Рішення № 136903683, 28.05.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 293/193/26

Провадження №2/149/866/26

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.05.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Робак М.В.,

за участі секретаря Поліщук Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Деал Фінанс Груп" звернулося до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що між первісним кредитором та відповідачем укладено договір про надання кредиту за умовами якого відповідач отримала грошові кошти, які зобов`язалася повернути та сплатити проценти за користування ними. У порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала та допустила заборгованість в загальному розмірі 10 624,11 грн, з яких: 3 500,00 грн - заборгованість за кредитом, 1 050,00 грн - заборгованість за процентами, 474,11 грн - заборгованість за комісією, 5 600,00 грн сума заборгованості за пенею, яку позивач, набувши право вимоги просить стягнути разом з судовими витратами у розмірі 7 162,40 грн, з яких: 2662,40 - судовий збір, 4500 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 18.03.2026 справу принято до свого провадження та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву, витребувано докази.

В судове засідання сторони не з`явилися. Представник позивача подав заяву до суду в якій просить здійснити розгляд без участі позивача та його представника, проти заочного розгляду справи не заперечує. Повістка адресована відповідачці повернулася з відміткою "адресат відсутній".

За наявності умов визначених ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює проводити заочний розгляд справи за наявними доказами.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

16.04.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів»»та відповідачем (Споживач) за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи та в порядку, визначеному Законом України "Про електронну комерцію", укладено договір про надання кредиту №71453787 (далі - Договір) за умовами якого відповідач, шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки), отримала кредит у розмірі 3500 грн, строком 30 днів, із фіксованою процентною ставкою 0,775% в день, комісією за надання кредиту 15% від суми кредиту (а.с.24-37).

Крім того 13.05.2025 між сторонами було укладено Додаткову угоду №14930362 до Договору позики № 71453787 від 16.04.2025, за умовами якого сторони домовилися про продовження строку кредитування на 58 днів, тобто до 12.06.2025 та змінено процентну ставку з 0,775% на 1% (а.с.40-42).

Крім того 13.06.2025 між сторонами було укладено Додаткову угоду №15148400 до Договору позики № 71453787 від 16.04.2025, за умовами якого сторони домовилися про продовження строку кредитування на 88 днів, тобто до 13.07.2025 (а.с.44-46)

Крім того 22.07.2025 між сторонами було укладено Додаткову угоду №15403694 до Договору позики № 71453787 від 16.04.2025, за умовами якого сторони домовилися про продовження строку кредитування на 118 днів, тобто до 21.08.2025 (а.с.48-50)

Згідно довідки про ідентифікацію (а.с.52) вбачається, що відповідач ОСОБА_1 неодноразово отримувала одноразовий ідентифікатор на свою електронну пошту для підписання договорів кредиту.

Отримання відповідачем коштів у розмірі 3500 грн. підтверджується: довідкою ТОВ "ФК"ФІНЕКСПРЕС" , квитанцією (а.с.54-55) та інформацією АТ КБ "Приватбанк" (а.с. 133-135)

Згідно розрахунків заборгованості (а.с.12-17) встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 становить 10 624,11 грн, з яких: 3 500,00 грн - заборгованість за кредитом,

1 050,00 грн - заборгованість за процентами, 474,11 грн - заборгованість за комісією, 5 600,00 грн сума заборгованості за пенею.

Згідно виписки за договором, наданої на ухвалу суду, вбачається, що відповідачу, ОСОБА_1 було емітовано карту та зараховано кошти (а.с.133-135)

16.09.2025 між ТОВ "Деал Фінанс Груп" та ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" укладено договір факторингу №16/09/25 за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача за Договором кредиту №71453787 (а.с.58-65), що також підтверджується реєстром прав вимоги (а.с.74).

Відповідно до договору про надання юридичних послуг, витягу з Акту №4-ДІЛ, позивачем понесено витрати в розмірі 4500 грн ( а.с.77-83)

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ст. 639 ЦК України).

Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України або ГК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Приймаючи до уваги те, що Договір підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", суд доходить висновку, що даний Договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Приймаючи до уваги те, що позивачем надано документи, які підтверджують відступлення права вимоги за Договором, позивач набув право вимоги до відповідача за Кредитним договором.

За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Обґрунтованість розміру заборгованості по тілу кредиту, відсоткам та комісії підтверджується наданими позивачем розрахунками, які відповідають умовам договору, а тому приймаються судом та в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо стягення пені суд зазначає наступне.

У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки, законодавець на рівні ЦК України (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню), суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення з Відповідача пені в розмірі 5 600 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5 600 грн. пені, задоволенню не підлягають, а тому позов ТОВ "Деал Фінанс Груп" в цій частині задоволенню не підлягає.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України).

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На професійну правничу допомогу, зокрема підготовку позовної заяви та клопотання про витребування доказів, позивачем понесено витрати в розмірі 4500 грн, які підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1259,05 грн та 2128,04 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 610, 1054, 1056 ЦК України, ст.ст. 76-81, 141, 280. 289, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ТОВ "Деал Фінанс Груп" (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ "ОТП БАНК", код банку - 300528) заборгованість за Договором кредиту №71453787 у розмірі 5024,11 грн, з яких: 3 500,00 грн - заборгованість за кредитом, 1 050,00 грн - заборгованість за процентами, 474,11 грн - заборгованість за комісією.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ТОВ "Деал Фінанс Груп" (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ "ОТП БАНК", код банку - 300528) суму сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 1259,05 та 2128,04 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Марина РОБАК