Рішення № 136896657, 28.05.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

28.05.2026

ЄУН № 337/5149/25

Провадження № 2/337/142/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді Кучерука І.Г.

з участю секретаря Роман Д.В.

представника приватного виконавця Горбульова А.В. - адвоката Коваля В.О.

представника відповідача ТОВ «АЛАМАК» - адвоката Коломійця С.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбульова Антона Вадимовича в інтересах позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛАМАК», ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору щодо майна боржника та відновлення становища, яке існувало до порушення права,

в с т а н о в и в :

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Горбульов А.В. в інтересах АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» звернувся до суду з позовом до ТОВ «АЛАМАК», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору щодо майна боржника та відновлення становища, яке існувало до порушення права, у якому вказав, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № НОМЕР_8 з примусового виконання наказу № 917/1044/22, виданого Господарським судом Полтавської області від 04.03.2025 про стягнення з ТОВ «АЛАМАК» на користь АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» 13721597,12 грн. пені за порушення строків виконання робіт за період з 29.12.2021 по 29.06.2022, 1 049 739,74 грн. штрафу за порушення строку виконання зобов`язання, 119 961,06 грн. витрат за проведення експертизи та 221 570,04 грн. витрат по сплаті судового збору. Загальний розмір заборгованості за виконавчим провадженням становить 16 623 089,71 грн.

Після відкриття виконавчого провадження було проведено перевірку майнового стану боржника, в тому числі щодо наявності зареєстрованого за боржником рухомого майна та історій операцій з майном. В результаті чого було встановлено, що боржнику на праві приватної власності належав транспортний засіб INFINITIQX80,2017 року випуску, VIN НОМЕР_1 .

Однак, після відкриття Господарським судом Полтавської області провадження у справі № 917/1044/22 за позовом AT «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» до ТОВ «АЛАМАК» про стягнення 12 927 562,37 грн, боржник відчужив належний йому на праві власності транспортний засіб на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу 2348/2023/3695943 транспортного засобу від 09.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.09.2022 прийнято позовну заяву AT «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» до ТОВ «АЛАМАК» про стягнення 12 927 562,37 грн до розгляду і відкрито провадження у справі № 917/1044/22.

17.09.2024 рішенням Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1044/22 стягнуто з ТОВ «АЛАМАК» на користь АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» 13 721 597,12 грн. пені за порушення строків виконання робіт за період з 29.12.2021 по 29.06.2022, 1 049 739,74 грн штрафу за порушення строку виконання зобов`язання, 119 961,06 грн витрат за проведення експертизи та 221 570,04 грн витрат по сплаті судового збору.

04.03.2025 Господарським судом Полтавської області видано судовий наказ № 917/1044/22 на примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 17.09.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 року, які набрали законної сили 04.02.2025, який в подальшому був пред`явлений до

виконання у зв`язку з чим 05.03.2025 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_8.

В результаті вжитих виконавчих дій в межах зазначеного виконавчого провадження було встановлено відсутність у боржника будь-якого рухомого та нерухомого майна, а також грошових коштів.

Отже, після звернення АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення коштів з ТОВ «АЛАМАК» останнє відчужило своє майно на користь ОСОБА_1 , при цьому вже на момент примусового виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 17.09.2024 встановлено відсутність у боржника майна за рахунок якого можливо було б

виконати рішення суду, що свідчить про те, що боржник завчасно вивів своє майно з під

стягнення з метою унеможливлення звернення стягнення на майно боржника під час примусового виконання рішення.

Покупцем за оспорюваним договором купівлі-продажу транспортного засобу є ОСОБА_1 , яка являється матір`ю колишнього власника та директора ТОВ «АЛАМАК» ОСОБА_2 і син покупця вивів ліквідне майно з підконтрольної йому юридичної особи на користь своєї матері. Ціна продажу є неринковою, що підтверджується листом ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» в якому оцінювач визначив, що орієнтовна середньо ринкова вартість відчуженого боржником транспортного засобу станом на 09.03.2023 становить 3 418 000,00 грн.

Вважає, що враховуючи дату вчинення правочину, суб`єктів оспорюваного правочину та

ціни продажу, є обґрунтовані підстави вважати, що боржник та покупець діяли

недобросовісно та зловживали правами, оскільки вчинили оспорюваний договір

купівлі-продажу, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на

уникнення сплати боргу та звернення стягнення на таке майно, шляхом відчуження

його на користь пов`язаної особи (син відчужив матері) після того, як Господарським

судом Полтавської області відкрито судове провадження про стягнення значної суми

коштів з Відповідача 1.

