Ухвала суду № 136895548, 27.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28437/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві та в режимі відеоконференцзв`язку клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Печерської окружної прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №12026100060000616 від 07.05.2026 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Донецьк, громадянина України, українця, з базовою середньою освітою, не одруженого, працюючого охоронцем ТОВ «Укр Готель Інвест», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 30.04.2025 вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

Учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_5 , захисник - адвокат ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва надійшло вказане клопотання.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах дії воєнного стану, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч 4 ст. 185 КК України.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.

На даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав в ньому зазначених. Сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання, з урахування похилого віку підозрюваного та стану його здоров`я просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши клопотання та дослідивши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12026100060000616 від 07.05.2026, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено. Указом Президента України від 12 січня 2026 року №40/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (з відповідними змінами), строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 3 травня 2026 року на 90 діб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи непогашену в установленому законом порядку судимість на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 16.03.2026 року, приблизно о 20 год. 21 хв., перебуваючи в центральній частині міста Києва, ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що в Україні введено воєнний стан, зайшов до магазину «Le Silpo» (ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» ЄДРПОУ 40720198), розташований за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 6.

Перебуваючи у вказаному магазині, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на таємне, викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах дії воєнного стану, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає і його дії носять таємний характер, маючі на меті незаконно збагатитися за чужий рахунок, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_5 , приблизно о 20 год. 26 хв. попрямував до відділу кулінарії, де оглядаючи товар помітив, «Салат з курячою грудкою ананасом та сметаною» вагою 0,927 г., артикул 962234, вартістю 342 грн. 99 коп., який взяв до рук та поклав до власного поліетиленового пакету білого кольору, що мав при собі. Після цього, о 20 год. 28 хв., ОСОБА_5 , попрямував до відділу викладки морепродуктів де взяв до рук з холодильника ікру лососеву марки «Шаланда Зерниста солена в скляній банці» вагою 600 г., артикул 25478, вартістю 4082 грн. 50 коп., вказану скляну банку з ікрою ОСОБА_5 також поклав до власного поліетиленового пакету білого кольору, що мав при собі та приблизно о 20 год. 29 хв. попрямував до відділу кулінарії, де видаючи себе за доброчесного покупця, взяв лівою рукою з прилавку ковбасу «Домашню», вагою 1,213 г., артикул 90770, вартістю 908 грн. 74 коп. та поклав її до власного поліетиленового пакету білого кольору, що мав при собі.

Після чого, не бажаючи припиняти свої злочинні дії, з метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах дії воєнного стану до кінця, ОСОБА_5 , попрямував до виходу із магазину ТОВ «Сільпо-Фуд», де пройшовши антикрадіжкові попрямував у невідомому напрямку, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_5 завдав матеріального збитку ТОВ «Сільпо-Фуд» (код ЄДРПОУ 40720198) на загальну суму 5334 (п`ять тисяч триста тридцять чотири) гривні 23 копійки.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах дії воєнного стану, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

1) Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 07.05.2026;

2) Протоколом огляду місця події від 06.05.2026;

3) Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11.05.2026;

4) Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 11.05.2026;

5) Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 10.05.2026;

6) Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 11.05.2026;

7) Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 08.05.2026;

8) Протоколом огляду відеозапису від 15.05.2026.

Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

При цьому, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваного, його вік, сімейний та майновий стан, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду: наявність даного ризику обґрунтовано тим, оскільки ОСОБА_5 , розуміючи тяжкість інкримінованого йому злочину та невідворотність покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що призведе до уникнення кримінальної відповідальності. Окрім цього, наразі, є ризик переховування на тимчасово окупованих територіях України, де відсутній контроль з боку органів державної влади. Крім того, місце реєстрації підозрюваного перебуває за межами юрисдикції органу досудового розслідування, з метою дієвого контролю за належною процесуальною поведінкою доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також варто зазначити, що підозрюваний вчинив дане кримінальне правопорушення будучи раніше судимою особою та може переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи вищевикладене існує ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість ймовірного покарання не є самостійною підставою для утримання особи, проте у справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначає, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів» та у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

- ризик незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя вважає доведеним, з огляду на те, що ОСОБА_5 , в ході виконання процесуальних дій отримає копії документів, котрі можуть надати останньому можливість фізично та психологічно вплинути на свідків, та інших причетних осіб, оскільки останній володітиме інформацією про їх анкетні дані, що може призвести до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази встановлених в ході досудового слідства свідків, враховуючи вищевикладене існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, відповідно до положень кримінального процесуального законодавства суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків, підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом.

Також наявність злочинної діяльності з корисливих мотивів згідно фактичних обставин кримінального провадження дає підстави вважати, що вказана особа може продовжувати свою злочинну діяльність, оскільки збагачується за рахунок вчинення злочинів проти власності та належних висновків для себе не робить.

Таким чином, вказана обставина свідчить про необхідність запобігання ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Фактичні обставини злочинів, інкримінованих підозрюваному свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Проте, слідчий суддя вважає, що клопотання органу досудового розслідування та додані до нього матеріали не містять достатніх даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання підозрюваному такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 ЦПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Слідчим належно не мотивовано, а прокурором під час розгляду клопотання не доведено чому інший запобіжний захід не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відтак, приймаючи до уваги наявні дані про фактичні обставини провадження, особу підозрюваного, його вік, постійне місце його проживання, стан здоров`я, його роль у вчиненні кримінальних правопорушень, враховуючи, що сама по собі ступінь тяжкості злочину, що інкримінується особі, не може бути безумовною підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

При цьому, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати у кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, що полягає в забороні підозрюваному з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби, залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, тобто до 19 липня 2026 року.

Крім того, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з метою забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування зі свідками, у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації його дій, слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 177-179, 181, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання - залишити без задоволення.

Застосувати у кримінальному провадженні №12026100060000616 від 07.05.2026 відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, що полягає в забороні підозрюваному з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби, залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, тобто до 19 липня 2026 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1