-01-3-4, фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 08.10.2025.

Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 203 ЦК України правочин має відповідати вимогам закону, а волевиявлення учасника правочину повинно бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом.

Частинами 1 ст. 205, ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній формі, а такий правочин вважається укладеним, якщо його зміст зафіксований в електронних документах, а воля сторін виражена за допомогою електронних засобів зв`язку.

Відповідно до ст. 638, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов, у тому числі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а використання одноразового ідентифікатора є одним із способів підписання електронного правочину.

Судом встановлено, що 24.10.2023 ОСОБА_1 підписав заяву на отримання кредиту, заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту, паспорт споживчого кредиту та інші документи із використанням одноразового ідентифікатора «407783», що підтверджується позначкою часу акредитованого центру сертифікації ключів.

Таким чином, відповідачем вчинено дії, які свідчать про акцепт пропозиції укласти договір та погодження всіх його істотних умов.

Доводи відповідача про відсутність належного електронного підпису суд відхиляє, оскільки використання одноразового ідентифікатора відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, у якій зазначено, що одноразовий ідентифікатор є належним способом підтвердження волевиявлення особи при укладенні електронного договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язаний надати кошти, а позичальник повернути їх та сплатити проценти.

Матеріалами справи підтверджено, що 24.10.2023 банк надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 49 974,50 грн шляхом їх зарахування на рахунок, що підтверджується банківською випискою.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання коштів.

Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 у справі №200/5647/18 дійшов висновку, що банківські виписки є належними та допустимими доказами руху коштів і підтверджують факт надання кредиту.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач після отримання кредитних коштів здійснював їх часткове погашення. Факт здійснення платежів свідчить про користування кредитом та визнання зобов`язання.

Крім того, 07.03.2024 між сторонами укладено додаткову угоду до кредитного договору, якою змінено умови кредитування, зокрема збільшено строк кредиту, погоджено розмір фактичної заборгованості, у тому числі простроченої, а також передбачено тимчасове зменшення розміру щомісячних платежів (так звані «кредитні канікули»).

Укладення відповідачем зазначеної додаткової угоди свідчить про його обізнаність із станом заборгованості, погодження з її розміром та визнання існування зобов`язання.

Доводи відповідача про відсутність первинних бухгалтерських документів є безпідставними, оскільки банківська виписка є первинним документом, що підтверджує здійснення господарських операцій.

Сам по собі факт подання електронних документів у вигляді копій не свідчить про їх недопустимість, оскільки такі докази підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами у справі.

Посилання відповідача на відсутність повідомлення про укладення договору та ненадання його примірника не спростовують факту укладення договору, оскільки підписання відповідачем відповідних документів свідчить про його ознайомлення з умовами кредитування та їх прийняття.

Відповідно до ст. 509, 526, 530, 610, 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк, а їх невиконання є порушенням зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Отже, сукупність наданих доказів підтверджує факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, їх використання, а також визнання ним зобов`язання шляхом укладення додаткової угоди, що спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві.

Оцінюючи доводи сторін щодо переходу права вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у тому обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Як встановлено судом, 20.02.2024 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-67-F.

На виконання зазначеного договору АТ «Райффайзен Банк» листом від 16.07.2024 повідомило про сформований портфель заборгованості, який включає 857 кредитних договорів на загальну суму 23 633 286,32 грн, із визначенням вартості портфеля у розмірі 4 324 891,34 грн та запланованою датою відступлення 18.07.2024.

Отже, перехід права вимоги відбувся після укладення кредитного договору та додаткової угоди від 07.03.2024, у зв`язку з чим відступлення стосувалося вже існуючого зобов`язання, а не майбутньої вимоги, що повністю спростовує доводи зустрічного позову.

Доводи зустрічного позову про те, що відступлення права вимоги можливе виключно за номінальною вартістю, суд відхиляє як безпідставні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 у справі №910/16579/20 дійшла висновку, що відступлення права вимоги за ціною, відмінною від номінальної, саме по собі не свідчить про укладення договору факторингу, а може бути договором купівлі-продажу майнового права.

