Постанова № 13689067, 28.12.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 грудня 2010 року Справа № 2а-8879/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Харченко С.В., при секретарі: Шкапі К.В., за участю:

представника позивача Муштей Л.Ю.,

представника відповідача Варшавця Я.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» до

про Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фора» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.06.2010 № 0025232302.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, на думку позивача, прийнято з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими, а тому рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийняте за наслідками перевірки діяльності позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято відповідачем правомірно, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні, призначеному на 28 грудня 2010 року, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фора» є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області.

У травні 2010 року посадовими особами Державної податкової адміністрації в Київській області згідно направлень на перевірку від 20.05.2010 № 4114, № 4115, на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-ХII та статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закон України № 265/95-ВР), з метою контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, проведено перевірку господарської одиниці позивача - магазину, що розташований за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Червоноармійська, 2.

За результатами перевірки складено акт від 10.06.2010 № 0226/101323/32294897 (далі акт перевірки), в якому зафіксовано ряд порушень позивачем Закону України № 265/95-ВР.

Так, під час перевірки податковим органом, зокрема, виявлено, що позивачем, в порушення вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, неоприбутковано готівку у повній сумі її фактичних надходжень в книзі обліку розрахункових операцій № 1013004113, а саме: запис за 08.02.2010 про суму готівки, що оприбутковувалась (00 грн. 00 коп.), не відповідав сумі, визначеній у фіскальному звітному чеку від 08.02.2010 № 00654 (8157 грн. 27 коп.).

На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області прийнято рішення від 17.06.2010 № 0025232302 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40786 грн. 35 коп.

Позивач із вказаним рішенням не погодився та оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в Київській області та Державної податкової адміністрації України. Скарги позивача рішеннями Державної податкової адміністрації в Київській області від 12.08.2010 № 1702/10/25-017/196-203-785 (а.с. 12-16) та Державної податкової адміністрації України від 06.10.2010 № 10279/6/25-0415 (а.с. 20-24) залишені без задоволення, а рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.06.2010 № 0025232302 без змін.

Не погоджуючись із рішенням, прийнятим відповідачем, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 15 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням суб`єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України № 265/95-ВР.

Відповідно до абзацу 3 статті 2 Закону України № 265/95-ВР , розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з пунктом 9 статті 3 Закону України № 265/95-ВР, субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Абзацом 17 статті 2 вказаного Закону встановлено, що книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Фіскальний звітний чек - це документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної памяті (абзац 22 статті 2 Закону України № 265/95-ВР).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, на виконання Закону України № 265/95-ВР, затверджено Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок.

Зазначений Порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються субєктами підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі Положення № 637), передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до приписів пункту 4.2 Положення № 637, усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, повязані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Аналізуючи вказані норми у сукупності, суд дійшов висновку, що Положення № 637, що встановлює порядок ведення підприємствами касових операцій у національній валюті України, не визначає приорітету оприбуткування коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій або у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог Положення № 637, а саме: неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій.

Такий висновок відповідачем зроблено у зв`язку з тим, що позивачем за 08.02.2010 у книзі обліку розрахункових операцій № 1013004113 вчинено запис згідно фіскального звітного чека від 08.02.2010 № 00654 із зазначенням суми готівки, що оприбутковувалась (00 грн. 00 коп.), яка не відповідала сумі, визначеній у фіскальному звітному чеку від 08.02.2010 № 00654 (8157 грн. 27 коп.).

За поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні, запис у книзі обліку розрахункових операцій згідно фіскального звітного чека від 08.02.2010 № 00654 зроблено касиром своєчасно, однак через його неуважність, невірно зазначено суму готівки, що оприбутковується.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивач проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх відповідними касовими ордерами.

Крім того, відокремлений підрозділ позивача магазин здійснює облік готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій та у касовій книзі.

Судом, з метою забезпечення всебічного та об`єктивного вирішення справи, було витребувано у позивача оригінал касової книги для огляду.

Так, зі сторінки 46 касової книги (а.с. 9) вбачається, що позивачем вчинено запис за 08.02.2010 на підставі прибуткового касового ордеру від 08.02.2010 № 226 (а.с. 8) на суму 8157 грн. 27 коп.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем своєчасно та належним чином здійснено облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткового касового ордеру.

Суд зазначає, що наявність недоліків в оформленні запису у книзі обліку розрахункових операцій при одночасному належному оформленні обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів не може свідчити про неоприбуткування підприємством готівкових коштів та про порушення ним норм з регулювання обігу готівки у національній валюті України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано законодавчо визначені умови здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у пятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Під час судового розгляду судом встановлено відсутність в діях позивача порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, відповідальність за яке передбачена пунктом 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, пояснень, наданих представниками позивача та відповідача, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, витрати позивача, повязані зі сплатою судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.06.2010 № 0025232302 , - визнати протиправним та скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.В. Харченко

Постанову складено у повному обсязі 31 грудня 2010 року.