Рішення № 136930971, 28.05.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1543/26

2/705/2268/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої-судді Гудзенко В.Л.

при секретарі судового засідання Музичук Л.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Умань матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до Уманського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтуванні позовних вимог вказано, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 02.01.2022 року було укладено Кредитний договір (оферти) №02.01.2022-100003981 шляхом підписання позичальником електронним цифровим підписом заявки, що є невід`ємною частиною даного договору, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 5 000 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок споживача. Первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Період користування ставкою "Економ" період фактичного користування Кредитом, протягом якого застосовується фіксована Процентна ставка "Економ", який розпочинається в день, наступний за днем сплати Позичальником повністю всіх Процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів. Строк, на який надається кредит - 42 днів з дня його надання Ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Ставка "Стандарт"- фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. Однак ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором не виконав належним чином, у зв`язку із чим станом на момент звернення з позовом до суду, у нього утворилась заборгованість у розмірі 10 178,80 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5 000 грн., процентами в розмірі 5 178,80 грн., порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №02.01.2022-100003981 від 02.01.2022 року в розмірі 10 178,80 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 19, 279 ЦПК України справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, згідно ст.128 ЦПК України, вважається повідомленою належним чином.

30.03.2026 року від представника відповідача Кірюшина А.А. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву. Вказаний відзив мотивовано тим, що усі твердження позивача сторона відповідача вважає надуманими, бездоказовими та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях, суб`єктивних міркуваннях позивача та такими що документально не підтверджені. Представник відповідача вказує, що у даному випадку відсутні докази укладення кредитного договору саме відповідачем ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять в собі інформації про те якою саме посадовою особою кредитодавця підписано кредитний договір, документи на підтвердження повноважень даної посадової особи на укладення договорів тощо. Також у матеріалах справи відсутні зразки відповідного аналогу власноручного підпису представника кредитодавця. Водночас, заявка та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 02.01.2022-100003981 від 02.01.2022 про споживчий кредит укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , які є складовими кредитного договору містять в собі відображення власноручного підпису, який нібито належить ОСОБА_1 . Проте, порівняння даного підпису та підпису, який міститься у паспорті відповідача, копію якого додано до позовної заяви свідчить про те, що ці підписи радикально відрізняються. Також, відповідач стверджує, що невідомими особами з метою укладення кредитного договору від імені ОСОБА_1 01.01.2022-02.01.2022 було перевипущено (відновлено) SIM-карту, з номером телефону, який належав ОСОБА_1 . Кредитний договір містить в собі інформацію про адресу де нібито проживає відповідач, а саме: АДРЕСА_1 . Проте, за даною адресою відповідач ніколи не проживав та не був зареєстрований про що свідчить як копія його паспорту, так і витяг з реєстру територіальної громади, який додається. З цього приводу відповідач 11.02.2022 звернувся із заявою до поліції, що підтверджується талоном-повідомленням № 8670. У позові позивач не вказує, яким чином відповідачу було надано (надіслано) пропозицію (оферту) на укладення кредитного договору. При цьому відповідач категорично заперечує, що він зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) Кредитодавця, створив в такій системі особистий кабінет, отримав пропозицію (оферту), ознайомився із нею та акцептував таку оферту, отримав електронне повідомлення від кредитодавця із одноразовим ідентифікатором, ввів одноразовий ідентифікатор в інформаційно-телекомунікаційній системі (сайті) кредитодавця, використав одноразовий ідентифікатор для підписання (укладення) кредитного договору. Стосовно розрахунку заборгованості за кредитним договором, то до матеріалів справи позивачем не долучено належного розрахунку заборгованості за кредитним договором. При цьому довідка-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором таким доказом бути не може. Крім того, дані розрахунки, як докази у справі, створені та підписані уповноваженим працівником ТОВ «Споживчий центр» Іриною Латіною, оскільки на даному документі міститься лише її підпис, тому можливість редагування вказаного доказу (документу) цілком залежить від волі позивача та його представника. Отже, даний доказ є неналежним та таким, що викликає сумніви щодо його достовірності. А отже, має бути виключений із числа доказів. З огляду на вищевикладене, сторона відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову.

Крім того, 30.03.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Кірюшина А.А. надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати в ПрАТ «Київстар» (вул. Дегтярівська, 53, м. Київ, 03113, ЄДРПОУ: 21673832) наступну інформацію:- чи належав станом на 01.01.2022 - 02.01.2022 номер телефону: НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;- чи здійснювався перевипуск SIM-карти з номером телефону НОМЕР_1 01.01.2022- 02.01.2022; Витребувати в АТ «Таскомбанк» (вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, ЄДРПОУ: 09806443) наступну інформацію:- чи належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 платіжна картка № НОМЕР_3 ;- виписку по платіжній картці НОМЕР_3 за 02.01.2022 - 03.01.2022; Витребувати у ТОВ «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032) виписку по поточному банківському рахунку ТОВ «Споживчий центр» за 2 січня 2022 року.

07.04.2026 року від представника позивача через систему «Електронний суд» до суду надійшла відповідь на відзив, який мотивований аналогічними доводами які викладено позовній заяві. Проте, з приводу тверджень сторони відповідача про відсутність при матеріалах справи будь яких доказів, які б підтверджували факт зарахування кредитних коштів на рахунок, який належить ОСОБА_1 сторона позивача наголошує, що сторона відповідача не надала до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку, який відповідач зазначив в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача. Відтак, відповідач заперечуючи факт отримання грошових коштів, не надав виписку з банку про наявні чи відсутні банківські рахунки, інформацію про рух коштів за спірний період по цим рахункам. З огляду на вищевикладене, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить до наступного висновку.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи 02.01.2022 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №02.01.2022-100003981, відповідно до якого останньому було наданий кредит у розмірі 5 000 грн шляхом перерахування коштів на рахунок споживача. Первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Період користування ставкою "Економ" період фактичного користування Кредитом, протягом якого застосовується фіксована Процентна ставка "Економ", який розпочинається в день, наступний за днем сплати Позичальником повністю всіх Процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів. Строк, на який надається кредит - 42 днів з дня його надання Ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Ставка "Стандарт"- фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Також сторони погодили графік платежів та паспорт споживчого кредиту.

Зазначений договір був укладений між сторонами у формі електронного документа з відповідним електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора W335, який було надіслано на номер телефону позичальника НОМЕР_4 .

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу статті 12 цього Закону одним з варіантів електронного підпису у сфері електронної комерції є нанесення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно зі статтею 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судова практика у кредитних правовідносинах, стягненні заборгованості за кредитними договорами наразі дотримується позиції необхідності наявності доказів щодо передачі кредитором грошових коштів боржнику. Обов`язковою умовою для прийняття позитивного для кредитора рішення є надання останнім документу, який підтверджує вказаний факт.

Позиція ВС/КЦС у справі № 278/2177/15-ц від 17 грудня 2021 року викладена таким чином: «Заборгованість за кредитом та її розмір має доводитись первинними касовими документами, наприклад виписками за картковими рахунками за кредитним договором».

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

На підтвердження виконання обов`язку кредитора ТОВ «Споживчий центр» щодо перерахування відповідачу кредитних коштів у сумі 5 000 грн позивачем надано платіжне доручення ID операція 1872419429. Однак суд не приймає його як належний доказ на підтвердження факту передання грошей відповідачу з огляду на те, що кредитний договір та заявка на отримання кредиту від 02.01.2022 року не містить жодних відомостей про те, що саме на цей номер банківської картки слід перераховувати кредитні кошти. Матеріали справи не містять доказів належності відповідачу вказаної банківської картки.

Жодних інших відомостей щодо проведеної кредитором ідентифікації особи позичальника при наданні кредитних коштів не надано.

Із розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що заборгованість за кредитним договором №02.01.2022-100003981 від 02.01.2025 року, складає 10 178,80 грн., з яких: 5 000 грн основний борг; 5 178 грн проценти.

Крім того, ухвалою Уманського міськрайонного суду від 14.04.2026 року було витребувано від АТ «Таскомбанк» інформацію, чи належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 платіжна картка № НОМЕР_3 , та виписку по вказаній платіжній картці за період з 02.01.2022 року по 03.01.2022 року.

28 квітня 2026 року на виконання вищевказаної ухвали від АТ «Такскомбанк» до суду надійшла інформація, з якої судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) є клієнтом АТ «Таскомбанк», зазначена платіжна карта № НОМЕР_3 ОСОБА_1 не видавалась.

При укладенні кредитного договору, позивач вказує, що одноразовий ідентифікатор, яким відповідач підписав договір, було направлено на мобільний номер телефону НОМЕР_4 .

Ухвалою Уманського міськрайонного суду від 14.04.2026 року від ПрАТ «Київстар» було витребувано інформацію, а саме: чи належав станом на 01.01.2022-02.01.2022 року номер телефону НОМЕР_4 - ОСОБА_1 ; чи здійснювався пер випуск SIM-карти з номером телефону НОМЕР_4 .

18 травня 2026 року від ПрАТ «Київстар» до суду надійшла інформація, згідно якої електронні комунікаційні послуги по телефонному номеру НОМЕР_4 , у період часу з 01.01.2022 року по 02.01.2022 року надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Киїстар» знеособлено (анонімно), без укладання письмового договору або реєстрації, відповідно до «Порядку ідентифікації кінцевих користувачів послуг», затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку від 07.12.2022 року №235 та за будь якою особою, зокрема на ім`я громадянина ОСОБА_2 , номер зареєстрований не був. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_2 о 05 годині 41 хв. зафіксовано здійснення самостійної заміни SIM-карти з номером +3097-859-04-11 на іншу SIM-карту з тим самим номером телефону.

Позиція Верховного Суду викладена в Постанові від 29 січня 2020 року по справі № 755/18920/18: «Наданий банком розрахунок заборгованості, як доказ існування між сторонами кредитних правовідносин, наявності заборгованості та її розмір, сам по собі не є належним та допустимим доказом укладення кредитного договору та наявності заборгованості за ним договором, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, позивачем не надано».

Крім того, як зауважив Верховний Суд у постанові від 25.05.2022 у справі №645/59/16-ц, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно норм статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» тап. 2.1.1 Постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» від 30.12.1998 №566, оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно з пунктом 57 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, що затверджений Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75 інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Пунктом 60 Положення визначено, що клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Банк забезпечує ведення синтетичного обліку за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 №89 (зі змінами). Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов`язкові параметри, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку.

Згідно з пунктом 61 Положення форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер клієнтського рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) сума вхідного залишку за рахунком; 7) код ID НБУ банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.

У пункті 62 Положення встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Таким чином, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Отже саме виписка по рахунку є належним доказом підтвердження видачі кредиту. Позивач не надав виписок за рахунками відповідача, а також платіжних доручень, платіжних інструкцій або квитанцій, які б підтверджували зарахування коштів за кредитом на рахунки відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наведене суд вважає факт отримання грошових коштів відповідачем за вказаним в позові договором позики недоведеним, а отже в задоволенні позовних вимог належить відмовити в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову позивачу відмовлено у повному обсязі, судовий збір до стягнення з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 6-13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко