Ухвала суду № 136918804, 21.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/28100/25

Провадження №: 1-кс/752/3563/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

захисника ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

слідчого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на повідомлення про підозру в кримінальному провадженні №42025100000000074 відомості щодо якого внесені до ЄРДР 26.03.2025,

в с т а н о в и в:

У провадження слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на повідомлення про підозру в кримінальному провадженні №42025100000000074 від 26.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Зі змісту скарги вбачається, що слідчим управлінням ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025100000000074 від 26.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

У межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження 12.11.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаного з вимаганням такої вигоди.

В обґрунтування скарги адвокат зазначає, що підозра є необґрунтованою, недоведеною, формулювання повідомлення про підозру не свідчить про наявність ознак інкримінованого ОСОБА_4 правопорушення.

Так зокрема, у межах вказаного кримінального провадження, відповідно до змісту письмового повідомлення про підозру, досліджуються та інкримінуються обставини одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднаному з вимаганням такої вигоди, та вчинення в умовах воєнного стану дій, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Сторона обвинувачення стверджує, що ОСОБА_4 02.11.2025 року о 15 годині 16 хвилин, знаходячись біля супермаркету «NOVUS», що розташований за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 18-Д, отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 185 000 гривень та 15 000 доларів США, за вплив на осіб уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування членів Козелецької селищної Ради, за прийняття рішень, які входять у їх компетенцію, а саме прийняття рішення селищною радою щодо розробки детального плану території орієнтовною площею 12,000 га в тому числі земельної ділянки площею 10,000 га з кадастровим номером 7422085000:66:137:0001 та території земель комунальної власності площею 2,000 га, що розташована за межами населеного пункту с. Лемеші в адміністративних межах Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області для улаштування місця розміщення відходів з об?єктами управління відходами, а у подальшому - забезпечення перемоги ТОВ «Біоенегрія 2023» ( код ЄДРПОУ 44958920) на земельних торгах ( аукціоні) та отриманні підприємством вищевказаних земельних ділянок в оренду, після чого був затриманий працівниками поліції.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №42025100000000074 від 26.03.2025 вбачається виклад обставин : До Київської міської прокуратури надійшли матеріали Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області щодо можливого факту вимагання неправомірної вигоди службовими особами одного з органів місцевого самоврядування, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчинене за попередньою змовою групою осіб, за оформлення договірних відносин та надання дозвільних документів.

Таким чином, вказане кримінальне провадження в частині запису N? 1 у витягу з ЄРДР, не являється кримінальним провадженням у якому досліджуються ознаки кримінального правопорушення, що інкримінуються ОСОБА_4 згідно повідомлення про підозру від 12.11.2025.

З огляду на вказане, сторона захисту вважає, що у кримінальному провадженні №42025100000000074 від 26.03.2025 не досліджуються обставини інкримінованого ОСОБА_4 діяння, отже із порушенням ст. 214 КПК України та ст.ст. 276-278 КПК України (при відсутності досудового розслідування за вказаним фактом), а відтак відсутністю повноважень слідчого (ч. 2 ст. 40 КПК України) та прокурора (ч. 2 ст. 36 КПК України) щодо вчинення будь-яких слідчих та/або процесуальних дій до моменту внесення відомостей про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, в частині прийняття рішення про повідомлення про підозру.

Для повідомлення про підозру ОСОБА_4 , слідчий прибув близько 23 години 12 листопада 2025 року до медичного закладу «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», в якій на той час перебував ОСОБА_4 з серцевим нападом, тяжко хворий, де отримував невідкладну медичну допомогу.

Водночас, 12.11.2025 ОСОБА_4 вручене письмове повідомлення про підозру та пам?ятку про процесуальні права та обов?язки, однак не виконано вимоги згідно п. 2 ч. 3 ст. 42 КПК України, а також п. 7 ч. 1 ст. 277 КПК України, якими передбачено те, що слідчий, прокурор зобов?язані чітко і своєчасно повідомити про права підозрюваного, а також їх роз?яснити.

