Рішення № 136912079, 28.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 рокусправа № 380/9723/25 м.ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/9723/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії від 17.04.2025 № 046350014901.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1998 по 14.02.2002, з 18.02.2002 по 22.02.2002, з 12.04.2002 по 27.06.2002 та період роботи з 06.01.2024 по 12.03.2024 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 12.03.2024 та провести відповідні виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки пенсійний орган протиправно не зарахував у пільговому обчисленні страховий стаж позивача, що призвело до порушення прав позивача на належне пенсійне забезпечення.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що визначення закладу професійної (професійно-технічної) освіти наведено у статтях 17 та 18 Закону України Про професійну (професійно-технічну) освіту. У статті 18 Закону України Про професійну (професійно-технічну) освіту перелічено заклади професійної (професійно-технічної) освіти, однак технікуми у вказаному переліку не передбачено. Згідно диплому НОМЕР_1 від 27.06.2002 та додатку до нього позивач у період з 01.09.1998 по 14.02.2002, з 18.02.2002 по 22.02.2002, з 12.04.2002 по 27.06.2002 навчався у Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України за спеціальністю Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв і здобув кваліфікацію гірничого техніка-електромеханіка . Згідно записів у трудовій книжці, позивача 13.09.2002 прийнято на посаду підземного гірничого майстра. Отже, відсутні правові підстави для зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії згідно частини 3 статті 114 Закону № 1058, періодів навчання з 01.09.1998 по 14.02.2022, з 18.02.2002 по 22.02.2002, з 12.04.2002 по 27.06.2002.

Період роботи позивача з 06.01.2024 по 12.03.2024 зараховано до загального страхового стажу, оскільки документів, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах за вказаний період (довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією, накази про проведення атестації робочих місць за умовами праці) не надано.

Згідно довідки № 11 від 05.01.2024, виданої ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПРАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», позивач працював з 01.01.2022 по 05.01.2024 на вказаному підприємстві за посадою майстер гірничий дільниці вентиляції та техніки безпеки з повним робочим днем у шахті, дана професія підтверджена результатами атестації робочих місць. Однак за період з 06.01.2024 по 12.03.2024 не надано документів, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, тому відсутні правові підстави для зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу .

Відповідач зазначає, що дії органів Пенсійного фонду є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству України.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 23.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

12.03.2024 ОСОБА_1 подав через веб-портал ПФУ заяву про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 19.03.2024 № 046350014901 у призначенні пенсії було відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

В оскаржуваному рішенні та протоколі розрахунку стажу було зазначено, що страховий стаж позивача складає 46 років 1 місяць 09 днів (в т.ч. додаткові роки за Список № 1 21 рік). Пільговий стаж на підземних роботах становить 21 рік 5 місяців 17 днів

Згідно аналізу протоколу розрахунку страхового стажу, до пільгового стажу не був зарахований період навчання з 01.09.1998 по 14.02.2002, з 18.02.2002 по 22.02.2002, з 12.04.2002 по 27.06.2002, а також до загального та пільгового стажу період роботи з 06.01.2024 по 12.03.2024.

Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з вимогами:

1. Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії від 19.03.2024 № 046350014901.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1998 по 14.02.2002, з 18.02.2002 по 22.02.2002, з 12.04.2002 по 27.06.2002 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також період роботи з 06.01.2024 по 12.03.2024 до загального та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 12.03.2024 та провести відповідні виплати.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у справі № 380/6571/24 позов задоволено частково, а саме:

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії від 19.03.2024 № 046350014901.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.03.2024 про призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків, наведених в мотивувальній частині судового рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/6571/24 повторно розглянуто заяву позивача від 12.03.2024 про призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків, наведених в мотивувальній частині судового рішення, та прийнято рішення від 17.04.2025 № 046350014901 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з недостатністю пільгового стажу.

Згідно рішення № 046350014901 від 17.04.2025 загальний страховий стаж з урахуванням кратності пільгового стажу складає 46 років 03 місяці 16 днів (в т.ч. додаткові роки за Списком № 1 21 рік), пільговий стаж 21 рік 05 місяців 18 днів.

Додатково повідомлено, що періоди навчання згідно диплому від 27.06.2002 НОМЕР_1 та додатку до нього з 01.09.1998 по 14.02.2002, з 18.02.2002по 22.02.2002, з 12.04.2002 по 27.06.2002 в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України зараховано до страхового стажу , оскільки до стажу роботи за спеціальністю . що дає право для призначення пенсії за Списком №1 і 2 зараховується час навчання у професійно -технічному навчальному закладі за набутою професією.

Згідно поданих документів право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.3 ст.114 Закону 1058 відсутнє, оскільки не має необхідного пільгового стажу 25 років.

Листом від 06.05.2025 №1300-5803-8/61125 Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області повідомило, що період роботи з 06.01.2024 по 12.03.2024 зараховано до страхового стажу ОСОБА_2 .

Згідно диплому НОМЕР_1 від 27.06.2002 та додатку до нього позивач у період з 01.09.1998 по 14.02.2002, з 18.02.2002 по 22.02.2002, з 12.04.2002 по 27.06.2002 навчався у Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України за спеціальністю «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» і здобув кваліфікацію гірничого техніка-електромеханіка . Згідно записів у трудовій книжці, позивача 13.09.2002 прийнято на посаду підземного гірничого майстра.

Згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 13.09.2002 по 12.03.2024 прийнятий гірничим майстром підземної дільниці вентиляції і техніки безпеки з повним робочим днем у шахті.

На підтвердження пільгового стажу позивачем долучено довідку Шахтоуправління імені Героїв Космосу про підтвердження пільгового трудового стажу від 23.11.2023 № 1049, довідку ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про підтвердження пільгового трудового стажу від 29.11.2023 № 1-4/3426 та від 05.01.2024 № 11.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), який набрав чинності 01 січня 2004 року.

Питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників регулюється статтею 114 Закону № 1058-IV.

Зокрема, частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Відтак, необхідною умовою призначення пільгової пенсії на підставі частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV є наявність відповідного стажу роботи, зокрема, на підземних роботах.

Згідно з абзацами 1 та 2 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 24 Закону № 1058-IV визначені періоди, з яких складається страховий стаж.

Частиною першої статті 24 цього Закону встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За положеннями частини третьої цієї статті страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, (далі постанова № 202) та частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV робота за вказані періоди зараховуються до стажу, необхідного до для отримання пенсії незалежно від віку.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Судом встановлено, що згідно диплому серії НОМЕР_1 та додатку до нього, позивач проходив навчання з 01.09.1998 по 27.06.2002 у професійно-технічному навчальному закладі за спеціальністю «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» і здобув кваліфікацію «гірничий технік-електромеханік».

Після закінчення навчання, позивач 13 вересня 2002 року був зарахований на посаду гірничого майстра підземної дільниці вентиляції і техніки безпеки з повним робочим днем у шахті. Таким чином, позивач, після закінчення навчання, в межах тримісячного терміну був прийнятий на роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, затвердженого постановою КМУ (і яка відноситься до списку, затвердженого постановою КМУ № 202 від 31.03.1994), яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім того, під час періоду навчання позивач проходив виробничу практику за професією, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача та поданими довідками (з 15.02.2002 по 12.04.2002), а також визнано відповідачем згідно з протоколом розрахунку стажу..

Згідно зі статтею 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується, зокрема, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійної (професійно-технічної) освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках визначаються Законом України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року (далі Закон № 103/98-ВР), відповідно до частини першої статті 38 якого час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

У розумінні частини першої статті 17 Закону № 103/98-ВР заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 Закону № 103/98-ВР встановлено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

За положенням статті 3 Закону № 103/98-ВР професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя.

Відповідно до статті 5 Закону № 103/98-ВР професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.

Оскільки позивачем отримана професійно-технічна освіта у Павлоградському технікумі Національної гірничої академії за фахом гірничий технік-електромеханік; тип освітньої програми освітньо-професійна програма підготовки молодшого спеціаліста, а за положеннями Закону № 103/98-ВР до закладів професійно-технічної освіти належать інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання, суд доходить о висновку, що період навчання позивача у Павлоградському технікумі Національної гірничої академії має бути зарахований до спеціального та пільгового стажу позивача.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Судом в постанові від 04 березня 2020 року у справі № 367/945/17, розглядаючи подібні правовідносини, зокрема, щодо зарахування до пільгового стажу особу періоду навчання у гірничому технікумі.

Отже, суд доходить до висновку про протиправність не зарахування періоду навчання до пільгового стажу на підземних гірничих роботах в шахті та, відповідно, про протиправність спірного рішення.

Стосовно посилання відповідача, що позивач працевлаштувався за посадою відмінною від тої, на яку навчався суд зазначає, що набута позивачем спеціальність є більш ширшою за якою позивач працевлаштувався. У протилежному випадку, позивач не допустили до виконання обов`язків за відсутності відповідних навичок та знань.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 06.01.2024 по 12.03.2024, суд зазначає про таке.

З копії трудової книжки серії НОМЕР_2 встановлено, що позивач з 13.09.2002 по 12.03.2024 (день подачі заяви про призначення пенсії) прийнятий гірничим майстром підземної дільниці вентиляції і техніки безпеки з повним робочим днем у ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Суд зазначає, що КМУ 31.03.1994 прийнято постанову № 202 Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, яка чинна на час розгляду справи.

