Рішення № 136912179, 28.05.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 р. № 400/6697/25 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенко В. В. розглянув у порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, з дотриманням вимог, передбачених ст.263 КАС України адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, вул. Смілянська, 23,м. Черкаси,18002, провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком виповнення йому повних 60 років 26.11.2024; 2) визнати період роботи ОСОБА_1 у Приватному підприємстві "Будівельна фірма "Будкомплект" з 15.01.1992 по 16.02.2001 підтвердженим записами №1-5 трудової книжки НОМЕР_1 від 15.01.1992; 3) зобов`язати Головне управління ПФУ в Миколаївській області врахувати записи №1-5 трудової книжки ОСОБА_1 в період з 15.01.1992 по 16.02.2001, скасувати рішення №143150019379 від 31.12.2024 року та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що у грудні 2024 після досягнення 60-річного віку, позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком, на що в січні 2025 року отримав повідомлення Головного управління ПФУ в Миколаївській області про відмову в призначенні пенсії з посиланням на рішення Головного управління ПФУ в Черкаській області №143150019379 від 31.12.2024. Відмова у призначенні пенсії обгрунтована відсутністю необхідного стажу у 31 рік. Як вбачається з рішення, відсутність необхідного страхового стажу виникла у зв`язку з не зарахуванням періоду роботи позивача з 15.01.1992 по 16.02.2001 у Приватному підприємстві "Будівельна фірма "Комплексбуд" згідно записів №1-5 трудової книжки №0797514 від 15.01.1992. Відповідачем не враховано, що не всі недоліки записів у трудовій книжці та довідок можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. На переконання позивача, необґрунтоване неврахування зазначеного періоду його роботи до страхового стажу суперечить нормам пенсійного законодавства та порушує його право на належний соціальний захист.

Ухвалою суду від 02.07.2025 залучено в якості другого відповідача - Головне управління ПФУ в Черкаській області.

Відповідач: Головне управління ПФУ у Миколаївській області, позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив, що на підставі наданих документів встановлено, що страховий стаж позивача склав 24 роки 11 місяців 29 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058. До страхового стажу позивача не зараховано період роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 з 15.01.1992 по 16.06.2001 р, оскільки відсутня назва підприємства при прийнятті на роботу, відсутні інформація про перебування у трудових відносинах з підприємством та відсутня інформація про нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків в реєстрі зареєстрованих осіб Державного загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Відповідач: Головне управління ПФУ у Черкаській області, позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив про правомірність прийнятого рішення про відмову у призначенні пенсії за віком позивачу. За результатами розгляду наданих позивачем документів встановлено, що страховий стаж позивача склав 24 роки 11 місяців 29 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058. До страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 15.01.1992 по 16.02.2001 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 15.01.1992, оскільки відсутня назва підприємства при прийнятті на роботу та в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) відсутні дані про трудові відносини за цей період. Оскільки, позивачем при поданні документів про призначення пенсії не надано належних уточнюючих довідок, які б підтвержували спірні періоди роботи та навчання, тому відсутні правові підстави для зарахування вказаних періодів до страхового стажу позивача.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2026 р., справа № 400/6697/25 передана на розгляд судді Біоносенко В.В.

Ухвалою суду від 23.02.2026 справу №400/6697/25 прийнято до провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін ( у письмовому провадженні).

Від позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи трудової книжки ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 28.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи.

Суд розглянув справу 28.05.2026 відповідно до вимог ст. 263 КАС України, без проведення судового засідання, в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.12.2024 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління ПФУ в Черкаській області від 31.12.2024 №143150019379 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Як вбачається з рішення, до страхового стажу не зарахований період роботи з 15.01.1992 по 16.02.2001 згідно записів трудової книжки від 15.01.1992 серії НОМЕР_2 , оскільки відсутня назва підприємства при прийнятті на роботу та в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) відсутні дані про трудові відносини за цей період. Страховий ОСОБА_1 обраховано - 24 роки 11 місяців 29 днів.

Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначені Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788) та Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 від 15.01.1992 містяться записи №1-№5 про період роботи ОСОБА_1 з 15.01.1992 по 16.02.2001 в приватному підприємстві "Будівельна фірма "Комплексбуд".

Як вже зазначалось вище, підставою для не врахування вказаного періоду слугувало те, що відсутня назва підприємства при прийнятті на роботу .

Разом з цим, кожен запис цього періоду (щодо прийняття на роботу, переведення, присвоєння розряду, звільнення) скріплений печаткою ПП "Будівельна фірма "Комплексбуд", а тому твердження відповідача про відсутність назви підприємства при прийнятті на роботу не відповідає дійсності.

Разом з цим, суд зазначає, що неповне заповнення трудової книжки та записів у ній не спростовує факту трудової діяльності позивача у наведений вище період, а лише є неповним заповненням трудової книжки підприємством.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці або довідках. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.

З наведеного випливає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його права на соціальний захист) за недоліки оформлення трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.

Також, суд не враховує посилання відповідача на відсутність даних про трудові відносини позивача за цей період в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, зважаючи на наступне.

Згідно зі статтею 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період, протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж за період до впровадження системи персоніфікованого обліку, до 31 грудня 2003 року зараховується на підставі трудової книжки або документів про стаж та з 01 січня 2004 року обчислюється за даними персоніфікованого обліку на підставі довідки з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З цього суд вбачає, що період роботи з 15.01.1992 по 16.02.2001року підлягає зарахуванню на підставі наданої позивачем трудової книжки.

При цьому, суд враховує відсутність вини позивача та неможливість надати повний об`єм необхідних для реалізації його прав документів та повноти записів у наявних підтверджуючих стаж документах з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.

Крім цього, згідно вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про призначення йому пенсії за віком, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 26 Закону №1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

На момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком позивачу виповнилось 60 років, страховий стаж для призначення пенсії становить (з урахуванням наведених вище висновків суду) 34 років 1 місяць 1 день, що є достатнім для призначення пенсії за віком.

Оскільки позивач звернувся із заявою про призначення пенсії в межах тримісячного строку з дня досягнення особою пенсійного віку, то суд, з урахуванням п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058, вважає, що пенсія позивачу повинна бути призначена з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 27.11.2024 року.

Позов задовольнити повністю.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги повністю, суд використовуючи повноваження передбачені ч.2 ст.9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 1211,20 гривень підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ПФУ в Черкаській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23,м. Черкаси,18002 21366538) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №143150019379 від 31.12.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) період роботи з 15.01.1992 по 16.02.2001 згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 15.01.1992, призначити та виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) пенсію за віком, починаючи з 27.11.2024 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул.Смілянська, 23, Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 21366538) 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн двадцять коп) гривень .

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 28.05.2026