Ухвала суду № 136913992, 27.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

27 травня 2026 року Справа № 520/11243/26

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до вислуги років на військовій службі періоду навчання за денною формою на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого з 31 липня 2001 року до 29 липня 2005 року та невнесення відповідних змін до послужного списку облікової справи офіцера запасу ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років на військовій службі період навчання за денною формою на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого з 31 липня 2001 року до 29 липня 2005 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до послужного списку особової справи офіцера запасу ОСОБА_1 запис про проходження військової служби у період навчання з 31 липня 2001 року до 29 липня 2005 року на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 заяву залишено без руху. Встановлено позивачу десять днів для усунення недоліків заяви.

20.05.2026 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків. На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що про порушення своїх прав він дізнався лише 03.03.2026 після отримання послужного списку. З метою досудового врегулювання 20.03.2026 звернувся до відповідача, відмову отримав 26.04.2026. Крім того, позивач зазначає, що до звернення до ІНФОРМАЦІЯ_3 не міг знати про порушення своїх прав, оскільки тривалий час проходив службу в системі органів юстиції та прокуратури, довіряв посадовим особам, які вели його особову справу. Позивач також акцентує увагу на принципі якості закону, правовій визначеності, практиці Європейського суду з прав людини (справи Щокін проти України, Серков проти України, Новік проти України, Волков проти України тощо) та позиції Верховного Суду, вважаючи, що нечіткість нормативного регулювання щодо зарахування періоду навчання у вищому військовому навчальному закладі до строку військової служби є поважною причиною пропуску строку. Просить поновити строки подання позовної заяви.

Судове рішення ухвалено судом в межах процесуальних строків, з урахуванням перебування судді на тимчасовій непрацездатності.

Вважаю, що цей адміністративний позов необхідно повернути позивачу, виходячи з наступних підстав.

Частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року № 620/1982/19, від 04 грудня 2019 року у справі № 815/2681/17.

Не звернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

У постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 9901/425/19 Велика Палата Верховного суду зазначила, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Так, позивач звернувся до суду з позовом щодо не зарахування до вислуги років на військовій службу періоду навчання за денною формою на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені Ярослава мудрого з 31.07.2001 до 29.07.20205.

З огляду на викладені, спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, навіть якщо подання відповідного позову відбувається після його звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк

23.02.2026 позивач звернувся із заявою до відповідача про видачу йому витягу з послужного списку на підставі особової справи.

Відповідно до витягу з послужного списку, позивача звільнено з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) на підставі наказу МОУ від 04.02.2021 №33. Звільнений з посади заступника військового прокурора Деснянського гарнізону Центрального регіону України з 14.03.2021 на підставі наказу ОГП від 11.03.2021 №149к. Виключений із списків особового складу військової прокуратури на підставі наказу від 12.03.2021 №55о/с.

Отже, про неврахування строку навчання до вислуги років на військовій службі позивач повинен був бути обізнаний з часу звільнення зі служби.

20.03.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування строку навчання до вислуго років на військовій службі.

Відповідач листом від 06.04.2026 надав відповідь на заяву позивача про відсутність правової підстави для зарахування строку навчання за період з 31.07.2001 до 29.07.2005.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів вжиття позивачем заходів з метою своєчасного оскарження нарахування строку навчання за вислуги років на військовій службі, як і доказів, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

Заяви позивача від 23.02.2026 та від 20.03.2026 свідчать про вчинення позивачем активних дій з цього питання, однак жодним чином не підтверджує момент можливості обізнаності його про незарахування строку навчання до вислуги років на військовій службі та не свідчить про можливість подання такого позову поза межами будь-якого строку.

Також слід звернути увагу на те, що у випадку необізнаності позивача щодо зарахування та/або незарахування спірного строку навчання до вислуги років на військовій службі, останній повинен був звернутися із заявою про надання йому відповідної інформації без зайвих зволікань після звільнення із військової служби, а не після спливу п`яти років.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №380/1785/21.

Щодо доводів позивача про відлік місячного строку визначається з моменту результатів досудового врегулювання спору, то суд зазначає наступне.

Положеннями п. 4 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов`язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору.

Отже, сторони повинні в обов`язковому порядку здійснити досудове врегулювання спору у випадках, прямо передбачених законом.

Так, досудове врегулювання спору полягає у вчиненні сукупності дій, за допомогою якого юридичний конфлікт вирішується без звернення до суду шляхом досягнення угоди між сторонами або відмови однієї або обох сторін від взаємних претензій. Застосування або незастосування інституту досудового врегулювання спорів є виключним правом особи, за винятком встановлених у законі випадків. Отже, суд вправі очікувати від позивача попереднього проведення заходів досудового врегулювання спору лише у разі встановлення законом обов`язковості таких заходів.

Поряд з тим, ані Кодекс адміністративного судочинства України, ані інші нормативно-правові акти з приводу публічної служби не містять норм щодо обов`язковості досудового врегулювання спорів, які виникають у справах про компенсацію вартості за неотримане речове майно, або про обов`язковість досудового врегулювання спорів між суб`єктами владних повноважень та особами публічної служби.

Отже, у даному випадку, відсутня законодавчо закріплена обов`язковість досудового врегулювання спору між сторонами.

Факт отримання послужного списку 03.03.2026 та подальше звернення до відповідача не свідчить про об`єктивну неможливість звернення до суду раніше. Позивач, будучи особою з юридичною освітою та значним досвідом роботи в органах прокуратури, мав реальну можливість ознайомитися зі своїм послужним списком та оскаржити відповідні записи значно раніше - після звільнення з військової служби (14.03.2021) або після переведення до Харківської обласної прокуратури (01.04.2021).

Доводи щодо довіри до посадових осіб, які вели особову справу, та відсутності звірки записів при звільненні носять суб`єктивний характер і не є об`єктивною непереборною перешкодою для реалізації права на судовий захист.

Щодо посилань на принцип юридичної визначеності та якість закону: принцип правової визначеності не означає безмежності строку звернення до суду. Встановлення процесуальних строків є необхідним елементом принципу юридичної визначеності та стабільності правовідносин, що забезпечує баланс між інтересами особи та публічними інтересами у швидкому та остаточному вирішенні публічно-правових спорів.

Невизначеність окремих норм матеріального права не може автоматично продовжувати строк звернення до суду на необмежений період. Позивач, маючи статус прокурора, мав достатньо можливостей для з`ясування правової позиції щодо обчислення строку військової служби ще у 2021 році.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено наявність поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Наведене у сукупності дозволяє суду дійти висновку, що можливість звернення до суду з даним позовом, залежала виключно від волевиявлення самого позивача.

У зв`язку із наведеним суд прийшов до переконання про те, що причини, які названі позивачем для поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом необхідно визнати неповажними через ненадання належних доказів, а відтак підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З огляну на викладене вище, приходжу переконання, що позовну заяву необхідно повернути позивачу.

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 186, 293, 295, 297 КАС України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвала складена та підписана суддею 27.05.2026.

Суддя М. І. Садова