Постанова № 13689299, 15.11.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2010 року 2а-7655/10/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Кожемяко М.Д.,

за участю:

представника позивача Гуцол Н.М.,

представника відповідача Мацюка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування рішення від 19.07.2010 №0003232302 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 35029,96 грн.

На підставі вказаного рішення податковим органом до позивача застосовано фінансові санкції за порушення вимог Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виявилось у не забезпеченні обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та відсутності накладних на товар, а також у незабезпеченні зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій (КОРО).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він вважає рішення податкового органу незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону. Позивач стверджував, що він належним чином веде облік товарних запасів та зберігає усі первинні бухгалтерські документи, але не за місцем реалізації товарів (у магазинах), а на складах та в приміщенні бухгалтерії. Вимог про надання первинних облікових документів на товар як під час перевірки, так і після її завершення посадові особи податкового органу позивачу не заявляли. Що стосується незабезпечення зберігання протягом встановленого терміну КОРО, позивач пояснив, що торговельну діяльність у магазині, в якому здійснювалась перевірка, розпочато лише у 2009 році, з метою готівкових розрахунків використовуються чотири реєстратора розрахункових операцій, усі чотири КОРО належним чином зареєстровані у податковому органі і є не використаними, а вимоги закону стосуються зберігання протягом трьох років використаних книжок. Таким чином, позивач вважає рішення про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій безпідставним і незаконними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає рішення обґрунтованим і правомірним.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» є юридичною особою, здійснює торговельну діяльність через мережу магазинів, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Києво Святошинському районі Київської області.

У червні 2010 року посадовими особами державної податкової адміністрації Одеської області проведено перевірку дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (акт перевірки від 22.06.2010 №0300/101323/32294926. Перевірка проводилась в одному з магазинів позивача, що розташованих за адресою: Одеська область, м. Теплодар, вул.Піонерна, буд 1.

Перевіркою встановлено, що в магазині не ведеться облік товарних запасів за місцем реалізації, відсутні первинні облікові документи (накладні) на товар на загальну суму 16834,98грн. Крім того, як зазначено в акті перевірки, позивач не забезпечив зберігання використаних розрахункових книжок протягом встановленого терміну по таким КОРО: №№1013005544, 1013005545, 1013005546, 1013005547.

За результатами перевірки посадовими особами відповідача зроблено висновок про те, що позивачем порушено вимоги пунктів 6, 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виявилось у незабезпеченні зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення та незабезпеченні ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією в КиєвоСвятошинському районі Київської області прийнято рішення від19.07.2010 №0003232302 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 35029,96 грн., з яких: 33669,96 грн. фінансова санкція за не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації (2 х 16834,98 грн.), 1360,00 грн. фінансова санкція за не зберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну (17,00 грн. х 4 х 20).

Під час судового розгляду встановлено, що позивачем, відповідно до пункту 8.6 наказу від01.01.2008 №1 директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» «Про облікову політику підприємства» первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, що виготовлені як на паперових, такі і на магнітних носіях інформації, мають зберігатися в архіві підприємства.

Місцезнаходження архіву підприємства визначено наказом від 02.04.2008 №683/1 директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» «Про розміщення бухгалтерської служби та встановлення місця зберігання (архів підприємства) первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку». Таким приміщенням є офісне приміщення бухгалтерії підприємства, що розташоване за адресою: м.Київ, вул.Філатова, 7.

Як пояснив представник позивача, товар поставляється постачальниками в магазини позивача, де він приймається. В містах приймання товару здійснюється обробка первинних бухгалтерських документів із застосуванням компютерних програм бухгалтерського обліку «1С-Підприєммство» та «SAP», після чого всі документи передаються курєром до архіву підприємства - централізованої бухгалтерії (архіву підприємства), де вони зберігаються.

На підтвердження своїх тверджень позивач надав суду копії первинних бухгалтерських документів на товар, стосовно якого відповідачем зроблено висновок про відсутність облікових документів.

У судовому засіданні представник відповідача заявив, що відповідачем не оспорюється факт ведення позивачем обліку товарних запасів і наявності в нього облікових документів на товар взагалі, але наполягав на тому, що вважає порушенням вимог закону відсутність облікових документів на товар саме в місці реалізації товарів.

Що стосується висновків про незабезпечення зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення, позивач пояснив, що підприємством ведуться книги обліку розрахункових операцій щодо чотирьох реєстраторів розрахункових операцій, які використовуються в магазині (№№1013005544, 1013005545, 1013005546, 1013005547). Вказані книги у вересні 2009 року зареєстровані у податковому органі (довідки про реєстрацію представлені суду) та були в наявності на момент перевірки. Книги розпочато позивачем у жовтні 2009 року, оскільки з жовтня 2009 року розпочато діяльність магазину. До дня судового розгляду КОРО позивачем не використані, жодних інших КОРО він не отримував,

У судовому засіданні представник відповідача погодився, що Законом передбачено забезпечувати зберігання саме використаних книг обліку розрахункових операцій, тому висновки перевіряючих є безпідставними.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з пунктами 6, 12 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Положення пункту 6 статті 3 Закону №265/95-ВР стосуються забезпечення зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій протягом трьох років після їх закінчення. Як встановлено під час судового розгляду, торговельну діяльність у магазині, що перевірявся, позивач розпочав з жовтня 2009 року, всі розрахункові книжки ведуться ним починаючи саме з цього періоду, жодної використаної книжки на час перевірки та під час розгляду справи у товариства не було. Таким чином, КОРО, зберігання яких протягом трьох років має забезпечити позивач, у нього не існують.

Таким чином, щодо цих обставин висновки податкового органу виявились такими, що не відповідають дійсності, тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Положення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР допускають ведення обліку товарних запасів як на складах, так і за місцем їх реалізації.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач доказав суду, що ним належним чином ведеться облік товарних запасів і зберігаються первинні бухгалтерські документи в офісі бухгалтерії, копії внутрішніх наказів щодо організації бухгалтерського обліку та первинних документів бухгалтерського обліку, відносно яких відповідач зробив висновок про їх відсутність, представлені суду у судовому засіданні. Висновок відповідача про те, що первинні облікові документи на товар мають зберігатися лише за місцем реалізації товару є хибним і не відповідає змісту закону.

Таким чином, щодо цих обставин позовні вимоги також є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідачем не доведено суду факт правомірності застосування до позивача фінансових санкцій,

За таких обставин, рішення податкового органу про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пунктів 6, 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 465393,36 грн. є безпідставним і підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано.

Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Вимог про компенсацію судових витрат позивач суду не заявляв, таким чином, витрати на сплату судового збору присудженню на користь позивача з державного бюджету не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 19.07.2010 №0003232302 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 35029,96 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 19 листопада 2010 року.