Боржник уклав оспорюваний договір купівлі-продажу після того, як позивачем було ініційовано судове провадження № 917/1044/22 про стягнення з відповідача 1 коштів. Сам факт укладання договору боржником у період настання у нього зобов`язання із

погашення заборгованості перед кредитором, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

Оспорюваний правочин вчинено 09.03.2023, тобто після того, як АТ

«ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення коштів з Відповідача 1.

Боржник відчужив нерухоме майно на підставі оспорюваного правочину на користь пов`язаної особи, а саме матері власника та директора (на момент відчуження) TOB «АЛАМАК». Фактично син відчужив майно на користь своєї матері. Ціна продажу майна є не ринковою. У боржника відсутнє інше майно за рахунок якого можливо було б виконати рішення суду ухвалене на користь позивача.

Сукупність наведених обставин доводить той факт, що боржник, усвідомлюючи характер свого діяння, недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами, передбачаючи наслідки своїх дій та бажаючи їх настанню, вчинив правочин на шкоду правам інших осіб, зокрема АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО», оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника.

Сторони в оспорюваного правочину «вживали право на зло», оскільки цивільно-правовий інструментарій використовувався учасниками цивільних відносин для недопущення звернення стягнення на майно боржника та унеможливлений виконання грошових зобов`язань та рішення суду, яким стягнуто заборгованість. Відтак, оспорюваний договір купівлі-продажу 2348/2023/3695943 транспортного засобу від 09.03.2023 є фраудаторним, тобто вчиненими на шкоду кредитору.

Просить суд визнати недійним договір купівлі-продажу 2348/2023/3695943 транспортного засобу від 09.03.2023, укладеного між ТОВ «АЛАМАК» та ОСОБА_1 на підставі якого підрозділом МВС ТСЦ 2348 зареєстровано право власності на транспортний засіб марка INFINITI модель QX80, 2017 року випуску, колір сірий, VIN НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 ) за ОСОБА_1 та відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення транспортного засобу у власність ТОВ «АЛАМАК», а також стягнути з відповідачів судові витрати.

Одночасно з позовом приватним виконавцем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки INFINITI, який зареєстрований за ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 02.10.2025 року заяву про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на транспортний засіб марки INFINITI, який зареєстрований за ОСОБА_1 .

07.10.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

22.10.2025 року до суду від представника відповідача ТОВ «АЛАМАК» надійшов відзив на позов узагальненими доводами якого зазначено, що Відповідач 1 не погоджується з висновком приватного виконавця.

Під час кваліфікації певного правочину як фраудаторного потрібно встановити обставини, наявність яких дозволяє дійти висновку, що його було укладено на шкоду кредиторам, при цьому оцінювати такі обставини слід у їх сукупності, а не окремо.

Дійсно, спірний правочин було укладено після звернення позивача до господарського суду та відкриття провадження у справі, а продаж здійснено на користь пов`язаної особи, але самі по собі зазначені обставини, за відсутності інших кваліфікуючих ознак (продаж за неринковою ціною, відсутність оплати за товар, відсутність у боржника іншого майна, на яке може бути здійснено звернення стягнення), не свідчать про фраудаторний характер укладеного правочину.

Діючим законодавством особі, до якої пред`явлено позов, не заборонено розпоряджатися наявним йому майном, та не обмежено коло осіб, з якими можливо укладання правочинів.

За умови, що такий правочин не призводить до зменшення майнової маси боржника та не направлений на унеможливлення виконання судового рішення, він не може вважатися фраудаторним. В свою чергу, про зменшення майнової маси боржника та виведення майна може свідчити продаж за заниженою (неринковою) ціною, відсутність оплати за договором, відсутність іншого майна на балансі боржника. В той же час приватний виконавець не навів доказів, що свідчать про наявність таких обставин.

Твердження позовної заяви відносно відсутності у ТОВ «АЛАМАК» іншого майна, на яке може бути звернено стягнення спростовується даними балансу підприємства на 30.09.2025, поданого до органів державної статистики 15.10.2025, та відповідно до якого загальна вартість активів відповідача 1 станом на 30.09.2025 складає 16 335 000 грн.

Таким чином, у боржника наявне інше майно на яке можливо звернути стягнення під час виконання судового рішення, однак, приватним виконавцем всупереч вимог Закону України "Про виконавче провадження" не були здійснені заходи щодо звернення стягнення на таке майно з метою задоволення вимог стягувача.

Відповідно до умов пункту 3.1 спірного договору купівлі-продажу № 2348/2023/3695943 транспортного засобу, продаж був здійснений за ціною 441 784 грн. З урахуванням суми ПДВ 20% 89756,80 грн. остаточна ціна продажу склала 530 140,80 грн.

Приватний виконавець посилається на лист ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» № 63 від 02.09.2025, в якому зазначено, що згідно бюлетеня автотоварознавця середньоринкова вартість транспортного засобу INFINITI QX80, 2017 року випуску, станом на 09.03.2023 становить 3418000,00 грн., а на 30.07.2025 - 1330570,00 грн. Разом із тим, зазначений лист не може вважатися належним доказом ринкової вартості відчужуваного транспортного засобу, оскільки не є звітом про оцінку конкретно визначеного майна, складеного відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а лише містить інформацію про середньоринкову вартість аналогічних транспортних засобів, без урахування їх технічного стану, пробігу, фізичного зносу. В самому ж листі № 63 від 02.09.2025 суб`єкт оціночної діяльності наголошує, що визначити ринкову вартість транспортного засобу без його огляду не є можливим. Таким чином зазначений лист не є носієм доказової інформації стосовно ринкової вартості відчужуваного транспортного засобу.

Транспортний засіб було придбано за зовнішньоекономічним контрактом № 20/US/0720 від 20.07.2020 у компанії G & G Auto Sales LLC (США) за ціною 21527 доларів США, про що свідчить специфікація (додаток 1 до контракту), а також рахунок-фактура (Invoice) № 20200709 від 21.07.2020. Оплата вартості придбаного транспортного засобу в сумі 21527 доларів США було здійснено на користь продавця G & G Auto Sales LLC платіжним дорученням № 3 від 07.07.2020.

Транспортний засіб було ввезено на митну територію України у митному режимі імпорту згідно митної декларації UA500030/2020/519468, відповідно до якої митна вартість транспортного засобу склала 609 567,14 грн. За вказаною вартістю придбаний транспортний засіб було оприбутковано на балансі ТОВ «АЛАМАК».

09.03.2023 транспортний засіб було продано відповідачеві 2 за спірним договором за ціною, що дорівнювала його залишкової вартості (вартості придбання за вирахуванням зносу за період експлуатації), що з урахуванням ПДВ склало 530 140,80 грн. Зазначена ціна є близькою до ціни придбання транспортного засобу, що свідчить про її ринковий характер. Транспортний засіб був переданий відповідачу 2 за видатковою накладною № 1 від 09.03.2023 за ціною 530 140,80 грн. Ціна товару була сплачена відповідачем 2 на користь відповідача 1 в безготівковій формі відповідно до платіжних інструкцій № 131052469 від 22.03.2023 в сумі 150 000,00 грн., № 131151004 від 23.03.2023 в сумі 49 000,00 грн., № 131145648 від 23.03.2023 в сумі 150 000,00 грн., № 131256807 від 24.03.2025 в сумі 150 000,00 грн., № 131590308 від 28.03.2023 в сумі 31 140,80 грн. Таким чином, транспортний засіб був відчужений відповідачем 1 за ринковою ціною, яка була повністю сплачена відповідачем 2. Зазначене свідчить, що внаслідок укладання та виконання спірного договору не відбулося зменшення майнової маси відповідача 1 , оскільки останній отримав в повному обсязі справедливу компенсацію вартості відчуженого транспортного засобу.

Оспорюваний договір укладений не на шкоду кредиторам, з єдиною метою здійснити виведення майна задля уникнення виконання рішення суду, а навпаки спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. На думку відповідача 1, приватний виконавець не довів наявність сукупності обставин, з якими закон пов`язує визнання договору фраудаторним, в зв`язку з чим позвоні вимоги є безпідставними.

06.11.2025 року до суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позову якому вказано, що повідомляє, що проти задоволення позовних вимог АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» до неї та ТОВ «АЛАМАК» про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним заперечує в повному обсязі, підтримує доводи, викладені у відзиві на позовну заяву ТОВ «АЛАМАК».

В своїй позовній заяві позивач просить відновити становище, що існувало до порушення шляхом повернення транспортного засобу у власність ТОВ «АЛАМАК». Разом із тим таке формулювання позовних вимог не враховує приписів діючого законодавства, а саме ст. 216 ЦК України, що встановлює наслідки недійсності правочину. Нормою пункту 1 цієї статті встановлено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, у випадку, якщо виконання правочину було проведено обома сторонами, кожна зі сторін повинна повернути іншій стороні, все отримане на виконання недійсного правочину, при цьому закон не передбачає можливості повернення у попередній стан тільки для однієї зі сторін.

