Ухвала суду № 136916375, 27.05.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/8351/25

2/214/622/26

У Х В А Л А

про повернення заяви про зміну предмета і підстав позову

27 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Авдєєва М.І.,

представника позивача Морозова В.Ю. (в режимі відеоконференції),

представника третьої особи Фігурної Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №214/8351/25 за позовною заявою (в уточненій редакції) представника ОСОБА_1 адвоката Морозова Вадима Юрійовича до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради в собі органу опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини в твердій грошовій сумі, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Морозов В.Ю., діючи в інтересах та від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою, яку подано через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 20.08.2025 (зареєстровано судом 21.08.2025), у якій просить: визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 29 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України. На виконання зазначеної ухвали суду 05.09.2025 представником позивача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано позовну заяву в уточненій редакції, у якій уточнено коло учасників справи шляхом залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради в особі органу опіки та піклування; уточнено позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення аліментів, а також відомості про відповідача. Докази направлення позовної заяви в уточненій редакції відповідачеві та третій особі шляхом її доставки до електронних кабінетів у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» надано.

Ухвалою суду від 12 вересня 2025 року позовну заяву (в уточненій редакції) прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розпочато підготовче провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 11 грудня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10:00 год. 26 грудня 2025 року.

Ухвалою суду від 25 квітня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про повернення розгляду справи до стадії підготовчого провадження.

25.12.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Морозова В.Ю. (зареєстровано судом 26.12.2025), в якому представник позивача фактично просить суд змінити предмет та підстави позову, а саме, позивач просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визначити доцільність або недоцільність місця проживання неповнолітньої дитини з батьком.

12.05.2026 під час судового засідання представник позивача адвокат Морозов В.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав подане ним клопотання про уточнення позовних вимог, яким фактично порушено питання про зміну предмета та підстав позову.

Присутня у судовому засіданні представник виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради Фігурна Л.М. покладалася на розсуд суду.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов таких висновків.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У п.п.6-7 ч.2 ст.43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до положень ч.3 ст. 49 ЦПК України позивач вправі до закінчення підготовчого провадження змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. При цьому процесуальний закон передбачає можливість зміни предмета позову виключно в межах спірних правовідносин, які вже є предметом судового розгляду, та не допускає фактичного пред`явлення нового самостійного позову під виглядом уточнення чи зміни позовних вимог.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17 (провадження №61-9545сво21).

Предмет позову становить матеріально-правова вимога позивача до відповідача, тоді як підставою позову є сукупність юридичних фактів, на яких ґрунтується така вимога. Зміна предмета позову означає заміну однієї матеріально-правової вимоги іншою в межах тих самих спірних правовідносин та за незмінності фактичних обставин спору.

Як убачається зі змісту первісної позовної заяви та позовної заяви в уточненій редакції, предметом спору у даній справі є визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком та стягнення аліментів на її утримання. Вказані вимоги випливають із сімейних правовідносин щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язку з утримання дитини.

Натомість у поданому 25.12.2025 клопотанні представник позивача фактично заявляє вимогу про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за своїм змістом є окремим самостійним способом судового захисту, передбаченим ст.164 СК України. При цьому вимога про позбавлення батьківських прав має інший предмет доказування, інші фактичні та правові підстави, потребує встановлення обставин, визначених ст.164 СК України, а також обов`язкового дослідження висновку органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав. Водночас вирішення спору щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків саме по собі не тягне припинення батьківських прав іншого з батьків, не позбавляє його права на участь у вихованні дитини та не звільняє від виконання батьківських обов`язків, у зв`язку із чим спір про визначення місця проживання дитини та спір про позбавлення батьківських прав є різними за своєю правовою природою та предметом доказування.

Отже, така вимога не є похідною або взаємопов`язаною зі спором виключно про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, а фактично формує новий предмет спору та нові спірні матеріальні правовідносини.

Суд також враховує, що процесуальний інститут зміни предмета позову не може використовуватися як спосіб одночасної трансформації і предмета, і підстав позову шляхом заміни первісного спору іншим спором, який раніше не був предметом судового розгляду.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, який виходив із того, що подання заяви, якою фактично заявляються нові самостійні позовні вимоги, свідчить про пред`явлення нового позову, а не про зміну предмета позову у розумінні ст.49 ЦПК України.

Крім того, заявлена представником позивача вимога про «визначення доцільності або недоцільності місця проживання неповнолітньої дитини з батьком» не передбачена чинним сімейним законодавством як самостійний спосіб судового захисту цивільного права чи інтересу, що також свідчить про невідповідність поданого клопотання вимогам закону.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини, ст.7 СК України та усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішенні спорів, які стосуються прав та інтересів дитини, першочергова увага має приділятися забезпеченню найкращих інтересів дитини. Водночас позбавлення батьківських прав є виключним заходом сімейно-правової відповідальності, який істотно впливає як на права батьків, так і на права та інтереси дитини, а тому потребує самостійного, повного та всебічного судового розгляду із дотриманням усіх процесуальних гарантій, належною підготовкою справи, визначенням предмета доказування та отриманням відповідного висновку органу опіки та піклування. Розгляд такої вимоги в межах уже відкритого провадження у спорі про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів фактично призведе до зміни характеру спірних правовідносин та може негативно вплинути на забезпечення принципу найкращих інтересів дитини.

За таких обставин суд доходить висновку, що подане представником ОСОБА_1 адвокатом Морозовим В.Ю. клопотання за своїм змістом фактично містить нові самостійні позовні вимоги, які не можуть бути прийняті та розглянуті судом у порядку зміни предмета чи підстав позову в межах даної цивільної справи. Зазначені вимоги підлягають пред`явленню шляхом подання окремої позовної заяви з дотриманням вимог, встановлених ЦПК України, з огляду на те, що вони спрямовані на захист прав та інтересів дитини, а не безпосередньо позивача. При цьому фактичні обставини, покладені в основу первісного позову, залишилися незмінними.

Керуючись ст.ст.4, 12-13, 19, 49, 223, 260-261, 274, 279, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити представнику ОСОБА_1 адвокату Морозову Вадиму Юрійовичу у прийнятті заяви про зміну предмета і підстав позову.

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Морозова Вадима Юрійовича про уточнення позовних вимог, зміни предмета і підстав позову повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили через 15 днів з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвалу складено та підписано 27 травня 2026 року о 09:30 год. після оголошеної перерви у судовому засіданні від 22.05.2026.

Суддя О.І. Євтушенко