Ухвала суду № 136891298, 10.02.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/14215/23

Провадження № 2-з/712/2/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Токова С.Є.

при секретарі Білик О.Ю.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача : ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного прровадження в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Друга Черкаська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору довічного утримання, скасування державної реєстрації права, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Друга Черкаська державна нотаріальна контора про розірвання договору довічного утримання, скасування державної реєстрації права власності.

30.10.2025 року позивач через канцелярію суду подала заяву про забезпеченння позову, в якій просила суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

В обгрунтування заяви, Позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення суду, оскільки відповідач може здійснити відчуження квартири, яка на сьогоднішній день належить їй на праві власності, що призведе до неможливості задоволення вимог стягувача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Дон В.О. заяву підтримали. Представник відповідача додатково пояснив, що з урахуванням обставин, які наразі встановлені в судовому засіданні після надання пояснень відповідачкою щодо обставин укладення оспорюваного договору довічного утримання існує йцмовірність відчудження квартири.

Представник відповідача адвокат Машков К.Є. в судовому засіданні проти вимог заяви заперечував, просив врахувати, що суд вже відмовляв у забезпеченні позову з підстав, які наводить позивач у своїй заяві, жодних нових доказів на підтвердження доводів заяви, позивач не наводить. Просив відмовити у задоволенні заяви.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали заяви , суд приходить до висновку про відмову у її задоволенні виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. (п. 4 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Між тим, позивачем не надано суду доказів, я кі б свідчили як про необхідність вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, а посилання у заяві лише на потенційну можливість, припущення позивача щодо ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Посилання позивача та її представника на встановлені під час розгляду справи обставини, як на підтвердження необхівдності вжиття заходів забезпечення позову, судом не беруться до уваги, оскільки питання щодо обґрунтованості (чи необгрунтованості) заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 259, 261 ЦПК України, -

постановив :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову .

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя : С.Є. Токова