Рішення № 136888444, 27.05.2026, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/233/26

Номер провадження: 2/365/393/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 травня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кучерявої Л.М.

за участі секретаря судового засідання Воєводи І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 2 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Згурівської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року уповноважений представник позивача ОСОБА_1 адвокат Костенко О.М. звернувся до Згурівського районного суду Київської області із вказаною позовною заявою, в якій просить визнати за позивачем ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_2 . Мати та батько позивача на день смерті були зареєстровані та проживали за адресою по АДРЕСА_1 . За життя батько позивача склав заповіт, яким все своє майно заповідав своєму сину, позивачу ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 позивачу відкрилася спадщина за заповітом, до складу якої, окрім іншого, входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 27.11.2017 у справі № 365/638/17 позивачу встановлено додатковий строк для прийняття спадщини. У приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Ківало І.В. за заявою позивача заведена спадкова справа № 2/2018 щодо майна померлого ОСОБА_2 20 березня 2018 року нотаріус видав на ім`я позивача свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , в тому числі і на земельну ділянку площею 0,2480 га, кадастровий номер 3221985501:02:011:0070, для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (присадибна земельна ділянка під спадковим будинок). 20 березня 2018 року також позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадковий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проте, при вивченні наданих позивачем документів, нотаріусом було встановлено, що будь-які правовстановлюючі документи на вказаний житловий будинок відсутні, тому враховуючи зазначене позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний житловий будинок та рекомендовано звернутись до суду для вирішення даного питання. Згідно із випискою з погосподарської книги вбачається, що власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , був ОСОБА_2 . Житловий будинок побудований у 1961 року. Оформити спадщину у нотаріуса позивач не має можливості у зв`язку із відсутністю доказів належності спадкового будинку померлому батьку.

Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М. своєю ухвалою від 30.03.2026 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначила підготовче судове засідання у справі, визначила сторонам строки для подання заяв по суті справи, задовольнила клопотання представника позивача про витребування доказів.

На виконання ухвали Згурівського районного суду Київської області від 30.03.2026, в частині витребування доказів, 27.04.2026 до суду від приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Ківало І.В. надійшла копія спадкової справи № 2/2018 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Згурівський районний суд Київської області своєю ухвалою від 04.05.2026 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача адвокат Костенко О.М., направив заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача Згурівської селищної ради В. Мокронос, направив заяву, в якій просив проводити розгляд справи без участі представника Згурівської селищної ради, зазначив, що Згурівська селищна рада позовні вимоги визнає в повному обсязі, наслідки визнання позову відповідачу відомі та зрозумілі, просив не стягувати судові витрати.

Суд визнав можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін, та їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 . За життя померлий склав заповіт, посвідчений 17.03.2006 Середівським сільським головою Островецьким В.В., яким на випадок своєї смерті зробив розпорядження, а саме: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і на що він за законом матиме право, заповів своєму сину ОСОБА_1 . Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 27.11.2017 у справі № 365/638/17 ОСОБА_1 визначено додатковий строк, достатній для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Позивач спадщину прийняв та 16.01.2018 у приватного нотаріуса Ківало І.В. зведена спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 № 2/2018 (номер у Спадковому реєстрі: 61860862). Спадкоємців за заповітом, спадкоємців на обов`язкову частку у спадщині та пережившого подружжя немає.

12 березня 2018 року приватний нотаріус Згурівського районного нотаріального округу Київської області Ківало І.В. видала позивачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на:

-земельну ділянку площею 1,5012 га, кадастровий номер 3221985500:03:002:0059, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Середівської сільської ради Згурівського району Київської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 462063, виданого Згурівською районною державною адміністрацією Київської області 02.06.2005;

-земельну ділянку площею 3,5082 га, кадастровий номер 3221985500:04:001:0007, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Середівської сільської ради Згурівського району Київської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 462063, виданого Згурівською районною державною адміністрацією Київської області 02.06.2005;

-земельну ділянку площею 1,5013 га, кадастровий номер 3221985500:03:002:0060, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Середівської сільської ради Згурівського району Київської області, яка належала ОСОБА_3 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 462065, виданого Згурівською районною державною адміністрацією Київської області 02.06.2005, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкоємцем якої був ОСОБА_2 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав;

-земельну ділянку площею 4,0483 га, кадастровий номер 3221985500:04:001:0008, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Середівської сільської ради Згурівського району Київської області, яка належала ОСОБА_3 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 462065, виданого Згурівською районною державною адміністрацією Київської області 02.06.2005, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкоємцем якої був ОСОБА_2 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав.

