Рішення № 136914773, 28.05.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5798/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сіжук О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Чернівецькій області до Колективного підприємства Фірма Стінол про стягнення податкового боргу та накладення арешту,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби в Чернівецькій області звернулось в суд з позовом до Колективного підприємства Фірма Стінол про стягнення з банківських рахунків та готівки в рахунок погашення податкового боргу в сумі 18493,38 грн та накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку в межах суми податкового боргу у розмірі 18493,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач взятий на податковий облік і зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі ПК України). Проте, всупереч вимогам статей 16, 36, 38 ПК України свої зобов`язання щодо сплати податків та інших обов`язкових платежів належним чином не виконував, у зв`язку з чим за останнім обліковується податковий борг на загальну суму 18493,38 грн.

Контролюючим органом була сформована та надіслана відповідачу податкова вимога від 23.10.2023 №0003775-1303-2413, проте, вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.

З врахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму податкового боргу.

Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Копія вказаної ухвали була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою його місцезнаходження: вулиця Доброго Олександра, 7, місто Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, 58002, проте, поштове відправлення було повернуте на адресу суду, причина повернення не зазначена.

Пунктом 5 частини шостої статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду 22.04.2021 у справі № 0840/3762/18, від 12.08.2020 у справі № 520/1066/2020.

Отже, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак, у силу вимог пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Проте, у встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач пред`явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подав, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг із земельного податку з юридичних осіб, який виник внаслідок несплати податкових зобов`язань згідно з податковим повідомленням-рішенням від 15.07.2025 №0000019743/Ж10/24-13-04-04 в сумі 1820,59; податкового розрахунку земельного податку від 20.02.2025 терміном сплати 01.09.2025 в сумі 3946,58 грн; податкового розрахунку земельного податку від 20.02.2025 терміном сплати 30.09.2025 в сумі 3946,58 грн; податкового розрахунку земельного податку від 20.02.2025 терміном сплати 30.10.2025 в сумі 3946,58 грн; податкового розрахунку земельного податку від 20.02.2025 терміном сплати 01.12.2025 в сумі 3946,58 грн; нарахованої пені в сумі 886,47 грн.

Таким чином, загальна сума податкового боргу становить 18493,38 грн.

Контролюючим органом виставлено та направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 23.10.2023 №0003775-1303-2413.

Оскільки відповідач у добровільному порядку суму податкового боргу у розмірі 18493,38 грн не сплатив, Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5. статті59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу контролюючим органом відповідно до вимог статті 59 ПК України сформовано та надіслано податкову вимогу форми «Ю» 23.10.2023 №0003775-1303-2413. Доказів оскарження даної податкової вимоги або сплати вказаної у ній суми податкового боргу відповідач суду не надав.

Пунктами 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем рахується узгоджена заборгованість на загальну суму 415050,36 грн за платежем податок на додану вартість.

Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена, докази зворотного в матеріалах справи відсутні, а тому наявні підстави для її стягнення за рішенням суду.

Стосовно позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходять в банку, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Таким чином, на законодавчому рівні положеннями норм податкового законодавства розрізнені правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, суд вважає, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але і за наявності підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку, такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З матеріалів справи судом встановлено, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути використане як джерело погашення податкового боргу, доказів зворотного відповідачем суду не надано, а тому позовні вимоги в частині накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку в межах суми податкового боргу в сумі 415050,36 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг щодо наявності та розміру якого останнім не подано до суду відзиву, не надано доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби в Чернівецькій області до Колективного підприємства Фірма Стінол про стягнення податкового боргу та накладення арешту задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Колективного підприємства Фірма Стінол у банках та за рахунок готівки податковий борг на загальну суму 18493 (вісімнадцять тисяч чотириста дев`яносто три) гривні 38 копійок.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Колективного підприємства Фірма Стінол, що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 18493 (вісімнадцять тисяч чотириста дев`яносто три) гривні 38 копійок.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (вулиця Героїв Майдану, 200а, місто Чернівці, Чернівецька область, 58013, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44057187).

Відповідач - Колективне підприємство Фірма Стінол (вулиця Доброго, 7, місто Чернівці, Чернівецька область, ідентифікаційний код юридичної особи 22845181).

Суддя Сіжук Ольга Володимирівна