Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 404/5406/26
Номер провадження 1-кс/404/2293/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2026 року м. Кропивницький
Слідчий суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_3 , погодженого прокурором Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно по матеріалам кримінального провадження №420251201000000146, за ч. 3 ст.368 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 14.05.2026 року в ході проведеного обшуку приміщення МСЧ АРЗ СП ГУ ДСНСУ в Кіровоградській області, за адресою: м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, буд. 34/19, за місцем роботи ОСОБА_5 .
Крім цього, накласти арешт на майно вилучене 14.05.2026 року в ході проведення обшуку транспортного засобу автомобілю Hyundai Elantra, з номерним знаком НОМЕР_1 та VIN-кодом НОМЕР_2 , що розташовувався за адресою АДРЕСА_1 , який належить та перебуває у користуванні ОСОБА_5 .
Також накласти арешт на майно вилучене 14.05.2026 року в ході проведення обшуку домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано тим, що заявлене до арешту майно визнано речовим доказом по кримінальному провадженню, відповідає критеріям ч. 2 ст.167 КПК України.
За версією представників сторони обвинувачення збереження речових доказів необхідно для доведення в суді факту можливого одержання службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, що мають ознаки кримінального правопорушення за ч.3 ст.368 КК України.
Прокурор в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Власник і володілець вилученого майна в судове засідання не з`явився. Представник надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Враховуючи такі обставини, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України розгляд клопотання проведено за відсутності учасників процесу та без фіксації судового процесу технічними засобами.
Третій слідчий відділ (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві проводить досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню. Предметом доказування є речі та документи, які можуть бути знаряддям вчинення злочину.
14.05.2026 року під проведення обшуку за адресою м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, буд. 34/19, працівники органу досудового розслідування відшукали і вилучили речі, перелік яких містяться в протоколі обшуку.
Відповідно до вимог ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.
Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3 ст.170 КПК України, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.
Метою застосування арешту у даному випадку є досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного кримінального правопорушення, збереження слідової інформації та речового доказу.
Слідчий суддя вважає, що для проведення ефективного досудового розслідування є потреба у збереженні цього майна у такому незмінному стані до встановлення фактичних обставин вчинення злочину. На даній стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власника майна, шляхом накладення арешту, з метою запобігання його зникнення, знищення, пошкодження, зміни. Негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, не встановлено.
Крім того, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Додержуючись вимог частини 1 та 2 ст. 22 та ст.26 КПК України, клопотання вирішено в межах заявлених вимог, доводів і долучених до клопотання доказів. Засада диспозитивності (ч. 3 ст. 22 КПК України), зобов`язує слідчого суддю вирішити лише ті питання, що віднесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду. Тому збереження вилучених речей і документів забезпечить захист прав свобод та інтересів учасників кримінального провадження, оскільки вони на умовах змагальності, використовуючи арештовані речові докази можуть спростувати доводи протилежної сторони чи підтвердити власну версію досліджуваних подій.
З урахуванням викладеного і керуючись ст. 170-173 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 14.05.2026 року в ході проведеного обшуку приміщення МСЧ АРЗ СП ГУ ДСНСУ в Кіровоградській області, за адресою: м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, буд. 34/19, за місцем роботи ОСОБА_5 , а саме:
- заздалегідь ідентифіковані грошові кошти, які використовувались під час проведення слідчих (розшукових) дій у сумі 1300 доларів США, номіналом по 100 доларів США кожна, із номерами: - PF 29057514; QF 04122938 B; QE 92199509 A; PA 54441315 B; QB 5375227 A; PL 51657580 A; QE 92199506 A; QE 91004102 A; QF 49765486 B; PK 39557400 B; PH 57375669 B; LL 18015903 D; QE 91004101 A;
- мобільний телефон марки IPHONE із сім-карткою НОМЕР_3 та ІМЕІ НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 .
Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 14.05.2026 року в ході проведення обшуку транспортного засобу автомобілю Hyundai Elantra із номерним знаком НОМЕР_1 та VIN-кодом НОМЕР_2 , що розташовувався за адресою АДРЕСА_1 , який належить та перебуває у користуванні ОСОБА_5 , а саме:
- автомобіль Hyundai Elantra із номерним знаком НОМЕР_1 та VIN-кодом НОМЕР_2 .
Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 14.05.2026 року в ході проведення обшуку домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме:
-блокнот сріблястого кольору із рукописними записами;
-блокнот коричневого кольору із рукописними записами;
-консультативний висновок спеціаліста на ім`я ОСОБА_6 ;
-карта пацієнта ОСОБА_7 про виписку із стаціонарного лікування;
-довідки ВЛК на ім`я ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;
- заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 1200 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів кожна із номерами: QF 01974030 B; QF 01974032 B; QF 01974012 B; QF 01974011 B; QF 01974010 B; QF 01974007 B; QF 01974004 B; QF 01974031 B; QF 01974028 B; QF 01974029 B; QF 01974057 B; QF 01974017 B;
-заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 1000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів кожна із номерами: PB01838524P; PB01838513P; PB01838532P; PB01838526P; PB01838527P; PB01838531P; PB01838529P; PB01838512P; QF47475412B; QF47475408B;
-заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 2000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів кожна із номерами: LB21715248W; QF29526006B; QF29526010B; QF29526008B; QF47475581B; PB01838533P; PB01838503P; PB01838502P; PA91000691B; QK10076193C; PK93177780E; PK39872602G; PB01838530P; PB01838534P; QF29526009B; QF47475580B; LG92882452B; LK87741349E; LK28667909G; MJ62755220A;
-заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 600 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів кожна із номерами: QF01974018B; QF01974020B; QF01974019B; QF01974015B; PB69661356P; QF01974067B;
-грошові кошти у сумі 9 950,00 доларів США, купюрами номіналом по 100 та 50 доларів США;
-грошові кошти у сумі 60 510,00 гривень купюрами номіналом по 1000, 500, 200, 50 та 20 гривень;
-грошові кошти у сумі 1300 Євро номіналом по 100 Євро кожна.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.
Слідчий суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1
Судове рішення № 136925581, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 28.05.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 404/5406/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: