Ухвала суду № 136904663, 27.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛАСправа № 335/296/26 1-кс/335/1986/2026

27 травня 2026 року слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засіданні ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду № 8 за адресою: вул. Перемоги, буд. 107Б, м. Запоріжжя, клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025080000000061 від 09 квітня 2025 року, щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, із вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, фізичної особи-підприємця, адвоката, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 301 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026 старший слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 за погодженням процесуального керівника звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СУ ГУНП України в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000061 від 09.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 301 Кримінального кодексу України (далі КК України).

Досудовим розслідуванням встановлено, що у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 301 КК України обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , який за попередньою змовою з іншими особами у період часу з травня до червня 2025 року вчинив низку злочинів щодо виготовлення з метою збуту і збут зображень порнографічного характеру через всесвітню мережу Інтернет. Крім того, ОСОБА_4 , маючи умисел на набуття, володіння та розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, достовірно знаючи про походження грошових коштів, діючи умисно, у період з травня 2025 року до червня 2025 року вчинив низку злочинів щодо легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом на суму не менше 46 151 долару США, що згідно курсу національного банку України становить 1 919 907 гривень.

За фактом вчинення зазначених кримінальних правопорушень 25.05.2026 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 301 КК України.

Посилаючись на дані про особу підозрюваного та обсяг пред`явленої підозри, а також на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити в повному обсязі. Просив визначити підозрюваному розмір застави у межах 800 мінімальних заробітних плат, тобто більше від максимального розміру, передбаченого ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із встановленого органом досудового розслідування розміром доходу від протиправної діяльності, інкримінованої ОСОБА_4 .

Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав недоведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор. Вважали наведені прокурором ризики абстрактними, оскільки жодних доказів на їх підтвердження не надано. Водночас, ОСОБА_4 є адвокатом, фізичною особою-підприємцем, є особою з інвалідністю ІІІ групи за захворюванням, що є несумісним з утриманням під вартою. Раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Має міцні соціальні зв`язки, родину та осіб, яких утримує, а саме першу дружину, яка має інвалідність ІІ групи, двох дітей, цивільну дружину і хвору мати, що підтверджується відповідними документами. Також, прокурор не довів неможливості застосування альтернативних запобіжних заходів, а саме особистого зобов`язання, домашнього арешту, особистої поруки. За виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків висловили бажання поручитись адвокати ОСОБА_9 , голова КДКА Запорізької області, і ОСОБА_10 , член дисциплінарної палати КДКА Запорізької області. Просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора, обрати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід. У разі визначення застави, просили заставу визначити в її мінімальному розмірі згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України.

Заслухавши доводи клопотання прокурора, думку інших учасників кримінального провадження та осіб, які виявили бажання поручитись за виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, дослідивши клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя встановив таке.

СУ ГУНП України в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000061 від 09.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 301 КК України.

25.05.2026 керівником Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_11 складене повідомлення про підозру у вказаному провадженні ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 301 КК України.

Слідчий суддя, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження № 12025080000000061 від 09.04.2025, встановив достатність підстав вважати висунуту ОСОБА_4 підозру обґрунтованою.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти, ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї ж статті, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Підставою застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор зазначає наявність ризиків, визначених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків переховування від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також неможливість застосування до нього альтернативних запобіжних заходів. З цими доводами прокурора у повній мірі погодитись неможливо, з огляду на таке.

Дійсно, на даний час досудове розслідування не завершене, а саме не допитані всі свідки події, що не виключає можливості впливу підозрюваного на них. Разом із тим, посилання прокурора на неправомірний вплив підозрюваного на потерпілу не може враховуватися слідчим суддею, адже як з`ясовано в судовому засіданні, дана обставина стосується іншого злочину (ч. 4 ст. 189 КК України), який згідно з пред`явленою підозрою не інкриміновано ОСОБА_4 .

Зважаючи на кількість епізодів протиправної діяльності, що інкримінуються ОСОБА_4 в межах висунутої підозри, слідчий суддя вважає частково обґрунтованим ризик можливого продовження протиправної діяльності. Водночас, наданими прокурором копіями протоколів обшуку за місцем здійснення протиправної діяльності доводиться, що за наслідками цих обшуків у ОСОБА_4 вилучені усі засоби та знаряддя, які використовувались для здійснення такої діяльності, а тому слідчий суддя вважає, що вказана діяльність ОСОБА_4 наразі припинена саме правоохоронним органом.

Водночас, ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування обґрунтовано прокурором тяжкістю інкримінованих злочинів. Разом із тим, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia), § 106, «Летельє проти Франції», п. 43). Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими обставинами, зокрема і особистості підозрюваного.

Також слідчий суддя враховує, що прокурором не доведено доказами обставин, які б свідчили про переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, оголошення його в розшук, наявність спроб перетнути державний кордон тощо. Зазначення прокурором під час розгляду клопотання, що ОСОБА_4 має підстави для відстрочки від мобілізації не свідчить про можливість його виїзду за межі України та не доводить неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, судом при вирішенні даного питання враховуються обставини, визначені ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, згідно із санкцією ч. 3 ст. 301 КК України (більш тяжкий злочин з сукупності) у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Також слідчим суддею згідно з положеннями ст. 178 КПК України враховуються дані про особу підозрюваного, підтверджені наданими слідчому судді документами з боку сторони захисту, а саме молодий вік, те, що є адвокатом, фізично особою-підприємцем. Головою КДКА Запорізької області характеризується позитивно. Є колишнім співробітником правоохоронного органу. Слідчим суддею враховується й стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 (є особою з інвалідністю ІІІ групи, має діагнози: хронічний подагричний артрит з ураженням суглобів, подагричний тубулоінтерстиціальний нефрит; ідіопатична епілепсія з поліморфними нападами середньої частоти та ін). Слідчим суддею також враховується сімейний стан, за яким підозрюваний розлучений, від першого шлюбу має неповнолітню дитину, 2011 року народження, і наразі перебуває у фактичних шлюбних відносинах, від яких має малолітню дитину, 2024 року народження. Має на утриманні хвору матір ОСОБА_12 (онкологічний діагноз). Раніше не судимий.

Враховуючи викладені обставини, встановлені безпосередньо у судовому засіданні, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, згідно з положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку, що у клопотанні прокурора про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити.

Водночас, згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У даному випадку прокурором доведено обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме обґрунтованість підозри ОСОБА_4 та наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак, не доведено обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, що надає слідчому судді підстави застосувати до ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід.

Застосування домашнього арешту до ОСОБА_4 слідчий суддя вважає таким, що не відповідає особі підозрюваного з огляду на його стан здоров`я, необхідність утримання інших осіб, зокрема, дітей.

Інші більш м`які запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов`язання та особиста порука, на переконання слідчого судді, не зможуть запобігти встановленим ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного. До того ж, заслухавши у судовому засіданні осіб, які висловили намір поручитися за виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, слідчий суддя дійшов переконання, що вони знають ОСОБА_4 як свого колегу, адвоката, який не має дисциплінарних стягнень та порушень адвокатської етики. Натомість, інкриміновані злочини не пов`язані із адвокатською діяльністю останнього, а тому вочевидь, інші адвокати не є тими особами, які можуть і здатні забезпечити виконання ОСОБА_4 обов`язків, що покладаються судом у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у межах цього кримінального провадження.

Відтак, найбільш доцільним у даному випадку є застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

З урахуванням встановлених ризиків та особистості підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає можливим застосувати до нього запобіжний захід у вигляді застави, із покладенням обов`язків, які усунуть ризики, визначені прокурором у клопотанні, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом; не відлучатися із міста Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин, які досліджуються у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади (органу досудового розслідування) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує приписи п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, якою передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні двох тяжких злочинів, а також з урахуванням даних, наданих слідчому судді про його майновий стан, слідчий суддя доходить висновку про визначення розміру застави 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обставин, які б надавали слідчому судді право визначити заставу у більшому розмірі, що перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які можуть вважатися виключними, у судовому засіданні не встановлено. Посилання прокурора на визначений органом досудового розслідування розмір щодо легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, на суму не менше 46 151 долару США, що згідно курсу Національного банку України становить 1 919 907 гривень, на переконання слідчого судді, не може вважатися такою виключною обставиною, оскільки є, власне, протиправними діями, які інкримінуються підозрюваному.

Підсумовуючи все вищевикладене, клопотання слідчого слід залишити без задоволення та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без задоволення.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 х 60), що становить 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) грн 00 коп., яка має бути внесена на депозитний рахунок за такими реквізитами: код отримувача (ЄДРПОУ) 26316700; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA928201720355289002015001205. В призначенні платежу вказати: вид платежу застава за ОСОБА_4 , справа 335/296/26 (1-кс/335/1986/2026), Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя.

Підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із міста Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин, які досліджуються у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (органу досудового розслідування) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали в частині покладення на підозрюваного обов`язків визначити до 25 липня 2026 року включно.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у цьому кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 27 травня 2026 року.

Повний текст ухвали оголошений 28 травня 2026 року о 16:00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1