Рішення № 136916552, 28.05.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3159/26

провадження 2/216/3201/26

РІШЕННЯ

іменем України

28 травня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Маланюка О.Я.

за участю секретаря судового засідання Агурейчевої А.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ "Фінпром Маркет" звернувся до суду із позовом, до відповідачки, в якому просив стягнути з останньої на користь позивача: заборгованість за кредитним договором № 45566745, та за кредитним договором № 8342813 у розмірі 9424,99 грн. та 8800,00 грн.; сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог послається на те, що 10.10.2025р. та 02.06.2025р. між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", право вимоги від якого 25.02.2026 на підставі договору факторингу №25/02/26 перейшло до позивача ТОВ "Фінпром Маркет", та відповідачем було укладено кредитний договір № 45566745 та № 8342813 за якими відповідач отримав в кредит грошові кошти, відповідач належним чином свої кредитні зобов`язання не виконав, у нього утворилась заборгованість, у розмірі 18224,99 грн.

У судове засідання представник позивача ТОВ "Фінпром Маркет" не з`явився, просив розгляд справи проводити без його участі, зазначивши про відсутність заперечень щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про місце, дату і час розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку, в т.ч. шляхом надсилання поштовим відправленням судової повістки за місцем реєстрації, СМС повідомлення на номер мобільного телефону та у застосунок «Viber», а також на електронну пошту. Справу за клопотанням відповідача 15.05.2026 року було відкладено на 28.05.2026 року. Відповідачем подано відзив на позов, в якому частково визнав позовні вимоги та заперечив такі в частині розрахунку процентів за понадстрокове користування кредитом, комісії за видачу кредиту, витрат на професійну правничу допомогу. Просив розгляд справи здійснювати без участі відповідача та його представника. Просив відмовити у стягненні грошових коштів нарахованих за договором № 8342813.

24 квітня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, витребувано докази за клопотанням позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

20 травня 2026 року, до суду позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог. Представник позивача вказує, що у зв`язку з отриманням заперечень відповідача (суду такі не подавались) позивач вважає за необхідне зробити перерахунок заборгованості та зменшити позовні вимоги, залишивши позовні вимоги лише за кредитним договором № 45566745 від 10.10.2025 року.

При цьому згідно поданої заяви просить :

Зменшити розмір позовних вимог і вважати їх наступними: Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суму заборгованості за Договором позики № 45566745 в розмірі 4 683,26 грн., з яких: 2 368,11 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 795,15 грн. - сума заборгованості за процентами; 1520 грн. - сума заборгованості за комісією; 0 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

25 травня 2026 року, до суду позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, яка за своїм змістом є ідентичною вищенаведеній заяві поданій позивачем до суду 20 травня 2026 року.

Таким чином, суд здійснює розгляд справи тільки в межах позовних вимог про стягнення коштів за Договором позики № 45566745 від 10.10.2025 року згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Матеріалами справи встановлено, наявність спору та невиконання зобов`язань відповідачем по кредитному договорі № 45566745 від 10.10.2025 року. Так, 10.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №45566745 (надалі - Договір кредиту), умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 9 500,00 грн. строком на 30 днів ( з 10.10.2025 по 08.11.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.279 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1 520,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 26235, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Кредитодавець ідентифікував Відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від «А bank» за згодою ОСОБА_1 персональні данні останнього в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис 26235 - 10.10.2025 20:26:39, , що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №45566745 від 10.10.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 9 500,00 за посередництвом АТ «ТАСКОМБАНК» в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам №74 від 03 серпня 2020 р., так як переказ коштів з банківського рахунку Кредитодавця на банківську картку/електронний платіжний засіб фізичної особи технічно неможливий. Наведене вище, підтверджується Довідкою АТ «ТАСКОМБАНК» про успішне проведення платіжної операції №3173ABE0-8427-430F-BD24-5F4D2D69E1A8 про переказ коштів в розмірі 9 500,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_2 .

Враховуючи наведене вище, Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором - виконав, а Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 9 424,99 грн., зокрема: 2 368,11 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 795,15 грн. - сума заборгованості за процентами; 1520 грн. - сума заборгованості за комісією; 0 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою. Відповідач зобов`язання за Договором кредиту - не виконав ні перед Кредитодавцем/Первісним кредитором, ані перед Позивачем/Фактором - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором кредиту №45566745 на підставі договору факторингу.

Враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог позивача - в останній позивач не просив суд здійснювати розгляд справи і щодо 4741,73 грн. як суми заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Згідно із договором факторингу №25/02/26 від 25.02.2026, право вимоги за цим кредитним договором перейшло від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до позивача ТОВ «Фінпром Маркет».

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою взятих на себе зобов`язань перед позивачем ТОВ "Фінпром Маркет" за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», цей правочин вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.

Первісним кредитором належним чином виконано свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти.

Натомість, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав.

Враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомленим з умовами кредитування, уклавши кредитний договір не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, хоча взяв на себе зобов`язання їх виконувати та вчасно погашати заборгованість, суд доходить висновку, що з останнього на користь позивача слід стягнути 2368,11 грн. заборгованості за тілом кредиту та 795,15грн. заборгованості за нарахованими відсотками.

При цьому, що стосується позовної вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми комісії в розмірі 1520,00 грн. суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне управління кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.1 щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за управління кредиту без конкретного переліку які саме послуги надаються є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».»

В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за управління кредиту.

Ураховуючи, що фінансова установа не зазначила та не надала доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення щодо встановлення комісії є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Таким чином вимога про стягнення з відповідача заборгованості за комісією задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Вимогами ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією, а тому, беручи до уваги, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову , з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (позов задоволено на 67,54%), то з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача ТОВ "Фінпром Маркет" слід стягнути 1798,18 грн. сплаченого судового збору, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 4500 грн. надано: договір №25-08/25/ФП про надання правничої допомоги від 25.08.2025, відповідно до якого адвокат Ткаченко Ю.О. надає позивачу ТОВ "Фінпром Маркет" правничу допомогу; витяг з акта, в якому визначено перелік наданих послуг та їх вартість на загальну суму 4500 грн.

Водночас, з огляду на те, що позов задоволено частково, а саме на 67,54%, із врахуванням п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3039,30 грн. витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, ст. 509, 526, 536, 554, 610, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 279, 280, 282-289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суму заборгованості

за договором кредиту № 45566745 від 10.10.2025р. у розмірі 3163,26грн. (три тисячі сто шістдесят три гривні 26 коп.), з яких 2368,11 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 795,15 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» 1798,18 грн. (одну тисячу сімсот дев`яносто вісім гривень 18 коп.) судового збору, 3039,30 грн. (три тисячі тридцять дев`ять гривень 30 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, адреса: вул. Садова, 31/33 м. Ірпінь, Київська обл. 08205;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 28 травня 2026.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК