Рішення № 136905320, 27.05.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/722/26

Провадження № 2/455/594/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2026 року м. Старий Самбір

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі судді Титова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Гавриляк О.Б.,

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу

за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»»

до відповідача ОСОБА_1 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 33315,20 грн, -

ВСТАНОВИВ:

ВИКОРИСТАНІ У РІШЕННІ УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

Позивач - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»»,

Відповідач - ОСОБА_1 ,

Кредитодавець - ТОВ «Мілоан»,

Кредитний договір - Договір про споживчий кредит 6197567 від 30.05.2024,

ЦК України - Цивільний кодекс України,

ЦПК України - Цивільний процесуальний кодекс України.

ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Стислий зміст позовних вимог, правова позиція позивача

30.05.2024 між Кредитодавцем та Відповідачем укладено Кредитний договір, відповідно до умов якого, Кредитодавець зобов`язався надати Відповідачу в кредит грошові кошти в сумі 5000,00 грн на строк 345 днів, а Відповідач зобов`язався повернути кредит у визначений договором строк, сплатити комісію за надання кредиту та відсотки за користування кредитом.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу кредит у встановленому Кредитним договором порядку та розмірі, Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим, у Відповідача утворилась заборгованість за Кредитним договором у розмірі 33315,20 грн, про стягнення якої з Відповідача на свою користь - Позивач звернувся до суду із позовом у поточній справі як новий кредитор, що набув права вимоги до Відповідача в порядку факторингу.

Позивач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Правова позиція відповідача

Відповідач в судовому засідання підтвердила, що в Кредитному договорі дійсно вказаний її мобільний номер телефону а також номер банківської карти. Однак вказала, що вона уклала Кредитний договір, а також не отримувала ніяких грошових коштів на виконання умов такого договору.

ЗАКОНОДАВСТВО ТА СУДОВА ПРАКТИКА

Цивільні права і обов`язки, договір

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 2 статті 11, частина 1 статті 626, частина 1 статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина 1 статті 629 ЦК України).

Електронний договір

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (пункт 5 частини 1 статті 3, частина 7 статті 11 Закону «Про електронну комерцію»).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України).

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону «Про електронну комерцію»).

Кредитний договір, повернення кредиту, відсотки, комісія

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина 2 статті 1056-1 ЦК України).

До загальних витрат за споживчим кредитом включається, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту (абзац 2 частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Неустойка за порушення боржником зобов`язання

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 1-3 статті 549 ЦК України).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення (пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України).

Принципи цивільного судочинства, тягар доказування

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та диспозитивність (пункти 4 та 5 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Змагальність сторін полягає, зокрема, в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, при цьому, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 3 та 4 статті 12 ЦПК України, частина 1 статті 81 ЦПК України).

Принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).

У розумінні умов частин 4 - 6 статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас у частині 3 статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23).

Належність та достовірність доказів

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина 1 статті 77 та частина 1 статті 79 ЦПК України).

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанови Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №334/3056/15, від 14.11.2025 у справі №754/7038/23 та інші).

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Кредитний договір у поточній справі укладений 30.05.2024 в електронній формі між ТОВ «Мілоан» як кредитодавцем та Відповідачем як позичальником за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, підписаний Відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, та, відповідно до положень абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України, вважається таким, що за правовими наслідками його укладення - прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, а отже є обов`язковим для виконання сторонами з огляду на вимоги частини 1 статті 629 ЦК України.

За умовами Кредитного договору, Кредитодавець надає, а Відповідач отримує та зобов`язується повернути кредит на наступних умовах: (-) розмір кредиту - 5000,00 грн; (-) строк кредитування - 345 днів; (-) процентна ставка - 255,50 % річних від фактичного залишку кредиту (0,7 % за день користування кредитом) протягом першого розрахункового періоду; 511,00 відсотків річних (1,4 % за день користування кредитом) протягом інших розрахункових періодів; (-) комісія за надання кредиту - 5,75 % від суми кредиту - 276 грн.

Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, здійснивши 30.05.2024 безготівкове перерахування грошових коштів у розмірі 5000,00 грн на реквізити електронного платіжного засобу Відповідача, що підтверджується платіжним дорученням №132511984 від 30.05.2024, інформацією АТ "Перший український міжнародний банк" №КНО-07.8.5/7370 БТ від 01.05.2026 та виписко по банківському рахунку позичальника, згідно з якою на рахунок Відповідача 30.05.2024 надійшли грошові кошти в сумі 5000,00 від ТОВ "Мілоан".

