Рішення № 136912081, 28.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 рокусправа № 380/19697/25 м.ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №380/19697/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним га скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №134650000194 від 07.07.2025 про відмову у переведенні/призначені ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести/призначити ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 року №889- VIII «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах в органах податкової служби;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ з дати звернення - 30 червня 2025 року згідно з поданими до Пенсійного органу довідками про складові заробітної плати, а саме;

- довідки про інші складові заробітної плати державного службовця, який до 1 січня 2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) №120- 13-01-10-21 від 30.06.2025 за період з 01.06.2020 по 03.02.2021, виданої Головним управлінням Державної податкової служби України у Львівській області;

- довідки про інші складові заробітної плати державного службовця, який до 1 січня 2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) №305- 13-01-10-00-11 від 30.06.2025 за період з 04.02.2021 по 31.05.2025, виданої Головним управлінням Державної податкової служби України у Львівській області;

- довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №304-13-01-10-00-11 від 30.06.2025 станом на 30 червня 2025 року, виданої Головним управлінням Державної податкової служби України у Львівській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09,07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

30 червня 2025 року позивачем було подано заяву (зареєстрована за № 4402) до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області щодо переходу з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 року № 889-УІІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), як державному службовцю, який на день набуття чинності даного закону мав стаж державної служби понад 10 років.

До заяви про перерахунок пенсії додані наступні документи: ідентифікаційний код; паспорт; трудова книжка; довідка про інші складові заробітної плати державного службовця, який до 1 січня 2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) №120-13-01-10-21 від 30.06.2025 за період з 01.06.2020 по 03.02.2021, видана Головним управлінням Державної податкової служби України у Львівській області; довідка про інші складові заробітної плати державного службовця, який до 1 січня 2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) №305-13-01-10-00-11 від 30.06.2025 за період з 04.02.2021 по 31.05.2025, видана Головним управлінням Державної податкової служби України у Львівській області; довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №304-13-01-10-00-11 від 30,06.2025 станом на 30 червня 2025 року, видана Головним управлінням Державної податкової служби України у Львівській області.

Вказана заява від 30 червня 2025 року відповідно до екстериторіального принципу розподілу єдиної черги завдань, розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

У липні 2025 року позивачу надійшло рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №134650000194 від 07.07.2025 року, яким йому було відмовлено в переході на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».

У своєму рішенні відповідач аргументував свою відмову тим, що згідно статті 24 Закону України «Про державну службу» від 16,12.1993 року №3723-ХІІ визначено, що прийняття на державну службу, просування по ній службовців, стимулювання їх праці, вирішення інших питань, пов`язаних із службою, проводиться відповідно до категорій посад службовців, а також згідно з рангами, які їм присвоюються. Класифікація посад та порядок встановлення рангів державних службовців визначено у статтях 25 та 26 Закону № 3723. Таким чином, посади службовців в період перебування на яких присвоєно спеціальне звання, не належать до категорії посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723, Оскільки ОСОБА_2 на день набрання чинності Закону України «Про державну службу» №889 (станом на 01.05.2016р.) не займав посаду віднесену до категорії посад державної служби, чим порушено вимоги пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889, право на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» №889-VIII в нього відсутнє.

Позивач не погоджується із спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки підставою для відмови в переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» стала відсутність необхідного стажу на посадах віднесених до категорії посад державної служби.

22.10.2025 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, зазначивши, що Законом України від 04.12.1990 № 509-ХІІ « Про державну податкову службу України» було передбачено, що Рада Міністрів УРСР встановлює для працівників державних податкових інспекцій персональні звання, спеціальну форму та відзнаки. Подальшими редакціями цього Закону було передбачено, що службовим особам державних податкових інспекцій присвоюються спеціальні звання. Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, розмір надбавок за звання затверджується Кабінетом Міністрів України (постанови Кабінету Міністрів України від 05.10.1992 № 559 « Питання державної податкової служби в Україні», від 22.02.1999 № 258 «Про затвердження Положення про спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби, від 22.09.2004 № 1234 « Про спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби», від 19.12.2012 № 1169 «Питання присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів державної податкової служби», від 23.10.2013 № 839 «Про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів»). Водночас, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 № 503 «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідальних категорій посад державних службовців», відповідні посади в місцевих державних податкових адміністраціях було віднесено до 4-7 категорій посад державних службовців. Але це розпорядження 06.08.2016 втратило чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 465 № Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» (далі - Постанова 465).

Періоди роботи позивача у державних податкових інспекціях не можуть бути враховані до стажу державної служби зважаючи на те, що позивачу згідно ст. 343.1 Податкового кодексу України присвоювалися спеціальні звання, а в разі присвоєння спеціального звання відповідно до ст.343.1 надбавка за ранг державного службовця не виплачується і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723. Статтею 343.3 Податкового кодексу України передбачено, що спеціальні звання податкової служби присвоюються довічно.

Станом на 01.05.2016 року позивач не перебував на посадах державної служби, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII. Слід зазначити, пунктом 6 Порядку № 622 (зі змінами) передбачено, що за посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється.

З огляду на вищевикладене Головним управлінням прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії, про переведення на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», з огляду на відсутність законних підстав.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 06.10.2025 у даній справі відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.03.2003 та перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Львівській області.

Позивач звернувся до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою від 30.06.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до пунктів 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, як державному службовцю, який на дату набрання чинності закону мав стаж державної служби понад 10 років.

За принципом екстериторіальності заяву позивача від 30.06.2025 передано для розгляду ГУ ПФ України у Вінницькій області, яке прийняло рішення від №134650000194 від 07.07.2025 про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Рішення вмотивоване тим, що 01.01.2014 позивачу присвоєно спеціальне звання інспектора податкової ти митної справи І рангу, отже станом на 01.05.2016 заявник не займав посади державної служби та не має 20 років стажу на цих посадах (стаж державного службовця 12 років 08 місяців 28 днів), стаж з 01.01.2014 відноситься до посад працівників податкової інспекції, що не передбачено чинним законодавством.

Не погодившись із рішенням відповідача про відмову у переході на пенсію за іншим законом, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону, як наслідок просить зобов`язати відповідача вчинити певні дії.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірного рішення з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі Закон №3723-XII).

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №3723- ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі Закон №889-VIII).

Підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно з пунктом 10 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 11 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VІІІ перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених вказаним Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Пункт 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VІІІ визначає, що для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону №889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-XII передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Так, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону України і «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII вік і страховий стаж.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №676/4235/17.

При цьому, абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Суд також зазначає, що стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється згідно з законодавством, яке діяло раніше, і на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені (пункт 8 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII).

Стаж державної служби до 01.05.2016 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (далі Порядок № 283), та додатка до нього.

В оскарженому рішенні ГУ ПФ України у Полтавській області від 07.07.2025 вказано, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, у зв`язку присвоєнням позивачу з 01.01.2014 спеціального звання інспектора податкової ти митної справи І рангу. Пенсійний орган дійшов висновку, що станом на 01.05.2016 заявник не займав посади державної служби та не має 20 років стажу на цих посадах (стаж державного службовця 12 років 08 місяців 28 днів), стаж з 01.01.2014 відноситься до посад працівників податкової інспекції, що не передбачено чинним законодавством.

Суд встановив, що позивач на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII мав достатній стаж державної служби (понад 20 років) з огляду на таке.

Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , суд встановив, що ОСОБА_1 працював з 04.04.2001 по теперішній час в органах Державної податкової служби України.

Окрім цього, трудовою книжкою Позивача підтверджується, що 04.04.2001 року зарахований на посаду заступника начальника відділу матеріально-технічного забезпечення ДПА у Львівській області. Позивачу присвоєно 11 ранг державного службовця та прийнята Присяга державного службовця;

- з 20.10.2003 Позивачу присвоєно 10 ранг державного службовця;

- з 19.08.2005 Позивач переведений на посаду головного спеціаліста та відділу матеріально- технічного та речового забезпечення адміністративного-господарського управління;

- з 31.01.2012 у зв`язку з реорганізацією державної податкової адміністрації у Львівській області переведений в Державну податкову службу у Львівській області на посаду завідувача сектору капітального будівництва та розвитку управління адміністративно-господарського забезпечення;

- з 29.05.2013 у зв`язку з реорганізацією ДПС у Львівській області шляхом приєднання до Головного управління Міндоходів у Львівській області переведений на посаду завідувача сектору ресурсного забезпечення адміністративного-господарського управління ГУ Міндоходів у Львівській області;

- 01.01.2014 присвоєно спеціальне звання "Інспектор податкової та митної справи І рангу;

- 12.01.2015 у зв`язку з реорганізацією Головного управління Міндоходів у Львівські області шляхом приєднання до Головного управління ДФС у Львівській області переведений на посаду головного спеціаліста відділу матеріально-технічного забезпечення, утримання нерухомого майна та зв`язку управління інфраструктури ГУ ДФС у Львівській області;

- 08.02.2016 у зв`язку із зміною організаційної структури ГУ ДФС у Львівській області переведений на посаду головного державного інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення управління матеріально-технічного забезпечення та розвитку інфраструктури ГУ ДФС у Львівській області;

- 27.04.2016 Позивачу присвоєно чергове спеціальне звання «Радник податкової та митної справи III рангу»;

- 17.08.2018 у зв`язку зі зміною організаційної структури ГУ ДФС у Львівській області переведений на посаду головного державного інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення та зв`язку управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури ГУ ДФС у Львівській області;

- 19.09.2019 прийняти у порядку переведення на посаду головного державного інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення та зв`язку управління матеріально-технічного забезпечення ГУ ДПС у Львівській області;

- 01.09.2020 у зв`язку із введенням в дію організаційної структури та штатного розкладу Позивач переведений на посаду головного державного інспектора матеріально-технічного забезпечення управління інфраструктури та бухгалтерського обліку ГУ ДПС у Львівській області;

- 03.02.2021 звільнений з посаді у порядку переведення для подальшої роботи в ГУ ДПС у Львівській області;

- 04.02.2021 призначений на посаду головного інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення управління інфраструктури та бухгалтерського обліку ГУ ДПС у Львівській області;

- 10.08.2022 переведений на посаду головного державного інспектора відділу матеріально- технічного забезпечення управління інфраструктури та господарського забезпечення ГУ ДПС у Львівській області.

