Ухвала суду № 136894166, 27.05.2026, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа № 491/191/26

УХВАЛА

27 травня 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючої судді Надєр Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Голубович А.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ананьєві Подільського району Одеської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Ананьївського районного суду Одеської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Ухвалою суду від 25 березня 2026 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників та судове засідання було призначено на 27 травня 2026 року.

Сторони в судове засідання не з`явились.

19 травня 2026 року до суду від представника позивача Донцової Є.О., яка діє на підставі довіреності серії НТР №927731 від 07 квітня 2025 року, надійшла письмова заява, в якій вона просить закрити провадження у справі та, посилаючись на положення ч.3 ст.142 ЦПК України, просить повернути позивачу сплачений судовий збір за подання позову до суду. Представник позивача в заяві зазначає, що підставою її подання є погашення відповідачем заборгованості після подачі позову до суду, а отже позовні вимоги були задоволені.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак 26 травня 2026 року подав до суду заяву, в якій просить закрити провадження у справі, оскільки ним була погашена кредитна заборгованість перед позивачем. До заяви додав копію свого паспорта громадянина України та реєстраційного номера облікової картки платника податків, а також копію платіжної інструкції на переказ готівки №56126168 від 15 травня 2026 року, відповідно до якої відповідач сплатив заборгованість за кредитним договором №1001997295201 в розмірі, що відповідає ціні позову, зазначеній позивачем.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

У відповідності до ч.3 ст.206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Зазначене узгоджується зокрема, із п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, за яким позивачу надано право відмови від позову протягом усього часу судового розгляду.

Відмова від позову це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеної ним цивільної справи (ч.3 ст. 13 ЦПК, п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК).

Відповідно до ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

При цьому, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З заяви представника позивача від 19 травня 2026 року вбачається, що представник позивача, діюча на підставі довіреності серії НТР №927731 від 07 квітня 2025 року, скористалася своїм процесуальним правом та висловила свою волю, згідно якої просить суд закрити провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а також повернути позивачу сплачений судовий збір за подання позову до суду.

Частиною 3 ст.142 ЦПК України передбачено, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

При цьому пунктом 5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Заяву про закриття провадження у справі представник позивача подала, зазначаючи, що відповідачем в повному обсязі погашено кредитну заборгованість, тобто, фактично зазначене представником позивача є відмовою від позову, та просить повернути сплачений позивачем судовий збір по справі.

З наведеного вбачається, що представник позивача, посилаючись на ч.3 ст.142 ЦПК України просить повернути позивачу сплачений судовий збір по вказаній справі, однак ч.3 ст.142 ЦПК України не містить положень про повернення позивачу судових витрат у разі відмови позивача від позову, а передбачає стягнення понесених позивачем витрат за його заявою з відповідача, якщо задоволення вимог позивача відповідачем відбулось після пред`явлення позову. Такі положення містить п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», який в свою чергу передбачає повернення судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі, але крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом.

Таким чином клопотання представника позивача про повернення позивачу сплаченого позивачем судового збору у вказаній справі не підлягає задоволенню, оскільки не передбачено Законом України «Про судовий збір», про вирішення питання щодо судових витрат саме в порядку ч.3 ст.142 ЦПК України представником позивача в заяві не зазначено. Доказів задоволення відповідачем позовних вимог саме після пред`явлення позову позивачем не надано, навпаки, представник позивача звернулась до суду з заявою про закриття провадження у справі після відкриття провадження у справі, а надана відповідачем копія платіжної інструкції підтверджує той факт , що позовні вимоги позивача відповідачем були задоволені після відкриття провадження, а саме 15 травня 2026 року.

Враховуючи викладене, те, що відповідно до положень ст.ст.3, 13 ЦПК України право звернення до суду та його реалізація є беззаперечним правом позивача, яким він користується на власний розсуд, положення п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, заява представника позивача від 19 травня 2026 року підлягає задоволенню частково та провадження у справі має бути закрито.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.3, 13, 49, 142, 206, п.4 ч.1 ст.255, 256, ст.ст.260, 354 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача про закриття провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В іншій частині заяву залишити без задоволення.

Роз`яснити позивачу наслідки ч.2 ст.256 ЦПК України: у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцять днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду

Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме через Ананьївський районний суд Одеської області.

Суддя: Надєр Л.М.

Ухвала набула законної сили «___» ______ 20___ року