Ухвала суду № 136911511, 28.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 травня 2026 року Київ № 320/21647/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійний Фонд України Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, субсидій та пільг, Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Пенсійний Фонд України Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, субсидій та пільг, Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, субсидій та пільг Пенсійного Фонду України, (КОД ЄДРПОУ 00035323), Головного Управління Пенсійного Фонду України у Херсонській області (КОД ЄДРПОУ 21295057) щодо відмови у призначенні мені, пенсії за віком та зобов`язати відповідачів призначити мені пенсію, за віком, з урахуванням періоду роботи у Бориспільській районній державній адміністрації Київської області, управлінні соціального забезпечення населення, у період з 01.10.1990 року по 31.12.1998 року, з часу звернення із заявою про призначення пенсії з 28.10.2024 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

В силу положень пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

При цьому, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло.

Суд також звертає увагу позивача на те, що судочинство здійснюється з метою захисту порушеного права, тому вимоги є позовними, якщо вони викладені конкретно (які саме дії, бездіяльність чи рішення суб`єкта владних повноважень позивач оскаржує в рамках адміністративної справи, а також що саме позивач просить суд зобов`язати зробити вказаного суб`єкта).

Суд звертає увагу позивача, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, що свідчить про те, що позивачу слід уточнити прохальну частину позову.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодекс адміністративного судочинства України, оскільки зміст позовних вимог сформульований нечітко та не дає можливості однозначно встановити, які саме рішення, дії чи бездіяльність кожного з відповідачів оскаржуються, а також який конкретний спосіб судового захисту просить застосувати позивач щодо кожного з них.

Позовні вимоги викладені узагальнено, без належної конкретизації обставин та без чіткого визначення обсягу і характеру зобов`язань, які, на думку позивача, мають бути покладені на відповідачів. За таких обставин позовні вимоги є незрозумілими для суду, що унеможливлює відкриття провадження у справі до усунення зазначених недоліків.

Разом з тим, в силу положень частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 6 Закон України "Про судовий збір" та статті 161 Кодекс адміністративного судочинства України до позовної заяви має бути додано документ про сплату судового збору у встановленому розмірі.

Оскільки позов подано до кількох відповідачів та заявлено вимоги щодо кожного з них, обов`язок зі сплати судового збору виникає з урахуванням характеру та кількості позовних вимог. Разом з тим із поданих матеріалів убачається, що судовий збір не сплачено у повному обсязі за вимогами, заявленими до кожного з відповідачів окремо.

Доказів сплати судового збору в належному розмірі саме за всі заявлені позовні вимоги до кожного відповідача позивачем не надано. Таким чином, позовна заява подана без додержання вимог процесуального закону в частині сплати судового збору.

Разом з тим, дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.

Так, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, про порушення свого права позивач дізналася з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області від 26.08.2024 щодо відмови у призначенні пенсії за віком.

Разом з тим із даними автоматизованої системи документообігу суду вбачається, що із даним адміністративним позовом позивач звернулася до суду лише 21.05.2026, тобто після спливу встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду більш ніж на півтора року.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позовної заяви заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак позивачем не подано до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також не надано належних доказів поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або якщо підстави, вказані нею у такій заяві, будуть визнані неповажними, позов залишається без руху.

За таких обставин позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску та надати належні докази на підтвердження поважності таких причин.

Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, яка оформлена у відповідності до вимог пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (шляхом уточнення позовних вимог) з урахуванням наведених вище висновків суду; копій позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, для їх направлення відповідачам, а також квитанції про сплату судового збору.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу невідкладно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Леонтович А.М.