Враховуючи, що оспорюваний правочин було виконано обома сторонами в повному обсязі, в тому числі з її боку на виконання умов договору було сплачено ТОВ «АЛАМАК» грошові кошти в сумі 530 140,80 грн. (ціна договору), що підтверджується платіжними інструкціями № 131052469 від 22.03.2023 в сумі 150 000,00 грн., № 131151004 від 23.03.2023 в сумі 49 000,00 грн., № 131145648 від 23.03.2023 в сумі 150 000,00 грн., № 131256807 від 24.03.2025 в сумі 150 000,00 грн., № 131590308 від 28.03.2023 в сумі 31 140,80 грн. Отже, правовим наслідком визнання спірного правочину недійсним буде повернення обох сторін у первісний стан, тобто повернення транспортного засобу у власність ТОВ «АЛАМАК» та повернення їй сплачених на користь ТОВ «АЛАМАК» грошових коштів у сумі 530 140,80 грн. Таким чином, якщо позивач просить застосувати наслідки недійсного правочину, такі наслідки мають бути застосовано у повному обсязі відповідно до приписів ст. 216 ЦК України.

Ухвалою суду від 09.12.2025 року витребувано у ТОВ «АЛАМАК» бухгалтерські (фінансові) документи, що підтверджуються наявність у Товариства майна з розкриттям у відповідних документах найменування об`єкта, місцезнаходження та на праві якого речового права воно перебуває у ТОВ «АЛАМАК».

21.01.2026 року до суду від представника відповідача ТОВ «АЛАМАК» надійшли документи на виконання ухвали суду від 09.12.2025 року.

22.01.2026 року закрито підготовче провадження і справа призначена до судового розгляду по суті.

16.02.2026 року до суду від приватного виконавця Горбульова А.В. надійшли пояснення у яких зазначено, що на виконання ухвали суду про витребування доказів відповідачем окрім надання певних документів зазначено, що надати оборотно-сальдову відомість по рахунку 10 «Основні засоби» та інвентарний список (опис) основних засобів з зазначенням повного найменування об`єкта є неможливим у зв`язку з відсутністю основних засобів на балансі підприємства, і таким чином, відповідач підтвердив той факт, що в останнього відсутнє будьяке рухоме, нерухоме майно.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 вбачається, що контрагентом є «СИБЭЛЕКТРОМОТОР», враховуючи те, що у відомості відсутній код ЄДРПОУ контрагента, а також те, що назва контрагента написана на російській мові та валютою платежів за контрактами є російський рубль, ймовірно за все «СИБЭЛЕКТРОМОТОР» є юридичною особою нерезидентом. За пошуком в мережі за словом «СИБЭЛЕКТРОМОТОР» знаходить - ООО "НПО Сибэлектромотор", який знаходиться в Томській області РФ. Щодо депозиту в розмірі 690 070,00 грн, який знаходиться в ПАТ «Платінум Банк», то відповідно до відомостей з офіційного сайту НБУ, зазначений банк знаходиться у ліквідації з 2017 року. Щодо заборгованості «ММК Ильича», то ймовірно за все це - ПРАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» (код ЄДРПОУ 00191129), який перебуває у банкрутстві та основні засоби якого залишились на території окупованого Маріуполя. Таким чином, в разі наявності у відповідача 1 дебіторської заборгованості, то боржниками за неї є або резидент РФ або банк, який перебуває у ліквідації вже 9 років або юридична особа, яка перебуває у стані банкрутства, а її засоби перебувають на території окупованого Маріуполя. Отже, жодна ліквідна дебіторська заборгованість відповідача 1 на яку була б можливість звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості- відсутня.

Видаткові накладні, що датовані 16.10.2019, 13.02.2025, 05.04.2022, не містять місцезнаходження товару, його стан. Більш того, придбаний товар на підставі накладної від 05.04.2022 взагалі не відповідає характеру діяльності відповідача та його КВЕДам, що дає підстави стверджувати про безтоварність такої операції.

Відповідач надав документи, які частково підтверджували наявність певних господарських операцій в минулому. Більш того, зазначені документи не підтверджують факт наявності майна, за рахунок якого була б можливість погасити заборгованість у розмірі 16 623 089,71 грн, що спростовує довод відповідача 1 про наявність у нього майна на загальну суму 16 335 000,00 грн.

Представник позивача АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО», відповідачка ОСОБА_1 судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином.

Представник приватного виконавця Горбульова А.В. - адвокат Коваль В.О. і представник відповідача ТОВ «АЛАМАК» адвокат Коломієць С.С. вважали за можливе розглядати справу за відсутності представника АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» і відповідачки ОСОБА_1 .

