Ухвала суду № 136919842, 20.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7829/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

провівши в приміщенні суду в режимі відеоконференцзв`язку у відкрите судове засідання у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР за №22024090000000111 від 31.07.2024 та № 22021000000000226 від 06.07.2021, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 109 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва на стадії судового розгляду перебувають об`єднані кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 109 КК України.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав своє письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, пославшись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування цього виду запобіжного заходу. А саме, перебуваючи під дією більш м`якого запобіжного заходу, ніж утримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_6 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обвинувачений усвідомлює про можливість покарання за вчинення такого злочину, оскільки санкція ч. 1 ст. 109 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, у зв`язку із чим, враховуючи режим воєнного стану на території України, може покинути її територію, тим же самим переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки йому відомі їхні анкетні дані; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, зокрема процесуальна поведінка обвинуваченого свідчить про усвідомлене затягування розгляду кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, та раніше притягувався до кримінальної відповідальності за такий же злочин.

Прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання прокурора ОСОБА_4 , просив задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, просив звільнити обвинуваченого з-під варти. Адвокат послався на те, що ризики є недоведеними та необгрунтованими. Звернув увагу на порушення Рішення Європейського суду щодо тривалості перебування ОСОБА_6 під вартою. Також вказав, що обвинувачений не переховувався та не збирається цього робити.

Обвинувачений ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечував. При цьому, ОСОБА_6 послався на безпідставність обвинувачення, яке грунтується на неналежних і недопустимих доказах, а також на відсутність доказів в обгрунтування наведених прокурором ризиків, які базуються виключно на припущеннях. Звернув увагу на те, що клопотання прокурора оформлене неналежним чином, оскільки не містить електронного цифрового підпису прокурора та печатки органу прокуратури. Також зазначив, що він не переховувався від суду з 2021 року, а з 2023 року з`являвся до суду та дотримувався належної процесуальної поведінки. Крім того, вказав, що в листопаді 2025 року строк дії його закордонного паспорта закінчився, у зв`язку з чим він не має можливості виїхати за межі України. ОСОБА_6 також зазначив, що не може впливати на свідків, оскільки прокурором не подано клопотання про їх допит та не надано жодних доказів того, що він здійснював будь-який вплив на них. Крім того, він не може впливати на збирання доказів, оскільки такі докази вже зібрані та надані суду. Він раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, забезпечений житлом і роботою, а тому не може вчинити "інше кримінальне правопорушення". Зазначив, що згідно ст. 197 КПК України сукупний строк тримання особи під вартою не повинен перевищувати 12 місяців, тоді як він перебуває під вартою вже 23 місяці. При цьому, йому 73 роки, він є особою похилого віку і до ньому згідно вимог кримінального закону не може бути застосоване обмеження волі.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, матеріали клопотання прокурора, приходить до наступного висновку.

Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, продовжений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.03.2026, спливає 24.05.2026.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу, судом приймалось до уваги те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Крім того, судом враховується той факт, що ОСОБА_6 , з огляду на його вік, може безперешкодно залишити територію України, не зважаючи на режим воєнного стану, та переховуватись на межами країни або на тимчасово окупованих територіях, з огляду на зміст і характер пред`явленого йому обвинувачення проти основ національної безпеки України.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України зазначено, що під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, виключно тримання під вартою.

Дана норма Рішенням Конституційного суду України від 19.06.2024 № 7-р(ІІ)2024 № 3-111/2023(207/23, 315/23), визнана такою, що відповідає Конституції України, тобто є конституційною.

За таких обставин, хоча і приймаючи до уваги доводи сторони захисту щодо наявності у ОСОБА_6 постійного місця проживання, позитивні характеристики та грамоти, та те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, його вік, стан здоров`я, суд вважає доведеними заявлені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, зможе переховуватись від суду, незаконно впливати на недопитаних свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити ОСОБА_6 строк тримання під вартою ще на 60 днів.

Жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти наявним у кримінальному провадженні вищенаведеним ризикам, які не зменшилися і були враховані судом при обранні і продовженні саме цього виду запобіжного заходу.

Суд також зважує на той факт, що ухвалою Київського апеляційного суду від 14.10.2025 було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_6 з підстав, які аналогічні тим, що заявлені стороною захисту в даному судовому засіданні, і було залишено без змін ухвалу суду першої інстанції від 04.09.2025, якою ОСОБА_6 було продовжено строк тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. ч.6 ст. 176, 331, 369, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Письмове клопотання прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 18 липня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1