Ухвала суду № 136915014, 28.05.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 травня 2026 року Чернігів Справа № 620/5796/26

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку та захисту інформації України в м. Чернігові до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, акту перевірки та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку та захисту інформації України в м. Чернігові звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.05.2026 за № 7680/Ж10/25-01-24-06;

- визнати протиправним та скасувати Акт від 08.04.2026 №5598/Ж5/25-01-24-06-05433488 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Відділу УФЗ Держспецзв`язку в м. Чернігові (Код ЄДРПОУ 05433488), з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету військового збору за період 01.12.2024 по 30.06.2025 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області скласти Довідку перевірки Відділу УФЗ Держспецзв`язку в м. Чернігові (Код ЄДРПОУ 05433488) про невстановлення фактів порушень вимог податкового законодавства, з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету військового збору за період 01.12.2024 по 30.06.2025 року.

Відповідно до пунктів 4, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суд прийшов до наступного висновку.

Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2, 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.

Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією.

Отже, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - це індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Так, судом встановлено, що позивачем поряд з податковим повідомленням-рішенням від 07.05.2026 за № 7680/Ж10/25-01-24-06 оскаржується також акт від 08.04.2026 №5598/Ж5/25-01-24-06-05433488 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Відділу УФЗ Держспецзв`язку в м. Чернігові (Код ЄДРПОУ 05433488), з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету військового збору за період 01.12.2024 по 30.06.2025.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

За правилами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Згідно з пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. В свою чергу, на підставі акта перевірки податковим органом приймається відповідне рішення (податкове повідомлення рішення, рішення про анулювання ліцензії тощо), яке, у разі незгоди платником податку може бути оскаржене в адміністративному та судовому порядку.

Водночас, доводи та інформація акта перевірки, оцінюються та враховуються при прийнятті рішень за наслідками такої перевірки. Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, а тому до нього можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Висновки аналогічного змісту неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.05.2023 у справі №1.380.2019.005820, від 22.04.2022 у справі №813/2521/17, від 09.04.2021 у справі №804/11878/15.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність для позивача, та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, що може бути оскарженим в судовому порядку.

Суд зазначає, що у разі якщо позивач не згоден з висновками проведеної перевірки, то відповідно має оскаржити саме рішення, яким відповідні висновки проведеної перевірки були реалізовані.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо неналежного обрання позивачем способу захисту своїх прав, оскільки акт перевірки у розглядуваному випадку не має статусу «рішення» у розумінні пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування акту від 08.04.2026 №5598/Ж5/25-01-24-06-05433488 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Відділу УФЗ Держспецзв`язку в м. Чернігові (Код ЄДРПОУ 05433488), з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету військового збору за період 01.12.2024 по 30.06.2025 року не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За приписами пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження в зазначеній частині позовних вимог необхідно відмовити, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У частині шостій статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Суд зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити у сукупності з положеннями частини третьої статті 124 Конституції України, як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, та тих, що взагалі не підлягають судовому розгляду.

Керуючись статтями 5, 170, 273 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження в справі за позовом Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку та захисту інформації України в м. Чернігові до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, акту перевірки та зобов`язання вчинити певні дії відмовити в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту від 08.04.2026 №5598/Ж5/25-01-24-06-05433488 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Відділу УФЗ Держспецзв`язку в м. Чернігові (Код ЄДРПОУ 05433488), з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету військового збору за період 01.12.2024 по 30.06.2025 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу.

Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.05.2026.

Суддя Наталія БАРГАМІНА