Рішення № 136906387, 26.03.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 521/14374/25

Провадження № 2/496/1428/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Пендюри Л.О.

за участю секретаря Сурженко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 23.08.2024 року у розмірі 109810 грн 95 к. та судові витрати по справі.

Свої вимоги мотивує тим, що 21.08.2024 року відповідачка здійснила ідентифікацію клієнта та підписала Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. 23.08.2024 року виявила бажання отримати послугу «Кредит готівкою», ознайомилась з актуальними умовами кредитування та підписала паспорт кредиту. Відповідачкою було підписано Кредитний договір б/н від 23.08.2024 року про надання строкового кредиту у розмірі 100000,00 грн. Відповідачці надано кредит шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника та строк 36 місяців із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 31%. Позивач виконав умови договору та надав відповідачці кредитні кошти. Проте відповідачка не надала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідачки станом на 21.07.2025 року має заборгованість 109810 грн 95 к., яка складається з наступного: 92546 грн 57 к. - заборгованість за кредитом, 17264 грн 38 к. - заборгованість за нарахованими відсотками. Оскільки відповідачка відмовляється добровільно сплатити заборгованість за кредитним договором, позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але подав клопотання, в якому просив суд розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення в разі неявки відповідачки.

Відповідачка до судового засідання не з`явилась, хоча була повідомленою належним чином про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала, а тому суд, приймаючи до уваги заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Приймаючи до уваги заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 01.04.2022 року відповідачка здійснила ідентифікацію клієнта та підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. В заяві підписано угоду про використання простого електронного підпису (а.с. 26-37).

05.09.2024 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н «Кредит готівкою». Відповідно до договору наявні наступні умови: тип кредиту строковий кредит; сума кредиту 38700,00 грн; строк кредитування 36 місяців; процентна ставка, відсотків річних 31%, фіксована; орієнтовна реальна процентна ставка 36,38%. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (а.с. 38-43).

Відповідачкою підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені основні умови кредитування та які відповідають умовам договору, відповідно до паспорту споживчого кредиту вказана інформація зберігає чинність та є актуальною до 05.09.2024 року (а.с. 47-48).

Як вбачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідачку, 05.09.2024 року відбувся старт карткового рахунку, встановлювався кредитний ліміт відповідачці, розмір якого склав 38700 грн (а.с. 23).

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідачки перед Банком за кредитним договором б/н від 05.09.2024 року, станом на 21.07.2025 року, становить 44131 грн 44 к., яка складається з наступного: 37373 грн 07 к. - заборгованість за тілом кредиту, 6758 грн 37 к. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 21-22).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а ч. 1 ст. 1049 вказаного Кодексу встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору кредит у строк та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Суд критично відноситься до зазначеної позивачем в позовній заяві суми заборгованості у розмірі 109810 грн 95 к., так як вказана сума заборгованості не підтверджена належними та допустимими доказами, наданими позивачем. Крім того, позивачем наданий розрахунок заборгованості, відповідно до якого, заборгованість за кредитним договором складає 44131 грн 44 к., що протирічить зазначеним у позовній заяві вимогам.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, Тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання Певної події.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (стаття 14 ЦК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України).

Ураховуючи те, що відповідачка взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором б/н від 05.09.2024 року яка складає 44131 грн 44 к., яка складається з наступного: 37373 грн 07 к. - заборгованість за тілом кредиту, 6758 грн 37 к. - заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжного доручення № BOJ69B4CQY від 19.08.2025 року (а.с. 5), позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2422 грн 40 к., а тому, у зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідачки підлягає стягненню сума судового збору, пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 973 грн 53 к. (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 44131 грн 44 к. х 2422 грн 40 к./109810 грн 95 к.). При цьому суд враховує роз`яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. № 36 постанови № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Керуючись ст. ст. 526, 634, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 виданий 24.09.2021 року органом 5116, РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (місце знаходження - 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 «Д», код ЄДРПОУ - 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 05.09.2025 року, яка станом на 21.07.2025 року становить 44131 грн 44 к., яка складається з наступного: 37373 грн 07 к. - заборгованість за тілом кредиту, 6758 грн 37 к. - заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 виданий 24.09.2021 року органом 5116, РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (місце знаходження - 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 «Д», код ЄДРПОУ - 14360570) судовий збір у розмірі 973 грн 53 к.

В іншій частині позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Повний текст рішення складено 26.03.2026 року.

Суддя Л.О. Пендюра