Ухвала суду № 136914021, 28.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

28 травня 2026 р. № 520/11096/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Пасечнік О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову №АР035790 від 09.05.2024 року;

2. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 18360 грн.

3. Стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 11.05.2026 року клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишено без задоволення. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (вул. Фізкультури, буд. 9,м. Київ,03150) про визнання протиправною та скасування постанови залишено без руху.

Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави для поновлення строку.

На виконання вимог ухвали суду позивачем надано заяву, відповідно до якої зазначено, що позивач не був належним чином повідомлений про винесення постанови. Жодних копій постанови, повідомлень чи викликів від відповідача позивач не отримував. Про існування постанови позивач дізнався лише після застосування заходів примусового виконання, а саме після арешту банківських рахунків / відкриття виконавчого провадження. На момент винесення постанови позивач перебував за межами України, що підтверджується відповідними відмітками у закордонному паспорті. Це об`єктивно унеможливлювало отримання кореспонденції та своєчасне реагування. Відповідно до практики застосування норм процесуального права, перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа фактично дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.

Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Учасники справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Також суд зазначає, що за правовою позицією постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року у справі №990/139/23 "Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що у процесі прийняття рішень про поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Суд виходить таких міркувань: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, унаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Позивач просить, зокрема, визнати протиправною та скасувати постанову №АР035790 від 09.05.2024 року.

Позивач, як на підставу поновлення строку посилається, що про існування постанови позивач дізнався лише після застосування заходів примусового виконання, а саме після арешту банківських рахунків / відкриття виконавчого провадження.

Разом з тим, суд зауважує, що у справі № 644/150/25 позивач звертався з позовом, в якому просив суд скасувати акт відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті акт № АР035790 від 09.05.2024, яким ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 18 360 грн. за ст. 34.34 КУпАП.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 по справі № 644/150/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування акту відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті акт № АР035790 від 09.05.2024, яким ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 18 360 грн. за ст. 34.34 КУпАП, повернуто позивачу.

У цій справі позивач, зокрема, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №АР035790 від 09.05.2024 року, проте до матеріалів справ надає копію того ж самого оскаржуваного акту у справі № 644/150/25 №АР035790 від 09.05.2024 року.

Копію постанови №АР035790 від 09.05.2024 року позивачем до матеріалів справи не надано.

У зв`язку з чим, суд зазначає, що про порушення своїх прав позивач був обізнаний ще під час звернення до суду у справі № 644/150/25, а у справі № 520/11096/36 звернувся 04.05.2026, тобто з порушенням шестимісячного строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 18.03.2026 по справі № 320/3656/25 (адміністративне провадження № К/990/43809/25) зазначив:

Разом із тим, суди попередніх інстанцій зазначили, що хоча КАС України не встановлює строку звернення позивача до суду з повторним позовом після залишення первинного позову без розгляду, проте КАС України визначено загальні положення про строки звернення, які мають однакову дії на різні випадки звернення до суду (первинно чи повторно) та перебіг яких пов`язується виключно з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав незалежно від разовості звернення до суду.

Критерії "поважності" причин пропуску строку звернення до суду визначив Верховний Суд у постанові від 27.11.2018 у справі №473/2236/17, вказавши, зокрема, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Верховним Судом в постанові від 26.03.2020 у справі №805/2688/18-а зроблено правовий висновок, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана, з розумним інтервалом часу, сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За виявлення належної активності та небайдужості, існувала об`єктивна можливість реалізувати своє право на оскарження у встановлений законом строк.

Як вказував Верховний Суд в своїй постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 «таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує».

Отже, доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем у зазначеному вище клопотанні суду не наведено.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 Кодексу).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, оскільки позивач не подав до суду належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, а наведені позивачем підстави поновлення такого строку є неповажними, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Щодо доводів позивача про те, що учасник справи повинен бути належним чином повідомлений про всі процесуальні дії, то суд зазначає, що ухвала про залишення позовної заяви без руху по цій справі № 520/11096/26 від 11.05.2026 направлена позивачу належним чином, та отримана ним, що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету ЄСІТС від 12.05.2026.

Керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними підстави поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про визнання протиправною та скасування постанови.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про визнання протиправною та скасування постанови - повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Пасечнік О.В.