20 березня 2018 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою, в якій просив видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_2 , яка складається із: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,2480 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,5990 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

20 березня 2018 року приватний нотаріус Згурівського районного нотаріального округу Київської області Ківало І.В. видала позивачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на:

-земельну ділянку площею 0,2480 га, кадастровий номер 3221985501:02:011:0070, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на землю серії ІІ-КВ № 090334, виданого 05.02.2001 Середівською сільською радою Згурівського району Київської області;

-земельну ділянку площею 0,5990 га, кадастровий номер 3221985501:02:011:0069, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на землю серії ІІ-КВ № 090334, виданого 05.02.2001 Середівською сільською радою Згурівського району Київської області.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 позивачу нотаріусом відмовлено в зв`язку із відсутністю будь-яких правовстановлюючих документів на спадковий будинок.

Із виписки з погосподарської книги № 8 від 23.03.2026, виданої старостою Середівського старостинського округу Згурівської селищної ради, вбачається, що згідно запису в погосподарській книзі № 1 Середівської сільської ради за 2006-2010 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 , та запису № 0136-1 в погосподарській книзі № 2 Середівської сільської ради за 2011-2015 роки гр. ОСОБА_2 був власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок побудований у 1961 році.

29 серпня 2017 року Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на садибний житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа № 318), з якого вбачається, що вказаний будинок побудовано у 1958 році, будівлі, які відповідно до діючого законодавства вважаються самочинно побудованими, за даною адресою відсутні.

Комунальне підприємство Київської обласної ради «Лівобережне бюро технічної інвентаризації» на запит нотаріуса № 10/02-14 від 16.01.2018 повідомило про те, що згідно архівних даних, інформація про реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за гр. ОСОБА_2 відсутня.

З матеріалів спадкової справи № 2/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 вбачається, що інформація про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 у вказаних реєстрах відсутня.

Враховуючи те, що інформація про державну реєстрацію права власності на спадковий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в державних реєстрах відсутня, позивач не надав нотаріусу жодних документів, які б підтверджували право власності на цей житловий будинок спадкодавця ОСОБА_2 , позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадковий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

На час побудови у 1958 році житлового будинку у сільській місцевості облік фактичних господарств у селі, сімейний стан громадян, поголів`я тварин та інше реєструвався в погосподарських книгах. На кожне господарство відкривався окремий особовий рахунок, в якому відображалися, крім інших відомостей, також відомості про жилий будинок, що має поштовий номер, рік його побудування.

Зазначені погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року, а тому записи у цих книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Лише з 1985 року, відповідно до Постанови РМ УРСР від 11 березня 1985 року №105 «Про порядок державного обліку житлового фонду», почалася робота по проведенню обов`язкової реєстрації й технічної інвентаризації житлового фонду в сільських населених пунктах після прийняття будинків в експлуатацію державною приймальною комісією.

Як вбачається з даних технічного паспорту успадкований позивачем будинок побудовано у 1958 році.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Як встановлено судом, спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємцем померлого за заповітом є його син ОСОБА_1 .

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Зважаючи на наведене, будинок ОСОБА_2 , який перейшов у спадщину позивачу, належав йому на праві власності і подальша зміна законодавства не позбавила його права власності на це майно.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (стаття 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України)

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину, подавши нотаріусу відповідну заяву. Інші спадкоємці відсутні. Отже, ОСОБА_1 , як єдиний спадкоємець, має право на визнання за ним права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, як об`єкт спадкування після ОСОБА_2 .

Вирішуючи спір в даній цивільній справі, суд виходить з того, що первинна реєстрація права власності на успадкований позивачем житловий будинок не проводилася, належні правовстановлюючі документи на нього відсутні, а тому це перешкоджає видачі свідоцтва про право власності на спадщину, із яким закон пов`язує здійснення права спадкування на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.

Згідно зі ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Невчасне оформлення майнових прав за особою й неможливість їх успадкування внаслідок цього має розцінюватися як невиправдане втручання в приватну сферу особи, є порушенням її прав, які потребують захисту в судовому порядку, а тому за наявності правовстановлюючого документу на житловий будинок спадкодавця, ефективним способом захисту, який є адекватним змісту порушеного права і не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України), є саме визнання права власності на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за позивачем в порядку спадкування за законом.

Отже, заявлене позивачем право підлягає визнанню, а пред`явлений позов задоволенню.

За подання позову майнового характеру позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

В позовній заяві представник позивача просив не стягувати з відповідача судові витрати.

Керуючись ст. 15, 16, 1217, 1218, 1223, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст. 141, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Не застосовувати до відповідача Згурівської селищної ради положення ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Згурівська селищна рада, адреса місцезнаходження: вулиця Українська, будинок 10, селище Згурівка, Броварський район, Київська область, 07601, код ЄДРПОУ 04360296.

Головуючий суддя Л.М. Кучерява