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні представник приватного виконавця Горбульова А.В. - адвокат підтримав позовні вимоги з мотивів викладених у позові.

У судовому засіданні представник відповідача ТОВ «АЛАМАК» - адвокат Коломієць С.С. заперечував проти позовних вимог з мотивів викладених у відзиві. Також додатково пояснив, що приватний виконавець не в повному обсязі перевірив майновий стан боржника. Вказав, що позивачем не надано документального підтвердження відчуження транспортного засобу за нижчою ціною, транспортний засіб не було оглянуто експертом на місці, а посилання приватного виконавця на свою ціну - недопустиме.

Вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.09.2022 року прийнято до розгляду і відкрите провадження за позовною заявою АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» до ТОВ «АЛАМАК» про стягнення 12927562,37 грн.

09.03.2023 року між ТОВ «АЛАМАК» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу 2348/2023/3695943 транспортного засобу марки INFINITI модель QX80, 2017 року випуску, колір сірий, VIN НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , зареєстрований за продавцем 06.01.2021 року. Відповідно до п. 3.1 договору, за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 441784 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 17.09.2024 року позовні вимоги АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» задоволені частково і стягнуто з ТОВ «АЛАМАК» 13 721 597,12 грн пені за порушення строків виконання робіт за період з 29.12.2021 по 29.06.2022, 1 049 739,74 грн штрафу за порушення строку виконання зобов`язання, 119 961,06 грн витрат за проведення експертизи та 221 570,04 грн витрат по сплаті судового збору. Також відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТОВ «АЛАМАК».

04.03.2025 року Господарським судом Полтавської області видано Наказ про примусове рішення по справі 917/1044/22 відповідно до якого на виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 17.09.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 року, які набрали законної сили 04.02.2025, Стягнути з ТОВ «АЛАМАК» на користь АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» 13 721 597,12 грн пені за порушення строків виконання робіт за період з 29.12.2021 по 29.06.2022, 1 049 739,74 грн штрафу за порушення строку виконання зобов`язання, 119 961,06 грн витрат за проведення експертизи та 221 570,04 грн витрат по сплаті судового збору.

Постановою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбульова А.В. від 05.03.2025 року відкрите виконавче провадження ВП НОМЕР_8 з виконання Наказу № 917/1044/22 виданого 04.03.2025 Господарським судом Полтавської області про стягнення з ТОВ «АЛАМАК» на користь АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» 13 721 597,12 грн пені за порушення строків виконання робіт за період з 29.12.2021 по 29.06.2022, 1 049 739,74 грн штрафу за порушення строку виконання зобов`язання, 119 961,06 грн витрат за проведення експертизи та 221 570,04 грн витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 року відмовлено ТОВ «Аламак» в задоволенні скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбульова А.В. щодо прийняття до виконання заяви стягувача та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_8 від 05.03.2025 року.

Відповідно до наданого стороною позивача суду витягу з Опендатабот, ТОВ «АЛАМАК» мало станом на 2022 рік активів 38833000 грн., чистого прибутку 635000 грн., дохід 12544000 грн.; на 2023 рік активів 88659000 грн., чистого прибутку 2461000 грн., дохід 41497000 грн.; на 2024 рік активів 20454000 грн., чистого прибутку 2773000 грн., дохід 81263000 грн. До 27.01.2025 року керівником ТОВ «АЛАМАК» був ОСОБА_2 .

Згідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_2 являється сином ОСОБА_1 .

Відповідно до листа ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» від 02.09.2025 року, повідомлено, що без огляду транспортного засобу визначити ринкову вартість не є можливим. Але згідно методики оцінки транспортних засобів інформує, що середньо ринкова вартість транспортного засобу INFINITI модель QX80, 2017 року випуску, колір сірий, згідно бюлетеня автотоварознавця, станом на 09.03.2023 становить 3418000 грн., станом на 30.07.2025 - 1330570 грн.

Відповідно до довідки ДП «Держреєстри України» від 10.03.2025 року, згідно даних основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, станом на 10 березня 2025 року ТOB «АЛАМАК» (ЄДРПОУ 36163334) не зберігає зерно на зернових складах, підключених до основного реєстру складських документів на зерна та зерна, прийнятого на зберігання.

Відповідно до довідки РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 13.03.2025 року згідно з Єдиним державним реєстром транспортних засобів станом на 12 березня 2025 р. за ТОВ «АЛАМАК», ЄДРПОУ 36163334, транспортні засоби не зареєстровані.

Згідно з електронного витягу з АСВП, залишок котів на рахунках складає сумарно 110,89 грн.

Відповідно до довідки ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 27.03.2025 року станом на 31.12.2012 за даними Державного реєстру земель на території Запорізького району Запорізької області право власності, постійного користування чи оренди на земельні ділянки за особою, яка зазначена у вимозі не зареєстровано.

Згідно до балансу ТОВ «АЛАМАК» про фінансовий стан на 30.09.2025 року, на кінець звiтного перiоду A К Т И В (тис. грн.) Необоротні активи склали 1 208; Оборотні активи 15 127; Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття 16 335. Пасив: Власний капітал (8 161); Поточні зобов`язання і забезпечення 24 496; Зобов`язання, пов`язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття 16 335.

Відповідно до Контракту № 20/US/0720 GardenCity від 20.07.2020 року ТОВ «АЛАМАК» придбало у компанії G & G AutoSafes LLC, транспортні засоби, які надалі іменуються «товар», відповідно до Додатків до даного Контракту, а саме INFІNITI Q X 80, 2018 V in НОМЕР_9 за ціною 21 527,00 доларів США.

Згідно електронного декларування вартість транспортного засобу: Легковий автомобіль, такий, що використовувався - 1шт.:- Марка автомобіля: "IN FINITI";- Модель: "QX80";- Номер кузову (VIN): НОМЕР_1 ;- Тип двигуна: бензиновий, з робочим об`ємом циліндрів - 5552 см3;- Номер двигуна: нема даних;- Календарний рік виготовлення: 2017;- Модельний рік виготовлення: 2018;- Тип кузова: універсал;- Колір: сірий;- Колісна формула: 4х4, оцінений в 21 527,00 доларів США, що за обмінним курсом складало 609 567,14 грн.

Автомобіль має пошкождення: Бампер передній ( деформований, демонтований),спойлер бампера переднього (деформований, демонтований), решітка радіатора(деформована, демонтована), панель решітки радіатора (деформована, демонтована),фара ліва (відсутня), фара права (відсутня), кронштейн бампера переднього(деформований), повітропровід передній (деформований), радіатор (деформований),накладка крила переднього лівого (деформована, демонтована), накладка крила переднього правого (деформована, демонтована), накладка крила заднього лівого(деформована, демонтована), накладка крила заднього правого (деформована), бампер задній (відсутній), спойлер бампера заднього (відсутній),двері задка (деформовані), кронштейн бампера заднього (деформований), закриваюча панель задня (деформована), пошкодження ЛФП по всьому автомобілю.

Відповідно до Видаткової накладної № 1 від 09.03.2023 року ОСОБА_1 за договором купівлі продажу № 2348/2023/3695943 транспортного засобу від 09.03.2023 року має сплатити 530140 грн. з яких ПДВ 88356,8 грн. за автомобіль INFINITI QX80, номерний знак НОМЕР_3 .

Відповідно до платіжних інструкцій № 131256807 від 24.03.2023 року, на суму 150000 грн., № 131052469 від 22.03.2023 року на суму 150000 грн., № 131151004 від 23.03.2023 року на суму 49000 грн., № 131145648 від 23.03.2023 року на суму 150000 грн., №131590308 від 28.03.2023 року на суму 31140,8 грн. ОСОБА_1 сплачено ТОВ «АЛАМАК» згідно до договору купівлі продажу № 2348/2023/3695943 від 09.03.2023 року грошову суму в 530140,8 грн.

Відповідно до Оборотно-сальдової відомості по рахунку 15 ТОВ «АЛАМАК» за грудень 2025 р., Сальдо на кінець періоду 1 207 292,00.

Відповідно до Оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 ТОВ «АЛАМАК» за грудень 2025 р., Сальдо на кінець періоду 1 154 467,50.

Відповідно до Оборотно-сальдової відомості по рахунку 31 ТОВ «АЛАМАК» за грудень 2025 р., Сальдо на кінець періоду 711 723,67.

Відповідно до Оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 ТОВ «АЛАМАК» за грудень 2021- 2025 р., Поточне Сальдо 830959,8.

Відповідно до Оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 ТОВ «АЛАМАК» за грудень 2025 р., Сальдо на кінець періоду 362 043.8.

Відповідно до Оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 ТОВ «АЛАМАК» за грудень 2020-2025 р., Сальдо на кінець періоду 1 370 817.61.

Відповідно до Видаткової накладної № РН-0000053 від 16.10.2019 р., ТОВ «АЛАМАК» було придбано Пластикове покриття для підлоги на суму 1448750.40 грн.

