Рішення № 136912061, 27.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/21582/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області до Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Самбірської окружної прокуратури Львівської області (далі прокурор) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області (далі відповідач), треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, (далі третя особа 1), Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (далі третя особа 2), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 04056019, м. Хирів, вул. Василя Стуса, 24, Самбірського району Львівської області) щодо невжиття заходів до розроблення, виготовлення та затвердження історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця - міста Хирів Самбірського району Львівської області;

- зобов`язати Хирівську міську раду Самбірського району Львівської області вжити заходів щодо розроблення, виготовлення та затвердження у визначеному законом порядку історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця - міста Хирів Самбірського району Львівської області.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 26.07.2001 з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України Кабінет Міністрів України прийняв постанову №878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України», відповідно до якого включено місто Хирів Львівської області (дата заснування або перша писемна згадка - 1374 рік). Прокуратурою встановлено, що до цього часу історико-архітектурний опорний план міста Хирів, у визначеному законом порядку не розроблений та не затверджений. Пунктами 54, 60 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926 визначено, що рішення про розроблення (внесення змін) історико- архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Історико - архітектурні опорні плани та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними місцевими радами протягом трьох місяців з дня їх подання. З метою встановлення відомостей щодо розроблення та затвердження історико - архітектурного опорного плану м. Хирів окружною прокуратурою на адресу Хирівської міської ради 22.09.2025 направлено запит в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про надання інформації та підтверджуючих матеріалів. Листом від 23.09.2025 Хирівська міська рада повідомила про те, що історико- архітектурний опорний план міста Хирів Самбірського району Львівської області не розроблено так як історико -архітектурний опорний план являється складовою частиною генерального плану, а генеральний план м. Хирів розроблено у 1966 році. А тому, враховуючи викладене, за наявності відповідного фінансування розроблення комплексного плану просторового розвитку територій, генерального плану міста та історико-архітектурного опорного плану є першочерговим завданням Хирівської міської ради на найближчий період. Окрім цього, відповідні запити щодо розроблення історико-архітектурного опорного плану м. Хирів Самбірського району Львівської області були направлені окружною прокуратурою на адресу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА 03.09.2025 та на адресу Міністерства культури та стратегічних комунікацій України 03.09.2025. З інформації наданої Міністерством культури та стратегічних комунікацій України № 05/113/6144-25 від 10.09.2025 відомо, що науково-проектна документація з визначення меж історичного ареалу та/або проект історико-архітектурного опорного плану м. Хирів Львівської області не подавалися на розгляд та затвердження до зазначеного органу, відповідно історичний ареал м. Хирів не визначений та у встановленому порядку не затверджений. Окрім цього, Міністерством повідомлено, що: МКІП зверталося свого часу до Хирівської міської ради листом від 30.09.2020 № 11918/6.11.1, в якому наголошувало на необхідності неухильного дотримання вимог чинного пам`яткоохоронного законодавства та обов`язковості розроблення 1АОП. На жаль, відповіді на означений лист дотепер не надходило, проект ІАОП або науково-проектна документація з визначення меж і режимів використання історичних ареалів міста Хирів Львівської області на розгляд центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини, наразі не подані. Міністерство і в попередні роки неодноразово зверталося до органів місцевого самоврядування усіх історичних населених місць, які не мають чинних ІАОП, а також до місцевих органів охорони культурної спадщини з подібними ініціативними листами, в яких наголошувало на необхідності виконання вимог чинного пам`яткоохоронного законодавства та обов`язковості розроблення ІАОП. Також листом від 30.09.2020 № 11918/6.11.1 Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило Хирівську міську раду, що межі історичного ареалу визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів населених місць. Історико- архітектурні опорні плани з визначенням меж історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, розробляються одночасно із генеральними планами та включаються до комплексного плану як невід`ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів. Згідно отриманої відповіді та матеріалів від Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА від 16.09.2025 встановлено, що адміністрацією скеровано листи від 10.04.2023 № 5/14-3159/0/2-23/8-16.3.2 та від 07.12.2023 № 5/14-12573/0/2-23/7- 16 до органів місцевого самоврядування про надання інформації щодо розробки та затвердження історико-архітектурних опорних планів населених пунктів області. Відповіді від Хирівської міської ради до департаменту архітектури та розвитку містобудування обласної державної адміністрації не надходило. У зв`язку з цим облдержадміністрацією повторно скеровано лист до Хирівської міської ради від 11.09.2025 № 5/14-10021/0/2-25/7-16.3.2 щодо надання інформації про стан розробки історико-архітектурного опорного плану м. Хирів та вжиті заходи, в тому числі протягом 2023-2025 років. Оскільки до цього часу історико архітектурний опорний план міста Хирів не розроблений та не затверджений у передбаченому законом порядку, вказане свідчить про необґрунтовану та тривалу бездіяльність Хирівської міської ради з питань дотримання законодавства щодо охорони культурної спадщини.

Ухвалою від 03.11.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

14.11.2025 від третьої особи Міністерства культури України за вх. №91301 надійшли пояснення, в яких представник третьої особи зазначив, що на Хирівську міську раду Самбірського району Львівської області покладається обов`язок із вчинення дій щодо розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту м. Хирів, здійснення контролю за його виготовленням (внесення змін за необхідності), також подання історико-архітектурного опорного плану на розгляд та затвердження, у відповідності до вимог чинного законодавства, а контроль за виконанням вказаних заходів покладено на Міністерство та Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації. Листом від 30.09.2020 р. № 11912/6.11.1 Міністерство зверталось до голови Хирівської міської ради Львівської області І.Я. Голубця стосовно необхідності виконання вимог чинного пам`яткоохоронного законодавства та обов`язковості розроблення історико архітектурного опорного плану м. Косів. Проте, на момент підготовки пояснень Хирівською міською радою не виконано вимог законодавства, проект історико-архітектурного опорного плану м. Косів або науково проектна документація з визначення меж і режимів використання історичного ареалу міста на розгляд центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини, не подавалися. Позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.

18.11.2025 від відповідача за вх. №91927 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача Хирівська міська рада визнає необхідність виконання вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо розроблення Історико-архітектурного опорного плану для м. Хирів, як складової містобудівної документації для історичної населеного місця м. Хирів. Однак, міська рада заперечує факт протиправної бездіяльності як свавільної чи зумисної, посилаючись на об`єктивні фінансово-процедурні обмеження та складність виконання комплексу містобудівних робіт, що унеможливлюють негайне виконання цих вимог. Міська рада є розпорядником бюджетних коштів і діє виключно в межах затвердженого місцевого бюджету. Розробка історико архітектурного опорного плану та погодження без Генерального плану неможливе. Розробка нового Генерального плану міста Хирів, до складу якого має входити історико архітектурний опорний план, є проєктом з вартістю орієнтовно 2 млн. грн. Ця сума є критичною для бюджету розвитку м. Хирова і не може бути покрита негайно без шкоди для соціально-критичних видатків. Кошти на розробку нового Генплану та історико архітектурного опорного плану не були передбачені у бюджеті на поточний рік, що вимагає часу для планування та акумулювання ресурсу. Хирівська міська рада зазначає, що Історико-архітектурний опорний план, відповідно до п.1.3. Порядку розроблення історико архітектурного опорного плану населеного пункту, розробляється у складі Генерального плану історичних населених місць. Відтак, обов`язок виготовити історико архітектурний опорний план є невід`ємно пов`язаним із необхідністю оновлення застарілого Генерального плану (1966 року) додається. Робота над цим комплексом документації є багатоетапною, тривалою та дороговартісною, що об`єктивно унеможливлює її виконання в короткий термін. Хирівська міська рада працює над питанням розробки нового Генерального плану, усвідомлюючи, що історико архітектурний опорний план буде його обов`язковою частиною, але цей процес потребує значних часових і фінансових ресурсів. Міська рада активно веде переговори щодо можливості залучення державних коштів або спів фінансування на розробку Генерального плану та історико архітектурного опорного плану. Є щоденні напрацювання щодо спілкування ЛОДА на 2026. Комплексна розробка Генерального плану та історико архітектурного опорного плану, включаючи бюджетне планування та тендерні процедури, займає мінімум 18 24 місяці. Якщо суд прийме рішення про задоволення позову, Хирівська міська рада просить встановити розумний та реалістичний строк для виконання зобов`язань, необхідний для належного проведення всіх бюджетних та тендерних процедур. Таким чином, представник відповідача просив взяти до уваги об`єктивні фінансові та процедурні обмеження Хирівської міської ради, які виключають можливість негайного виконання вимог закону, та факт активного вжиття заходів. У разі часткового задоволення позову про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії: Встановити Хирівській міській раді розумний строк для виконання обов`язку щодо виготовлення та затвердження Історико-архітектурного опорного плану міста Хирів, не менше 24 місяців з моменту набрання рішенням законної сили.

