Ухвала суду № 136894850, 28.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13384/26

Провадження № 2/752/11644/26

У Х В А Л А

про направлення справи за підсудністю

28 травня 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кирильчук І.А. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Романов Олександр Олексійович, до Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці, за участі третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міліуса», про скасування Акту за формою Н-1/П та організацію проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку в іншому складі спеціальної комісії,

в с т а н о в и в:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Романов Олександр Олексійович, до Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці, за участі третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міліуса», про скасування Акту за формою Н-1/П та організацію проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку в іншому складі спеціальної комісії, у якому позивач просить суд:

Акт за формою Н-1/П від 06.04.2026 року, складений спеціальною комісією Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за результатом спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 в ТзОВ «Міліуса» на будівельному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4, в результаті якого настала смерть потерпілого ОСОБА_2 скасувати; організувати проведення Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці повторного спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 в ТзОВ «Міліуса» на будівельному майданчику за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті якого настала смерть потерпілого ОСОБА_2 в іншому складі спеціальної комісії.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 травня 2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Кирильчук І.А.

Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що справа не підсудна Голосіївському районному суду міста Києва, виходячи з наступного.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19 ЦПК України). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26 - 30 ЦПК України).

Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

Питання про підсудність справ визначається Цивільним процесуальним кодексом України.

Так, загальні правила підсудності встановлені статтею 27 ЦПК України, зокрема, згідно частини першої статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Згідно частиною другою статті 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем зазначено відповідачем у справі: Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, код за ЄДРПОУ: 44681053; адреса місцезнаходження: (відповідно до даних з ЄДРПОУ): 08063, Київська область, Фастівський район, с. Лишня, вул. Київська, 1-А.

При цьому, у позовній заяві представником позивача наведено обґрунтування підстав звернення із даним позовом саме до Голосіївського районного суду міста Києва, посилаючись на положення частини третьої статті 28 ЦПК України та зазначаючи, що спірні правовідносини пов`язані із настанням смерті потерпілого ОСОБА_2 на будівельному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4, що територіально відноситься до Голосіївського району міста Києва. На обґрунтування такої позиції представник позивача також посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо розширеного тлумачення правил територіальної підсудності.

Разом із тим, суд не погоджується із наведеними доводами представника позивача, оскільки предметом поданого позову є оскарження акту за формою Н-1/П, складеного спеціальною комісією Держпраці, а не вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи. Сам по собі факт того, що обставини, викладені в оспорюваному акті, пов`язані із нещасним випадком на виробництві та смертю потерпілого, не свідчить про поширення на дані правовідносини правил альтернативної підсудності, передбачених частиною третьою статті 28 ЦПК України.

Крім того, суд критично оцінює наведені представником позивача посилання на практику Великої Палати Верховного Суду, оскільки такі правові висновки не є релевантними до спірних правовідносин та стосуються застосування правил виключної підсудності у спорах з приводу нерухомого майна, тоді як у даній справі вирішується питання визначення територіальної підсудності спору щодо оскарження акту спеціальної комісії Держпраці. Зазначені правовідносини є відмінними за своїм предметом, підставами позову та нормативним регулюванням, а тому наведена представником позивача практика не підлягає застосуванню, у тому числі за запропонованою представником позивача аналогією, оскільки процесуальні норми щодо визначення підсудності підлягають чіткому та буквальному застосуванню.

На підставі викладеного суд приходить до переконання, що даний спір не підсудний Голосіївському районному суду міста Києва та підлягає передачі на розгляд до Макарівського районного суду Київської області за місцезнаходженням відповідача Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці.

Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтями 2, 3, 4 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховою Радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 2 Розділу III ЦПК України.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 376 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Принцип законного судді нерозривно пов`язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Суд не тільки вправі, а й зобов`язаний ухилитися від розв`язання справ, йому не підсудних.

Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

Згідно із пунктом першим частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За таких обставин, вважаю за необхідне, передати цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Романов Олександр Олексійович, до Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці, за участі третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міліуса» про скасування Акту за формою Н-1/П та організацію проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку в іншому складі спеціальної комісії, на розгляд Макарівському районному суду Київської області.

На підставі наведеного та керуючись статями 4, 27, 28, 31, 32, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Романов Олександр Олексійович, до Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці, за участі третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міліуса», про скасування Акту за формою Н-1/П та організацію проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку в іншому складі спеціальної комісії передати за підсудністю до Макарівського районного суду Київської області (08001, Україна, Макарівський р-н, Київська обл., селище міського типу Макарів, вулиця Димитрія Ростовського, будинок 35).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена 28 травня 2026 року.

Суддя І. А. Кирильчук