Пунктом 1 Порядку №283 регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Пунктом 4 Порядку №283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Пунктом 5 Порядку №283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивачки на відповідних посадах був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.1990 (далі Закон №509-XII), а з 12.08.2012 Податковий кодекс України (далі ПК України).

Пунктом 342.4 статті 342 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 344.1 статті 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України Про державну службу. При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Крім того, частиною 17 статті 37 Закону №3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», були передбачені і Податковим кодексами України від 12.08.2012 (про що зазначено вище).

Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому, період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Вказане підтверджується також положенням пункту 7 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII та пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016 (далі Порядок № 229), які діють з 01.05.2016, де закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Враховуючи викладене, слід виснувати, що на момент звернення позивача до ГУ ПФ України у Львівській області (30.06.2025) у нього були наявні всі умови, які необхідні для призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, пунктів 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889.

Таким чином, відмова відповідача в переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» є неправомірною. Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №134650000194 від 07.07.2025 слід визнати протиправним та скасувати.

Щодо позовних вимог про врахування під час призначення пенсії довідки про складові заробітної плати, суд зазначає таке.

Слід звернути увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №622).

Пунктом 2 Порядку №622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу»:

мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;

займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з пунктом 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Згідно з пунктом 5 Порядку №622 довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Таким чином, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України №889- VIII, пенсія призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права на неї. При цьому, розмір пенсії обраховується органами пенсійного фонду, зокрема, на підставі довідок, виданих за встановленою формою уповноваженим державним органом, в якому працювала особа, або його правонаступником.

Згідно з частиною 4 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Отже, здійснюючи переведення з одного виду пенсії на інший, пенсійний орган повинен враховувати документи про страховий стаж, заробітну плату та додаткові документи, що є у пенсійній справі.

Суд з`ясував, що під час подання заяви про призначення пенсії 30.06.2025 в справі є довідки за формою, затвердженою Порядком №622, а саме: довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №120- 13-01-10-21 від 30.06.2025, довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) №305- 13-01-10-00-11 від 30.06.2025, про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) №304-13-01-10-00-11 від 30.06.2025.

На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, з позиції суду всі відображені в довідках види оплати праці, - є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.

Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини 1 статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.

Крім того, в оскарженому рішенні відповідача відсутні будь-які зауваження з приводу форм наданих довідок.

Оцінюючи дії ГУ ПФ України у Вінницькій області суд вважає, що відповідач під час прийняття рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії не зарахувавши період роботи позивача на посадах в органах Державної податкової служби України до стажу державної служби, діяв протиправно. Тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №134650000194 від 07.07.2025 про відмову в призначенні пенсії слід скасувати.

Щодо зобов`язання ГУ ПФ України у Вінницькій області зарахувати до стажу державної служби період роботи на посадах в органах Державної податкової служби України та призначити пенсію за віком, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, згідно із яким, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У справі, яка розглядається, для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФ України у Вінницькій області, рішеннями якого відмовлено у призначенні пенсії.

Тому, дії зобов`язального характеру щодо зарахування позивачу до стажу державної служби періоду роботи на посадах в органах Державної податкової служби України з та призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФ України у Вінницькій області.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією, що викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.

Щодо позовних вимог про виплату призначеної пенсії суд зазначає, що відповідно до пункту 4.10 Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Тобто, в даному випадку повноваження щодо призначення позивачу пенсії делеговані ГУ ПФУ у Вінницькій області, як органу, що визначений за принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача про призначення пенсії, проте обов`язок виплати пенсії у випадку її призначення залишається в територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера.

Місце проживання позивача зареєстроване в м. Львів-Винники, Львівської області, тому обов`язок щодо виплати пенсії позивачу після її призначення залишається в ГУ ПФУ у Львівській області, яке не є відповідачем у межах цієї справи.

З огляду на викладене позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов?язати ГУ ПФ України у Вінницькій області зарахувати до стажу державної служби позивача період роботи на посадах в органах Державної податкової служби України з 01.07.2003 по дату звернення за призначенням пенсії за віком та призначити з 30.06.2025 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», з урахуванням довідок, виданих Головним управління ДПС у Львівській області.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

За змістом правил статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Оскільки позов містить позовні вимоги немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає, виходячи з кількості, а не розміру задоволених/незадоволених позовних вимог.

Таким чином, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним га скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №134650000194 від 07.07.2025 про відмову переведенні / призначені ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити з 30.06.2025 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби позивача період роботи на посадах в органах Державної податкової служби України з 04.04.2001 по дату звернення за призначенням пенсії за віком, та з врахуванням довідок про складові заробітної плати №120- 13-01-10-21 від 30.06.2025, №305- 13-01-10-00-11 від 30.06.2025, №304-13-01-10-00-11, виданих Головним управління ДПС у Львівській області.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, ЄДРПОУ 13322403) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп. 15.5. п. 15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович