Рішення № 136904416, 22.05.2026, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/5558/24

Провадження № 2-о/314/5/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2026 м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі

головуючої судді Швець О.В.,

секретар судового засідання Павлівська І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу,

за участю:

заявника ОСОБА_1 ,

представник заявника ОСОБА_4 ,

заінтересована особо ОСОБА_2

представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Матвєєнко Г.М.,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Міхненко С.С., звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити юридичний факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 24 травня 2024 року по день смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що 11 січня 1992 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був зареєстрований шлюб. В період шлюбу у подружжя ОСОБА_6 народилися діти: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Заявник разом з чоловіком та дітьми, починаючи з 2000 року проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 23 квітня 2024 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був розірваний. Рішення суду набрало законної сили 24 травня 2024 року. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 продовжили проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 , спільно вели господарство та мали спільний бюджет. ОСОБА_5 був призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 загинув під час виконання бойового наказу по захисту Батьківщини, отримавши поранення несумісні з життям в районі населеного пункту Катеринівка Покровського району Донецької області. Сповіщення про загибель військовослужбовця ОСОБА_5 надійшло його сину ОСОБА_2 . Відповідно до положень частини першої та другої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу, заявниці необхідне для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця, яка передбачена Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Отже, цей факт дійсно має юридичне значення для отримання заявницею грошових сум. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Зокрема, згідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. 18 січня 2024 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 560/17953/21 відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства. Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечить моральним засадам суспільства. Відповідно п. 3 ст. 4 СК України, кожна особа має право на проживання в сім`ї. Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї. Нормами Сімейного кодексу України не визначено, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду під час їх оцінки. Частиною 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 р. N 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Відповідно до ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " від 20.12.91 р. N 2011-XII, у випадках, зазначених у п. п. 1 - 3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України. Відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 р. № 2011- XII виходить, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили. Частиною 6 та 8 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 р. N 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями. Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо. У постанові Верховного Суду по справі № 372/3321/19 (провадження № 61- 10538св22) від 20 березня 2023 року, суд зазначив, що належними та допустимими доказами проживання однією сім`єю є, зокрема: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть, свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого, чеки, квитанції, свідоцтва про право власності, заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства. У постанові Верховного Суду по справі № 664/1206/19 (провадження № 61- 6394св21) від 26 липня 2022 року, суд дійшов до висновку, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки. Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. ..... Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 01.01.2012 р., доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Таким чином, для призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю ОСОБА_5 під час виконання ним обов`язків військової служби, заявник просить суд встановити факт її проживання з ОСОБА_5 однією сім`єю без шлюбу з 24 травня 2024 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У ході судового засідання представник заявника повністю підтримав подану заяву, просив її задовольнити та пояснив, що шлюб між подружжям ОСОБА_6 було укладено у 1992 році. Незважаючи на те, що шлюб згодом був розірваний за рішенням суду, подружжя продовжувало жити разом як сім`я, спільно вели побут та господарство до дня смерті ОСОБА_7 .

Заявниця ОСОБА_1 на судовому засіданні підтримала аргументи свого представника та попросила суд встановити факт її спільного проживання з ОСОБА_5 як однією сім`єю без офіційного шлюбу. Вона додатково пояснила, що вони з ОСОБА_8 проживали разом понад тридцять років, спільно побудували будинок та народили дітей. Рішення про розірвання шлюбу було прийнято нею з профілактичною метою, тому що вона вже не знала, як вплинути на шкідливу звичку чоловіка надмірне вживання алкоголю. Після розірвання шлюбу вони продовжували жити у форматі сімейних стосунків, вели спільний побут і займалися господарськими справами. Коли чоловік повертався зі служби, він виконував усі обов`язки, пов`язані з домогосподарством, спільним побутом, вони жили як чоловік та дружина.

Заінтересовані особи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , повідомили суду, що хоча шлюб між батьками офіційно було розірвано, їхні взаємини фактично зберігали риси подружнього життя. Вони зазначили, що батько під час служби приїжджав до матері, допомагав вести спільне господарство, передавав їй гроші на оплату комунальних послуг та покупки. Він також відзначав разом із нею її день народження, а мати надсилала йому посилки до армії, що свідчило про тісні родинні стосунки попри офіційний розрив шлюбу.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України у судове засідання зазначив, що обґрунтування заяви є недостатнім, належних доказів для встановлення факту проживання однією сім`єю не надано, заявником не надано достовірних доказів, які отримані законним шляхом та відповідно чинному законодавству, щодо факту спільного проживання. Відтак, оскільки належних, допустимих і достатніх доказів про проживання заявника із загиблим однією сім`єю та на підтвердження спільного проживання, пов`язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов`язків заявником не надано, відповідно, відсутні підстави для визнання такого факту доведеним, а тому з урахуванням вищевказаного просить суд у задоволенні заяви заявника відмовити у повному обсязі.

При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви, клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Ухвалами суду витребувано докази.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка с.Жовтневе Вільнянського району Запорізької області, зареєстрована та проживає АДРЕСА_1 , про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 23.07.1998 Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області та Витяг з реєстру Петро-Михайлівської територіальної громади № 2024/014019766 від 20.11.2024.

11 січня 1992 року між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , був зареєстрований шлюб, про що того ж дня відділом записів РАЦС виконкому Нахімівської райради м.Севастополя складено відповідний актовий запис №10, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

В даному шлюбі у них народилося двоє дітей, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що 03.08.1992 Гнаровською сільською радою Вільнянського району Запорізької області складено відповідний актовий запис № 06, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що 11.05.1999 року Гнаровською сільською радою Вільнянського району Запорізької області складено відповідний актовий запис № 08, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 11.05.1999.

ОСОБА_5 був призваний на військову службу під час мобілізації.

Судом з`ясовано, що Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.04.2024 у справі № 314/6042/23 шлюб між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було розірвано.

Як стверджує заявник ОСОБА_1 у поданій нею заяві, після розірвання шлюбу, вона із ОСОБА_5 продовжили проживати однією сім`єю як чоловік та дружина, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, несли витрати на утримання житла, його ремонт, проводили спільно час зі своїми дітьми, спільно відвідували родичів один одного та спільних друзів, спільно піклувалися про своїх дітей та утримували їх, разом відпочивали та проводили дозвілля, а тому фактично перебували у сімейних стосунках.

Зокрема, в період перебування ОСОБА_5 в зоні бойових дій, заявник майже кожного дня з ним спілкувалася по телефону, підтримувала його, обговорювала з ним різного роду побутові справи, витрати на утримання будинку, та інші сімейні питання, що, зокрема, підтверджується скріншотами (знімками екрану) з мобільного телефону заявника щодо вхідних/вихідних дзвінків, вхідних/вихідних текстових повідомлень, переписки в різних месенджерах.

При цьому, заявник зазначила, що в період перебування ОСОБА_5 в зоні бойових дій, вирішення всіх сімейних справ було за нею, а тому ОСОБА_5 пересилав кошти на картку заявниці, щоб заявник могла оплачувати послуги з утримання будинку, купувати все необхідне для покращення благоустрою їх домогосподарства, про що свідчить скріншоти банківських переводів грошових коштів ОСОБА_9 на рахунок ОСОБА_1

05.09.2024 року за № 1/90/7341 з РТЦК надіслано сповіщення сім`ї, згідно якого сповіщено, що старший солдат ОСОБА_5 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_9 , в результаті ворожого мінометного обстрілу, під час виконання бойового наказу по захисту Батьківщини, отримавши поранення несумісні з життям, а районі н.п. Катеринівка Покровського району Донецької області.

ОСОБА_5 в с.Катеринівка Покровського району Донецької області помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 , видане 10.09.2024 Вільнянським відділом реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 748.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 1561к/2426дон від 09.09.2024, виданого лікарем судово-медичним експертом ОСОБА_10 КУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради», смерть ОСОБА_5 настала внаслідок відкритої рани задньої стінки грудної клітки, вогнепальне поранення.

Заявник як на підставі наведених вище обставин просить суд встановити факт її проживання однією сім`єю без шлюбу та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , з 24.05.2024 року по 03.09.2024 року.

Суд погоджується з такими аргументами заявника, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

В силу ч. 2 та ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки - складають сім`ю.

Про ознаки проживання однією сім`єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Свідок ОСОБА_11 , допитана в судовому засіданні, пояснила, що є однокласницею та кумою ОСОБА_1 . За її словами, ОСОБА_6 постійно проживали разом як подружжя, і про розірвання їхнього шлюбу їй нічого не було відомо. Вона зазначила, що під час проходження служби ОСОБА_12 приїжджав на день народження ОСОБА_13 , зробив їй сюрприз, і вони поводили себе, як завжди як сім`я. Пізніше, у липні, вони також навідувались до неї в гості додому.

Свідок ОСОБА_14 , допитана в судовому засіданні, пояснила, що вона є подругою родини ОСОБА_6 і знайома з ними вже більше десяти років. Про розірвання їхнього шлюбу їй стало відомо недавно, і раніше вона ніколи не чула від ОСОБА_6 про такі наміри. За її словами, під час проходження служби ОСОБА_8 вона бачила подружжя разом у магазині, де вони закуповувалися, після чого запросили її на вечерю, оскільки очікували в гості дітей.

Свідок ОСОБА_15 , допитаний під час судового засідання, зазначив, що є сусідом подружжя ОСОБА_6 понад 16 років. За його словами, під час проходження служби ОСОБА_12 приїздив додому в травні та липні лише на один день. Про факт розірвання їхнього шлюбу свідкові нічого не відомо. Він також додав, що ОСОБА_6 проживали як подружжя, мали певні розбіжності, як це трапляється в кожній сім`ї, але кохали одне одного та вели спільний побут, господарство.

В матеріалах справи наявна довідка виконавчого комітету Петро - Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 11.11.2024 № 304, відповідно до якої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована разом з померлим ОСОБА_5 з 2000 року по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Акт депутата Петро - Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області Сенченко Є.О. від 11 листопада 2024 року, свідчить про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з серпня 2000 року проживала з своїм чоловіком ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Після розірвання шлюбу, 23 квітня 2024 року, ОСОБА_1 продовжила спільно проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 до дня смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Вищевказані наявні в матеріалах справи докази, які досліджені в судовому засіданні та описані судом вище, які нічим не спростовані, в їх сукупності та взаємозв`язку, дають суду можливість дійти висновку, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , з 24 травня 2024 року по 03 вересня 2024 року проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу.

Також судом встановлено, що упродовж вказаного періоду ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_5 не перебували в інших зареєстрованих шлюбах.

З відповіді на запит суду надану Вільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) вбачається, що згідно відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян, виявлено що в актовому записі № 10 про шлюб гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та гр. ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у м.Севастополі. Відповідно до інформації, внесеної до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, відмітка про розірвання шлюбу відсутня.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу є необхідність реалізації її прав, а саме, призначення та отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку із смертю ОСОБА_5 під час виконання ним обов`язків військової служби, що настала смерть внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, відтак такий факт породжує юридичні наслідки, а чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання.

Отже, заява ОСОБА_1 про встановлення факту її проживання із ОСОБА_5 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 24 травня 2024 року по 03 вересня 2024 року, підлягає до задоволення.

Частиною 7 статті 294 ЦПК України встановлено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі наведеного, керуючись статтями 3, 12, 258, 259, 265, 273, 294, 315, 317, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Встановити юридичний факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 24 травня 2024 року по день смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

заявник ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

заінтересовані особи:

1. Міністерство оборони України, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 00034022, місцезнаходження м. Київ проспект Повітрофлотський, 6;

2. ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

3. ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя Ольга Валеріївна Швець

22.05.2026