За наведених обставин, доводи Відповідача про те, що вона не укладала Кредитний договів та не отримувала кредитних коштів - не узгоджуються з вищевикладеними матеріалами справи. Доказів належного виконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором матеріали справи не містять.

24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» укладено договір № 110-МЛ, відповідно до умов якого, ТОВ «Мілоан» відступило, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» набуло права вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

МОТИВИ СУДУ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно розрахунку позовних вимог, загальна заборгованість Відповідача за Кредитним договором становить 33315,20 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 23139,20 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту - 276,00 грн, неустойка - 4900,00 грн.

З представлених Позивачем доказів вбачається, що Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином та в порядку, визначеному умовами такого договору, надавши у розпорядження Відповідача кредитні кошти.

В свою чергу Відповідачем не представлено суду доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань за Кредитним договором, зокрема зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, як того вимагають умови Кредитного договору та положення частина 1 статті 1054 ЦК України.

За викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000,00 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача відсотків за користування кредитом, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до Кредитного договору, а саме абзацу другого п.1.5.3., вбачається, що нараховані згідно п.1.5.2 та 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть 18774,00 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи Позивач просить стягнути відсотки за користування кредитом в розмірі 23139,20 грн., що відповідно не узгоджується з умовами Кредитного договору, в якому, чітко прописано розмір нарахованих процентів за весь строк кредитування.

За викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача відсотків за користування кредитом в сумі, що чітко визначенаумовами договору, а саме - 18774,00 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією, пов`язаною з наданням кредиту, слід зазначити, що статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» прямо передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включається, зокрема, комісія кредитодавця, пов`язана з наданням кредиту, яка входить до загальних витрат за споживчим кредитом - тобто наведеною нормою передбачено право фінансових установ встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту.

Сторонами у Кредитному договорі обумовлена сплата комісії за надання Відповідачу кредиту та узгоджено розмір такої комісії. Відповідач отримав кредитні кошти, однак докази належного виконання Відповідачем зобов`язань зі сплати комісії за надання кредиту суду не представлені.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача комісії, пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 276,00 грн - підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Відповідача неустойки за неналежне виконання зобов`язань за Кредитним договором, суд звертає увагу на наступне.

Воєнний стан в Україні введено 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року.

Оскільки під час дії воєнного стану на території України позичальник - тобто Відповідач, відповідно до положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені), то правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача неустойки - відсутні.

ВИСНОВКИ СУДУ

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з Відповідача на користь Позивача слід стягнути заборгованість за Кредитним договором у розмірі 24050,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 18774,00 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту - 276,00 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Склад судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи - зокрема, витрат на професійну правничу допомогу (частина 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, серед іншого, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (пункти 1 та 2 частини 3 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

Судовий збір

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини 1 та 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог (72%), з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1916,93 грн.

Професійна правнича допомога, порядок розподілу витрат

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України та передбачено положеннями статті 15 ЦПК України.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

У розумінні умов частин 4 - 6 статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас у частині 3 статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23).

Витрати Позивача на професійну правничу допомогу

З представлених суду документів вбачається, що між Позивачем та АО «Апологет» укладено договір від 01.07.2025, на виконання умов якого, Позивачу надані адвокатські послуги загальною вартістю 8000,00 грн.

Відповідач наведений розмір витрат на професійну правничу допомогу не оспорював, клопотання про зменшення таких розміру витрат не заявляв. Підстав вважати заявлений Позивачем розмір витрат на правничу допомогу є непропорційним до предмета спору - не встановлено.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог (72%), витрати Позивача на професійну правничу допомогу розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з Відповідача на користь Позивача слід стягнути 5760,00 грн як відшкодування таких витрат.

РІШЕННЯ СУДУ

Керуючись статтями 258, 259, 264, 265, 282, 284, 288, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок №1, корпус №28) заборгованість за кредитним договором у розмірі 24050,00 грн.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок №1, корпус №28) судовий збір у розмірі 1916,93 грн.

5. Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок №1, корпус №28) витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 5760,00 грн.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження

Рішення підписано без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення - 27.05.2026.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Титов А.О.