За таких обставин сторона захисту вважає, що у кримінальному провадженні №42025100000000074 від 26.03.2025 порушено порядок вручення повідомлення про підозру.

У повідомленні про підозру відсутні відомості про права підозрюваного, що порушує вимоги ст. 42 КПК України та ст. 20 КПК України, та свідчать про невиконання слідчим та прокурором вимог ст. 277 КПК України.

Крім того, сторона захисту вважає, що у вказаному кримінальному провадженні №42025100000000074 від 26.03.2025 вбачається порушення встановленої правової процедури продовження строку досудового розслідування, що свідчить про порушення розумних строків досудового розслідування, вказує на порушення строків досудового розслідування, однак із подальшим кримінальним переслідуванням ОСОБА_4 та діючим повідомленням про підозру відносно нього, з тих підстав, що сторона захисту поінформувала слідчого про недопустимість надання повторного клопотання прокурору, та без заперечень сторони захисту та довела до відома можливі негативні наслідки, у випадку недотримання вимог КПК України.

Однак, недотримавшись вимог КПК України та порушуючи імперативні норми процесуального законодавства, клопотання слідчого було передано прокурору.

В подальшому постановою першого заступника керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025100000000074 від 26.03.2025, продовжено до трьох місяців, а саме до 12.02.2026.

При цьому, зміст постанови не містить жодних відомостей про заперечення та позиції сторони захисту.

Також звертаю увагу, що нормами КПК України визначена чітка послідовність дій стосовно продовження строків досудового розслідування при завершенні двомісячного строку слідства, з якої встановлюється безумовне та виключне повноваження керівника окружної прокуратури щодо продовження строку досудового розслідування до трьох місяців.

До повноважень керівника окружної прокуратури входить розгляд лише одного клопотання про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців, а розгляд повторного (другого ) клопотання керівником прокуратури суперечить нормам КПК України.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_3 вважає, що сторона обвинувачення навіть не намагається здійснювати досудове розслідування у відповідності до вимог статті 2 КПК України, ні повноти, ні швидкості, а лише упередженість, при повному нівелюванні належної правової процедури.

З метою належної оцінки доводам сторони захисту, а також перевірки їх під час досудового розслідування, ОСОБА_4 був змушених звертатися із заявою про вчинення злочину до відповідних правоохоронних органів: до Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо протиправних дій ОСОБА_7 , із подальшим отриманням ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва та скеруванням ухвали на виконання, задля внесення відомостей до ЄРД та здійснення досудового розслідування Деснянським УП ГУНП у м. Києві.

На даний час слідчим слідчого відділу Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_10 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені на підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 28.01.2026 року № 1-кс/754/197/26, № 754/689/26 за заявою ОСОБА_4 від 21.01.2026 року (ЄО 20896) до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100030000663 від 28.03.2026 року за ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України.

Частиною 1 статті 369 Кримінального кодексу України визначено, пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Є очевидним, що повідомлення про підозру, яке вручене ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні підтверджує штучно створені обставини, з метою умисних дій ОСОБА_7 пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду, оскільки жодних доказів матеріали кримінального провадження не містять обставин вимагання грошових коштів.

ОСОБА_7 вчинив умисні дії, шляхом створення обставин, з метою штучно схилити службову особу до отримання неправомірної вигоди, щоб викрити її у хабарництві.

Створення пропозиції чи обіцянки неправомірної вигоди з метою штучно схилити службову особу до її отримання з метою викриття називається «провокацією хабара» або «незаконним провокуванням хабара» і є кримінально караним діянням, передбаченим Кримінальним Кодексом України.

Дії ОСОБА_7 мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

За таких обставин, твердження сторони обвинувачення щодо обґрунтованості підозри є нічим іншим, як необгрунтованим припущенням сторони обвинувачення.

При цьому, згідно статті 17 КПК України, підозра не може грунтуватися припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.

Слід звернути увагу слідчого судді, що розмови зафіксовані за результатами НСРД не свідчать про нібито вимагання та отримання неправомірної вигоди підозрюваним, який не вимагав коштів у ОСОБА_7 . При цьому КПК України не містить конкретного переліку підстав для скасування повідомлення про підозру.

З аналізу положень статей 276-278 КПК України можна виділити три види підстав для скасування повідомлення про підозру: неналежний суб?єкт складення та вручення повідомлення про підозру, порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру та необґрунтованість підозри.

З огляду на зазначене, захисник просить повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 12.11.2025, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - скасувати.

У судовому засіданні захисник підозрюваного вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити, посилаючись на обставини викладені у скарзі.

Підозрюваний скаргу підтримав.

Прокурор заперечував щодо поданої скарги, зазначив, що підозра є обґрунтованою, а дії підозрюваного містять склад злочину. Більш того, прокурор зазначив, що на даний час підозрюваному повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та відкрито для ознайомлення матеріали досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України

Слідча заперечувала проти задоволення скарги.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя встановив таке.

Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до пункту 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру ст. 277 КПК України вказаного закону.

Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак йому не вручено її внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (п. 46 рішення від 27.02.1980 у справі «Deweer v. Belgium») особа повинна набути статус підозрюваного виключно у передбаченому законом порядку, з дотриманням установленої законом процедури. Інакше вона не може вважатися такою, що набула процесуального статусу підозрюваного у межах кримінального провадження.

Частиною 1 ст. 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч.1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст. 279 КПК України).

В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.

Одночасно з цим, надаючи оцінку доводам сторін, слідчий суддя звертає увагу на те, що оцінка наявності складу кримінального правопорушення разом із встановленням моменту закінчення кримінального правопорушення, може бути здійснена виключно на підставі оцінки усіх доказів, зібраних на стадії досудового розслідування, та є прерогативою суду під час розгляду справи по суті.

Крім того, обставини які мають значення для кримінального провадження, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення), винуватість особи, мотив та мета вчинення злочину, вид і розмір шкоди, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, обставини, що звільняють від відповідальності, та обставини, що підтверджують спеціальну конфіскацію, згідно статті 91 Кримінального процесуального кодексу України якраз і мають бути встановлені в ході досудового розслідування у спосіб, передбачений КПК України. Недоведеність цих обставин не є підставою для скасування підозри, а є підставою закриття кримінального провадження в порядку передбаченому ст. 284 КПК України, або ж винесення виправдувального вироку за результатами судового розгляду.

Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України, не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень пункту 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Згідно із ст. 89 КПК України визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію Європейського суду з прав людини щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру захисник підозрюваного вважає те, що підозра є необґрунтованою, докази зібрані стороною обвинувачення не доводять вини ОСОБА_4 , слідчим порушено порядок вручення повідомлення про підозру, слідчим та прокурором порушено встановлену правову процедуру продовження строку досудового розслідування.

Разом із тим, як встановлено при розгляді скарги, та вбачається із досліджених письмових матеріалів кримінального провадження, за своїм змістом повідомлена 12.11.2025 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при її врученні були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру містить перелік процесуальних прав підозрюваного, зі змістом яких підозрюваний ознайомлений та про, що власноручно розписався, повідомлення здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_4 був причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. При продовженні прокурором строку досудового розслідування виконано вимоги КПК України, надано оцінку запереченням сторони захисту та підставно їх не враховано при винесенні постанови.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 було здійснено в порядку, передбаченому КПК України, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

За таких обставин, підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись, ст. ст. 278, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на повідомлення про підозру в кримінальному провадженні №42025100000000074 відомості щодо якого внесені до ЄРДР 26.03.2025 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Повний текст ухвали проголошено 25.05.2025 о 15 год. 35 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1