Відповідно до Видаткової накладної № 30 від 13.02.2025 р. ТОВ «АЛАМАК» було придбано Ізолятор ІФ, Ізолятор І ПСУ, Ізолятор ІП 2, Корпус пластиковий КПС, Термостійкий електроізоляційний лак КО-916, Склотекстолітовий циліндр СЦ на загальну суму 7 654 700,00 грн.

Відповідно до Видаткової накладної № 0504-000019 від 05.04.2022 р. ТОВ «АЛАМАК» було придбано Насіння соняшника Белла ЕС укр., Насіння соняшника Белла ЕС (імп), Соняшник (насіння) СИ Бакарді КЛП на загальну суму 1 019 060,36 грн.

Відповідно до Видаткової накладної № 0504-000018 від 05.04.2022 р. ТОВ «АЛАМАК» було придбано Фунгіцид Фенікс Дуо, Гербіцид Грізний, Канонир Дуо, Протруйник Вітавакс, Гербіцид Дисулам, Гербіцид Основа, Гербіцид Харнес, Гербіцид Капрал,КС на загальну суму 1551468,18 грн.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 року у справі № 916/3027/21 зазначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Висновками які викладені у постанові Верховного Суду від 18.12.2024 у справі № 916/379/23 зазначено, що відповідно до п. 6 ч.1 с. 3 ЦК України добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень передбачає неприпустимість зловживання правом, яка виходячи з конституційних положень означає, що здійснення прав та свобод людини не повинне порушувати права та свободи інших осіб.

Відповідно до ч.1 - 4 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Отже, приватноправовий інструментарій (як в договірних, так і в позадоговірних відносинах) має використовуватись особами добросовісно, не зловживаючи правом. Зокрема, такий інструментарій не може використовуватись особою на шкоду іншим учасникам правовідносин.

Згідно із ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У пунктах 47, 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 зазначено: «В юридичній науці та судовій практиці договори, дії, бездіяльність та рішення органів, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору і така мета досягнута, називають фраудаторними. Правочин, вчинений боржником у період виникнення у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину як такий, що вчинений боржником на шкоду кредиторам».

Що ж до фраудаторного правочину як зловживання правом, то намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм шикани (зловживання правом). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку (пункти 110, 111 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.09.2022 у справі № 902/858/15 (пункт 78), від 19.01.2023 у справі № 925/1248/21 (925/111/22) (пункт 89), від 16.02.2023 у справі № 903/877/20 (903/150/22) (пункт 34), від 19.04.2023 у справі № 912/2007/18).

Отже, правочин, що вчиняється з метою завдати шкоди кредитору і який досягає цієї мети, є фраудаторним.

Правочин не має вчинятись з метою заподіяти зло (тобто здійснити зловживання правом) і втілювати цей намір. Інакше такий правочин має кваліфікуватись судами як фраудаторний та, за наявності відповідної позовної вимоги, має бути визнаний недійсним.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що фраудаторність - це оціночна категорія, яка визначається не лише змістом правочину, а насамперед його метою та наслідками.

Суд при цьому виходить із того, що будь-яка дія боржника має бути добросовісною, а її економічна мета - раціональною з точки зору нормального ведення господарської діяльності.

Якщо ж угода укладається з очевидним порушенням цього принципу - наприклад, у момент, коли боржник уже не здатен виконати свої зобов`язання або між заінтересованими особами на явно невигідних умовах, - вона може бути визнана фраудаторною.

Залежно від виду правочину орієнтири будуть відрізнятися, однак існують і "універсальні" критерії, до яких належать час, сторона та ціна фраудаторного правочину.

Під часом розуміється період, коли був укладений правочин. Як правило, під сумнів ставляться правочини, вчинені протягом останніх трьох років до настання неплатоспроможності.

Стороною правочину не повинна бути заінтересована особа боржника - родичі, керівники, засновники та інші пов`язані з ним особи.

Якщо правочин оплатний, суди звертають увагу на те, чи була здійснена повна оплата, чи відбулася вона у визначений строк і за якою ціною (ринковою чи неринковою).

У постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 910/6654/24 (провадження № 12-28гс25) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що важливим для кваліфікації правочину як фраудаторного є те, що внаслідок його вчинення, зокрема, унеможливлюється звернення стягнення на майно боржника чи зменшується обсяг його майна.

Аналізуючи надані суду сторонами докази встановлено, що правочин - договір купівлі продажу транспортного засобу № 2348/2023/3695943 від 09.03.2023 року укладений між ТОВ «АЛАМАК», директором якого був ОСОБА_2 , та фізичною особою ОСОБА_1 , яка являється його матір`ю.

