Рішення № 136933415, 20.04.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/18489/25

Провадження № 2/932/6092/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Стадченко О.В., при секретарі Маховій А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

20.11.2025 до Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 11.03.2020 року ОСОБА_2 приєдналась до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», з метою укладення кредитного договору №б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Банк свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач не виконує свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 14.11.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 129 927,17 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 90 432,16 грн.; заборгованості по відсоткам у розмірі 39 495,01 грн. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 11.03.2020 у розмірі 129 927,17 грн. та понесені позивачем судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2025 року суддя Стадченко О.В. визначена для розгляду даної справи.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 21.11.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін на усунення недоліків позовної заяви.

03.12.2025 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 10.12.2025 року відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

10.02.2026 до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Теслі А.М., у якому представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх доводів представник відповідача зазначала, що позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення між сторонами кредитного договору у письмовій формі, погодження відповідачем істотних умов кредитування, зокрема щодо процентної ставки, комісій та інших платежів. Представник відповідача зазначила, що анкета-заява від 11.03.2020 не містить умов про надання кредиту, розмір процентної ставки та порядок її сплати. Наданий позивачем Паспорт споживчого кредиту не містить підпису відповідача, а також був чинним лише до 01.07.2021 року, тоді як розрахунок заборгованості здійснений за період 20232025 років. Крім того, витяг з Умов та правил надання банківських послуг, розміщений на сайті банку, не містить підпису відповідача та не підтверджує погодження останнім відповідних умов кредитування. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, роздруківки з сайту банку не можуть вважатися належним доказом погодження умов кредитного договору. Також довідкою про ліміти підтверджується, що станом на 11.03.2020 кредитний ліміт становив 0,00 грн, а збільшення ліміту у 2023 році відбулося за ініціативою банку без надання доказів погодження відповідачем умов такого кредитування. За таких обставин відсутні правові підстави для стягнення з відповідача процентів, комісій та інших платежів, а можливому поверненню може підлягати лише фактично отримана та неповернута сума коштів у порядку ст.530 ЦК України. Також зазначила, що розмір судових витрат відповідача становить 10 000 грн. Остаточний розмір витрат буде підтверджено та подано суду додатково.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 10.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження до 26 лютого 2026 року.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 26.02.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 16.03.2026 року о 13 год. 30 хв. та 10.04.2026 року о 10 год. 00 хв.

Представник позивача Шкапенко О.В., будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явися, разом з позовною заявою надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача адвокат Тесля А.М. 10.04.2026 надала до суду заяву з проханням розглянути справу без участі відповідача та її представника. Просила прийняти рішення, з урахуванням обставин викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце судового розгляду справи була сповіщена в порядку, передбаченому ЦПК України, про причини неявки відповідач суд не повідомила, не надала заяви про розгляд справи за її відсутності.

Зважаючи на викладене, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих позивачем письмових доказів, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.03.2020 року було укладено кредитний договір, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. На підтвердження заявлених позовних вимог АТ «Акцент-Банк» надано анкету-заяву від 11.03.2020 року про приєднання відповідача до умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», яка підписана сторонами (а.с. 11), розрахунок заборгованості за кредитним договором (8-10), виписку по карті (а.с.13-16), витяг з умов та правил надання банківських послуг (а.с.20-26), витяг з Тарифів користування кредитною картою «Універсальна, «Універсальна Gold», «Зелена» (а.с. 27) та Паспорт споживчого кредиту (а.с.12).

Відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання, тож відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б/н від 11.03.2020 станом на 14.11.2025 у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 129 927,17 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 90 432, 16 грн.; заборгованості по відсоткам у розмірі 39 495,01 грн. (а.с. 8-10).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 користувалась отриманими кредитними коштами та частково погашала утворену заборгованість, що у свою чергу свідчить про отримання останньою кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту.

Разом з тим, у Анкеті-заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді відсотків, неустойки (пені, штрафів), комісії за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

При цьому, звертаючись до суду із позовом банк просить у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, відсотків за користування кредиту.

В обґрунтування позовних вимог банк, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором №б/н від 11.03.2020, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент- Банк» та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт, як невід`ємних частин договору.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, що саме цей Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», Тарифи обслуговування кредитних карт розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву - анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати пені та комісії, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Роздруківка із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Тобто в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої ст. 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку (www.a-bank.com.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (22.02.2021) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (11.11.2025), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Згідно ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Цією ж правовою нормою визначено зміст вказаної інформації (умови кредиту: тип кредиту, сума кредиту, строк кредитування, мета та спосіб отримання, тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, види забезпечення за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту тощо), порядок ознайомлення з нею споживача, форму надання такої інформації (паспорт споживчого кредиту) та термін її актуальності. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця, з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту (частина друга статті 9 Закону України "Про споживче кредитування"). Тобто інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (паспорт споживчого кредиту), є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою).

Термін «паспорт споживчого кредиту» вживається у Законі України «Про споживче кредитування» лише в розділі II «Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню» та у Додатку 1 зі стандартизованою формою такого паспорта. Приписи про умови договору про споживчий кредит, його форму, порядок укладення та розірвання визначені у розділі III «Договір про споживчий кредит» цього Закону. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин). З огляду на ці норми закону паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, підписання такого паспорта не означає укладення кредитного договору. Паспорт споживчого кредиту не є тим документом, який Закон України «Про споживче кредитування» включає до форми договору про споживчий кредит (стаття 13).

Також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 194/1387/19 (провадження № 61-7416св20) у спорах між фізичною особою та банком, суди виходили з того, що матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, тобто інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма). Вказаний документ підписано позичальником, при цьому вказано, що він підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. Тобто суди виходили з того, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією укласти кредитний договір, коли особа, ознайомившись із паспортом споживчого кредиту, власним підписом підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданою виходячи із обраних ним умов кредитування.

Отже, потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 (провадження №61-14545сво20).

Як вбачається з матеріалів справи, паспорт споживчого кредиту містить відомості щодо процентної ставки, що застосовується в разі невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту, однак дана інформація має загальний характер та є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою), кінцевою датою, до якої дана інформація зберігає чинність є 01.07.2021 (а.с.12 на звороті).

Отже, враховуючи, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою) та має інформативний характер для споживача, суд доходить до висновку про не доведення факту належного повідомлення відповідача про умови кредитування, у тому числі щодо сплати процентів, шляхом підписання паспорта споживчого кредиту, та інформацію щодо кінцевої дати, до якої дана інформація зберігає чинність.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, надані банком Правила надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

З огляду на вимоги вище зазначених норм закону та умов кредитних договорів, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, з урахуванням наданого АТ «Акцент-Банк» розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 11.03.2020 року та наданого представником відповідача відзиву на позовну заяву, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 90 432, 16 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на їх недоведеність і необґрунтованість з підстав, зазначених вище.

З урахуванням встановлених обставин справи та враховуючи принцип справедливості, добросовісності, розумності цивільного судочинства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Звертаючись до суду з позовом, Акціонерне товариство «Акцент-Банк пред`явило вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості за кредитними договорами) на суму (ціну позову) 129 927 гривень 17 копійок, тоді як суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених вимог на суму 90 432 гривні 16 копійок, що становить 69,60 % від ціни позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між учасниками справи, суд на підставі ст. 133, 137, 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1 685,99 гривень (2 422,40 х 69,60 : 100).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за кредитним договором б/н від 11.03.2020 у розмірі 90 432, 16 грн. (дев`яносто тисяч чотириста тридцять дві гривні шістнадцять копійок) .

У задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 685,99 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят п`ять гривень дев`яносто дев`ять копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ14360080), адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: О.В. Стадченко