Ухвала суду № 136896556, 27.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7416/26

1-кс/308/3050/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором ОСОБА_3 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке 30.09.2025 року внесені до ЄРДР за № 420250721600000086, про застосування відносно :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Рахівського району, смт. Ясіня, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, на утриманні одна неповнолітня дитина, працюючого на посаді майстра лісу Лазещинського лісництва Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором, та доданих до нього матеріалів слідує, що наказом директора філії «Ясінянське лісомисливське господарство» від 18.01.2023 №2-к ОСОБА_4 із 18.01.2023 зараховано до штатного складу філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» на посаду майстра лісозаготівель Лазещинського лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України», з підписанням посадової інструкції та договору про повну матеріальну відповідальність.

Наказом директора філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» від 30.12.2024 №91-к ОСОБА_4 із 01.01.2025 призначено на посаду майстра на лісозаготівельних роботах Лазещинського лісництва Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України».

Наказом в.о. директора філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» від 31.10.2025 №1489-к майстра на лісозаготівельних роботах Лазещинського лісництва Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» ОСОБА_4 з 03.11.2025 переведено на посаду майстра лісу Лазещинського лісництва Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України».

Так, ОСОБА_4 , із 18.01.2023 по 03.11.2025 виконував обов`язки майстра лісозаготівель та майстра на лісозаготівельних роботах Лазещинського лісництва відповідно.

Водночас, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду майстра лісозаготівель Лазещинського лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» з 18.01.2023 по 30.12.2024 та посаду майстра на лісозаготівельних роботах Лазещинського лісництва Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» з 01.01.2024 по 03.11.2025, будучи наділеним згідно посадових інструкцій значним обсягом спеціальних повноважень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх негативні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, діючи в інтересах невстановлених слідством осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог посадових інструкцій, про які останній достовірно був обізнаний, свідомо скоїв кримінальне правопорушення проти власності, що виразилося в розтраті ввіреного йому чужого майна, тобто майна ДСГП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс», на користь третіх осіб за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з 19.04.2024 по 31.12.2024, в лісовому фонді Лазещинського лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» (на даний час Лазещинське лісництво Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України») на підставі спеціальних дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубних квитків) проводились лісогосподарські заходи в кварталі 7 виділ 17.1 (лісорубний квиток № 20240822-000187 від 23.08.2024), в кварталі 7 виділ 17.2 (лісорубний квиток № 20241204-000301 від 05.12.2024), в кварталі 7 виділ 17 (лісорубний квиток № 20240417-000143 від 19.04.2024), в кварталі 7 виділ 17 (лісорубний квиток № 20240627-000230 від 28.06.2024), в кварталі 8 виділ 24.1 (лісорубний квиток № 20241205-000213 від 28.06.2024), в кварталі 7 виділ 18.1 (лісорубний квиток № 20241205-000161 від 05.12.2024), в кварталі 19 виділ 48 (лісорубний квиток № 20240719-000206 від 05.12.2024), в кварталі 23 виділ 5.1 (лісорубний квиток № 20241203-000151 від 04.12.2024), в кварталі 7 виділ 15 (лісорубний квиток № 20241030-000200 від 09.12.2024).

Відповідно до спеціальних дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубних квитків) №20240822-000187, №20241204-000301, №20240417-000143, №20240627-000230, №20241205-000213, №20241205-000161, №20240719-000206, №20241203-000151, №20241030-000200 термін закінчення заготівлі деревини є 31.12.2024, термін закінчення вивезення деревини є 31.03.2025.

Так, з результатом проведеної законної рубки дерев на території Лазещинського лісництва в кварталі 7 виділ 17.1, в кварталі 7 виділ 17.2, в кварталі 7 виділ 17, в кварталі 8 виділ 24.1, в кварталі 7 виділ 18.1, в кварталі 19 виділ 48, в кварталі 23 виділ 5.1, в кварталі 7 виділ 15 філією «Ясінянське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» заготовлено 2072,473 кубічних метрів деревини (лісопродукції), з яких 1318,673 кубічних метрів реалізовано підприємством.

Разом з цим, майстер лісозаготівель Лазещинського лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» та з 01.01.2025 майстер на лісозаготівельних роботах Лазещинського лісництва Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» ОСОБА_4 , в період часу з 19.04.2024 по 14.05.2025, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх негативні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог посадових інструкцій, про які останній достовірно був обізнаний, перебуваючи на території Лазещинського лісництва, будучи матеріально-відповідальною особою за ввірене йому майно, а саме деревину (лісопродукцію), заготовлену внаслідок законної рубки в кварталі 7 виділ 17.1, в кварталі 7 виділ 17.2, в кварталі 7 виділ 17, в кварталі 8 виділ 24.1, в кварталі 7 виділ 18.1, в кварталі 19 виділ 48, в кварталі 23 виділ 5.1, в кварталі 7 виділ 15 Лазещинського лісництва, відомості про прийняття на склад якої внесено особисто ОСОБА_4 із закріпленого за ним кишенькового переносного комп`ютеру (КПК) до Електронного обліку деревини (ЕОД), у невстановлений досудовим розслідуванням час і спосіб, шляхом незаконного відчуження (передачі), розтратив на користь невстановлених третіх осіб ввірену йому деревину (лісопродукцію) загальним об`ємом 629,082 кубічних метрів та загальною вартістю 662684,14 гривень.

Так, внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілому ДСГП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» завдано матеріальної шкоди на загальну суму - 662684,14 гривень.

За таких обставин, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, тобто розтрата чужого майна, яке було йому ввірене, вчинене шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та в умовах воєнного стану.

20.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованому ОСОБА_4 злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: Довідкою потерпілого про завдані збитки, Посадовою інструкцією. Протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 17.04.2026; Протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 17.04.2026; Протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 17.04.2026; Протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 20.04.2026; Протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 20.04.2026; та іншими зібраними доказами і матеріалами досудового розслідування.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, а саме у розтраті чужого майна, яке було йому ввірене, вчинене шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та в умовах воєнного стану.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов`язаних між ними родинними зв`язками. У ході проведення досудового розслідування осіб які б поручилися за виконання підозрюваним ОСОБА_4 , покладених на нього обов`язків не встановлено, що унеможливлює обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Обрати відносно ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи застави не надається можливим, оскільки, розуміючи невідворотність можливого призначення йому виключно реального покарання терміном від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, за цей злочин, ОСОБА_4 може уникнути слідства і суду.

Вказані обставини свідчать про неможливість застосування щодо ОСОБА_4 , особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту або застави, так як такі ним дотримані не будуть та являються недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно з запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог п.4 ч.1. ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у п.1, п.2 п.3, п.4, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 , може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема це підтверджується тим, що усвідомлюючи невідворотність покарання, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності у вигляді реальної міри покарання позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду протягом тривалого часу, а саме, перебуваючи на волі, матиме можливість покинути територію України поза межами пункту пропуску та перебувати за її межами тривалий час, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судовий розгляд даного кримінального провадження.

- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь. Це підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, а тому підозрюваний ОСОБА_4 , має реальну можливість спілкуватися з свідками, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків даного кримінального провадження.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слід виходити із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків, їх родичів, в тому числі із застосуванням психологічного та фізичного насильства або ж шляхом підкупу з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, приховування їх від органів досудового розслідування та суду, що утруднить встановлення дійсних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, зазначене обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у зв`язку з тим що досудове розслідування триває, в органу досудового розслідування є необхідність для відшукання речей і документів, які будуть мати значення для досудового розслідування, а саме тому, перебуваючи на волі ОСОБА_4 , може знищити, сховати чи спотворити речі і документи, які можуть мати значення для досудового розслідування чи штучно створити докази, в тому числі в електронному вигляді, які б підвереджували його невинуватість у вчиненні інкримінованого злочину.

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, враховуючи зухвалість вчинення даного злочину, його тяжкість, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати що дана особа є суспільно небезпечною і потребує ізоляції від суспільства, інакше, перебуваючи на волі, продовжить умисно вчиняти кримінальні правопорушення, в тому числі і з метою приховання вказаного злочину чи спотворення його фактичних обставин.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що злочин у якому підозрюється ОСОБА_4 , передбачений ч. 4 ст. 191 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та той факт, що вказані дії викликали суспільний резонанс та спричинили низку негативних публікацій в засобах масової інформації, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 , покладених на нього як підозрюваного процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам: переховуватися від органу досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення та враховуючи те, що підстав для застосування до ОСОБА_12 , більш м`якого запобіжного заходу у сторони обвинувачення не має, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, а тому слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_12 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з викладених у такому підстав. Просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що підозра є обґрунтованою та наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема: підозрюваний може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_13 в судовому засіданні зазначив, що клопотання є передчасним. Ризики є безпідставними та підозра необґрунтована. Кваліфікація є штучно створеною. Зазначив, що його підзахисний є раніше не судимим, на утриманні має неповнолітню дитину, є єдиним годувальником в сім`ї. Просив обрати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованому ОСОБА_4 , злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: Довідкою потерпілого про завдані збитки, Посадовою інструкцією. Протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 17.04.2026; Протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 17.04.2026; Протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 17.04.2026; Протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 20.04.2026; Протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 20.04.2026; та іншими зібраними доказами і матеріалами досудового розслідування.

При розгляді клопотання слідчим суддею також оцінено особу підозрюваного ОСОБА_4 , який є раніше не судимим, на утриманні має одну неповнолітню дитину.

Також судом взято до уваги те, що у провадженні Рахівського районного суду знаходиться на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за аналогічним обвинуваченням.

Поряд з цим, суд звертає увагу на ті обставини, що у ОСОБА_4 наявні міцні соціальні зв`язки, а також те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Враховуючи фактичні обставини вчиненого злочину, особу підозрюваного, а також тяжкість можливого покарання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_4 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на свідків, знищити речові докази по справі, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що в свою чергу, свідчить про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного ОСОБА_4 з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На думку суду, з огляду на вказані вище обставини, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи ОСОБА_4 .

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз`ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави, як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.»

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом. У п.2 ч.5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дана норма визначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує майновий та сімейний стан підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється, характер кримінального правопорушення, зокрема злочин, передбачений ч.4 ст. 191 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, спосіб вчиненого злочину: з корисливих мотивів, в період війни, оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, а тому вважає, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вважає за необхідним визначити підозрюваному заставу у розмірі - 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 грн., оскільки саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити заставодавцю та підозрюваному, що відповідно до ч.ч. 8,9,10 ст.182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

У разі внесення застави, на ОСОБА_4 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з свідками по справі, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 176, -178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого задоволити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Рахівського району, смт. Ясіня, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, на утриманні одна неповнолітня дитина, працюючого на посаді майстра лісу Лазещинського лісництва Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 15 год. 10 год. 18.07.2026 року.

Строк тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою рахувати з моменту його фактичного затримання з 15 год. 10 хв., 27.05.2026 року.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов`язків передбачених КПК України, - в розмірі 250 (двісті п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 грн.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучаться із місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування з свідками по кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1