Аналогічно зазначено, що різниця між номінальною вартістю права вимоги та ціною його відступлення може бути обумовлена ліквідністю такого права та не свідчить про надання фінансової послуги.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.09.2018 у справі №909/968/16 та від 16.03.2021 у справі №906/1174/18, ключовою ознакою договору факторингу є надання фінансової послуги (фінансування) за плату, тоді як метою договору відступлення права вимоги є саме передання права вимоги.

Як убачається зі змісту спірного договору, його предметом є передання права вимоги, а не надання фінансування, відтак він не має ознак договору факторингу.

Крім того, відступлення права вимоги може здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу, а сторони вільні у визначенні ціни такого правочину (ст. 627, 632 ЦК України) .

Отже, сам по собі факт відступлення права вимоги за ціною, нижчою за номінальну, не є підставою для визнання правочину недійсним.

Доводи позивача за зустрічним позовом про відсутність у ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» ліцензії суд також відхиляє.

Вимога щодо наявності ліцензії стосується виключно договорів факторингу як фінансової послуги, тоді як відступлення права вимоги (цесія) не є фінансовою послугою та не потребує ліцензування за відсутності ознак факторингу.

Крім того, за даними Комплексної інформаційної системи Національного банку України, що перебувають у відкритому доступі, встановлено, що 11.03.2024 Національним банком України переоформлено ліцензію ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» на здійснення діяльності фінансової компанії з правом надання фінансової послуги факторингу, що додатково спростовує доводи позивача за зустрічним позовом щодо відсутності у відповідача належного правового статусу.

Отже, надані докази у своїй сукупності підтверджують належний перехід права вимоги до позивача, а доводи зустрічного позову є необґрунтованими.

За таких обставин встановлені судом факти підтверджують належне укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, їх використання та наявність заборгованості, а також належний перехід права вимоги до позивача.

У зв`язку з викладеним первісний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» просило стягнути з відповідача судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження таких витрат позивачем надано копії: договору №26/11/2025 про надання правничої допомоги від 26.11.2025, укладеного між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» та АБ «Титаренко Лігал Груп», замовлення №1655 від 12.12.2025 до вказаного договору, акту виконаних робіт (наданих послуг) та платіжної інструкції №3070 від 12.12.2025.

Відповідно до зазначених документів розмір гонорару становить 7 500 грн та включає: надання усної консультації, аналіз документів, правовий аналіз нормативної бази та судової практики, формування правової позиції та підготовку позовної заяви.

Таким чином, позивачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують факт надання правничої допомоги, обсяг виконаних робіт та їх вартість.

Разом з тим, відповідач заперечив проти стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на їх завищений розмір.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із положень статей 133, 137, 141 ЦПК України, відповідно до яких витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами за умови їх документального підтвердження та з урахуванням критеріїв їх реальності, необхідності та розумності.

Суд враховує, що дана справа є типовою для категорії спорів про стягнення заборгованості за кредитним договором, не відзначається підвищеною складністю, не потребувала значного обсягу доказів чи складних правових досліджень.

Крім того, частина заявлених послуг (консультація, аналіз документів, формування правової позиції) фактично охоплюється підготовкою позовної заяви та не потребує окремої компенсації у заявленому обсязі.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу у сумі 7 500 грн є завищеним та неспівмірним із складністю справи.

Враховуючи принципи розумності та справедливості, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню, до 3 000 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню судовий збір.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» заборгованість за заявою про відкриття карткового рахунку та надання кредиту ««кредит готівкою» №014-RO-82-235778902 від 24.10.2023 розмірі 60 279,27 грн., з яких 51 952,64 грн сума заборгованості за кредитом; 8 326,63 грн сума заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» 3 028 грн 00 коп судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» 3 000 грн 00 коп витрат на правничу допомогу.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги залишити без задоволення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач за первісним та відповідач за зустрічним позовом: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, код ЄДРПОУ 39508708.

Відповідач за первісним та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Олена ГОЛЯНА