Також суд зважає на вік ОСОБА_1 яка 1946 року народження і відсутність відомостей про наявність у неї права користування транспортними засобами.

Транспортний засіб було реалізовано, відповідно до договору купівлі продажу транспортного засобу № 2348/2023/3695943 від 09.03.2023 року, за ціною 441 784 грн. (без ПДВ).

Сам транспортний засіб був придбаний ТОВ «АЛАМАК» за Контрактом № 20/US/0720 GardenCity від 20.07.2020 року за ціною 21 527 доларів США, що за обмінним курсом складало 609 567,14 грн. Також ТОВ «АЛАМАК» понесло витрати на оформлення транспортного засобу на території України, що відображено в електронній декларації.

Транспортний засіб при придбанні у 2020 році мав численні пошкодження, деформування, демонтаж комплектуючих, і таким чином вочевидь потребував відновлювального ремонту, що не могло не позначитися на його подальшій вартості.

ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» без огляду транспортного засобу не зміг визначити його ринкову вартість, однак посилаючись на методику оцінки транспортних засобів вказав, що середньо ринкова вартість транспортного засобу, згідно бюлетеня автотоварознавця, станом на 09.03.2023 становила 3 418 000 грн., а станом на 30.07.2025 - 1 330 570 грн.

На час укладення оспорюваного правочину - договору купівлі продажу транспортного засобу № 2348/2023/3695943 від 09.03.2023 року, посадовим особам ТОВ «АЛАМАК» було вочевидь відомо про наявність у Господарському суді Полтавської області справи за вимогою позивача АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» про стягнення грошових коштів, провадження по якій було відкрито 05.09.2022 року.

Наданими суду документами неможливо достеменно встановити наявність у боржника ТОВ «АЛАМАК» іншого майна, його місцезнаходження, за рахунок якого можливо було б примусово виконати рішення Господарського суду Полтавської області від 17.09.2024 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Надані суду докази свідчать про фактичну відсутність коштів боржника ТОВ «АЛАМАК» на рахунках в банках на які можливо звернути стягнення.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Суду не надано доказів того, що боржник ТОВ «АЛАМАК» пропонував певне майно чи предмети, які необхідно реалізувати в погашення заборгованості.

Таким чином судом встановлені ознаки фраудаторного правочину - договору купівлі продажу транспортного засобу № 2348/2023/3695943 від 09.03.2023 року спрямованого на перехід права власності на автомобіль із метою приховання майна від виконання в майбутньому рішення суду про стягнення коштів.

При цьому та обставина, що правочин за яким ТОВ «АЛАМАК» відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення у майбутньому звернення стягнення на майно та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.

Суд зазначає, що правом оспорювати правочин Цивільний кодекс України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи».

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору.

При поданні позову сплачений судовий збір у розмірі 22986 грн. 55 коп. (складається із 19958,55 грн. за майнову вимогу, 3028 грн. немайнової вимоги) та 1514 грн.забезпечення позову), що підтверджується платіжними інструкціями №447 і 448, а всього 24 500 грн. 55 коп.

Доказів понесення інших судових витрат сторони у справі не надали.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст. 13, 81, 89, 141, 229, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійним договір купівлі-продажу 2348/2023/3695943 транспортного засобу від 09.03.2023 року, укладеного між ТОВ «АЛАМАК» та ОСОБА_1 на підставі якого підрозділом МВС ТСЦ 2348 зареєстровано право власності на транспортний засіб марки INFINITI модель QX80, 2017 року випуску, колір сірий (VIN НОМЕР_1 ) за ОСОБА_1 .

Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення транспортного засобу марки INFINITI модель QX80, 2017 року випуску, колір сірий (VIN НОМЕР_1 ) у власність ТОВ «АЛАМАК».

Стягнути з ТОВ «АЛАМАК» і ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі по 12 250 грн. 28 коп. з кожного, а всього 24 500 грн. 55 коп.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Інформація про сторін і учасників:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО», ЄДРПОУ 00131819, адреса 36022, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Старий Поділ, будинок 5, ел. пошта kanc01@poe.pl.ua, тел. 380532516359.

Заявник в інтересах позивача: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Горбульов Антон Вадимович, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса 04070, м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 53/55, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_5 .

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛАМАК», ЄДРПОУ 36163334, адреса 69037, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, будинок 60Б, ел. пошта alamak.ua@gmail.com, тел. НОМЕР_10.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_7 .

Суддя: І.Г.Кучерук