Ухвала суду № 136908988, 27.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень

та про встановлення судового контролю

27 травня 2026 рокуСправа №160/13059/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень та про встановлення судового контролю у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06.05.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (04.05.2025 року направлено засобами поштового зв`язку) ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій позивач на виконання вимог ухвали суду від 12.05.2025 року з урахуванням уточненого адміністративного суду просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 05.10.2018 року по 31.12.2022 року, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 4014,28 грн. відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 05.10.2018 року по 31.12.2022 року, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у розмірі 201 361,46 гривень.

За наслідками розгляду означеної позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю та судом вирішено наступне.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 05.10.2018 року по 31.12.2022 року, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 4014,28 грн. відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 05.10.2018 року по 31.12.2022 року, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у розмірі 201 361,46 гривень.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідачем, через систему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу.

14.10.2025 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року у справі № 160/13059/25 повернуто заявнику.

Рішення набрало законної сили від 11.08.2025 року набрало законної сили 14.10.2025 року.

За реплікацією Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що 12.09.2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/13059/25 створено один (1) виконавчий лист в частині: 1) стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 05.10.2018 року по 31.12.2022 року, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у розмірі 201 361,46 гривень.

12.09.2025 року за вих. №66916/25 Дніпропетровським окружним адміністративним судом на адресу ОСОБА_1 направлено виконавчий лист один (1) виконавчий лист та копію судового рішення від 11.08.2025 року з відміткою про набрання законної сили, які отримано позивачем 23.09.2026 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

18.10.2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про видачу виконавчого листа.

10.03.2026 року від Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області до канцелярії суду надійшов оригінал виконавчого листа від 11.08.2025 року виданий 12.09.2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом в частині стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 05.10.2018 року по 31.12.2022 року, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у розмірі 201 361,46 гривень.

15.05.2026 року ухвалою Дніпровського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними при виконанні рішення (у порядку статті 383 КАС України) повернуто заявнику без розгляду.

18.05.2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень та про встановлення судового контролю, в якій заявник просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року у справі №160/13059/25, яка виявилася у невиплаті грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утриманих з індексації грошового забезпечення, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 усунути порушення прав ОСОБА_1 шляхом:

- нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум ПДФО відповідно до пунктів 2-4 Порядку, затвердженого Постановою КМУ №44, у повному обсязі без додаткового оподаткування;

- виплати недоплаченої суми з урахуванням компенсації ПДФО.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк 10 (десять) днів з дня набрання ухвалою законної сили подати до суду новий детальний звіт про виконання рішення в повному обсязі з доданням розрахунку компенсації ПДФО та платіжних документів.

4. У разі невиконання ухвали в установлений строк - накласти штраф на керівника ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до частини другої статті 382 КАС України (з урахуванням змін Законом № 4094-ІХ).

Аргументи даного клопотання зводяться до того, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року у справі №160/13059/25 у 2025-2026 роках проведено часткове безспірне стягнення. Згідно розрахунково-платіжної відомості для виплати одноразових видів грошового забезпечення за рішенням суду №160/13059/25 та відповіді ІНФОРМАЦІЯ_5 від 05.05.2026 року № 6/3/2026 останньому перераховано на картковий рахунок лише 162 095,98 грн. При цьому: нараховано - 201 361,46 грн.; утримано податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) - 36 245,06 грн. (18 %); утримано військовий збір - 3020,42 грн. (1,5 %); грошова компенсація сум ПДФО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 - 0,00 грн. Відповідач у своєму листі від 05.05.2026 року прямо вказав, що індексацію, присуджену судом, він розглядає як «інший дохід» і застосовує п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України, відмовляючись від компенсації ПДФО за Постановою №44. Така позиція є протиправною. Індексація грошового забезпечення, присуджена рішенням суду, є невід`ємною складовою грошового забезпечення військовослужбовця, а не новим видом доходу. Право на таку індексацію виникло у зв`язку з проходженням ОСОБА_1 військової служби у період 05.10.2018-31.12.2022. Тому на неї в повному обсязі поширюється дія Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, затвердженого Постановою КМУ №44 від 15.01.2004 року (зі змінами). Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку №44 компенсація ПДФО виплачується одночасно з основною сумою і є її невід`ємною частиною. Невиплата такої компенсації означає часткове виконання судового рішення. Відповідач неправомірно застосував п. 168.5 ст. 168 ПКУ, оскільки вказана норма регулює оподаткування «інших доходів», а не виплат, що є складовими грошового забезпечення військовослужбовця, у тому числі присуджених судом. Таким чином, бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації ПДФО за Постановою №44, є протиправною, порушує його права, підтверджені рішенням суду від 11.08.2025 року, та підлягає визнанню протиправною в порядку статті 383 КАС України. На думку заявника, усі необхідні документи перебувають у матеріалах справи, які дають правові підстави для встановлення судового контролю та підтверджують протиправні дії боржника. Станом на момент подачі заяви у справі №160/13059/25 рішення не виконано. Одночасно законом №4094-ІХ про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль передбачає, що суд може зобов`язати боржника подати звіт про виконання судового рішення і за наслідками його розгляду накласти на боржника штраф від 60 560 грн. до 121 120 грн., який станом на момент подачі клопотання набув законної сили.

Розглянувши дану заяву, суд зазначає, що передбачивши у статтях 382 - 383 КАС України різні (відмінні один від іншого) способи судового контролю за виконанням судового рішення, законодавець встановив й відмінну процесуальну форму реалізації прав зацікавленої особи на подання заяв (клопотань) про їх здійснення, а також встановив різний порядок прийняття та розгляду таких заяв.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлення цього способу судового контролю за виконанням рішення суду може мати місце за ініціативою суду або за клопотанням позивача, поданим як до ухвалення рішення у справі так і після ухвалення на стадії його виконання.

Спеціальних вимог до змісту заяви, поданої в порядку ст. 382 КАС України, процесуальний закон не містить, що обумовлює застосування загальних вимог до форми та змісту письмової заяви (клопотання), що передбачені ст. 167 КАС України.

Натомість ч. 2 ст. 383 КАС України передбачає чіткі вимоги до змісту заяви про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду.

Строків для подання заяви на підставі ст. 382 КАС України не встановлено, а тому виходячи із мети здійснення судового контролю, така заява може бути подана на стадії виконання рішення суду.

У свою чергу статтею 383 КАС України передбачено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4 ст. 383 КАС України). При цьому, процесуальним наслідком недотримання встановленого процесуальним законом строку для подання заяви є її повернення заявнику (ч. 5 ст. 383 КАС України).

Крім того і судові рішення, які приймаються за результатом розгляду питань, передбачених ст. 382 та 383 КАС України, є різними. Зокрема, розглядаючи заяву в порядку ст. 382 КАС України, суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду та за наслідком оцінки звіту ухвалити рішення про прийняття або відмову у прийнятті звіту, накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень.

За результатом розгляду заяви в порядку ст. 383 КАС України суд приймає рішення про залишення її без задоволення, або постановляє окрему ухвалу на підставі ст. 249 КАС України.

Узагальнюючи вказане, суд доходить висновку, що встановлення статтями 382, 383 КАС України різних способів судового контролю за виконанням рішень судів зумовлює і різні процесуальні форми реалізації позивачем права на ініціювання того чи іншого способу судового контролю. Як зазначалося, законодавцем встановлено не лише відмінні правила подання та розгляду заяв в порядку ст.ст. 382-383 КАС України, але й розмежовано повноваження суду щодо прийняття до розгляду цих процесуальних питань, тому їх об`єднання в одній заяві є недопустимим.

Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року по справі №556/2081/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Беручи до уваги вищевикладене, з огляду на об`єктивну наявність підстав для неможливості розгляду в одному провадженні заяви, що подана одночасно в межах ст. 382 КАС України та ст. 383 КАС України, враховуючи процесуальні вимоги ч. 1 ст. 382 КАС України, ч. 5 ст. 383 КАС України та ч. 2 ст. 167 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність повернення даної заяви без розгляду заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 166, 167, 248, 256, 382, 383 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень та про встановлення судового контролю повернути заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник