Ухвала суду № 136920752, 15.04.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/52927/25

Провадження № 2/761/7182/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Савчук Ю.Н.

при секретарі Фортуні М.А.,

вирішуючи питання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

05.01.2026 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

До суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , у якій заявлено вимоги про визнання дій КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» щодо нарахування обсягів споживання всупереч показанням приладів обліку та відмови у зарахуванні помилково сплачених коштів такими, що не відповідають вимогам законодавства, визнання ОСОБА_2 неналежним відповідачем у справі, визнання того, що згідно зі ст. 613 ЦК України позивач не є таким, що прострочив виконання зобов`язання до моменту проведення належного перерахунку, а також зобов`язання КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснити повний перерахунок за особовим рахунком.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.

Статтею 193 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред`явленого до нього позову.

Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.

Таким чином, вирішуючи клопотання про прийняття зустрічного позову суд з`ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно проводити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123-126 ЦПК.

Із змісту зустрічної позовної заяви вбачається, що заявлені вимоги у частині визнання дій Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» неправомірними та зобов`язання здійснити перерахунок безпосередньо пов`язані із предметом первісного позову, оскільки стосуються підстав та правильності формування заборгованості, яка є предметом стягнення у даній справі. Вказані вимоги виникають із тих самих правовідносин щодо надання житлово-комунальних послуг та обліку споживання гарячої води, а тому їх спільний розгляд є доцільним та сприятиме повному, всебічному й об`єктивному вирішенню спору між сторонами, задоволення зустрічного позову може виключити частково задоволення вимог первісного позову, оскільки у разі задоволення судом вимог зустрічного позову про перерахунок суми заборгованості, первісний позов про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги підлягатиме до часткового задоволення.

Разом із тим суд дійшов висновку, що зустрічна позовна заява в частині вимоги про визнання ОСОБА_2 неналежним відповідачем у справі не підлягає прийняттю до розгляду як самостійна позовна вимога.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року у справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року у справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року у справі № 947/6589/21 (провадження № 61-10253св23)).

Отже, відповідно до положень статей 48, 49, 51 ЦПК України питання належності відповідача, заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача належить до процесуальних питань, які вирішуються судом під час розгляду справи залежно від встановлених обставин та наданих сторонами доказів. Саме по собі «визнання особи неналежним відповідачем» не є самостійним способом захисту цивільного права чи інтересу у розумінні статті 16 ЦК України та не може бути предметом окремої позовної вимоги.

Крім того, оцінка доводів щодо відсутності у ОСОБА_2 статусу належного відповідача має здійснюватися судом під час вирішення спору по суті при дослідженні правових підстав пред`явлення до неї первісного позову та оцінці доказів, поданих сторонами.

Також не підлягає прийняттю до розгляду як самостійна позовна вимога - вимога про визнання того, що згідно зі статтею 613 ЦК України позивач не є таким, що прострочив виконання зобов`язання до моменту проведення належного перерахунку за особовим рахунком № НОМЕР_1 на підставі фактичних показників лічильника та зарахування переплати.

Суд виходить із того, що наведена вимога фактично спрямована на встановлення юридичного факту та надання правової оцінки спірним правовідносинам між сторонами. При цьому питання наявності чи відсутності прострочення боржника, наявності прострочення кредитора, а також правові наслідки, передбачені статтею 613 ЦК України, підлягають встановленню судом під час розгляду справи по суті залежно від досліджених доказів та встановлених фактичних обставин справи.

Чинним законодавством не передбачено можливості звернення до суду із самостійною позовною вимогою про «визнання особи такою, що не прострочила виконання зобов`язання», оскільки зазначене є елементом правової оцінки спірних правовідносин, яка надається судом при ухваленні рішення у справі.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для часткового прийняття зустрічної позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 76, 84, 178, 193, 194, 260-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Прийняти зустрічний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» у частині визнання дій Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»щодо нарахування обсягів споживання всупереч показанням приладів обліку та відмови у зарахуванні помилково сплачених коштів такими, що не відповідають вимогам законодавства, а також зобов`язання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» здійснити повний перерахунок за особовим рахунком до спільного розгляду з первісним позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, об`єднавши його в одне провадження з первісним позовом.

У прийнятті зустрічної позовної заяви в частині позовних вимог про визнання ОСОБА_2 неналежним відповідачем у справі та про визнання того, що згідно зі статтею 613 ЦК України позивач не є таким, що прострочив виконання зобов`язання до моменту проведення належного перерахунку за особовим рахунком № НОМЕР_1 на підставі фактичних показників лічильника та зарахування переплати - відмовити.

Призначити судове засідання в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва (м. Київ, вул.Дегтярівська, 31-А, к.703) об 14 годині 30 хвилин 04 червня 2026 року.

У судове засідання викликати учасників судового процесу.

Встановити строк відповідачу за зустрічним позовом для надіслання (надання) до суду відзиву на зустрічну позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти зустрічного позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення цієї ухвали.

Встановити строк стороні позивача за зустрічним позовом для надіслання (надання) до суду відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву - протягом десяти днів з дня отримання відзиву на зустрічну позовну заяву.

Встановити строк стороні відповідача за зустрічним позовом для надіслання (надання) до суду заперечень на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву - протягом семи днів з дня отримання відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву.

У відповідності до ч. 2 ст. 178 ЦПК України, зобов`язати відповідача за зустрічним позовом одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу за зустрічним позовом.

Роз`яснити відповідачу за зустрічним позовом, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Інформацію по справі можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: https://court.gov.ua/sud2610/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: