Ухвала суду № 136909308, 29.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 квітня 2026 року Справа 160/10431/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАТСН" до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області від 25.04.2023 року №9116799807,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.04.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, яка була передана 23.04.2026 року, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Дніпропетровській області від 25.04.2023 року № 9116799807, про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.04.2023 року № 20 в Єдиному реєстрі податкових накладних у сумі 127 947,99 грн;

- зобов`язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 25.04.2023 року № 20, подану ТОВ "МАТСН", датою її подання.

В позові позивач також просив суд поновити строк на оскарження податкового повідомлення-рішення від 25.04.2023 року № 9116799807. В обґрунтування зазначено, що оскаржуваний документ рекомендованим листом або у особистому кабінеті системи Medoc досі ним не отримувався і тому позовну заяву подано у межах строку позовної давності. Строк, визначений ст.257, продовжується на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану відповідно до п.19 розд. "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, враховуючи зміни, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 року № 2120-ІХ. До введення в дію воєнного стану, застосовувались інші норми права. 30.03.2020 року ЦК України було доповнено п.12 Перехідних та прикінцевих положень, відповідно до якого під час, дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

24.04.2026 року на адресу суду надійшло клопотання від відповідача про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

З позову вбачається, що оскаржуване позивачем рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН датоване 25.04.2023 року.

В той же час, з цією позовною заявою позивач звернувся до суду лише 22.04.2026 року, тобто після закінчення строку встановленого законом.

До позову позивачем подано клопотання про поновлення процесуальних строків, однак, наведені ним доводи у заяві про поновлення пропущеного строку на подання позову не свідчать про існування об`єктивних та непереборних причин, що зумовили несвоєчасне звернення до суду з позовом.

Крім того, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

У подальшому законами України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та триває і на цей час.

Водночас, зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 р. № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII).

Відтак, позивач могла безперешкодно реалізувати своє право на подання до суду заяви в межах встановленого законом строку звернення як шляхом направлення заяви до суду по пошті так і через систему "Електронний суд".

Щодо обґрунтування позивача пропущених строків у зв`язку з постановою КМУ від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" від 09.12.2020 р. №1236 (з змінами і доповненнями), внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 1301 від 23.12.2020, № 9 від 05.01.2021, № 25 від 18.01.2021, № 83 від 05.02.2021, № 123 від 27.01.2021, № 104 від 17.02.2021, № 154 від 24.02.2021, №230 від 22.03.2021, № 270 від 24.03.2021, № 310 від 07.04.2021, № 329 від 07.04.2021, №374 від 21.04.2021, № 405 від 21.04.2021, № 445 від 28.04.2021, № 474 від 14.05.2021, №551 від 02.06.2021, № 583 від 02.06.2021, № 611 від 16.06.2021, № 657 від 23.06.2021, №677 від 29.06.2021, № 787 від 28.07.2021, № 855 від 11.08.2021, № 889 від 18.08.2021, №954 від 13.09.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1003 від 20.09.2021, № 1066 від 11.10.2021, № 1096 від 20.10.2021, № 1102 від 25.10.2021, № 1237 від 29.11.2021, № 1240 від 24.11.2021, № 1246 від 02.12.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 1407 від 29.12.2021, № 1432 від 30.12.2021, № 1435 від 30.12.2021, № 1 від 12.01.2022, № 140 від 09.02.2022, № 229 від 23.02.2022, № 249 від 11.03.2022, № 311 від 18.03.2022, № 318 від 19.03.2022, № 369 від 26.03.2022, № 372 від 26.03.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023 відповідно до статті 29 Закону України "Про захист від інфекційних хвороб" Кабінет Міністрів України установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі - COVID-19), до 30.06.2023 р. на території України запроваджено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінетом Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., №23, ст.896, №30, ст.1061), від 20.05.2020 р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., №43, ст.1394, №52, ст.1626) та від 22.07.2020 р. №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (Офіційний вісник України, 2020р., №63, ст.2029).

Пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції Закону №731-IX від 18.06.2020 року) встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

З огляду на викладене, доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду є необґрунтованими, оскільки факт запровадження карантину не є обставиною, що свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду. В зв`язку з чим підстави для поновлення строку звернення до суду не є поважними, отже у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

Слід наголосити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду від 21.09.2023 року у справі №640/13229/21, від 07.09.2023 року у справі №160/914/23.

Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду від 14.09.2023 року у справі №520/25136/21, від 23.08.2023 року у справі №160/24858/21.

Разом з тим в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження поважності причин пропуску встановленого строку звернення до суду.

Крім того, згідно із п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Так, в позовній заяві позивачем зазначено позивачем - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАСТН", проте відповідно до коду ЄДРПОУ 20237879 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань значиться - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАТСН".

Таким чином, позивачу необхідно уточнити суб`єктний склад сторін та привести у відповідність своє найменування з кодом ЄДРПОУ.

Крім того, частиною 4 та 7 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Так, суд звертає увагу, що в порушення наведених норм, позивачем не надано до суду оскаржуваного рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРІПН Головного управління ДПС в Дніпропетровській області від 25.04.2023 року № 9116799807, та будь-яких доказів на підтвердження того, що він не зміг самостійно отримати такий доказ. А взагалі, в позові є посилання на податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області від 25.04.2023 року №9116799807, копія якого до матеріалів справи також не долучена.

Частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МАТСН" про поновлення строку звернення до суду.

Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАТСН" до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області від 25.04.2023 року №9116799807.

Позивачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів, що підтверджують причини такого пропуску;

- копію рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРІПН Головного управління ДПС в Дніпропетровській області від 25.04.2023 року № 9116799807 або докази на підтвердження того, що він не зміг самостійно отримати такий доказ;

- уточнену позовну заяву, в якій вказати своє правильне найменування.

Звернути увагу позивача, що відповідно до ч.7 ст.18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Кучма