Відповідно до п. І, ІІ Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, до зазначених вище робіт зокрема відносяться підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю); підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів: бурильники шпурів (крім зайнятих на видобутку руд чорних і кольорових металів); бурильники свердловин (підземні); гідромоніторники підземні; гірники підземні; гірники з ремонту гірничих виробок; гірничі майстри і механіки добувних і підготовчих (гірничо-капітальних) дільниць; гірничі майстри підземних дільниць; гірничомонтажники підземні; електрослюсарі підземні; енергетики підземних дільниць, їх заступники та помічники; кріпильники; майстри-підривники, підривники; машиністи бурових установок (крім машиністів бурових установок на підземному видобутку руд) та їх помічники; машиністи вантажних автомобілів (підземні); машиністи вібронавантажувальних установок; машиністи екскаваторів (підземні); машиністи електровозів (підземні); машиністи змішувальних установок гідрозакладання; машиністи навантажувальних машин; машиністи навантажувально-доставних машин; машиністи підіймальних машин (підземні); машиністи підземних установок; машиністи прохідницьких комплексів; машиністи скреперних лебідок; механіки підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних змін; роздавальники ВР; стволові (підземні).

Отже, законодавець саме Постановою № 202 від 31.03.1994 визначив, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах.

Як встановлено судом в період з 06.01.2024 по 12.03.2024, позивач працював за посадою «гірничий майстер підземних дільниць», що передбачена постановою КМУ від 31.03.1994 № 202.

Враховуючи викладене, період роботи з 06.01.2024 по 12.03.2024 підлягає зарахуванню до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою КМУ №202.

Суд вважає достатніми записи трудової книжки та довідок про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, достатніми для врахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за приписами ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Постановою КМУ №202 позивача з 06.01.2024 по 12.03.2024.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявні підстави для визнання рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії від 17.04.2025 № 046350014901 протиправним, та як наслідок його скасування.

Щодо вимоги позивача про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Визначаючись щодо наявності у позивача права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV суд враховує, що єдиною умовою для призначення пенсії за віком з підстави, передбаченої зазначеною нормою, законодавець передбачив наявність в особи стажу роботи на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, - не менше 25 років.

Суд зазначає, що розрахунок стажу роботи за вищенаведеними професіями (включаючи період навчання у професійно-технічному закладі) складає 25 років 2 місяці (21 рік 5 місяців 18 днів, що зараховано відповідачем + 3 роки 8 місяців 12 днів, що не були зараховані відповідачем).

Отож загальний стаж роботи позивача , який дає право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, становитиме понад 25 років, що надає позивачу право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

У силу статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту», ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов`язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов`язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов`язок розв`язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», №40450/04, пункт 64).

Зі змісту пункту 49 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Єфименко проти України» можливо дійти висновку про те, що не розглядається у якості ефективного засіб захисту, який: «є залежним від розсуду відповідних органів влади і не є безпосередньо доступним для того, кого він стосується».

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

А відповідно до частин першої, другої статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Отже невід`ємною частиною конституційного права на судовий захист є можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог щодо поновлення яких встановлена у належній судовій процедурі та формалізована у судовому рішенні, що забезпечено конкретними гарантіями, які б дозволяли реалізувати його в повному об`ємі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя.

За обставин цієї справи суд, зважаючи на наявність у позивача спеціального стажу роботи тривалістю понад 25 років, що є достатнім для призначення пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання пенсійного органу призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, оскільки позивачем виконані усі умови для призначення такої пенсії.

При цьому суд враховує, що за висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 24.12.2019 у справі №823/59/17, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. А втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішення не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

У цій справі пенсійний орган не уповноважений на встановлення умов для призначення особі пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, натомість такі умови визначені законом, а при їх досягненні особа має право на відповідний вид соціального захисту.

Оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача від 12.03.2024 про призначення пенсії за віком на підставі приписів пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, визначено ГУПФ України у Львівській області, то саме останній має завершити процедуру призначення позивачу пенсії за віком.

За вищевикладених обставин, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне зобов`язати ГУПФ України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 12.03.2024 пенсію за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.

Обраний судом у конкретному випадку спосіб захисту порушеного права позивача відповідає завданням адміністративного судочинства, вимогам справедливості й забезпечить ефективне поновлення позивача в правах.

Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задоволити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії від 17.04.2025 № 046350014901.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1998 по 14.02.2002, з 18.02.2002 по 22.02.2002, з 12.04.2002 по 27.06.2002 та період роботи з 06.01.2024 по 12.03.2024 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 12.03.2024 та провести відповідні виплати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_3 ) 1937,92 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович