Рішення № 136931947, 28.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13367/25

Провадження № 2/522/2798/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

13.06.2025 до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 30 110,72 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справу передано на розгляд судді Павлик І.А.

Ухвалою суду від 21.07.2025 року цивільну справу прийнято до провадження. Встановлено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу надано 15-ти денний термін з моменту отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали суду від 21.07.2025 року було направлено за останнім відомим місцем проживання відповідача листом із рекомендованим повідомленням про вручення, та відповідно до сервісу перевірки статусу відправлень АТ «УКРПОШТА», відправлення повернуто відправнику із зазначенням причини: «за закінченням терміну зберігання».

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 28.04.2026 № 1222/26 було проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, справу передано на розгляд судді Домусчі Л.В.

Ухвалою суду від 15 травня 2026 року справу прийнято до свого провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Розпочато судовий розгляд по суті з початку.

Копію ухвали від 15 травня 2026 року було направлено до відома відповідачу на його зареєстровану адресу проживання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17.10.2019 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 15 000,00 грн. Процентна ставка 0,001% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 1 200,00 грн.

Станом на 20.09.2021 за кредитним договором загальна сума заборгованості за кредитом становить 30 110,72 гривень, що підтверджується Розрахунком заборгованості.

20.09.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 3, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за Кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за Кредитним договором від 17.10.2019, укладеним між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем.

Щодо орієнтовного розрахунку судових витрат, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» повідомляє, що судові витрати позивача складаються виключно зі сплаченого ним судового збору у розмірі 3 028,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 200,00 грн.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст. ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

У постанові КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 зазначено, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

Судом встановлено, що 17.10.2019 АТ «АЛЬФА-БАНК» акцептував підписану ОСОБА_1 . Оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії. Відповідно до умов якої банк зобов`язався здійснювати кредитування рахунку та встановити відновлювану кредитну лінію. Мета кредиту для особистих потреб (п. 1. Оферти). Ліміт кредитної лінії встановлено у розмірі 15 000,00 грн. Процентна ставка 0,001% річних. Тип процентної ставки фіксована (п. 3. Оферти). Обов`язковий мінімальний платіж у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 1 200,00 грн (п. 4. Оферти).

Факт виконання АТ «АЛЬФА-БАНК» перед ОСОБА_1 зобов`язання за акцептованою банком Офертою на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії від 17.10.2019 підтверджується наданою позивачем Випискою по рахунку за кредитною карткою ОСОБА_2 за період з 17.10.2019 по 20.09.2021 сформованим АТ «СЕНС БАНК» (до перейменування АТ «АЛЬФА-БАНК»).

20.09.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 3. Відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в Додатку № 1-1 до Договору. Та за яким АТ «АЛЬФА-БАНК» було відступлено на користь ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за акцептованою банком Офертою на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії від 17.10.2019, що підтверджується Випискою з додатку до Договору факторингу № 3 від 20.09.2021 з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами.

Відповідно до пункту 2.3. Договору факторингу № 3 від 20.09.2021 право вимоги вважається відступленим фактору з дати оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього Договору. В дату здійснення оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього Договору сторони підписують Акт приймання-передачі реєстру.

Відповідно до пункту 4.2. Договору факторингу № 3 від 20.09.2021 фактор зобов`язаний передати в розпорядження клієнту грошові кошти і сплатити клієнтові ціну прав вимоги в розмірі 12 844 800 (дванадцять мільйонів вісімсот сорок чотири тисячі вісімсот) гривень 00 копійок, шляхом перерахування на рахунок клієнта № НОМЕР_1 відкритого в АТ «АЛЬФА-БАНК», в дату підписання договору.

Свої зобов`язання за пунктом 4.2. ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» виконало в повному обсязі, що підтверджується Платіжним дорученням № 559 від 20.09.2021, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» здійснило грошовий переказ у сумі 12 844 800,00 грн на користь АТ «АЛЬФА-БАНК» із зазначення призначення платежу: за право вимоги згідно Договору факторингу № 3 від 20.09.2021, без ПДВ.

20.09.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було підписано Акт приймання-передачі Реєстру боржників від 20.09.2021 до Договору факторингу № 3 від 20.09.2021.

Отже, від АТ «АЛЬФА-БАНК» до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» права вимоги передбачені Договором факторингу № 3 від 20.09.2021 перейшли в повному обсязі, в тому числі і до ОСОБА_1 за акцептованою банком Офертою на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії від 17.10.2019.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Ч. 2 ст. 1050 ЦК України в становлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Судом встановлено, що відповідач своєчасно не повернув грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором - не виконав.

Доказів зворотного відповідачем надано - не було.

Згідно Розрахунку заборгованості за кредитом від 20.09.2021 у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 30 110,72 грн, із яких:

- 29 330,72 грн - заборгованості за простроченим тілом кредиту;

- 780,00 грн - заборгованості за овердрафтом.

З огляду на наведене, встановлення судом факту неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, вказує на обґрунтованість пред`явлених позовних вимог, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема, як розподіл між сторонами судових витрат.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися, як це закріплено положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року, прийнятій у справі №552/2145/16-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постановах Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц та від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час, що унормовано вимогами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Вирішуючи питання щодо розміру суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами .

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Визначаючи суму до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічного змісту висновків щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року, прийнятій у справі № 826/1216/16, провадження № 11-562ас18, та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, прийнятій у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.

З огляду на викладене вище, можна дійти висновку, що ЦПК України унормовано такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано:

- Договір про правничої допомоги №03-07/24 від 03.07.2024, що укладений між ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» та адвокатом «Литвиненко О.І.

- Платіжну інструкцію № 4926 віл 01.10.2024. Відповідно до змісту якої ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» здійснило грошовий переказ у сумі 9 200,00 грн на користь адвоката Литвиненко О.І. із зазначенням призначення платежу: оплата згідно Договору № 03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024, без ПДВ.

Однак, до матеріалів позовної заяви не долучено детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги та доказів, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг).

При цьому, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

У постанові Верховного Суду у справі № 732/1234/24 від 06.10.2025 (провадження № 61-2822св25), що відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. У постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. З огляду на відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, клопотання про вирішенням питання про розподіл витрат на правничу допомогу слід залишити без розгляду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, надані представником позивача докази, суд вважає, що вимога позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо суми сплаченого судового збору.

Відповідно до Платіжної інструкції № 2598 від 04.06.2025, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3 028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280, 282, 284, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 40340222, місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2) 30 110,72 грн заборгованості за акцептованою банком Офертою на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії від 17.10.2019, з яких: 29 330,72 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту та 780,00 грн заборгованості за овердрафтом.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 40340222, місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2) 3 028,00 грн витрат по сплаті судового збору.

У стягнені витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.

Суддя Домусчі Л.В.