26.11.2025 від прокурора за вх. №94422 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що невиконання вимог законодавства щодо розроблення, виготовлення та затвердження історико архітектурного опорного плану історичного населеного місця м. Хирів підриває авторитет держави, якою гарантовано охорону культурної спадщини.

Третя особа - Департамент архітектури та розвитку містобудування ЛОДА - пояснення щодо позову не подала.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

26.07.2001 з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України Кабінет Міністрів України прийняв постанову №878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України», відповідно до якого включено м. Хирів Львівської області (дата заснування або перша писемна згадка - 1374 рік).

З метою встановлення відомостей щодо розроблення та затвердження історико- архітектурного опорного плану м. Хирів окружною прокуратурою на адресу Хирівської міської ради 22.09.2025 направлено запит в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про надання інформації та підтверджуючих матеріалів.

Листом від 23.09.2025 Хирівська міська рада повідомила про те, що історико- архітектурний опорний план міста Хирів Самбірського району Львівської області не розроблено так як історико - архітектурний опорний план являється складовою частиною генерального плану, а генеральний план м. Хирів розроблено у 1966 році. А тому, за наявності відповідного фінансування розроблення комплексного плану просторового розвитку територій, генерального плану міста та історико-архітектурного опорного плану є першочерговим завданням Хирівської міської ради на найближчий період.

Окрім цього, відповідні запити щодо розроблення історико-архітектурного опорного плану м. Хирів Самбірського району Львівської області були направлені окружною прокуратурою на адресу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА 03.09.2025 та на адресу Міністерства культури та стратегічних комунікацій України 03.09.2025.

З інформації наданої Міністерством культури та стратегічних комунікацій України № 05/113/6144-25 від 10.09.2025 відповіді, вбачається, що науково-проектна документація з визначення меж історичного ареалу та/або проект історико-архітектурного опорного плану м. Хирів Львівської області не подавалися на розгляд та затвердження до зазначеного органу, відповідно історичний ареал м. Хирів не визначений та у встановленому порядку не затверджений.

Окрім цього, Міністерством повідомлено, що: МКІП зверталося свого часу до Хирівської міської ради листом від 30.09.2020 № 11918/6.11.1, в якому наголошувало на необхідності неухильного дотримання вимог чинного пам`яткоохоронного законодавства та обов`язковості розроблення 1АОП. На жаль, відповіді на означений лист дотепер не надходило, проект ІАОП або науково-проектна документація з визначення меж і режимів використання історичних ареалів міста Хирів Львівської області на розгляд центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини, наразі не подані. Міністерство і в попередні роки неодноразово зверталося до органів місцевого самоврядування усіх історичних населених місць, які не мають чинних ІАОП, а також до місцевих органів охорони культурної спадщини з подібними ініціативними листами, в яких наголошувало на необхідності виконання вимог чинного пам`яткоохоронного законодавства та обов`язковості розроблення ІАОП. Зважаючи на викладене, Міністерство не заперечує щодо представництва прокурором інтересів держави в даному питанні.

Також листом від 30.09.2020 № 11918/6.11.1 Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило Хирівську міську раду, що межі історичного ареалу визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів населених місць. Історико - архітектурні опорні плани з визначенням меж історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, розробляються одночасно із генеральними планами та включаються до комплексного плану як невід`ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів.

Згідно отриманої відповіді та матеріалів від Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА від 16.09.2025 встановлено, що адміністрацією скеровано листи від 10.04.2023 № 5/14-3159/0/2-23/8-16.3.2 та від 07.12.2023 № 5/14-12573/0/2-23/7- 16 до органів місцевого самоврядування про надання інформації щодо розробки та затвердження історико-архітектурних опорних планів населених пунктів області.

Відповіді від Хирівської міської ради до департаменту архітектури та розвитку містобудування обласної державної адміністрації не надходило.

У зв`язку з цим облдержадміністрацією повторно скеровано лист до Хирівської міської ради від 11.09.2025 № 5/14-10021/0/2-25/7-16.3.2 щодо надання інформації про стан розробки історико-архітектурного опорного плану м. Хирів та вжиті заходи, в тому числі протягом 2023-2025 років.

Оскільки Хирівською міською радою на теперішній час історико-архітектурний опорний план м. Хирів у відповідності до вимог законодавства не розроблений та не затверджений, прокурор звернувся до суду із вказаним позовом.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституція України встановлює, що культурна спадщина охороняється законом (ч. 4 ст. 54); держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами (ч. 5 ст. 54); кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66).

19.09.2013 Верховна Рада України ратифікувала Рамкову конвенцію Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства, підписану Україною 31.10.2007, шляхом прийняття Закону України від 19.09.2013 №581-VII.

У преамбулі Закону України від 08.06.2000 №1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон №1805-III) передбачено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.

Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Таким чином, Закон №1805-III закріпив основи охорони культурної спадщини в Україні, визначивши, що об`єкти культурної спадщини на території України охороняються державою, і встановив пріоритетність цього завдання для суб`єктів владних повноважень.

У ч. 4 ст. 32 Закону №1805-III передбачено, що з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, затверджується Кабінетом Міністрів України.

У кожному історичному населеному місці визначається один або більше історичний ареал.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Такий Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №926 (тут і далі - Порядок №926 у редакції, чинній до 11.01.2025). Зазначений Порядок визначає склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.

Історико-архітектурний опорний план - науково-проектна документація, яка розробляється і затверджується у складі генерального плану населеного пункту, внесеного до Списку історичних населених місць України, згідно із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI), містить відомості про об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території (п.п. 12 п. 2 Порядку №926).

Науково-проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали історико-архітектурного опорного плану, в яких містяться результати проведення наукових досліджень усієї території історичного населеного місця та його найближчого оточення і якими визначаються наявність, розташування, характеристики об`єктів нерухомої культурної спадщини, їх територій та зон охорони, межі історичних ареалів (п.п. 16 п. 2 Порядку №926).

Історико-архітектурні опорні плани з визначенням меж історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, розробляються одночасно із генеральними планами та включаються до комплексного плану як невід`ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів (п.п. 23 п. 2 Порядку №926).

Отже, історико-архітектурний опорний план є обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту, внесеного до Списку історичних населених місць, і розробляється як його невід`ємний розділ відповідно до Закону №3038-VI, який входить до переліку містобудівної документації поряд із комплексним планом просторового розвитку територіальної громади та детальним планом території.

Основна мета історико-архітектурного опорного плану - захист традиційного характеру середовища історичного населеного місця, тобто збереження його історично успадкованого вигляду та об`ємно-просторової структури. План слугує інструментом для встановлення обмежень господарської діяльності в межах історичних ареалів, що допомагає запобігати руйнуванню чи спотворенню цінних історичних і культурних об`єктів.

Статтею 25 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Затвердження містобудівної документації є виключною компетенцією міської ради (п. 42 ч. 1 ст. 26 Закон №280/97-ВР).

Органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують організацію розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (ч. 1 ст. 8 Закону №3038-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №3038-VI додатково визначено, що фінансування робіт з планування території, що включає розроблення науково - проєктної документації, здійснюється за рахунок місцевого бюджету або інших джерел.

Згідно з п. 35 Порядку №926 виконавчий орган сільської, селищної і міської ради, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) (далі - замовник), який організовує розроблення, внесення змін та подання проектів містобудівної документації на місцевому рівні на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради незалежно від визначених відповідно до закону джерел фінансування.

Відповідно до п. 41 Порядку №926 розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, оновлення та внесення змін до неї здійснюється трьома організаційними етапами: підготовчий, основний, завершальний, які реалізуються у послідовності, визначеній пунктами 42-44 цього Порядку.

На підготовчому етапі (п. 42 Порядку №926) виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (замовник), зокрема: приймає рішення про розроблення містобудівної документації на місцевому рівні та оприлюднює його; забезпечує доступ до чинних кадастрів і реєстрів або їх взаємодію з інформаційною системою; отримує відомості про державні інтереси та інтереси суміжних громад (для комплексних і генеральних планів); формує перелік раніше розробленої містобудівної документації та документів державного планування (концепції, стратегії, програми тощо); складає перелік затверджених документів із землеустрою, планування та використання земель; формує перелік намірів суб`єктів містобудівної діяльності; інформує громадськість про початок розроблення планів, порядок і строки подання пропозицій та розміщує інформацію про отримані пропозиції від фізичних і юридичних осіб; проводить громадське обговорення з формування завдання на розробку комплексного плану та тендерні закупівлі.

Основний етап розроблення містобудівної документації (п. 43 Порядку №926) включає, зокрема: надання замовником розробнику вихідних даних та цифрової картографічної основи в системі координат УСК-2000; проведення розробником обробки та аналізу даних; розроблення історико-архітектурного опорного плану під час розроблення генеральних планів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України; розроблення містобудівної документації розробником відповідно до завдання; врахування під час розроблення державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад та проєктних рішень містобудівної документації, положень та рішень документів державного планування, і надання пропозицій щодо проєктних показників.

Завершальний етап розроблення містобудівної документації (п. 44 Порядку №926) включає: подання замовником проєкту на експертизу відповідно до порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №548 «Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації»; погодження розробником проєкту містобудівної документації; подання замовником проєкту на затвердження сільській, селищній, міській раді; внесення розробником даних до Державного земельного кадастру та отримання витягів; розгляд і затвердження проєкту місцевою радою; забезпечення виконавчим органом місцевої ради доступу до матеріалів затвердженої містобудівної документації, окрім інформації з обмеженим доступом.

Поділ повноважень між виконавчим органом (як замовником) та міською радою (як органом, що затверджує) не знімає відповідальності за результат у разі відсутності будь-якої ланки дій. Відсутність ініціативи з боку виконавчого органу щодо організації нових процедур закупівлі, а також відсутність розгляду і затвердження навіть частково розроблених матеріалів міською радою свідчить про системну, а не формальну бездіяльність у межах зобов`язання з розроблення містобудівної документації, передбаченого у ст. ст. 8, 10 Закону №3038-VI та п. п. 35, 41-44, 59 Порядку №926.

Таким чином, організаційні дії щодо розроблення містобудівної документації (надання даних, закупівлі, експертиза, погодження тощо) здійснює виконавчий орган сільської, селищної та міської ради як замовник, а відповідна рада як орган з виключною компетенцією (п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР) розглядає та остаточно затверджує проєкт містобудівної документації.

Відповідно до п.п. 14 п. 42 Порядку №926 для генеральних планів населених пунктів, що віднесені до Списку історичних населених місць України, завдання на розроблення містобудівної документації має містити завдання на розроблення (внесення змін до) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, оформлене відповідно до державних будівельних норм та інших норм законодавства.

Тобто, історико-архітектурний опорний план розробляється за окремим завданням, яке є складовою частиною завдання на розроблення генерального плану населеного пункту.

Зазначені в історико-архітектурному опорному плані відомості є підставою для встановлення обмежень у використанні земель та враховуються під час розроблення планувальних рішень.

Рішення про розроблення (внесення змін) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін, погодження та подання історико-архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної місцевої ради (п. п. 54-55 Порядку №926).

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це невчинення цим суб`єктом конкретних дій, які він зобов`язаний був вчинити відповідно до закону чи іншого нормативно-правового акта. Такі дії входять до компетенції суб`єкта, є об`єктивно необхідними та реально здійсненними, але фактично не виконуються.

Суд враховує, що даний позов подано в інтересах держави, що зумовлено не лише формальним невиконанням обов`язку, але й наявністю суспільно значущого інтересу в охороні історичного середовища м. Хирів Львівської області. Такий інтерес підтверджується включенням у 2001 році міста до Списку історичних населених місць України, прийняттям місцевих програм, у яких передбачено необхідність створення відповідної містобудівної документації, а також тривалим невиконанням цих програм.

Відсутність належних заходів із боку органу місцевого самоврядування може свідчити про реальну загрозу втрати історико-культурної спадщини, чим прокурор, власне, і обґрунтовує підстави для звернення до суду з цим позовом.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19.04.2018 у справі №П/9901/137/18 (800/426/17) та від 01.04.2021 у справі №9901/183/20 висловила правову позицію про те, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо лише факту несвоєчасного виконання обов`язків. Потрібно враховувати конкретні причини, умови та обставини, що призвели до невиконання чи порушення строків виконання обов`язкових дій. Важливими є юридична сутність, значущість, тривалість і межі бездіяльності. Строки самі по собі, без прив`язки до конкретної правової ситуації, фактів, умов і обставин, не мають юридичного значення, оскільки правовий сенс проявляється лише у взаємозв`язку з подіями чи діями, для яких вони встановлені.

Рішення про розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту приймала відповідна сільська, селищна, міська рада відповідно до п. 54 Порядку №926 (у редакції, чинній до 11.01.2025). Водночас сільська, селищна, міська рада також приймає рішення про виділення фінансування на розроблення історико-архітектурного опорного плану, оскільки до виключних повноважень рад належить затвердження місцевого бюджету та виділення коштів на виконання програм і проєктів, зокрема тих, що стосуються містобудівної діяльності (ст. 26 Закону №280/97-ВР).

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради є замовником розроблення містобудівної документації (п. 35 Порядку №926), проте рішення про виділення бюджетних коштів на такі цілі приймає саме рада як орган, що затверджує місцевий бюджет та прийняття рішень щодо передачі коштів.

Таким чином, незважаючи на те, що виконавчий орган сільської, селищної, міської ради здійснює організаційні заходи як замовник відповідно до п. 35 Порядку №926, вирішальне значення для забезпечення фактичної розробки історико-архітектурного опорного плану має рішення відповідної ради про розроблення опорного плану і рішення про виділення необхідного фінансування з місцевого бюджету та подальше затвердження розробленої документації відповідно до п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР.

Суд встановив, що Хирівською міською радою не вжито заходів для розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану міста Хирів, відповідач мав повноваження для їх усунення, про те не вжив достатніх та ефективних заходів для їх усунення.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень мав чіткий обов`язок забезпечити розроблення історико-архітектурного опорного плану як складової містобудівної документації відповідно до вимог ст. 8 Закону №3038-VI, п. 43 Порядку №926; такий обов`язок є реально здійсненним, враховуючи наявність бюджетних механізмів та організаційних повноважень ради.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.05.2025 у справі №460/5285/24.

Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що кошти на розробку нового Генплану та історико архітектурного опорного плану не були передбачені у бюджеті на поточний рік, що вимагає часу для планування та акумулювання ресурсу. Хирівська міська рада зазначає, що Історико-архітектурний опорний план, відповідно до п.1.3. Порядку розроблення історико архітектурного опорного плану населеного пункту, розробляється у складі Генерального плану історичних населених місць. Відтак, обов`язок виготовити історико архітектурний опорний план є невід`ємно пов`язаним із необхідністю оновлення застарілого Генерального плану (1966 року). Робота над цим комплексом документації є багатоетапною, тривалою та дороговартісною, що об`єктивно унеможливлює її виконання в короткий термін. Хирівська міська рада працює над питанням розробки нового Генерального плану, усвідомлюючи, що історико архітектурний опорний план буде його обов`язковою частиною, але цей процес потребує значних часових і фінансових ресурсів. Міська рада активно веде переговори щодо можливості залучення державних коштів або спів фінансування на розробку Генерального плану та історико архітектурного опорного плану. Є щоденні напрацювання щодо спілкування ЛОДА на 2026. Комплексна розробка Генерального плану та історико архітектурного опорного плану, включаючи бюджетне планування та тендерні процедури, займає мінімум 18 - 24 місяці.

Даючи оцінку вказаному, суд враховує, що в матеріалах справи відсутні переконливі докази, які б свідчили про об`єктивну неможливість виділення коштів на розроблення містобудівної документації через фінансові обмеження.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд висновує, що Хирівська міська рада, маючи виключні повноваження щодо затвердження місцевого бюджету та виділення коштів на містобудівні проєкти відповідно до ст. 26 Закону №280/97-ВР, не виконала покладених на неї обов`язків.

Відсутність фінансування та невжиття організаційних заходів підтверджують протиправний характер бездіяльності.

Тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як наслідок, обґрунтованими є і похідні вимоги про спонукання до вчинення дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

А згідно з ч. 1 ст. 90 цього ж Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати в цій справі розподілу не підлягають, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 73-77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області (ЄДРПОУ 04056019, м. Хирів, вул. Василя Стуса, 24, Самбірського району Львівської області) щодо невжиття заходів до розроблення, виготовлення та затвердження історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця - міста Хирів Самбірського району Львівської області.

Зобов`язати Хирівську міську раду Самбірського району Львівської області (ЄДРПОУ 04056019, адреса місця знаходження: 82060, Львівська область, Самбірський район, м. Хирів, вул. Василя Стуса, 24) вжити заходів щодо розроблення, виготовлення та затвердження у визначеному законом порядку історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця - міста Хирів Самбірського району Львівської області.

Судові витрати в цій справі розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 27.05.2026.

Суддя Потабенко В.А.