Ухвала суду № 136908188, 22.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5472/26-Е

Провадження № 2/522/6863/26

УХВАЛА

22.05.2026 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Одесі клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна» про закриття провадження в частині вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків їх виплати,

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Ухвалою від 14 квітня 2026 року відкрито провадження у справі

29.04.2025 до суду надійшов відзив відповідача. Також, разом із відзивом представником відповідача подано клопотання про закриття провадження по справі, в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, за період з 06 червня 2022 року по 16 грудня 2024 року включно. Представник відповідача, у клопотанні посилається на те, що Приморським районним судом м. Одеси розглядалась цивільна справа № 947/26680/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Біір Україна» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини заробітної плати.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2024 року у справі № 947/26680/23 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. При цьому, суд прямо відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь компенсації за втрату частини заробітної плати за період з 06.06.2022 року по день ухвалення судового рішення (тобто по 16.12.2024 року), застосувавши наслідки пропуску строку звернення до суду згідно зі ст. 233, 234 КЗпП України.

Постановою Одеського апеляційного суду від 10.03.2026 року у вказаній судовій справі, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.12.2024 року у вказаній частині залишено без змін. Отже, рішення суду про відмову у стягненні компенсації втрати частини заробітної плати за період з 06.06.2022 року по 16.12.2024 року набрало законної сили.

У цій справі Позивач заявляє вимогу про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати, розрахованої за безперервний період з липня 2020 року по лютий 2026 року включно.

Вважає, що заявлений Позивачем розрахунковий період поглинає, зокрема, період з 06.06.2022 року по 16.12.2024 року. У частині вимог за період з 06.06.2022 року по 16.12.2024 року, наявна повна тотожність учасників справи та предмету і підстав позову. Також, вважає, що позивач у новому позові штучно об`єднав уже вирішений період із іншими періодами (з 17.12.2024 року по лютий 2026 року), не спростовує факту наявності судового рішення щодо періоду з 06.06.2022 року по 16.12.2024 року, яке набуло законної сили.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав письмові додаткові пояснення, в яких зазначив, що у справі № 947/26680/23 предметом була вимога про стягнення основного боргу (заробітної плати 253 339,15 грн), середнього заробітку за ст. 117 КЗпП та компенсації, розрахованої лише до дня ухвалення рішення першої інстанції - 16.12.2024. Предметом цього позову є компенсація за розрахунковий період з липня 2020 р. по лютий 2026 р. тобто охоплює значний часовий відрізок після попереднього рішення (17.12.2024 лютий 2026). Часткове хронологічне накладання не утворює тотожності предмета в розумінні ст. 255 ЦПК.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення заяви з наступних підстав.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору (Постанова Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 640/5563/19).

З огляду на наведене, позови у справі №947/26680/23 та у даній справі не є тотожними, в них різні предмети та підстави, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 28, 76-81, 95, 258, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна» про закриття провадження в частині вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків іх виплати відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку із перебуванням головуючого на навчанні у період з 25.05.2026 по 27.05.2026, повний текст ухвали виготовлено 28 травня 2026 року.

Суддя Р.Д. Абухін

22.05.26