Рішення № 136922939, 27.05.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1721/26

Номер провадження 2/585/1220/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євлах О.О.,

за участі:

секретаря судового засідання - Безручко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ»

до

відповідача ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості , -

негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. 28 квітня 2026 року ТОВ «ФК Єврокредит», через свого представника Журавльова С.Г., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

2. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.03.2017 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (далі - АТ «МЕГБАНК», Банк) та ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір № 29-421-170-К про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії. У подальшому Банк свої зобов`язання перед Клієнтом за кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши ліміт овердрафту/кредитної лінії на картковий рахунок клієнта, надавши йому можливість користуватися кредитними коштами у межах встановленого ліміту. Клієнт здійснював користування грошовими коштами ліміту овердрафту.

Однак, свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав. Згідно виписок по рахунку позичальника у позичальника сформувалась заборгованість перед Банком, що складається із: заборгованість за кредитом (в т.ч. прострочена) -14984,41 грн.; заборгованість по сплаті відсотків (в т.ч. прострочена) - 1053,63 грн.,а всього - 16038,04 грн.

03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між АТ «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення права вимоги. Пунктом 2 Договору № GL1N426240 передбачено, що після набуття Новим кредитором Прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі Права вимоги повністю або в частині третім особам, в порядку встановленому законодавством України. 27.12.2024 року ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» (Первісний кредитор) та ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) уклали Договір №1/12 про відступлення прав вимоги. Відповідно до Додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги до відповідача - боржника за Кредитним договором № 29-421-170-К.

Згідно з Розрахунком заборгованості Відповідача - боржника за Кредитним договором № 29-421-170-К від 15.03.2017 року, сформованої АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024 року (дата укладання Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги) заборгованість Боржника/Відповідача становить: заборгованість за кредитом (в т.ч. прострочена) - 14984,41 грн.; заборгованість по сплаті відсотків (в т.ч. прострочена) - 1053,63 грн., а всього - 16038,04 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 11200,00 грн.

3. Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнала в повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення. За таких обставин з нього на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331, 20 грн., інші 50 % суми судового збору підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету. Представником позивача заявлено вимогу про стягнення з нього 11200 грн. витрат за надання правової допомоги. Вважає, що витрати за надання правової допомоги в сумі 11200 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Враховуючи ціну позову та те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, а також визнання нею позову, вважає, що розмір витрат на правову допомогу, який підлягає стягненню з неї на користь позивача становить 1500 грн. Просить при ухваленні рішення відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України стягнути з неї на користь позивача 50 % сплаченого нею судового збору у розмірі 1331, 20 грн., інші 50 % суми судового збору повернути позивачу з Державного бюджету. Зменшити розмір витрат на професійну допомогу адвоката, які підлягають стягненню до 1500 грн.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

4. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного розгляду справи.

5. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Ухвалою суду від 30 квітня 2026 року (а.с.81) було постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

7. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносини.

8. 15 березня 2017 року ОСОБА_1 підписано Заяву-анкету на відкриття та видачу платіжної картки з встановленням ліміту кредитної лінії ПАТ «Мегабанк». У даній заяві зазначено прізвище, ім`я та по-батькові відповідача, його дата народження, паспортні дані, адреса проживання, сімейні анкетні дані, номер телефону та місце роботи (а. с. 63, 64).

9. 15.03.2017 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір № 29-421-170-К від 15.03.2017 року про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії(а. с. 9, 10), відповідно до умов якого розмір ліміту офердрафту - 15000, 00 грн. Пільговий період - 55 днів, процентна ставка - 0, 01 %, процентна ставка пільгового періоду - 40 %, дата встановлення ліміту - 13 лютого 2017 року, кінцевий термін, до якого має бути погашена заборгованість - 12 лютого 2020 року.

10. 15.03.2017 року ОСОБА_1 підписала Розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, в якому зазначені умови, аналогічні Кредитному договору, а також Інформаційний лист (а. с. 66).

11. Позивачем надано суду виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 15.03.2017 року по 02.12.2022 року (а. с. 37-53) та за період з 03.12.2022 року по 03.09.2024 року (а. с. 31-36), з яких вбачається, що позивачем були видані відповідачу грошові кошти в сумі 14984, 41 грн.

12. Згідно з довідкою-розрахунком та розрахунком АТ «Мегабанк», станом на 03 вересня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 29-421-170-К від 15.03.2017 року перед банком складається із: заборгованості за кредитом (в т.ч. прострочена) - 14984,41 грн.; заборгованості по сплаті відсотків (в т.ч. прострочена) - 1053,63 грн., а всього - 16038,04 грн. (а.с. 30).

13. 03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого новий кредитор набуває право вимоги до боржників за основними договорами, вказаними у додатку № 1 до цього договору (а. с. 12-14, 16).

14. Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 66895 від 31 липня 2024 року ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» сплатило АТ «Мегабанк» за відступлення права вимоги грошові кошти в сумі 23 425 777,00 грн. (а. с. 15).

15. 27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого новий кредитор набуває право вимоги до боржників за основними договорами, вказаними у додатку № 1 до цього договору (реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до боржників/дебіторів за такими договорами). Вказаний додаток №1 до цього договору підписується сторонами одночасно з текстом договору (а.с. 10-11).

16. Позивачем надано витяг з додатку № 1 до договору № 1/12 про відступлення прав вимоги, укладеного 27 грудня 2024 року, згідно з яким ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Єврокредит» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 29-421-170-К від 15.03.2017 року (а. с. 54).

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 1074 від 27 грудня 2024 року ТОВ «ФК Єврокредит» сплатило ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» за відступлення права вимоги грошові кошти в сумі 8 030 000,00 грн. (а. с. 28).

V. Норми права

17. Між сторонами склались кредитні правовідносини, що врегульовані нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 зроблено висновок про те, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.

Положеннями ст. 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з частиною першою ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Ст. 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування позикодавцеві грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів.

V. Оцінка Суду.

18. Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому, так і кожному окремо, вважає, що існують підстави для задоволення позову.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що 15 березня 2017 року ОСОБА_1 підписала Заяву-анкету на відкриття та видачу платіжної картки з встановленням ліміту кредитної лінії ПАТ «Мегабанк». 15 березня 2017 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 29-421-170-К від 15.03.2017 року.

В суду не має сумніву, що саме ОСОБА_1 отримала кредитні кошти від ПАТ «МЕГАБАНК».

03.09.2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення права вимоги, згідно якого АТ «МЕГАБАНК» відступив, а ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» прийняло право вимоги до боржників згідно Реєстру боржників.

27.12.2024 року ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» (Первісний кредитор) та ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) уклали Договір №1/12 про відступлення прав вимоги згідно якого ТОВ «ФК МУСТАНГ ФІНАНС» відступило, а ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» прийняло право вимоги до боржників згідно Реєстру боржників.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорах строк грошові кошти та нараховані відсотки не повернула.

Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 29-421-170-К від 15.03.2017 року становить 16038,04 грн., що складається: заборгованість за кредитом (в т.ч. прострочена) - 14984,41 грн.; заборгованість по сплаті відсотків (в т.ч. прострочена) - 1053,63 грн.

До суду надійшла заява від представника відповідача про визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі, оскільки заборгованість за тілом кредиту та відсотками дійсно до цього часу не погашена.

Враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, позов слід задовольнити в повному обсязі, та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у загальному розмірі 16038,04 грн., яка складається з 14984,41 грн. - заборгованості по тілу кредиту, та 1053,63 грн. - заборгованості за процентами.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

19. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №8333 від 23.04.2026 року (а. с. 72) позивачем було сплачено 2662,40 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відтак, у зв`язку із визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1331,20 грн. (2 662,40 грн. : 2 = 1331,20 грн.). Інша частина судового збору в розмірі 1331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо витрат на правничу допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.

20. Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано: Договір про надання правничої допомоги №1/07 від 01 липня 2025 року (а. с. 22-27).

Враховуючи складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, заперечення відповідача щодо заявлених витрат на адвоката, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. є неспівмірним з обсягом роботи проробленій адвокатом, є явно завищеною, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4000,00 гривень у відшкодування витрат на правову допомогу.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) суму заборгованості за кредитним договором № 29-421-170 - К від 15 березня 2017 року в розмірі 16038,04 грн., що складається: заборгованість за кредитом (в т.ч. прострочена) - 14984,41 грн.; заборгованість по сплаті відсотків (в т.ч. прострочена) - 1053,63 грн.; а також судові витрати: сплачений судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп., на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 4000,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Сумського апеляційного суду через єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, або через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ», місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411, ел.адреса: court_fc_evrocredit@ukr.net.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